Українські Карпати

Степ

Лісостеп

Займає близько 34% території країни. Простягається від Прикарпаття до кордону з Росією більш ніж на 1100 км, а з півночі на південь – від 500 км на заході до 300-350 км на сході. У зону Лісостепу цілком або майже цілком входять Полтавська і Черкаська, частково – Житомирська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька і Львівська області.

Для рельєфу характерні яри і балки. Зональними типами ґрунтів є сірі лісові ґрунти (під лісовими масивами), а також типові чорноземи (під лучним різнотравним степом). Густота річкової сітки зменшується із заходу на схід. Лісостепова зона має високий рівень господарського освоєння й урбанізації: розораність земель складає 75-80% від загальної площі.

Рослинність. У Лісостепу переважають широколистяні ліси, головним чином діброви. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. На Лівобережжі домінує дуб із домішкою клена, липи, ясена. Соснові і сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок. Лісистість близька до середньої по Україні і складає 12,2%. На рівнинах, складених лесовими породами, поширилися лучно-степові ландшафти з чорноземами типовими.

Тваринний світ. Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. Водяться тритон гребінчастий, карась, щука, лящ, сом, чехоня, лісовий полоз, степова гадюка, крапчастий ховрах, сіра куріпка, яструб, лисиця, лісовий жайворонок, борсук, тхір, куниця, дикий кабан, кажан двокольоровий, хохуля, підковоніс великий, козуля, благородний олень та ін.

Охороняються ландшафти Лісостепу у заповідниках Канівському (Черкаська обл.), Медобори (Тернопільська обл.), Розточчя (Львівська обл.).

Займає південну і південно-східну частину країни. У межах України це найбільша природна зона, її площа становить близько 49% території країни. Степ охоплює Причорноморську низовину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської низовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму.

Рельєф характеризується перевагою рівнин і незначних височин. Степові ландшафти сформувалися в умовах достатньої кількості тепла при недостатності вологи. Річкова мережа розвинута слабко, у зимовий період річки особливо маловодні.

Ця зона має найбільшу в Україні розораність – близько 80%, що складає 48% усіх орних земель України.

Рослинність. Раніше степову зону покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, яка сьогодні збереглися лише у вигляді незначних за площею фрагментів на незручних для оранки та інтенсивного використання ділянках і територіях природно-заповідного фонду. Лише на півночі зустрічаються байрачні ліси. Лісистість складає всього 3% території (навіть з урахуванням полезахисних смуг). Такі кущі, як ліщина, бересклет, калина, глід, бузина, терен буяють в підлісках і на узліссях.

Тваринний світ. Степова фауна зазнала змін, мабуть, більше ніж будь-яка інша. Степи були розорані майже повністю. Це означає, що ареали деяких степових тварин значно зменшились або були повністю ліквідовані. Разом з тим, внаслідок зміни ландшафтних умов окремі степові види, такі як заєць-русак, хом'як, ховрахи, сіра куріпка, перепілка, степовий лунь, розширили свій ареал. Лісозахисні смуги створили нові умови для заселення, стали містками для розселення тваринного світу.

Збереглися і представники незайманих степів. Це, перш за все, бабак. Дві колонії цього звірка існують на Харківщині. Є в степах краю великий тушканчик, або земляний заєць, сліпак, сірий хом'як. Для степу характерні ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця, звичайний заєць, їжаки та ін., з птахів – жайворонки, перепілки, куріпки, рідко – дрохви і орли. Серед рептилій є степова гадюка, ящірка.

Річки, озера і болота мають досить багату фауну. Значні зміни у фауні водойм сталися у зв'язку з будівництвом водосховищ, каналів, зрошувальних систем, ставків. Основним видом риби у ставках є короп – напівдомашня форма сазана. Є також карась, линь, судак. Найпоширеніші у водоймах – лящ, щука, судак, сом, плітка, окунь, синець та інші. Багато водно-болотних птахів. Це, перш за все, качки, дикі гуси, галагази (рос. – пеганка), кулики, крячки, очеретянки.

o Слід зауважити, що у минулі часи тваринний світ Степу був ще багатшим. Тут були широко розповсюджені бобри, був ведмідь, сайгак, тур, зубр, хохітва (рос. – стрепет), пелікан та інші. Тарпана (дикого коня) зустрічали ще в XVIII ст. на Орелі.

Заповідники Степу – Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник (Херсонська обл.), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська обл.), Луганський (Стрільцівський степ, Провальський степ, Станично-Луганський степ), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Хомутівський степ у Донецькій області, Кам’яні Могили в Запорізькій області), Дунайський біосферний заповідник (Одеська обл.). Об’єктами охорони є степові ландшафти.

До складу цього природного комплексу входять кілька гірських хребтів, Передкарпатська горбиста рівнина (Прикарпаття) і Закарпатська низовина.

Прикарпаття розташоване між долиною верхнього Дністра і горами. У Прикарпатті переважають лугово-лісові природні комплекси.

Особливості природних умов власне Карпат визначаються гірським рельєфом, великою кількістю річок (найбільші – Дністер, Тиса, Прут, Черемош), гірськими лісами (40% території) і луговими полонинами (35% площі).

Рослинність. Карпати містять третину лісових запасів України. Лісистість цієї території – одна з найвищих в Україні. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин, багато цінних видів дерев і лікарських рослин.

У Карпатах переважають ліси, характер яких змінюється відповідно до вертикальної зональності. Найнижчий (передгірський) пояс утворюють дубові, дубово-грабові ліси. Основні масиви букових лісів зростають переважно у нижньому лісовому поясі, піднімаючись до висоти 1400 м над рівнем моря. Гірські темнохвойні (ялицеві та ялинові) ліси утворюють гірський лісовий пояс. На місці знищених лісів утворилися післялісові луки, які зараз займають близько третини верхнього лісового поясу. Вище 1800 м над рівнем моря розташований субальпійській пояс, рослинність якого представлена буковим та ялиновим криволіссям, а також заростями сосни гірської та субальпійськими луками. Фрагментарно, на найвищих вершинах гір, трапляється альпійська рослинність, представлена високогірними луками та петрофільними угрупованнями.

Тваринний світ. Унікальними є фауністичні комплекси Українських Карпат, що визначаються чітко вираженою висотною поясністю клімату, ґрунтів та рослинного покриву. Фауна Карпат характеризується домінуванням мешканців лісового комплексу. В межах Українських Карпат зареєстровано 60 видів ссавців. Серед них комахоїдних – 7 видів (кріт, бурозубки, кутори, білозубки, їжаки звичайні), рукокрилих – 16 видів (в дуплах дерев, у печерах, гротах, на горищах, у хлівах живуть підковоноси малий і великий, нічниця гостровуха і велика, вухань звичайний, довгокрил звичайний, кажан пізній та ін.), зайцеподібних – 1 вид (заєць-русак), гризуни – 19 видів (дуже поширені невеликі лісові гризуни – вовчки та білка карпатська), хижих – 13 видів (куниці лісова і кам'яна, тхір чорний і лісовий; по берегах водойм селиться видра, зрідка можна зустріти й норку), парнокопитних – 4 види (тут розміщується найбільший в Україні ареал оленя благородного і козулі європейської).

Глухі ліси Карпат – єдине в Україні місце поширення рідкісного тепер ведмедя. Найнебезпечнішими і дуже поширеними хижаками є вовки. Свої лігвища вони влаштовують в глибоких ущелинах, лісових хащах, заростях чагарників і буреломах. В горах, біля верхньої межі лісу, збереглись рисі – великі хижаки з родини котячих.

Серед птахів тут гніздяться, зимують чи знаходяться в період міграції до 250 видів, що належать до 16 рядів. Це – численні види горобцеподібних, дятли, голуби. Заболочені місця населяють лиски, кулики, чаплі, лелеки. Зустрічається гірська плиска, сойка, гірський щеврик, карпатський глухар.

Генофонд плазунів Українських Карпат представлений такими видами, як гадюка звичайна, мідянка, вужі водяний і звичайний, полоз лісовий, веретільниця ламка, ящірки прудка і живородна. До складу герпетофауни гір і прилягаючих територій входить болотяна черепаха та зелена ящірка – типові рівнинні види.

Багатою в Українських Карпатах є батрахофауна. Ряд Хвостаті земноводні представлений в Карпатах 5 видами. Це тритони звичайний, гребенястий, карпатський та альпійський, саламандра плямиста. Ряд Безхвості тут представляють 11 видів, що відносяться до 5 родин. Це кумки гірська і червоночерева, часничниця звичайна, ропухи звичайна і зелена, квакша звичайна, жаби озерна, ставкова, гостроморда, прудка і трав’яна.

У гірських річках мешкає понад 50 видів круглоротих та риб. Наземні молюски (80 видів) – мешканці мішаних і широколистяних європейських лісів. Серед прісноводних молюсків 65 видів широко розповсюджені в Європі, 18 видів – ендеміки Українських Карпат. Генофонд комах складає близько 25% від загальної кількості на території колишнього СРСР. Це близько 20 тис. видів. Ряд Твердокрилих характеризується тут найбільшим різноманіттям – понад 5000 видів. Лускокрилих нараховують понад 1500 видів.

Закарпатська низовина – це частина Середньодунайської низовини. Рівнинний характер місцевості порушують пагорби вулканічного походження, висота яких досягає 400 м. Клімат теплий і вологий. Лісів мало, більше половини території – сінокоси і пасовища; багато садів і виноградників.

До найбільших заповідників Карпат належать міжнародний біосферний заповідник "Східні Карпати" і Карпатський біосферний заповідник, які зберігають рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів.

Дата добавления: 2014-01-04