Структура і склад розділу ОВНС

2.1 Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:

- підстави для проведення ОВНС;

- фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування;

- загальна характеристика об'єкта проектування;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

- комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього сер­едовища і його безпеки;

- оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва;

- Заява про екологічні наслідки діяльності.

2.2 Підстави для проведення ОВНС

До складу матеріалів підрозділу включають:

- відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі інвестиційної програми чи проекту будівництва;

- перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє сере­довище з урахуваннямїї альтернативних варіантів;

- стислу характеристику видів впливів планованої діяльності на навколишнє сере­довище та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри" або на інших етапах виконання ОВНС;

- перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень;

- дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем? що вимагають вирішення;

- перелік використаних нормативно-методичних документів;

- опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього середовища і обгрунтування розрахункових періодів прогнозу;

- дані про структурні підрозділи виконавця та перелік субпідрядних організацій і фахівців, котрі виконували ОВНС (якщо не наводилися у вступі);

- перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи і гро­мадську експертизу (якщо вона проводилась);

- перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС.

2.3. Загальна характеристика об’єкта проектування

До складу матеріалів підрозділу включаються:

- загальна характеристика планованої діяльності та її альтернативи;

- відповідність планованої діяльності містобудівній документації;,

- наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і еко­номічних аспектів реалізації планованої діяльності.

2.3.1. Стисла характеристика планованої діяльності містить:

- розгляд варіантів розміщення планованої діяльності (у тому числі альтернативи відмови від діяльності), а також варіантів технологічних процесів, якщо вони передбачаються завданням на проектування;

- дані про розміри будівельних майданчиків, площі зайнятих земельних угідь;

- коротку характеристику виробництва, класи його небезпеки і продукції, що ви­робляється;

- дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси;

- опис технологічного процесу планованої діяльності з зазначенням усіх чинників впливу на навколишнє середовище і технічних рішень, спрямованих на усунення чи
зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків, випромінювань у навколишнє сере­довище, у порівнянні з найкращими вітчизняними і закордонними аналогами;

- опис інженерних мереж і комунікацій, схем збору, очищення і видалення шкід­ливих речовин;

- проектні дані про розрахункові обсяги усіх видів газоподібних, рідких, твердих відходів виробництва і твердих побутових відходів, а також проектні рішення щодо екологічної та санітарної безпеки утилізації чи дскхрукції як на об'єкті, що проектується,
так і при передачі їх на інші підприємства для подальшого використання та обробки;

- оцінку можливості виникнення та розвитку аварійних ситуацій;

- перелік і характеристику потенційних джерел впливу на навколишнє середовище;

- перелік потенційних об'єктів впливів і можливі межі зони впливу на періоди будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності.

2.3.2. Джерела впливів на навколишнє середовище вказуються на генплані та си­туаційних схемах.

2.4. Фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) розміщення об’єкта проектування

Підрозділ має містити стислий опис фізико-географічних умов, рельєфу міс­цевості, дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену харак­теристику флори і фауни в обсязі, необхідному для екологічних, санітарно-епіде­міологічних, соціальних і економічних оцінок на регіональному і місцевому рівнях, характеристику розподілу всіх негативних факторів у зоні впливів планованої діяль­ності, а також відповідні картографічні матеріали, ситуаційні схеми та ін.

2.5 Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє природне середовище

2.5.1. Загальні вимоги

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі його компоненти:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- геологічне середовище;

- водне середовище;

- грунти;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.

2.5.2. Результати аналізу й оцінки змін стану компонентів природного середовища відображаються на картографічному матеріалі, ситуаційній схемі і генплані та у від­повідних табличних матеріалах. Ці дані також є вихідними даними для подальших оцінок можливих змін стану техногенного середовища та життєдіяльності населення.

2.6. Клімат і мікроклімат

2.6.1. До складу матеріалів підрозділу включаються:

- стисла характеристика кліматичної зони розміщення планованої діяльності;

- основні кількісні характеристики поточних і багаторічних кліматичних даних;

- оцінка очікуваних змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів планованої діяльності (значне виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін.);

- оцінка впливу кліматичних умов, несприятливих для розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

- можливості виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню шкідливих видів фауни і флори;

- особливості кліматичних умов, сприятливих для зростання інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

2.6.2. За необхідності передбачаються заходи з запобігання негативним впливам планованої діяльності на клімат і мікроклімат, а також пов'язаних з ними неспри­ятливих змін у навколишньому середовищі.

2.7. Повітряне середовище.

2.7.1. Підлягають аналізу впливи пріоритетних та специфічних забруднюючих ре­човин, що містяться у викидах об'єктів планованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій в межах зон впливу цих об'єктів.

2.7.2. До складу матеріалів підрозділу включаються:

- характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, схема їх розміщення, розрахунки маси викидів з посиланням на використані методики;

- результати розрахунків приземних концентрацій з посиланням на використані програмні засоби;

- дані фонового забруднення атмосфери в районі розміщення проектованого об'єкта (дані натурних спостережень на стаціонарних постах, підфакельних дослід­жень, розрахункові тощо):

- оцінка рівня забруднення атмосферного повітря, що створюватиметься проек­тованим об'єктом, а також з урахуванням фонового рівня забруднення за гігієнічними нормативами (гранично допустимими концентраціями - ГДК, групами сумації, комп-лексними показниками та критеріями небезпеки);

- прогнозні, на розрахунковий період, фонові концентрації домішок без урахування впливу планованої діяльності та прогнозні на розрахунковий період рівні забруднення атмосферного повітря з урахуванням прогнозного фону та впливу планованої діяль­ності;

- оцінка забруднення атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) і відповідні метео-екологічні обмеження величин максимальних разових викидів;

- оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях;

- обгрунтування рівнів допустимих викидів і заходів щодо запобігання або змен­шення утворення і виділення речовин, що забруднюють атмосферне повітря;

- пропозиції щодо визначення розміру санітарно-захисної зони на підставі роз­рахунків забруднення атмосфери від об'єкта планованої діяльності;

- організація моніторингу стану атмосферно/о повітря, методи і засоби контролю.

2.7.3. Підлягають аналізу характеристики шуму від об'єкта планованої діяльності:

- дані натурних вимірів існуючого фонового рівня шуму (якщо вони мали місце);

- розрахункові рівні шуму від об'єкта планованої діяльності;

- обгрунтування заходів щодо зменшення шуму джерел;

- обгрунтування вимог до шумозахисних заходів.

2.7.4. Наводиться аналіз впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань і обгрунтовуються заходи щодо їхнього запобігання або зменшення.

2.8. Геологічне середовище

Наводиться загальна характеристика основних елементів геологічної, струк­турно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей та ландшафтів, аналіз існу­ючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ природного і техногенного походження (тектонічних, сейсмічних, геодинамічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні та ін.) з урахуванням впливів планованої діяльності.

Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.

2.9. Водне середовище

2.9.1. Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів планованої діяльності, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.

Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по акваторії і території, у контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні попуски, допустимі скиди і фільтраційні витоки.

2.9.2. У матеріалах, що характеризують поверхневі води, стисло наводяться загальні відомості про водні об'єкти, основні дані щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання, наявність пунктів спостережень за їх станом. При оцінці впливів пла­нованої діяльності на стан поверхневих вод і основних угрупувань водних організмів розглядають:

- морфометричні, гідродинамічні і водно-балансові параметри;

- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні характеристики;

-біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу і біопродуктивність основних гідробіонтів, біоперешкоди їх існування та ін.

Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях водокористування, відпочинку, спорту тощо.

2.9.3. Оцінка впливів на морське середовище (включаючи лимани, гирла рік) об'єктів морегосподарського комплексу виконується з урахуванням режиму діяльності у прибе­режній зоні, можливого руйнування берегів, утворення наносів, а також забезпечення інженерного захисту прибережних територій, будівництва інженерних споруд та ін.

2.9.4. Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості про басейн підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку горизонтів підземних вод, дані про їх господарське використання, перелік і опис пунктів гід­рогеологічних спостережень, результати яких використані у матеріалах ОВНС.

Оцінка впливів планованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, що реально використовуються для питних, господарських, лікувальних та інших цілей. При оцінці впливів розглядають:

- морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні і водно-балансові параметри;

- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні та інші характерис­тики згідно з чинним законодавством;

- умови природної захищеності.

Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях живлення водоносних горизонтів та водозабору.

2.9.5. Обгрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, вис­наження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації.

2.10. Грунти

2.10.1 Пїдлягають аналізу впливи планованої діяльності на грунти з урахуванням особливостей землекористування, наявності площ цінних сільськогосподарських угідь, хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення небез­печних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно впли­вають на стан грунтів.

При оцінці впливів планованої діяльності на стан грунтів враховують генетичні види грунтів, характеристики їхнього гумусового складу, механічні і водно-фізичні влас­тивості, ландшафтно-геохімічні бар'єри (накопичення і міграція речовин), родючість, ступінь розвитку процесів деградації грунтів та ін.

2.10.2. Обгрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення негативних впливів на грунти'і зниження їхньої родючості, з рекультивації земель, які тимчасово вилучають з землекористування, відпрацьованих кар'єрів, інших порушених земель, а також з проведення робіт з поліпшення якості малопродуктивних земель.

2.11. Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

2.11.1. Наводиться коротка характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни та ін.

Вихідні дані для характеристики стану і оцінки змін рослинного і тваринного світу формуються на основі Фондових даних і матеріалів натурних досліджень.

2.11.2. Підлягають аналізу впливи на рослинний і тваринний світ тільки тих заб­руднюючих речовин, що надходять до навколишнього середовища в результаті пла­нованої діяльності.

Оцінюється опосередкований вплив на флору і фауну техногенних змін клімату і мікроклімату, водного режиму, ґрунтового покриву, фізичних і біологічних факторів.

2.11.3. Оцінюються зміни складу рослинних угруповань і фауни, видової різнома­нітності, популяцій домінуючих, цінних і охоронюваних видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб.

Обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни.

2.11.4. Враховується наявність у зонах впливів планованої діяльності об'єктів при-родно-заповідного фонду і територій, перспективних для заповідання (зарезервованих з цією метою), наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин.

Обґрунтовуються заходи, необхідні для забезпечення дотримання режиму запо­відних територій.

2.11.5. Подається дендроплан озеленення території, що включаєгвідомість про озе­ленення та баланс знесених і компенсаційних насаджень за чинними містобудівними нормами.

2.12. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище

2.12.1. Наводиться коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої діяльності.

2.12.2. Характеристика населення включає інформацію про його статево-вікову струк­туру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність і потреби. При цьому визначається:

- характер та розміщення прилеглої до об'єкта проектування житлової та гро­мадської забудови;

- наявність об'єктів соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення тощо;

- інженерне облаштування забудови (водопостачання, каналізація, теплопоста­чання та інше).

2.12.3. Оцінюються позитивні і негативні впливи планованої діяльності на соціальні умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його зайнятості.

2.12.4. Оцінюються впливи планованої діяльності на зони рекреації та обгрунтовуються заходи щодо їх збереження і раціонального використання.

2.12.5. Обґрунтовуються заходи щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у тому числі розглядаються компенсаційні заходи.

2.13. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище та забезпечення його безпеки.

2.13.1. Оцінюються впливи планованої діяльності на промислові, житлово-цивільні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії і культури (як об'єкти забудови), наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища, що знаходяться в зоні впливів планованої діяльності. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності і збереженості.

2.13.2. Визначаються об'єкти навколишнього техногенного середовища, що можуть негативно впливати на проектовану діяльність, види цих впливів, способи і засоби їх ліквідації.

2.13.3. Наводиться перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:

- ресурсозберігаючі заходи - збереження і раціональне використання земельних, водних, енергетичних, паливних ресурсів, повторне їх використання та ін.;

- захисні заходи - влаштування захисних споруд (дренажі, екрани, завіси та ін.), включаючи технологічні заходи (використання екологічно чистих і безвідхідних тех­нологій, очищення, екологічно безпечне поводження з відходами та ін.), планувальні заходи (функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон, озеленення та ін.), усунення наднормативних впливів;

- відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища тощо;

- компенсаційні заходи - компенсація незворотного збитку від планованої діяль­ності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове
відшкодування збитків;

- охоронні заходи - моніторинг території зон впливів планованої діяльності, система оповіщення населення.

2.13.4. Наводяться, за можливості, результати розрахунків визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів.

2.13.5. Оцінюються обмеження будівництва об'єктів планованої діяльності за умо­вами навколишнього природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної підготовки території, необхідний для дотримання умов безпеки навко­лишнього середовища.

2.13.6. До матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище відходів вироб­ництва планованої діяльності відносяться:

- проектні дані про обсяги усіх видів газоподібних, рідких і твердих відходів вироб­ництва і твердих побутових відходів;

- відомості про запроектовані технологічні рішення щодо зменшення обсягів від­ходів, які утворяться;

- відомості про заходи щодо утилізації відходів безпосередньо на підприємстві;

- дані щодо поводження з відходами, які вивозяться за межі підприємства.

2.13.7. Виконується комплексна оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища, з урахуванням попередніх оцінок, наведениху інших підрозділах.

2.13.8. Визначається ступінь екологічного ризику планованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини.

2.13.9. Оцінка ризику планованої діяльності щодо природного, соціального і техно­генного середовищ включає:

- аналіз ризику кризових змін стану природних комплексів та умов життєдіяльності людини;

- аналіз відомих аварій та їх частоти за галузевою належністю об'єктів планованої діяльності;

- аналіз основних причин виникнення аварій;

- аналіз умов виникнення та розвитку аварій, у тому числі визначення типових варіантів вірогідних аварій, оцінка кількості небезпечних речовин, які знаходяться в зоні аварії;

- розрахунок вірогідних зон дії загрозливих факторів на здоров'я людини, тварин­ний та рослинний світ, оцінка ймовірної кількості потерпілих, оцінка можливих збитків;

- опис технічних рішень із запобігання розвитку аварій та локалізації викидів небезпечних речовин, забезпечення пожежної та вибухобезпеки;

- опис систем контролю й автоматичного регулювання, блокування, сигналізації й інших засобів запобігання аваріям.

2.13.10. Якщо неможливо досягнути гігієнїчних та екологічних нормативів якості навколишнього середовища на територіях з підвищеним рівнем його забруднення, то проектування об'єктів будівництва, що є джерелами додаткового забруднення, не дозволяється.

Дата добавления: 2014-01-04