Організація землевпорядкування території аграрних формувань

Рде

Організація земельних відносин

Ефективність використання земельних угідь суттєво залежить від організації земельних відносин, які пов’язані з відносинами власності на землю і державним регулюванням. У цих відносинах велику роль відіграє правильна грошова оцінка земельних угідь.

Грошова оцінка земель по затвердженій урядом методи3ці в Україні здійснюється згідно з диференціальним рентним доходу, який створюється при вирощуванні зернових культур (що виробляються практично на всіх ґрунтах). При цьому диференціальний рентний доход (Рд) з 1 га орних земель у центрах визначається за формою:

Рд = (У · Ц – 3 – 3 · Кнр): Ц,

де: У – урожайність зернових, ц/га; Ц – ціна реалізації центнера зерна, грн.;

3 – затрати на 1 га, грн.; Кнр – коефіцієнт норми рентабельності.

За іншими видами угідь диференціальний рентний доход з 1 га (Рді) розраховується за формулою:

Рді = Рд · Рдіе,

де: Рдіе – диференціальний рентний доход з 1 га інших угідь (багаторічних насаджень, сіножатів або пасовищ) за економічною оцінкою земель, грн.; Рде – диференціальний рентний доход з 1 га орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур, грн.

Грошова оцінка 1 га різних видів угідь (Гоз) визначається як добуток річного (загального) рентного доходу за економічною оцінкою виробництва зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації:

Гоз = Рдз · Ц · Тк,

де: Рдз – загальний рентний доход (сума диференціального і абсолютного рентних доходів) на тих чи інших видах угідь, ц/га; Тк – термін капіталізації рентного доходу (встановлюється на рівні 33–х років).

Визначена таким чином грошова оцінка земель є базою для оподаткування, розрахунку орендної плати, встановлення стартової ціни земельних ділянок за їх продажу на аукціонах. Результати розрахунку грошової оцінки земель значно залежать від рівня обґрунтованості тої інформації, що при цьому використовується. Сьогодні вони коливаються по районах від 9 до 11 тис. грн.

Механізм земельних відносин, як свідчить світовий досвід, регулюється державою. Цей механізм повинен створити умови для операцій як з купівлі-продажу земельних угідь, так і розвитку орендних відносин, сприяти залученню інвестицій та припливу кредитних ресурсів в аграрний сектор. У розвинених країнах для регулювання ринку земель застосовуються різноманітні заходи: заборона і обмеження можливості купувати окремими юридичними і фізичними особами; вимоги до покупців; надання місцевим органам управління переважного права купувати земельні ділянки; заборона або обмеження їх продажу іноземцям; різноманітні санкції (до вилучення земель) для осіб і підприємств, що не забезпечують ефективного (і по призначенню) використання і охорону земельних угідь.

Землевпорядкування охоплює систему організаційних, правових, технічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання і охорону землі. Під час проведення заходів по землевпорядкуванню виявляються землі, що використовуються нераціонально, складається проект формування території з установленням меж населених пунктів, виконується низка інших робіт. В результаті приватизації виникла необхідність виконання також робіт з перерозподілу земель між різними формами власності й господарювання, формування земель запасу і резервного фонду, з проведення грошової оцінки земельних угідь і підготовки технічної документації на виготовлення державних актів на право власності на землю і користування нею.

За структурою проект землекористування агроформувань такий: розміщення господарських дворів, доріг, водогосподарських та ін. споруд; організація земельних угідь, системи сівозмін (в тому числі впорядкування їх територій); упорядкування території багаторічних насаджень і кормових угідь; природоохоронні заходи; ефективність проекту; визначення розмірів земельного податку або орендної плати за землю. Щодо організації сільгоспугідь, то її слід вирішування з урахуванням науково – обґрунтованої структури посівних площ по зонах країни (табл. 4.2)

Таблиця 4.2

Науково обґрунтована структура посівних площ сільськогосподарських культур по зонах України, %

Природно-кліматичні зони	Сільськогосподарські культури
Зернові	Технічні	Кормові
Степ	55-60	10-20	20-25
Лісостеп	55-60	15-20	23-25
Полісся	50-52	10-15	25-38

На жаль, наведена в таблиці структура сільгосптоваровиробниками не витримується. Наприклад, у Степовій зоні технічні культури займають сьогодні 35-40%, а кормові – 3-4%.

Дата добавления: 2014-01-04