Оптимальна ширина лісових смуг у сполученні з гідротехнічними спорудами

На грунтах різних типів

Ширина міжсмугових відстаней для водорегулюючих лісових смуг

№ лісосмуги від лінії вододілу	Сірі лісові грунти	Чорнозе-ми вилуго- вані	Чорнозе-ми звичайні	Чорнозе-ми південні	Темно- каштанові грунти	Світло- каштанові грунти
1*	300 0,6	300 0,6	250 0,6	200 0,5	175 0,4	125 0,3
	360 3,1	400 3,7	470 4,1	400 2,9	350 2,2	250 1,1
	210 5,9	240 6,7	250 7,0	270 6,3	350 6,4	250 3,4
	-	-	-	-	-	250 6,6

*Для першого міжсмугового простору приводиться відстань від водорозділу.

В знаменнику - крутизна схилу на верхній межі поясу відновлення родючості грунтів

Оптимальна ширина лісових смуг як з водозатримуючими, так і водонаправляючими гідротехнічними спорудами диферен­ційована за природними зонами і крутизні схилів і приведена в табл.15.4.

Таблиця 15.4.

Крутизна схилу, град.	Типи споруд	Робоча висота земляного валу, м	Ширина* лісової смуги, м
Степ	Лісостеп
1-2**	Водозатримуючі або водона-правляючі земляні вали	0,3-0,4
2,1-3	Канава з валом	0,4-0,5
3,1-4	Канава з валом	0,5-0,7
4,1-5	Канава з валом збільшеного розміру при підсипці грунту бульдозером	0,7-0,9
5,1-6	Те ж	0,9-1,1

* зменшення ширини лісових смуг із збільшенням крутизни схилів проводиться в зв'язку з одночасним скороченням міжсмугової відстані;

**для районів інтенсивного проявлення водної ерозії.

Відстань між рядами рекомендується в Степу - 3 м, Лісостепу - 2,5 м, а в нижньому міжрядді, в якому улаштовується канава – 3 м. В усіх випадках загальна ширина лісових смуг, включаючи верхню за­крайку і гідротехнічну споруду (канава-основа валу), не повинні пере­вищувати 12 м.

Конструкція лісових смуг в лісостеповій зоні повинна бути

продувною, в степовій - ажурною. На розчленованих улоговинами схилах проектуються змінні по довжині конструкції лісових смуг, тобто вони в межах улоговин повинні бути ажур­ними, а на підвищеннях між ними - продувними.

Асортимент порід для лісових смуг визначається грунтово-кліматичними умовами і за цільовим призначення насаджень. Як правило, лісові смуги створюють із однієї головної породи і 1-2 супут­ньої. По улоговинах вводяться чагарники (до 50% від числа посадкових місць).

Способи сполучення найпростіших гідротехнічних споруд з лісови­ми смугами.

Найпростіші гідротехнічні споруди застосовують для:

• гасіння кінетичної енергії зосереджених потоків та їх розпилення;

• затримки в лісовій смузі вод місцевого стоку, які поступають з ви-щерозмішених ділянок схилу;

• підвищення водопоглинаючої здібності грунтів під лісовими смугами;

• відведення надлишку поверхневого стоку з-під пологу лісових смуг.

Конструкція найпростіших гідротехнічних споруд визначається характером формування і проходження місцевого стоку, розміром водозбо­ру і крутизною схилу, грунтового-геологічними і гідротехнічними умовами, допустимими (нерозмиваючими) швидкостями водних потоків.

В зонах недостатнього і нестійкого зволоження на схилах від 1°до 6° смуги поєднуються з водонаправляючими земляними валами і валами-канавами. В зоні надмірного зволоження лісові смуги поєднують з водона­правляючими земляними валами та валами-канавами. Надлишок стоку з нерозмиваючою швидкістю відводяться із-під лісового пологу по валах-канавах.

Гранично допустимий ухил траси лісових смуг і валів водо-направляючого типу, а також необхідна відстані між лісосмугами встановлюються розрахунковим шляхом (див. практикум*).

Виведення орних земель з обробітку під природні кормові угіддя (консервація)

В сучасних умовах, при дефіциті ресурсів і коштів, в т.ч. на впровадження ефективних грунтоводоохоронних заходів, важливим напрямком зменшення інтенсивності ерозійних процесів, подальшої деградації сільськогосподарських ландшафтів і ґрунтового покриву, є виведення з обробітку малопродуктивних ерозійно небезпечних земель під природні кормові угіддя і лісонасадження та тимчасову консервацію.

Виведення з обробітку та із складу ріллі - це постійна зміна угідь земельних ділянок з сильноеродованими в комплексі із середньоеродованими грунтами і використання їх під постійне залуження (включаючи і природне), заліснення або для інших природоохоронних цілей.

Консервація - виведення з обробітку сильно- та середньоеродованих земельних ділянок в комплексі із слабоеродованими ґрунтами.

Консервація буває постійна і тимчасова (до 10 років).

Виведення орних земель під консервацію здійснюється в порядку, передбаченому при проведенні землеустрою з затвердженням документації районною адміністрацією, або за клопотанням власників землі і землекористувачів. Клопотання з питань консервації орних земель власники землі і землекористувачі порушують перед державною адміністрацією району з погодженням з районним відділом земельних ресурсів Держкомзему.

Строки і умови консервації визначаються в договорах, заключених власниками землі і землекористувачами з державною адміністрацією району або міста, що виконує функції району.

Таким чином на сьогодні в Україні в завдання консервації входить:

1) вивести з ріллі під постійну консервацію сильно- і середньо-еродовані землі, а також землі, що розташовані на схилах більше 5° з послідуючим їх залуженням або залісненням. Площа таких земель складає 965.3 тис. га (табл.15.5);

2) вивести з ріллі під постійну консервацію сильнодефльовані (вітрова ерозія) землі. Площа складає 267.0 тис.га;

3) вивести під тимчасову консервацію 3-5° із сильно- та середньоеродованими грунтами в комплексі із слабоеродованими з послідуючим їх залуженням або залісненням. Площа таких земель складає 2166.0 тис.га (табл.15.5).

З урахуванням того, що середньо- та сильноеродовані фунти знаходяться в комплексі з слабоеродованими і навіть повнопрофільними при практичному їх вилученні з ріллі, площа земель, що відводяться під постійну та тимчасову консервацію, збільшується до 30%. Таким чином, разом площа ріллі, яку необхідно законсервувати, буде складати біля 3.7 млн.га;

Подальше зменшення інтенсивності обробітку земель в афоландшафтах можливо здійснювати без виводу їх з ріллі за рахунок збільшення в структурі посівних площ багаторічних трав, в т.ч. шляхом організації вивідних полів багаторічних трав (на 3-5 років) в інтенсивних, кормових і ґрунтозахисних сівозмінах, а також організації луко­пасовищних угідь на орних землях, що особливо відноситься до Поліської зони. Таким шляхом площа земель, що обробляється, може бути ще зменшена на 5-7 млн.га, без виведення їх з обороту.

Таблиця 15.5.

Дата добавления: 2014-01-04