Харчові отруєння хімічного походження

При хімічних отруєннях основне значення мають домішки, які переходять в харчові продукти з матеріалів обладнання, тари та упакування, що використовуються в харчовій промисловості, а також домішки, що потрапляють в продукт з сировиною та різноманітними добавками.

Солі міді та глинку попадають в продукт в результаті неправильного використання при виробництві та зберіганні харчових продуктів, особливо тих, що містять органічні кислоти (кисіль, компот, квашення овочів, молочнокислих продуктів), посуд й та апаратури з оцинкованого заліза та міді.

Цинк легко розчиняється при контакті з кислими продуктами. Солі міді та цинку в значних дозах володіють рвотною дією, хворі скаржаться на відчуття металевого присмаку. Тривалість хвороби декілька годин. Ці солі не засвоюються шлунково-кишковим трактом, тому їх дія обмежується місцевим подразнюванням та закінчується рвотою. Солі не накопичуються в організмі.

З метою профілактики отруєнь забороняється використовувати оцинкований посуд для варіння, зберігання харчових продуктів. На підприємствах харчової промисловості використовують мідний посуд та апаратуру.

Діючою нормативно-технічною документацією визначені гранично допустимі концентрації солей міді в консервному виробництві.

Солі свинцю в більшості випадках викликають отруєння при використанні в побуті глиняної посуди, яка вкрита глазур’ю, в якій міститься велика кількість свинцю, що переходить у вміст посуди.

Дози свинцю, які можуть попасти в організм з харчуванням, як правило, не викликають гострих отруєнь. Отруєння з'єднаннями свинцю носять хронічний характер, так як свинець має здібності накопичуватися в організмі. При захворюванні з'являється свинцева кайма по краях ясен, сіруватий відтінок кольору шкіряних покровів, порушення формули крові, можливі також свинцеві паралічі.

Встановлений суворий санітарний контроль за якістю глиняного посуду кустарних підприємств.

Миш’як - може являтись причиною отруєнь при неправильному використанні або зберіганні його препаратів.

При отруєнні миш’яком спостерігається рвота, болі в животі, при важких випадках - судоми, враження нирок та печінки. Токсична доза у дорослих 0,01-0,05 г, смертельна - 0,06-0,2 г.

Основною мірою профілактики отруєнь являється суворий контроль за спостереженням правил зберігання та використання препаратів миш’яку.

Нітрити (солі азотної к-ти - нітрати Nа та К) використовуються у виробництві ковбасних виробів для затримки росту гнилісних м/о та утворення з'єднань, як зберігають червоний колір при варінні ковбас

При прийманні всередину нітритів в кількості 0,1 г спостерігається почервоніннях обличчя, зниження кров’яного тиску, великі дози приводять до рвоти, віддишки, запамороченнях.

Для профілактики отруєнь нітратами необхідний повсякденний виробничий контроль при виготовленні ковбасних продуктів, по технології виробництва, яких дозволено використання нітритів.

Нітрати (селітра натрієва та калієва) викликають гострі отруєння, найчастіше спостерігаються у дітей.

Джерелом потрапляння нітратів в організм являються продукти, які виготовленні з добавками селітри, а також питна сода з відносно високим їх вмістом. Значна кількість нітратів міститься в окремих рослинах, які при вживанні в великих кількостях можуть стати причиною захворювань тварини та людини (редиска, кормовий буряк).

При отруєнні спостерігається віддишка, синюшність слизистих (нешкіряних покривів).

З метою профілактики встановлюється ГДК вміст нітратів у воді (не вище 10 мг /л), суворо регламентується їх введення в харчовій продукти.

Отрутохімікати (пестициди) - синтетичні хімічні речовини в сільському господарстві для захисту культурних рослин від бур'янів, шкідників, хвороб, а також для стимулювання росту та розвитку зернових та плодових культур. Окремі отрутохімікати являють небезпеку для здоров’я людини, в зв’язку з чим практичне використання їх дозволяється після проведення досліджень.

Широке використання отрутохімікатів, особливо здатних тривалий час зберігатися в ґрунті, наприклад, ДДТ, створює загрозу великого накопичення їх в природі. Вирощена на таких посівних площах культура може містити пестициди в кількості, яка перевищує ГД величини.

Вміст пестицидів в продуктах тваринного походження може бути не тільки з вживанням кормів з великою кількістю отрутохімікатів, але також обробка ними шкіряних покровів худоби.

Отруєння отрутохімікатами частіше спостерігається в більшості тих людей, що безпосередньо пов’язані з виробництвом, використанням, зберіганням та перевезенням їх.

3 метою охорони здоров’я населення, використання отрутохімікатів регламентується відповідними інструкціями.

Профілактика хронічних отруєнь включає такі заходи, що направлені на виключення залишкового вмісту пестицидів в зовнішньому середовищі і в продуктах харчування:

1) використання пестицидів з коротким терміном розпаду, що забезпечують повне зникнення продукту від цих залишків до часу збирання врожаю;

2) контроль за суворим виконанням інструкцій по використанню отрутохімікатів і за вмістом пестицидів в продуктах харчування і недопускання перевищення ГДК;

3) скорочення використання препаратів, що мають стійкість в зовнішньому середовищі і заміна їх малостійкими сполуками.

З продуктів тваринного походження токсичними властивостями володіють деякі види риб (особливо морські) або їх окремі органи і тканини. Відомі отруєння ікрою риби марінки, що виловлюють в озері Балхаш, отруйна буває ікра наліма, усача, окуня і ін. риб в період нересту. Деякі види камбали, а також слизь риби міноги, викликають отруєння. Деякі види молюсків і устриць — також можуть бути причиною отруєнь.

Дата добавления: 2014-01-04