Сільськогосподарська оцінка клімату

Ще у 1897 р. видатний російський вчений К.А.Тімірязєв відмітив, що кліматичні данні мають інтерес для сільського господарства лише тоді, коли поряд з ними відомі вимоги рослин до клімату. Тобто зрозуміло, що для сільськогосподарської оцінки клімату необхідно встановити кількісні характеристики потреби рослин у теплі, волозі, інших кліматичних факторах, щоб зіставляючи (порівнюючи) ці характеристики з ресурсами клімату, встановлювати ступінь сприятливості кліматичних умов для культурних рослин в різних регіонах.

Методика оцінки клімату для цілей сільського господарства розроблялась ще у 19 сторіччі у працях А.І.Воєйкова та П.І.Броунова. У 20 сторіччі вона одержала подальший розвиток у працях таких вчених, як Г.Т.Селянинов, Ш.Колосков, Ф.Ф.Давітая, Дж.Ацци, І.А.Гольцберг, Ю.І.Чирков, Д.І.Шашко та ін.

В основу сільськогосподарської оцінки клімату були покладені ті фактори клімату, які є основою для життєдіяльності рослинних і тваринних організмів - це тепло і волога. Інші фактори, наприклад повітряне середовище і світловий режим, майже не лімітують ріст та розвиток рослин (за виключенням полярних районів і періоду проходження рослинами світлової стадії розвитку) але посилюють або ослаблюють дію основних факторів: хмарність змінює прихід і спектральний склад сонячної радіації у поверхні Землі чим зменшує амплітуду добового ходу температури; вітер посилює витрати ґрунтової вологи на випар і транспірацію і т.д.

При оцінці клімату для сільськогосподарського виробництва аналізуються:

- термічні і частково світлові умови вегетаційного періоду і його окремих частин;

- умови зволоження (опади, вологість ґрунту і повітря) за ті ж самі періоди;

- умови зимування озимих і багаторічних рослин;

- несприятливі для сільського господарства гідрометеорологічні явища.

Поряд з вказаними характеристиками для сільськогосподарської оцінки клімату необхідно враховувати вимоги рослин до агрометеорологічних умов, а саме: оптимальні і критичні температури повітря і ґрунту для формування врожаю; кількість тепла (суми температур), необхідне для завершення періоду розвитку від посіву до дозрівання; кількість вологи, що забезпечує формування врожаю і т.д.

При цьому методика сільськогосподарської оцінки клімату передбачає застосування не тільки середніх багаторічних значень, але й повторюваності і забезпеченості основних факторів клімату і небезпечних для сільського господарства метеорологічних явищ. Це дозволяє розраховувати забезпеченість розвитку и продуктивності рослин факторами клімату на всій землеробській території.

Ці особливості методики демонструють істотну різницю між загальною характеристикою кліматичних умов території і оцінкою клімату для цілей сільського господарства. Для порівняння кліматичних умов різних районів в сільськогосподарських цілях їх аналоги встановлюються не за загальними кліматичними характеристиками, а за забезпеченістю тих факторів (агрометеорологічних показників), які мають найбільший вплив на продуктивність сільськогосподарських культур.

Отже, для сільськогосподарської оцінки клімату найчастіше використовують:

- суми активних температур і температура самого теплого місяця, які характеризують термічні ресурси вегетаційного періоду;

- показники зволоження у вигляді сум опадів, коефіцієнтів зволоження або ГТК;

- середній з абсолютних річних мінімумів температури повітря;

- данні про сніговий покрив для оцінки умов зимового періоду.

Зіставляючи ці характеристики з потребою сільгоспкультур до тепла, вологи та ін., визначають ступінь відповідності агрокліматичних умов певної території вимогам сільськогосподарських об'єктів.

Дата добавления: 2014-01-04