Бюджет розвитку

Бюджет

Ст26

ТЕМА 7.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ

1. Сутність бюджетного контролю

2. Бюджетні правопорушення та відповідальність за них

3. Проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою України

4. Проведення ревізій, перевірок, аудиту органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні

1. Сутність бюджетного контролю

Бюджетний контроль являє комплекс заходів з контролю за дотриманням встановленого поряду та правил використання бюджетних коштів з метою забезпечення виконання бюджету відповідно до прийнятих бюджетних рішень та досягнення цілей бюджетної політики. Бюджетний контроль є елементом системи державного фінансового контролю, є невід"ємною і важливою складовою бюджетного процесу

Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного майна, визначають:

- цілі та основні вимоги до планування державного фінансового контролю,

- засади організації та виконання контрольних заходів,

- загальнообов"язкові норми документування результатів контрольних заходів, їх опрацювання та використання,

- основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю,

- загальні вимоги до заходів, спрямованих на упередження порушень суб"єктами державного контролю вимог законодавства,

- загальні норми оприлюднення результатів державного фінансового контролю тощо.

Державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства - це система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування з метою забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Бюджетний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання бюджетного законодавства усіма учасниками бюджетного процесу на кожній його стадії, а також запобігання виникненню та припинення бюджетних правопорушень.

Завданнями бюджетного контролю є:

· запобігання прийняттю рішень, які можуть призвести до вчинення бюджетних правопорушень;

· запобігання вчиненню бюджетних правопорушень;

· виявлення бюджетних правопорушень, вжиття заходів для їх припинення, накладення стягнень і застосування заходів до порушників бюджетного законодавства.

Бюджетний контроль ґрунтується на таких принципах:

· об'єктивність, неупередженість та обгрунтованість.

· повнота охоплення всієї сукупності дій учасників бюджетного процесу;

· єдність;

· гласність;

· відповідальність.

Об'єктами бюджетного контролю є дії або бездіяльність учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а також нормативно-правові та розпорядчі акти, що застосовуються у бюджетному процесі.

Суб'єктами бюджетного контролю є:

· учасник бюджетного процесу, уповноважений на здійснення бюджетного контролю, тобто контролюючий орган;

· учасник бюджетного процесу, за діями якого здійснюється бюджетний контроль.

Механізм бюджетного контролю це сукупність елементів бюджетного контролю (предмет контролю, обєкт контролю, субєкт контролю, методи контролю, процес контролю).

Предметом бюджетного контролю є всі стадії бюджетного процесу.

В процесі бюджетного контролю проводяться контрольні заходи, що є сукупністю способів і методичних прийомів, які застосовуються суб"єктами державного фінансового контролю в межах повноважень визначених зактами законодавства, і спрямовані на повний комплекс (систему) або окремі процеси (етапи) фінансового-господарської діяльності суб"єктів господарювання, пов"язаної з використанням бюджетних коштів. Бюджетний контроль має провдиться спеціальними методами ( перевірка, ревізія, аудит, експертиза, оцінка, обстеження, огляд, відстеження, фінансово-економічний аналіз ).

Перевірка - це обстеження та вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Перевірка може бути камеральною або документальною.

Ревізія - це система контрольних дій, що направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та фінансових органів щодо формування, виконання бюджету з метою встановлення законнсті проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, організації обліку та достовірності звітності. Види ревізій:

· Залежно від повноти охвату діяльності об"єкта, що ревізується – повна, часткова, тематична, комплексна, фінансова,

· За ступенем охвату операцій –суцільна, вибіркова,

· За характером організації – планова, позапланова, додаткова, повторна,

· За джерелами даних, що є базою для проведення ревізій -документальна, фактична, бухгалтерська

Види бюджетного контролю (за с уб'єктом бюджетного контролю ):

· Залежно від категорії контролюючого органу – загальний, спеціалізований

· Залежно від характеру відносин підконтрольного і контролюючого органу - внутрішній; зовнішній, незалежний аудит.

Форми бюджетного контролю (залежно від стадії бюджетного процесу, на якій проводиться бюджетний контроль): попередній; поточний; подальший.

Органи, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства відповідно до повноважень:

Відповідно до Верховна Рада може безпосередньо здійснювати функцію контролю, що має назву парламентського. Законодавчий орган здійснює парламентський контроль самостійно на пленарних засіданнях, а також через постійні комітети.

До повноважень Верховної Ради України (ст.85 Конституції України.) належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу:

· заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів держбюджету;

· контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

· контроль за відповідністю поданого Кабміном України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

· контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

До повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за:

· використанням коштів держбюджету відповідно до закону про Державний бюджет України;

· утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

· ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;

· використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

· на перший стадії бюджетного процесу: здійснює складання проекту закону про Держбюджет, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів та видатків, дає оцінку обсягу фінансування бюджету, розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів, здійснює їх перевірку, аналіз, погоджує розбіжності.

· на другій стадії бюджетного процесу: представляє проект закону про Держбюджет на пленарному засідання Верховної Ради України, виявляє неточності в розрахунках прогнозних показників податкових надходжень.

· на третій стадії бюджетного процесу: контролює надходження коштів до бюджетів та їх витрачання, забезпечують відповідність протягом бюджетного періоду бюджетного розпису встановленим бюджетним призначенням, проводять перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, кошторисів тощо. Здійснюючи контроль, мінфін викнує функції регулювання - зменшує бюджетні асигнування шляхом коригування бюджетних повноважень розпорядникам коштів в разі необхіності; в разі недоотримання запланованих надходжень за результатми місячного звіту про виконання бюджету встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду бюджету; якщо за результатми квартального звіту має місце недоотримання доходів бюджету більш ніж на 15 % від суми, передбаченої розписом, готує зміни до бюджету.

· на четвертій стадії - готує для розгляду звіт про виконання бюджету проводить перевірку на відповідність бюджетному законодавству.

Державне казначейство України:

· здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

· встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

· здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:

· цільовим та ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів;

· цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

· порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.

· щомісячно надає Верховній Раді України та Мінфіну узагальнені результати звітів про проведені перевірки.

Верховна Рада АРК та відповідні ради у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють:

· контроль за виконанням рішення відповідної ради про бюджет;

· інші повноваження, передбачені чинним законодавством.

2. Бюджетні правопорушення та відповідальність за них

Бюджетне правопорушення- дія або бездіяльність учасника бюджетного процесу, що призвела до порушення встановленого законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Об"єктом бюджетного правопорушення є бюджетна система України, її принципи, правові засади функціонування, бюджетний процес та міжбюджетні відносини.

Предметом бюджетного правопорушення виступають бюджетні кошти - доходи бюджетів, що утворюються зарахунок надходжень (податкових, неподаткових, інших) на безповоротній основі, справляння яких передбачено чинним законодавством.

Суб"єктом правопорушень виступають учасники бюджетного процесу, перлік яких визначено ст.20 Бюджетного кодексу України. Не можє бути суб"єктом бюджетних правопорушень Верховна Рада України. В разі прийняття Верховною Радою законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми в установленому порядку можуть бути визнани неконституційними Конституційним судом України.

Залежно від стадії бюджетного процесу бюджетні правопорушення поділяються на:

стадія складання проектів бюджетів:

· порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів Міністерству фінансів України, місцевим фінансовим органам або неподання їх взагалі;

· включення розпорядниками бюджетних коштів недостовірних даних до бюджетних запитів;

· порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів;

· подання рішення про місцевий бюджет з порушенням установленого порядку і термінів;

· неподання або подання з порушенням установлених термінів Національним банком України проекту основних засад грошово-кредитної політики і проекту кошторису своїх доходів та видатків на наступний бюджетний період;

стадія розгляду та прийняття проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік, рішення про місцевий бюджет:

· порушення установленого порядку і термінів розгляду та прийняття рішення про місцевий бюджет;

· прийняття відповідною радою рішення про місцевий бюджет, що не відповідає положенням закону про Держбюджет;

· прийняття радою рішення про створення спеціального фонду в складі місцевого бюджету у разі, коли таке створення не передбачено законом про Держбюджет;

· прийняття рішення про визнання головними розпорядниками бюджетних коштів установ та організацій, статус яких не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України;

· планування видатків місцевих бюджетів, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України та законом про Держбюджет;

· прийняття радою рішення про зарахування до доходів місцевих бюджетів податків, зборів, що суперечить Бюджетному кодексу України та закону про Держбюджет;

· прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Держбюджет щодо формування бюджету в частині делегованих державних повноважень;

стадія виконання бюджету, в тому числі внесення у разі потреби змін до закону про Держбюджет України, рішення про місцевий бюджет:

· нецільове використання бюджетних коштів;

· невиконання вимог законодавства щодо зарахування доходів;

· недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами;

· порушення під час взяття бюджетних зобов'язань;

· порушення під час ведення та подання документів, що застосовуються у бюджетному процесі;

· недотримання вимог законодавства щодо внесення змін до закону про Держбюджет, рішення про місцевий бюджет;

· інші бюджетні правопорушення на стадії виконання бюджетів:

стадія підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього:

· недотримання установлених порядку та термінів подання та/або розгляду звіту про виконання закону про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет;

· недотримання головними розпорядниками, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів терміну подання фінансової звітності;

· подання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів з порушенням установленого терміну, з недостовірними даними або не в повному обсязі;

· невідповідність даних, наведених у фінансовій звітності, даним бухгалтерського обліку.

Бюджетне правопорушення фіксується контролюючими органамив акті ревізії, довідці про перевірку або протоколі про бюджетне правопорушення.

Рішення про накладення стягнення або застосування заходів за бюджетне правопорушення приймається керівником контролюючого органу, враховуючі такі фактори:

· характер бюджетного правопорушення;

· обсяг бюджетних коштів, охоплений бюджетним правопорушенням;

· вплив бюджетного правопорушення на спроможність підконтрольного органу виконувати покладені на нього функції та завдання і на діяльність інших учасників бюджетного процесу;

· повторюваність вчинення аналогічного бюджетного правопорушення;

· наслідки вчиненого бюджетного правопорушення.

Форми відповідальності та заходи до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів:

· санкції (стягнення) до юридичних осіб - зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, обов’язкове повернення коштів до бюджету, отриманих як субвенція, зменшення бюджетних асигнувань, на суму коштів, витрачених не за призначенням, призупинення дії рішення про місцевий бюджет

· види відповідальності фізичних осіб – дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна, кримінальна.

· заходи – попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, звернення до відповідних державних органів про притягнення посадових осіб до відповідальності, висвітлення у засобах масової інформації результатів здійснення бюджетного контролю.

Органами, що мають право накладати санкції за бюджетні правопорушення є:

· Кабінет Міністрів України, міністр фінансів України, керівник органу Державного казначейства України, керівник органу Державної контрольно-ревізійної служби України,

· голова Ради міністрів АРК., міністр фінансів АРК, керівники місцевих фінансових органів,

· голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмінімстрації, голови виконавчих органів міських рад (міст республіканського та обласного значення),

· голови районних державних адміністрацій, голови виконавчих органів міських рад міст районного значення, селищних та сільських рад,

· головні розпорядники бюджетних коштів,

· судді районних, міських судів щодо порушень передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення,

· суди першої інстанції щодо порушень, передбачених Кримінальним кодексом.

Виявлення бюджетних правопорушень покладено на:

· Рахункову палату України,

· Міністерство фінансів України,

· Державне казначейство України,

· Державну контрольно-ревізійну службу України,

· правоохоронні органи.

3. Проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою України

Система контролю Рахункової палати - це комплекс передбачених Законом України "Про Рахункову палату" експертно-аналітичних, інформаційних, перевірочних, ревізійних та інших видів і методів діяльності, що забезпечують виконання Рахунковою палатою покладених на неї завдань.

Перевірка - це обстеження та вивчення окремих ділянок адміністративно-розпорядчої та фінансової діяльності об'єкта перевірки та його посадових осіб щодо видання ними нормативних, адміністративних, розпорядчих, інших актів і відомчих документів та здійснюваних на підставі них розпорядчих і фінансових операцій щодо направлення, отримання та використання коштів державного бюджету, загальнодержавних цільових, у відповідності до актів чинного законодавства України з точки зору правильності документального оформлення фінансових операцій та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Ревізія - це метод документального контролю фінансової діяльності об'єкта перевірки та його посадових осіб, який передбачає комплексне, системне, повне та об'єктивне вивчення первинних документів з отримання та використання за цільовим призначенням коштів державного бюджету, загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів, відповідності цих документів актам чинного законодавства та відображення їх у бухгалтерському обліку; спосіб документального викриття недостач, розтрат, розкрадань, привласнень коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Результати ревізії оформляються актом.

Головним завданням Рахункової палати при проведенні перевірок та ревізій є здійснення контролю за:

· адміністративним виконанням Державного бюджету України,

· розпорядчим виконанням Державного бюджету України,

· касовим виконанням Державного бюджету України,

· фактичним виконанням Державного бюджету України.

Предметом перевірок, ревізій є:

· нормативно-правові, адміністративні, розпорядчі, інші відомчі акти та документи,

· порядок їх розроблення, прийняття, підписання та видання органами виконавчої влади;

· кошти Державного бюджету України, їх рух та використання за цільовим призначенням, правильність відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку;

· кошти загальнодержавних цільових фондів; кошти загальнодержавних програм; державні кредити і позики; кошти, що надходять від приватизації державного майна; ресурси державного матеріального резерву, рух зазначених коштів, ресурсів, цільове використання, доцільність і ефективність витрачання, правильність відображення операцій у бухобліку;

· кошторис Нацбанку України, правильність його складання, законність та ефективність виконання,;

· державні кредити, а також кошти, виділені на безоплатній основі іноземним державам і міжнародним організаціям, законність та доцільність їх надання;

· кошти державних установ, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України, їх рух, цільове використання, ефективність.

Мета перевірки, ревізії полягає у встановленні фактичного стану справ з точки зору своєчасності, повноти, об'єктивності, достовірності та доказовості виявлених фактів та зроблених оцінок щодо законності, ефективності та доцільності використання коштів Державного бюджету України, загальнодержавних цільових фондів, кредитів та позик, наданих Україні іноземними державами, банківськими установами та міжнародними фінансовими організаціями, валютних ресурсів, наданих на зворотній основі, кошторису Національного банку, майна, яке належить до об'єктів державної власності, ресурсів матеріального резерву України.

Етапи проведення перевірки, ревізії Рахунковою палатою:

1 етап - підготовка до проведення перевірки, ревізії (складання та затвердження програми).

2 етап - проведення перевірки, ревізії (Перевірка діяльності посадових осіб чи колегіальних органів з точки зору законності)

3 етап - оформлення результатів проведення перевірок, ревізій (довідка або акт).

4 етап - реалізація матеріалів перевірок, ревізій.

4. Проведення ревізій, перевірок, аудиту

органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні

Метою ревізій і перевірок, що проводяться Державною контрольно-ревізійною службою є:

· виявлення і блокування діяльності, що загрожує економічній безпеці держави, провокує платіжну кризу, спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг, несе в собі значні соціальні загрози,

· сприяння зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану підприємств, установ та організацій, збереженню державного і комунального майна,

· попередженню зловживань, поповненню доходів бюджету.

Головним завданням ревізій і перевірок державної контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за:

· використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

· виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

· використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;

· веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів або державних цільових фондів, в тому числі валютних.

Етапи контрольно-ревізійного процесу

1 етап - планування проведення ревізії, перевірки. (Не частіше ніж один раз на рік, термін - не більше 30 робочих днів. На основі затвердженої програми ревізії, перевірки складається план її проведення з визначенням конкретних завдань, виконавців, термінів виконання).

2 етап - організація проведення ревізій та перевірок.

3 етап - оформлення результатів ревізій, перевірок (акти, довідки)

Акт ревізії - службовий двосторонній документ, який стверджує факт проведення комплексної, фінансової чи тематичної ревізії, що відображає її результати стосовно наслідків окремих фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки в господарюванні та порушення законів і інших нормативно-правових актів.

Перевірка окремих питань, передбачених окремим робочим планом проведення ревізії, оформляється окремими довідками (актами), які підписуються ревізором та головним бухгалтером об'єкту контролю.

Керівник, головний бухгалтер знайомляться і підписують акт протягом не більше трьох робочих днів з дати його вручення (надходження). При наявності заперечень або зауважень щодо акта ревізії, перевірки особи підписують акт із застереженням про це перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його вручення подають зауваження письмово.

Зустрічна перевірка - метод документального підтвердження на підприємстві, в установі чи організації, що мали договірні взаємовідносини з об'єктом контролю, на прохання контрольного чи правоохоронного органу виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності.

В акті ревізії, довідці перевірки вказуються:

- загальні дані про виконання бюджету, кошторису витрат бюджетної установи, окремих основних виробничих, фінансових показників господарюючого суб'єкту;

- виявлені факти порушень законів України, нормативних актів; факти неправильних розрахунків з бюджетом, незаконного, неефективного і не за цільовим призначенням витрачання готівки і матеріальних цінностей та інші порушення фінансової дисципліни, порушень ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

- виявлені факти безгосподарності; недостач, безпідставного списання й привласнень готівки, цінних паперів, тмц, інших зловживань, нерегламентованого державою виробництва товарів і надання послуг;

- розміри виявлених шкоди та збитків, причини їх виникнення, посади, прізвища та ініціали осіб, які їх допустили.

Державний фінансовий аудит здійснюється з метою оцінки ефективності і законності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю об'єкта аудиту. Дія не поширюється на бюджетні установи. Завданнями аудиту є:

- проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту;

- виявлення факторів ризику, а також джерел і резервів для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту;

- підготовка обґрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, усунення наявних порушень, проблем і недоліків та запобігання їм у подальшому.

Процес аудиту складається з чотирьох етапів: планування аудиту, підготовка програми аудиту, перевірка факторів ризику та звітування про результати аудиту. Рішення щодо оприлюднення результатів аудиту приймається керівництвом органу державної контрольно-ревізійної служби, що проводив аудит, відповідно до законодавства. Інформація щодо результатів аудиту може надсилатися іншим заінтересованим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування.

Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні:

· здійснюють контроль щодо усунення виявлених на перевірених підприємствах, в установах, організаціях недоліків та порушень, за виконанням своїх вимог, відшкодуванням збитків;

· ведуть облік ревізій, перевірок та їх результатів, складають і подають у вищі органи відповідну звітність про свою роботу за установленими формами у визначені терміни;

· систематично вивчають та узагальнюють матеріали ревізій, перевірок і на підставі цього вносять пропозиції щодо перегляду чинних законів, положень, правил, інструкцій, поліпшення системи контролю за дотриманням фінансової дисципліни, усунення причин і умов, що сприяли фінансовим правопорушенням, поліпшення стану роботи відомчого контролю;

· готують і розповсюджують у своїй системі оглядові або інформаційні листи по обміну досвідом у роботі.

Словник основних бюджетно-податкових термінів,
визначених у нормативно-правових актах України

Базовий державний соціальний стандарт

Прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров‘я.

Борг місцевого самоврядування

Загальна сума заборгованості місцевого самоврядування, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань органів місцевого самоврядування, включаючи боргові зобов'язання міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

План формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення цілей, завань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Це головний інструмент проведення соціально-економічної політики, це той важіль, за допомогою якого уряд впливає на процес виробництва і розподілу фінансових ресурсів.

Доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Бюджети місцевого самоврядування

Бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна класифікація

Єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Дата добавления: 2014-01-04