Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття доходів бюджетних установ




ТЕМА 8. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

 

План

1. Поняття доходів бюджетних установ.

2. Облік доходів загального фонду.

3. Облік доходів спеціального фонду.

4. Облік доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт.

5. Поняття видатків бюджетних установ.

6. Види видатків відповідно до бюджетної класифікації.

7. Облік видатків загального фонду.

8. Облік видатків спеціального фонду.

 

Доходи бюджетних установ тісно пов’язані із поняттям розпорядника коштів, за допомогою якого схема фінансових відносин бюджетної установи уточнюється і стає зрозумілішою. Так, бюджетні установи в особі їх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків із бюджету, називаються розпорядниками бюджетних коштів (далі – розпорядники).

За обсягом наданих прав розпорядників поділяють на головних розпорядників коштів (ГРК) бюджету, розпорядників І ступеня та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головний розпорядник коштів державного бюджету (далі – головний розпорядник) – це розпорядник, якому в Державному бюджеті України визначають бюджетні призначення із правом витрачання їх на утримання апарату управління установи, яку він очолює, і на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою, та який має право розподіляти затверджені бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси та плани асигнувань.

Розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня (далі – розпорядники нижчого рівня) – це розпорядники, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність яких координується через нього.

Перелік розпорядників бюджетних коштів наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1. Групи розпорядників бюджетних коштів

Рівень розпорядників Перелік розпорядників
Головні розпорядники бюджетних коштів 1. За бюджетними призначеннями, передбаченими Законом “Про Державний бюджет України”, – органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України; установи й організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників. 2. 3а бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим (АРК), – уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АРК та Ради Міністрів АРК в особі їх керівників. 3. 3а бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, – керівники державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їхніх секретарів, керівники головних управлінь, управлінь відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад
Розпорядники коштів II ступеня Бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат із бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для передавання розпорядникам III ступеня
Розпорядники коштів IIІ ступеня Бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат із бюджету на виконання функцій самої установи

 



Відповідно до визначених функцій щодо формування доходів і здійснення видатків найбільші права й обов’язки має головний розпорядник коштів бюджету, який, згідно із Бюджетним кодексом:

– розробляє плани своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи із необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

– на підставі плану діяльності розробляє проект кошторису й бюджетні запити, подає їх до Міністерства фінансів України чи місцевого фінансового органу;

– отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі “Про Державний бюджет України” чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

– затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

– здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, і витрачанням ними бюджетних коштів;

– отримує звіти про витрачання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня й аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Розпорядники коштів нижчого рівня, відповідно до визначених функцій, наділені такими правами та обов’язками щодо формування доходів і здійснення видатків:

– готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному головному розпорядникові;

– отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків установи, подають його на затвердження вищому за рівнем розпорядникові й повідомляють про це місцевий орган Державного казначейства України;

– проводять видатки шляхом оплати рахунків та отримання готівкових коштів через органи Державного казначейства;

– подають звіт про використання коштів вищому за рівнем розпорядникові та органу Державного казначейства;

– вирішують із вищим за рівнем розпорядником усі питання, пов’язані із виділенням асигнувань.

Бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни, вони беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частин бюджету.

Кабінет Міністрів України Постановою від 17.05.2002 р. № 659 затвердив Перелік власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на групи та підгрупи (табл. 8.2).

Таблиця 8.2. Групи власних надходжень бюджетних установ

Групи надходжень Підгрупи надходжень Склад надходжень Напрями використання надходжень
1 2 3 4
Плата за послуги, що надаються бюджетними установами Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями Кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ, а також за послуги із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів На покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов’язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів
Надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності Кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевикористання засуджених; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо На організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ
Плата за оренду майна бюджетних установ Плата за оренду майна, що належить бюджетній установі (у повному обсязі) На утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ

 

Продовження табл. 8.2

1 2 3 4
  Надходження бюджетних установ від реалізації майна Кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, що залишаються у розпорядженні установи На ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ
Інші джерела власних надходжень бюджетних установ Благодійні внески, гранти та дарунки Всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо
Кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ Інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків За спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів

 

Для облікового процесу бюджетних установ характерним є поняття видатків, що визначається як сума коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом. Видатки один із найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансових вимог). Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу.

Видатки, що здійснюються за рахунок загального фонду бюджету, називають видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду – видатками спеціального фонду.

За обліку виконання кошторису видатки поділяють на два під-об’єкти, а саме: касові та фактичні видатки.

Касові видатки – це суми коштів, витрачені бюджетною установою як готівкою, так і шляхом переказування їх із реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я в органах ДКУ, для оплати за спожиті послуги, отримані матеріальні цінності, виплати заробітної плати, допомоги тощо. Повернення грошових коштів на рахунки зумовлює відновлення, тобто зменшення касових видатків. Головним завданням обліку касових операцій є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки – це реальні, кінцеві видатки установи, які здійснюються у вигляді нарахування на заробітну плату та стипендії, прийняття до оплати рахунків підприємств-постачальників і надавачів послуг; витрачання запасів на забезпечення потреб установи.
Вони відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом. Фактичні видатки є показником кінцевого виконання кошторису установи й у разі виконання плану мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Такий розподіл видатків як об’єктів обліку визначається необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів, при цьому облік касових видатків забезпечує інформацією про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату, а облік фактичних видатків дає змогу контролювати як перебіг фактичного виконання кошторису видатків установ загалом, так і дотримання встановлених норм за окремими статтями й структурними підрозділами.

Слід зосередити увагу на тому, що касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються в часі, оскільки в основу їх покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій (касовий метод чи метод нарахувань).

Якщо касові та фактичні видатки збігаються в часі, вони називаються прямими видатками.

Отже, касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку, але плануються й обліковуються за єдиною номенклатурою видатків.

Одним із важливих етапів вивчення цього розділу є класифікація видатків.

У процесі своєї господарської діяльності бюджетні установи здійснюють різні видатки, які мають доволі складну систему, тому й потребують класифікації.

Бюджетна класифікація являє собою єдине систематизоване групування доходів і видатків за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної побудови та іншими ознаками і застосовується для здійсненим контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавного та міжнародного зіставлення бюджетних показників.

Розглянемо основні складові видаткової частини бюджетної класифікації.

Видатки бюджету класифікують за:

– функціями, із виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація);

– економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

– ознаками головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

– бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Розпочинаючи вивчення економічної класифікації видатків, слід зазначити, що економічна класифікація витрат є складовою бюджетної класифікації. Вона багаторівнева, має не статті, а багаторівневі коди. Завдяки такій побудові досягається достатньо повне розмежування витрат. Економічна класифікація видатків уможливлює чіткий розподіл витрат за економічними ознаками із подальшим розподілом коштів за їх предметними ознаками. Такою класифікаційною ознакою виступає міра довготривалості видатків. Згідно з цією ознакою видатки можуть бути поточними та капітальними. У ролі вторинної ознаки виступають єдині економічні категорії. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код економічної класифікації видатків (КЕКВ).

Розглянемо складові економічної класифікації видатків (табл. 8.3).

Таблиця 8.3. Склад видатків бюджетної установа за КЕКВ

КЕКВ Складова видатків бюдежтної установи
1 2
Поточні видатки
Видатки на товари і послуги
Оплата праці працівників бюджетних установ
Заробітна плата
Грошове утримання військовослужбовців
Нарахування на заробітну плату
Придбання товарів і послуг
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування
Медикаменти та перев’язувальні матеріали
Продукти харчування
Оплата послуг (крім комунальних)
Інші видатки
Видатки на відрядження
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
Оплата теплопостачання
Оплата водопостачання і водовідведення
Оплата електроенергії
Оплата природного газу
Оплата інших комунальних послуг
Оплата інших енергоносіїв
Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм
Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку
Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
Субсидії і поточні трансферти
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
Поточні трансферти населенню

Продовження табл. 8.3

1 2
Виплата пенсій і допомоги
Стипендії
Інші поточні трансферти населенню
Поточні трансферти за кордон
Капітальні видатки
Придбання основного капіталу
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
Капітальне будівництво (придбання)
Будівництво (придбання) житла
Інше будівництво (придбання)
Капітальний ремонт
Капітальний ремонт житлового фонду
Капітальний ремонт інших об’єктів
Реконструкція та реставрація
Реконструкція житлового фонду
Реконструкція інших об’єктів
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
Створення державних запасів і резервів
Придбання землі і нематеріальних активів
Капітальні трансферти
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
Капітальні трансферти населенню
Капітальні трансферти за кордон
Капітальні трансферти до бюджету розвитку
Нерозподілені видатки

 

Надходження бюджетних коштів загального фонду, проведення внутрішніх розрахунків і доходи загального фонду в бухгалтерському обліку обліковують на таких рахунках:

– 31 “Рахунки в банках”;

– 32 “Рахунки в казначействі”;

– 70 “Доходи загального фонду”.

Окремі видатки розпорядників бюджетних коштів, що визначені нормативно-правовими актами, можуть здійснюватися через рахунки, відкриті в установах банків. Так, для обліку грошових коштів на поточних рахунках в установах банків призначений рахунок 31 “Рахунки в банках”, який, в свою чергу, має такі субрахунки:

– 311 “Поточні рахунки на видатки установи” – обліковуються кошти, що надійшли в розпорядження головного або нижчих розпорядників коштів на утримання установи або на централізовані заходи;

– 312 “Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам” – головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня обліковуються кошти для переказу підвідомчим установам.

Облік грошових коштів на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства ведуть на рахунку 32 “Рахунки в казначействі”, субрахунок 321 “Реєстраційний рахунок”, на якому обліковують рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові для утримання установи та на централізовані заходи.

Усі наведені субрахунки активні, грошові. Облік операцій щодо руху коштів на зазначених рахунках за меморіально-ордерної системи обліку ведеться в накопичувальній відомості руху коштів форми № 381, меморіальний ордер №2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства та установах банків”. Накопичувальні відомості складають окремо за кожним реєстраційним, поточним рахунком установи. Вони побудовані за шаховою формою і за наявності кількох рахунків нумеруються відповідно 2-1, 2-2, 2-3 тощо. Записи у накопичувальні відомості здійснюють щоденно на підставі виписок із реєстраційних чи поточних рахунків на підставі доданих до них підтверджувальних документів.

У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку використовують форму № 381-авт. (бюджет).

Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок 70 “Доходи загального фонду”, який, у свою чергу, поділяється на два субрахунки:

– 701 “Асигнування із державного бюджету на видатки установи та інші заходи”;

– 702 “Асигнування із місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи”.

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведуть у картці аналітичного обліку отриманих асигнувань, яку відкривають на рік і ведуть за кодами функціональної класифікації та в розрізі кодів економічної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) із реєстраційних та поточних рахунків.

Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книгу відкривають на рік за кожним кодом функціональної класифікації та кодом економічної класифікації видатків. Записи до неї здійснюють на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) із реєстраційних (поточних) рахунків. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюють кошторисні призначення. Впродовж року вони можуть коригуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством. Інформація про надходження асигнувань містить:

– дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);

– назву і номер документа;

– обсяг асигнувань (суми), що загалом надійшли, із поділом за кодами економічної класифікації.

У разі відкликання (повернення) асигнувань фіксуються аналогічні показники. При цьому сума асигнувань записується зі знаком “мінус”.

Як уже зазначалося, бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як із бюджету, так і з інших джерел. Кошти, які бюджетні організації та установи отримують понад асигнування, що виділяються їм із державного та/або місцевих бюджетів, називають власними коштами. Раніше наголошувалося, що для зберігання коштів спеціального фонду бюджетних установ і проведення операцій за ними органи Державного казначейства відкривають бюджетним установам спеціальні реєстраційні рахунки з урахуванням груп спеціальних коштів у розрізі програмної класифікації видатків.

Для обліку операцій на спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства та поточних рахунках в установах банків використовують активні субрахунки 3 класу.

Записи за дебетом рахунків 31 та 32 відображають надходження коштів спеціального фонду, за кредитом – списання коштів бюджетних установ. Надходження й списання грошових коштів здійснюють на підставі виписок установ банку та органів Державного казначейства із доданими до них відповідними первинними документами, якими оформлюється рух коштів на банківських та казначейських рахунках. Як уже зазначалося, кошти спеціального фонду, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків.

Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)” – форма № 382 (бюджет) і форма № 382-авт. (бюджет), в якому відображається облік операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. Якщо установа має кілька поточних або спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я, то накопичувальні відомості ведуть окремо за кожним рахунком і нумерують № 3-1, 3-2, 3-3 тощо.

Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 “Доходи спеціального фонду”. На цьому рахунку обліковують власні надходження установи на її утримання із поділом на субрахунки:

– 711 “Доходи за коштами, отримані як плата за послуги” –обліковуються надходження, отримані установою згідно із кошторисом як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із функціональними повноваженнями; кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської або виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна;

– 712 “Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” – обліковуються надходження бюджетних установ для виконання окремих доручень, отримання грантів, дарунків, благодійних внесків, інвестицій, які, згідно із чинним законодавством, отримують бюджетні установи;

– 713 “Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду” – обліковуються надходження установи, які належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету;

– 714 “Кошти батьків за надані послуги” – обліковуються надходження за рахунок коштів батьків на утримання дітей у дитячих закладах та інші послуги, крім шкіл-інтернатів;

– 715 “Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду” – обліковуються кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету;

– 716 “Доходи за витратами майбутніх періодів” – обліковуються суми коштів за договорами із фізичними чи юридичними особами за надані послуги, що надійшли у звітному році і не були використані, але будуть використані в наступному році на видатки, передбачені договорами.

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду передбачено меморіальний ордер № 14 “Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ” – форма № 409 (бюджет) і форма № 409-авт. (бюджет). На кожен вид доходів спеціального фонду відкривають окремі меморіальні ордери.
Для розрахунків із батьками на утримання дітей передбачено меморіальний ордер № 15 “Зведення відомостей за розрахунками із батьками на утримання дітей” – форма № 406 (бюджет).

Оскільки доходи і видатки бюджетних установ розглядаються у взаємозв’язку, необхідно перейти до вивчення обліку видатків. Сутність видатків як економічної категорії, визначення нормативної бази, класифікацію, склад і структуру було розглянуто раніше.

Нагадаємо, що особливістю обліку видатків у бюджетних установах є розподіл їх на касові та фактичні видатки.

Оскільки Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, то облік їх ведеться на синтетичних рахунках класу 3 “Рахунки в банках” та “Рахунки в казначействі”. Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації видатків, регістрами якого є картка аналітичного обліку касових видатків, що складається за кожним кодом функціональної класифікації видатків загального та спеціального фонду.

Переходячи до вивчення обліку фактичних видатків, слід звернути увагу на те, що облік фактичних видатків ведеться на двох активних синтетичних рахунках класу 8 “Витрати” та їх субрахунках.

До рахунку 80 “Видатки із загального фонду” відкривають
такі субрахунки:

– 801 “Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи” – на ньому обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Наприкінці року фактичні видатки списують з кредиту субрахунку 801 у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”.

– 802 “Видатки із місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи” – на ньому обліковуються фактичні видатки проведені установами за рахунок коштів, одержаних із місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисами даної установи, які наприкінці року списують з кредиту субрахунки 802 у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”.

Рахунок 81 “Видатки спеціального фонду” поділяється на
такі субрахунки:

– 811 “Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги” – обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, здійснені за рахунок надходжень, отриманих установою відповідно до кошторису як плата за послуги. Наприкінці року видатки із субрахунку 811 списують у дебет субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”;

– 812 “Видатки за іншими джерелами власних надходжень” – на ньому обліковуються фактичні видатки спеціального фонду за кошторисами установ у частині інших джерел власних надходжень.
Наприкінці року видатки із субрахунків 812 списують у дебет субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”;

– 813 “Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду” – на субрахунку обліковуються фактичні видатки в частині інших надходжень спеціального фонду. Наприкінці року видатки із субрахунку 813 списують у дебет субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.

Основними обліковими регістрами для обліку фактичних видатків є картки аналітичного обліку фактичних видатків. Картка відкривається щомісячно за кожним кодом програмної класифікації видатків за загальним і спеціальним фондом і ведеться згідно із кодами економічної класифікації видатків на підставі даних меморіальних ордерів. Фактичні видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні (поточні) рахунки на відновлення касових видатків, якщо вони були віднесені на фактичні видатки звітного періоду.

Оплата рахунків розпорядників коштів здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства зареєстрованих зобов’язань та фінансових зобов’язань. Органи Державного казначейства приймають від розпорядника бюджетних коштів платіжні доручення і підтверджувальні документи:

– за загальним фондом – відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов’язань та в межах залишку коштів на рахунках за певним кодом економічної класифікації;

– за спеціальним фондом – у межах залишку коштів на спеціальних реєстраційних рахунках за кодами економічної класифікації відповідно до кошторисних призначень та зареєстрованих зобов’язань.

Провідну ролі у здійсненні процедур контролю в частині виконання державного бюджету за видатками відіграють органи Державного казначейства України, які здійснюють попередній контроль на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, та поточний контроль у процесі оплати їхніх рахунків.

Подальші функції контролю за витрачанням коштів, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, комітетах, фондах, установах, які отримують кошти, із бюджетів усіх рівнів, покладено на органи державної контрольно-ревізійної служби України.

Проте, основним методом попереднього й поточного контролю за виконанням кошторису, який здійснюють розпорядники коштів і органи Державного казначейства, є облік зобов’язань, за якого здійснюється контроль бюджетних повноважень щодо прийняття зобов’язання та здійснення платежів.

Порядок проведення обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України регламентується Порядком обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Державного казначейства України від 09.12.2004 р. № 136.

Відповідно до цього Порядку визначено:

– бюджетне фінансове зобов’язання – це зобов’язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуг чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, тобто кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, передбачена законодавством;

– небюджетне зобов’язання – це будь-яке зобов’язання за коштами державного та/або місцевих бюджетів, узяте юридичними та фізичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або із перевищенням повноважень, визначених бюджетним кодексом України, Законом України “Про Державний бюджет України” та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Відповідно до зазначеного Порядку органи Державного казначейства реєструють та обліковують у бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, при цьому бюджетні установи - розпорядники коштів мають право брати бюджетні зобов’язання:

– за загальним фондом – у межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів);

– за спеціальним фондом – у межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису), установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), але з урахуванням фактичних надходжень до цього фонду, виходячи із потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів.

Зобов’язання, взяті бюджетними установами без відповідних бюджетних асигнувань, вважаються небюджетними і є правопорушенням; крім того, погашення таких небюджетних зобов’язань органами Державного казначейства не проводяться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Усі зобов’язання та фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Державного казначейства України в бухгалтерському обліку виконання бюджетів на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Дані бухгалтерського обліку органів Державного казначейства звіряються із відповідними даними звітів розпорядників бюджетних коштів, які мають бути тотожними.

Для реєстрації бюджетного зобов’язання в органах Державного казначейства, розпорядники бюджетних коштів подають Реєстр бюджетних зобов’язань та оригінали документів або їх копії, які підтверджують факт взяття бюджетного зобов’язання. У разі, якщо сума та умови бюджетного зобов’язання передбачають застосування конкурсних процедур, подаються відповідні документи, передбачені умовами проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Суми за окремими фінансовими зобов’язаннями (заробітна плата, видатки на відрядження, стипендії тощо) проставляються в Реєстрі розрахунково, але в межах планових показників.

Зобов’язання реєструють працівники органів Державного казначейства у книзі реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів. Кожному бюджетному зобов’язанню присвоюють реєстраційний номер, який проставляється на документі, що підтверджує факт узяття на облік бюджетного зобов’язання. Бюджетні фінансові зобов’язання реєструються органами Державного казначейства на підставі платіжного доручення на погашення бюджетного зобов’язання. На документах, що підтверджують факт, узяття бюджетного зобов’язання або бюджетного фінансового зобов’язання, ставиться штамп із позначкою “Взято на облік”. Органи Державного казначейства здійснюють платежі за тими фінансовими зобов’язаннями, які зареєстровані в органах Державного казначейства. Погашення бюджетних фінансових зобов’язань проводиться платіжними дорученнями упродовж трьох робочих днів від дати його виникнення, в яких обов’язково зазначають реєстраційний номер бюджетного зобов’язання, код платежу (присвоюється органами Державного казначейства) та код економічної класифікації видатків. Бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників коштів погашаються автоматично в календарній черговості. У разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові угоди, розірвання договору) розпорядник бюджетних коштів має упродовж трьох робочих днів письмово повідомити про це органам Державного казначейства й подати відповідні підтверджуючі документи.

Для відображення даних про зобов’язання та фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які виникають у процесі виконання загального та спеціального фондів кошторису розпорядників, органи Державного казначейства в автоматизованому режимі заносять дані з Реєстру та платіжного доручення до картки обліку зобов’язань за відповідними кодами програмної й економічної класифікації видатків.

Бюджетні установи ведуть облік зобов’язань у книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань. Книгу відкривають на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків за кожним кодом функціональної класифікації видатків у розрізі КЕКВ і ведуть окремо за загальним і спеціальним фондом.

У ній реєструють кожну укладену угоду, за наслідками виконання якої бюджетна установа має сплачувати кошти за отримані послуги чи матеріальні цінності. Після кожної зареєстрованої угоди (бюджетного зобов’язання) та проведеної оплати (фінансового зобов’язання) у книзі виводять залишок невикористаних кошторисних призначень, суму невикористаних зобов’язань та суму невикористаних фінансових зобов’язань за кожним кодом функціональної й економічної класифікації видатків.

Наприкінці бюджетного року органи Державного казначейства за місцем обслуговування розпорядників бюджетних коштів на підставі інформації, отриманої від розпорядників, здійснюють інвентаризацію зобов’язань розпорядників та закриття рахунків, передбачених для обліку зобов’язань у поточному бюджетному періоді. При цьому проводиться розподіл зобов’язань на бюджетні та позабюджетні.
За наявності позабюджетних зобов’язань (позабюджетної кредиторської заборгованості) Державне казначейство вживає до такого розпорядника бюджетних коштів заходів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України і надає інформацію до органів Контрольно-ревізійного управління України.


 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1378; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.145.64.172
Генерация страницы за: 0.023 сек.