Предмет і завдання агрометеорології

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЇ

Конспект лекцій з агрометеорології

Зміст

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЇ 4

1.1. Предмет і завдання агрометеорології 4

1.2. Методи досліджень в агрометеорології 5

1.3. Метеорологічні станції і пости. 6

РОЗДІЛ 2. АТМОСФЕРА І ПОВІТРЯ.. 10

2.1. Значення атмосфери. 10

2.2. Склад атмосфери. Значення газів. 10

2.3. Склад ґрунтового повітря. Газообмін між ґрунтом і атмосферою.. 12

РОЗДІЛ 3. РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ в АТМОСФЕРІ 14

3.1. Значення сонячної радіації 14

3.2. Основні частини спектра та їх біологічне значення. 14

3.3. Вплив променистої енергії на рослини. 15

3.4. Види потоків сонячної радіації в атмосфері 16

3.5. Довгохвильове випромінювання. 18

3.6. Прилади для проведення актинометричних спостережень. 19

3.7. Радіаційний баланс і його складові 20

3.8. Регулювання сонячної радіації й освітленості в сільському господарстві 21

РОЗДІЛ 4. ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ ПОВІТРЯ ТА ҐРУНТУ.. 23

4.1. Процеси нагрівання і охолодження ґрунту. 23

4.2. Температурний режим ґрунту. 24

4.3. Промерзання і відтаювання ґрунту. 25

4.4. Сільськогосподарське значення температури ґрунту. 26

4.5. Регулювання теплового режиму ґрунту. 26

4.6. Температурний режим повітря. 27

РОЗДІЛ 5. ВОДЯНА ПАРА В АТМОСФЕРІ. ҐРУНТОВА ВОЛОГА. ОПАДИ.. 31

5.1. Надходження водяної пари в атмосферу. 31

5.2. Режим вологості атмосферного повітря. 31

5.3. Методи і прилади для вимірювання вологості повітря. 33

5.4. Сільськогосподарське значення вологості повітря. 34

5.5. Методи визначення ґрунтової вологи. 35

5.6. Продуктивна волога в грунті 36

5.7. Методи регулювання випаровування для потреб сільськогосподарського виробництва. 37

5.8. Конденсація і сублімація. 37

5.9. Утворення хмар; хмарність. 39

5.10. Опади. 41

5.11. Сніговий покрив. 42

РОЗДІЛ 6. НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА.. 45

6.1. Заморозки. 45

6.2. Посухи і суховії 47

6.3. Сильні зливи і град. 49

6.4. Небезпечні метеорологічні явища зимового періоду. 51

РОЗДІЛ 7. Основи агрокліматології 56

7.1. Поняття про погоду, клімат та кліматоутворюючі фактори. 56

7.2. Повітряні маси, їхня класифікація. 58

7.3. Атмосферні фронти. 58

7.4. Циклони й антициклони. 59

7.5. Вітер. 60

7.6. Сільськогосподарська оцінка клімату. 62

7.7. Методи обробки даних в агрокліматології 65

7.8. Агрокліматичне районування. 66

Сільське господарство України – це «цех» під відкритим небом. Основна маса продукції сільськогосподарського виробництва створюється безпосередньо у природних умовах під дією багатьох факторів, з яких метеорологічні – найбільш мінливі й активні. Їх вплив на об'єкти і процеси сільськогосподарського виробництва в значній мірі обумовлює кількість і якість продукції, її вартість, рівень продуктивності праці. За даними наукових досліджень лише третина території України знаходиться в зоні гарантованих врожаїв. На решті території посушливі умови весняно-літнього періоду, несприятливі умови перезимівлі та перезволоження ґрунту зменшують врожаї на 30 – 40 %. Тому фахівцям сільськогосподарського виробництва необхідно вміти ефективно використовувати ресурси клімату і погоди для підвищення продуктивності сільського господарства, боротись з несприятливими метеорологічними явищами. Для цього необхідно знати фізичні основи явищ і процесів, що відбуваються в приземному шарі атмосфери та їх вплив на об’єкти і процеси сільськогосподарського виробництва.

Агрометеорологія – наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні та гідрологічні умови у їх взаємодії з об'єктами та процесами сільськогосподарського виробництва.

Об'єктами (або предметом) вивчення агрометеорології є погода, клімат, водний і тепловий режим ґрунтів, сільськогосподарські культури, тварини й процеси сільськогосподарського виробництва. Всі об'єкти вивчаються у взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Агрометеорологія – наука географічна, оскільки вона вивчає клімат і погоду у їх взаємодії з сільгоспвиробництвом. Особливість агрометеорології, як науки, у тому, що вона знаходиться на стику різних областей знань: метеорології, біології, ґрунтознавства, кліматології, фізіології рослин, географії та ін.

Агрометеорологія являє собою наукову систему специфічних знань, які об'єднані законами, теорією, методами й поняттями, що розкривають зв'язки об'єктів сільського господарства з погодою та кліматом.

На сучасному етапі розвитку суспільства найважливішими завданнями агрометеорології є:

- вивчення та описання закономірностей формування метеорологічних і кліматичних умов сільськогосподарського виробництва у часі та просторі;

- розробка методів кількісної оцінки впливу метеорологічних факторів на стан ґрунту; ріст, розвиток і формування врожаю агрофітоценозів; на стан сільськогосподарських тварин; розвиток і розповсюдження шкідників та хвороб сільськогосподарських культур;

- розробка методів агрометеорологічних прогнозів;

- агрокліматичне районування, розміщення нових видів, сортів та гібридів сільськогосподарських культур і порід тварин; агрокліматичне обґрунтування заходів найбільш повного і раціонального використання ресурсів клімату для підвищення продуктивності рослинництва і тваринництва;

- агрокліматичне обґрунтування засобів меліорації земель, мікроклімату полів, впровадження індустріальних технологій у рослинництві, у т.ч. диференційованого застосування агротехніки відповідно до складених (або очікуваних) умов погоди;

- розробка методів боротьби з несприятливими та небезпечними для сільського господарства гідрометеорологічними явищами, у т.ч. методів активного впливу на ці явища.

Для вирішення задач, які стоять перед агрометеорологією, використовується різноманітна гідрометеорологічна інформація. Для використання цієї інформації у сільськогосподарському виробництві вдосконалюються методи агрометеорологічних досліджень, які базуються на основних законах землеробства, біології, фізики, інших наук у т.ч. філософії (діалектичного матеріалізму).

Дата добавления: 2014-01-04