Завдання 9. Підберіть до кожного терміну зліва його визначення у правій колонці. Термін Визначення 1

Завдання 8.

Підберіть до кожного терміну зліва його визначення у правій колонці.

Термін	Визначення
1. Вибірка багатоступенева	Вибір тих, хто підлягатиме опитуванню, відбувається за бажанням, доступністю
2. Вибірка стихійна	Вибірка, що ґрунтується на поетапному виборі об’єктів
3. Вибірка випадкова (імовірна)	Вибірка сформована на основі статистичних даних про соціально-демографічні характеристики елементів генеральної сукупності
4. Вибірка квотна	Вибір елементів генеральної сукупності відбувається за допомогою таблиці випадкових чисел, які забезпечують всім елементам, що вивчається, однакову можливість попадання у вибіркову сукупність

Спробуйте провести соціометричне опитування у групі і вирішити наведені нижче завдання.

1. Виділити серед студентів лідера групи для проведення вільного часу.

2. Визначити, хто із студентів користується повагою, пошаною, може претендувати на роль лідера з усіх питань студентського життя.

3. Визначити аутсайдерів, тобто студентів, які ведуть обмежений вид спілкування.

4. Розробити соціометричні карти, як інструмент збору соціологічної інформації.

5. Узагальнити отримані емпіричні дані, систематизувати та оформити у вигляді звіту про соціометричне опитування.

1.3.3. Завдання на семінар

Соціологічний практикум. Студенти повинні самостійно обрати соціальну проблему та розробити програму соціологічного дослідження у відповідності до вивченої структури. Найбільш плідною є групова організація підготовки програми соціологічного дослідження (по 3-4 чоловіки). Краще проводити практичні заняття так, щоб всі студенти приймали участь в обговоренні підготовлених програм та самостійно виявили помилки, зроблені їх колегами. Розроблені анкети також обговорюються всією групою. Можна провести пілотне дослідження по одній з тем, опитавши студентів своєї групи чи курсу.
2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА (ІІ МОДУЛЬ)

Мета розділу – надати уявлення студентам про соціальну структуру сучасного суспільства, про його найважливіші соціальні інститути та соціальні організації, про їх роль у процесі трансформації сучасного українського суспільства

2.1. ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА, СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА СПІЛЬНОТИ

· соціальну структуру суспільства та її складові елементи

· різницю між термінами «суспільство», «держава», «країна»

· специфіку соціологічного аналізу суспільства

· особливості суспільства як сукупності історично сформованих способів і форм взаємодії і об’єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування тощо) індивідів та їх груп

· пояснити основний зміст поняття «суспільство як соціальна система»

· охарактеризувати процеси трансформації сучасного українського суспільства, джерела і види соціальних змін, що в ньому відбуваються

· суспільство · соціальна структура суспільства · соціальні групи · соціальні спільноти · цивілізація

· традиційне, або доіндустріальне суспільство · індустріальне суспільство · постіндустріальне суспільство · модернізація

2.1.1. Пояснення основних категорій теми через структурно-логічні схеми та таблиці

Суспільство – особливий складний вид організації соціального життя. Воно включає в себе всю багатоманітність стійких соціальних взаємодій, всі інститути та спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів.

Суспільство -найбільше об’єднання людей з усталеними зв’язками між ними, різноманітною взаємодією, спільною територією, історією та культурою.

Країна -відокремлена територія незалежного проживання даного суспільства зі своїми кордонами і суспільним устроєм

Держава -політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.

Автор	Основний зміст поняття «суспільство»
О.Конт	Функціональна система, структуру якої складають сім’я, класи і держава, та яка базується на розподілі праці і солідарності
Е.Дюркгейм	Індивідуальна духовна реальність, основою якої є система колективних уявлень
М.Вебер	Взаємодія людей
Т.Парсонс	Система соціальних дій та відносин між людьми, об’єднуючою основою яких є норми та цінності
К.Маркс	Сукупність відносин між людьми, яка розвивається історично, і складається в процесі спільної діяльності

Види суспільств та їх індикатори

Індикатор	Доіндустріальна фаза	Індустріальна фаза	Постіндустріальна фаза
Принцип, що керує розвитком	Традиціоналізм	Економічне зростання	Освіта
Головний сектор виробництва	Заготівля сировини	Обробка	Послуги
Головний контингент робочої сили	Селянин, зайнятий освоєнням природного середовища	Робітник, зайнятий переробкою матеріалів	Службовець, що працює з інформацією
Головна виробнича одиниця	Родина	Завод, фабрика, підприємство	Дослідницький інститут, офіс
Технологія	Ручна праця	Механізована технологія	Інтелектуальна технологія
Стратегічний ресурс	Продукти харчування, сировина	Реальний капітал	Освіта, розумовий капітал
Рушійна сила	Природні ресурси, фізична сила	Створена енергія	Інформація, обробка знань
Управлінська група, що об'єднує ресурси	Господар, володар, хазяїн	Професійний керівник, підприємець	Дослідник, спеціаліст, провідний адміністратор
Суб'єкти соціальної комунікації	Людина – природа	Людина – машина	Людина – людина
Перспектива часу	Спрямованість у минуле	Адаптація до сучасності	Спрямованість у майбутнє, прогнозування
Вищий рівень потреб	Основні побутові потреби	Соціальні потреби	Потреби у знаннях, самореалізації
Метод, який керує рішенням	Здоровий глузд, «метод спроб і помилок», досвід	Дослідження, емпіризм	Модель, теоретична база прийняття рішень

Традиційне, або доіндустріальне суспільство – суспільство з малорухомими соціальними структурами, таким способом соціокультурної регуляції, що базується на традиції.

Індустріальне суспільство – суспільство, визначними характеристиками якого називають:

o виникнення цілісної нації-держави, організованої на основі спільної мови та культури;

o комерціалізація виробництва та відхід у минуле існування економіки натурального господарства;

o переважання машинного виробництва та організація виробництва фабричного;

o скорочення частки населення, зайнятого у сільському господарстві;

o урбанізація населення;

o зростання грамотності;

o розширення виборчих прав населення та інституціалізація політики на основі масових партій;

o застосування досягнень науки в усіх сферах життя, зокрема в індустріальному виробництві, і поступова раціоналізація соціального життя.

Індустріалізм як спосіб виробництва з’явився в Англії приблизно 250 років тому, і відтоді поширився на всі країни світу, абсорбуючи та руйнуючи всі інші типи суспільств.

Постіндустріальне суспільство. Поняття вперше було запропоновано Д.Беллом у 1962 році. Белл говорить про те, що у суспільствах модерну теоретичні знання стають «осьовим принципом» суспільства, вони є джерелом інновації та формування політики. Для постіндустріального (інформаційного або технотронного) суспільства характерно:

o висунення на перший план (після сільського господарства і промисловості) сфери економічної діяльності – сфери послуг;

o індустріалізація виробництва і споживання, визначення провідної ролі науки, знань, отримання і розповсюдження інформації, університетів, науковців, менеджерів;

o комп’ютеризація і відкритість суспільства, безперервна освіта і різке зростання творчих основ у праці, професіоналізму, відповідальності. Різницю стартових умов соціального просування визначають вже не расові, статеві або вікові відмінності, а освіта, досвід, майстерність, талант людини.

Модернізація – приклад одного з найбільш значних соціальних зрушень. Вона охоплює кардинальні зміни соціальних інститутів та способу життя людей. Їїосновою виступає розвиток та поширення культури «модерніті», ринкових відносин, раціональних цінностей, розрахунку та орієнтації на грошовий успіх, бізнес.

На перший план висуваються технологічні та економічні тенденції у розвитку суспільства.

Соціальна структура суспільств (від лат. s tructura – будова чого-небудь, спільність частин певного цілого) – впорядкована сукупність елементів соціальної системи: соціальних спільнот, груп, організацій, інститутів, пов’язаних стійкими зв’язками, які називаються соціальними відносинами.

Соціальна група (вторинна) – сукупність людей, які виділяються з решти суспільства за певними суспільно значущими ознаками і об’єднані тривалими соціальними зв’язками, формують своєрідні моделі поведінки. Характеризується відсутністю безпосередніх емоційних зв’язків. Взаємодії в соціальній групі обумовлені прагненням до певних цілей, а головну роль відіграють не особисті якості людини, а їх вміння виконувати певні функції.

Мала (первинна) соціальна група – може нараховувати до кількох десятків особистостей (сім’я, академгрупа, бригада). Між її членами здійснюються прямі контакти, взаємодія має особистісний емоційно забарвлений характер.

Малі групи бувають формальними та неформальними.

Формальна соціальна група – група, в якій чітко визначені позиції та ролі її членів, що керуються певними груповими нормами та очікуваннями (армійський взвод).

Неформальна соціальна група створюється стихійно, характеризується відсутністю приписаних статусів, ролей, владних відносин (група друзів, компанія однолітків).

Референтна група – група, в яку індивід не включений реально, але з якою співвідносить себе як з еталоном, і на норми та цінності, оцінки, думки якої орієнтується в своїй поведінці.

Соціальна спільнота – реально існуюче об’єднання індивідів, які є відносною цілісністю, й може виступати як об’єкт соціального впливу, володіє емерджентними властивостями, тобто знову виникає в результаті об’єднання за певними характеристиками, не завжди притаманними окремим індивідам. Наприклад, у високоосвіченому товаристві можуть бути люди з дуже низьким рівнем освіти або взагалі неосвічені.

Основні історичні детермінанти формування соціальних спільнот

1. Умови соціальної реальності, які вимагають об’єднання людей (наприклад, захист від зовнішніх ворогів).

2. Спільні інтереси значної кількості індивідів.

3. Розвиток державності і виникаючі разом з нею форми організації людей у виді різних соціальних інститутів (наприклад інституту права і законодавства).

4. Спільна територія, яка передбачає можливість міжособистісних (прямих і опосередкованих) контактів.

В залежності від того, за якими ознаками поєднуються люди та їхні групи в соціальні спільноти, останні діляться на різні види. Основними видами соціальних спільнот є:

1) сімейні;

2) професійні;

3) соціально-стратифікаційні (робітники, селяни, підприємці тощо);

4) етнонаціональні (українці, білоруси, росіяни тощо);

5) територіальні (городяни, селяни, дніпропетровчани);

6) віросповідання (християни, православні, католики, мусульмани, баптисти);

7) культурні та субкультурні (любителі класичної музики, поп-музики тощо);

8) політичні (члени комуністичної партії чи ліберально-демократичної партії тощо).

2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми

Дата добавления: 2014-01-04