Планування і забезпечення потреби в кормах

Заключним етапом обґрунтування виробничої програми з тваринництва є планування потреби в кормах. Для визначення потреби в кормах спочатку планують виробництво продукції тваринництва, тип годівлі і оптимальний раціон для кожної статевовікової групи худоби.

Існують два способи визначення планової потреби в кормах: 1) «на продукцію»; 2) «на голову». Найбільш поширеним і точним є перший спосіб.

Планування потреби в кормах на основі планової кількості окремих видів тваринницької продукції передбачає використання нормативів витрат кормових одиниць на виробництво одиниці продукції і раціональної для умов конкретного господарства структури кормів. Нормативи витрат кормових одиниць диференційовані в залежності від продуктивності худоби, технології виробництва, напряму розвитку галузі (молочне, молочне-м’ясне, м’ясне), природної зони. Наприклад, при звичайній технології при продуктивності корів 2000 кг норматив затрат кормів на 1 ц молока становить 1,4 – 1,45 ц корм.од., а при продуктивності понад 4500 кг – 1,1 ц корм.од.; на 1ц живої маси великої рогатої худоби масою 100 кг норматив становить 9,7 ц корм.од., а масою 150-160 кг – 8,5 ц корм.од.; на 1 ц живої маси свиней масою 80 і 200 кг норматив складає відповідно 8,8 і 5,8 ц корм.од.

Слід відмітити, що при визначенні потреби в кормах ураховується не тільки основне стадо, а й приплід. Наприклад, 1 голова приплоду великої рогатої худоби прирівнюється 60 кормо-дням утримання корови, що від 365 днів року становить 0,164, або 16,4%. При продуктивності 4000 кг молока одне теля можна прирівняти 6,56 ц молока (40 ц молока х 0,164). Тобто якщо в господарстві є 200 корів, з яких отримано 180 голів приплоду, то потреба в кормах по галузі складатиме:

[(200гол. х 40 ц) + (180 гол. х 6,56 ц)] · 1,2 ц корм.од = 11017 ц корм.од.

Отриману суму розподіляють згідно структури раціону, що прийнятий в господарстві для даного виду поголів’я, і отримують план потреби в концентратах, сіні, силосі, зелених травах і т.д. (в кормових одиницях). Далі за змістом кормових одиниць в 1 ц фізичних кормів обчислюють потребу в них в натуральному виді (діленням кормових одиниць за видами кормів на зміст кормових одиниць в 1 ц їх фізичної маси).

Другий спосіб передбачає використання даних щодо середньорічного поголів’я худоби за статевовіковими групами і нормативів річної потреби різних видів кормів у фізичній масі на 1 голову. Слід відмітити, що для робочої худоби використовується тільки цей спосіб.

План потреби в кормах складають на 2 періоди: на календарний рік і від урожаю планового року до урожаю наступного року. При цьому передбачають страховий фонд: за концентрованими кормами – 8-10 %, а за грубими і соковитими – 15 %.

Планування кормової бази завершаються складанням загального по всіх галузях тваринництва балансу потреби і надходження кормів. У ньому показують наявність кормів на початок року, їх надходження з урожаю власного виробництва, за рахунок купівлі на стороні, інших джерел надходження, цільове використання в господарстві і продаж особистим господарством.

Дата добавления: 2014-01-04