Взаємозв’язок і взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний об’єм національного виробництва

Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді рівновага в економіці є рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто AD = AS.

Взаємодія і взаємозв’язок сукупного попиту і сукупної пропозиції (встановлення рівноваги у тому числі) здійснюється через систему цін.

Точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний об’єм національного виробництва. Перетин кривих можливо в трьох варіантах (згідно конфігурації кривої AS), у відповідності до яких розрізняють три варіанти макрорівноваги.

Припустімо, що сукупна пропозиція в економіці незмінна:

- якщо сукупний попит змінюється в умовах неповної зайнятості (в короткостроковому періоді, в межах кейнсіанського відрізку), то збільшення попиту зазвичай призводить до розширення реального об’єму національного виробництва і зайнятості при постійних цінах, а скорочення сукупного попиту буде „працювати” в зворотному напрямку (графік 3.6, а);

- розширення сукупного попиту в ситуації, коли економіка наближається до повної зайнятості (на проміжному відрізку), також призведе до збільшення реального об’єму національного виробництва і зайнятості, але в меншому ступені, ніж на кейнсіанському відрізку. Ці процеси будуть супроводжуватись загальним підвищенням рівня цін. Скорочення сукупного попиту в цих умовах призведе до зниження об’ємів виробництва, зайнятості і зниженню рівня цін в економіці (графік 3.6, б);

- коливання сукупного попиту в умовах повної зайнятості (в довгостроковому періоді, в межах класичного відрізка) не призведуть до змінення валового національного продукту або рівня зайнятості. Але це компенсується різким зниженням (у випадку скорочення AD) або інфляційним зростанням цін (в випадку розширення AD, графік 3.6,в).

P     AS   AD1 AD2     A B P1   Q1 Q2 Q   a)

Р     AS AD2   AD1   P2 B   A P1   Q1 Q2 Q   б)

P   AD2 AS AD1 P2 B     P1 A     Q1(Q2) Q   в)

Рисунок 3.6. Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції на кейнсіанському (а), висхідному (б) і класичному (в) відрізках кривої сукупної пропозиції.

Аналіз макрорівноваги в результаті одночасного різно- і односпрямованого змінення сукупних попиту і пропозиції доволі складний і в нашому дослідженні ми обмежимося вивченням випадків однакового змінення відзначених величин. В самому загальному вигляді можливі ситуації співвідношення динаміки сукупного попиту і сукупної пропозиції з допомогою умовних позначок можуть бути представлені наступним чином:

на кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції:

AD­, AS­ ® Q­, P¯;

AD­, AS¯ ® Q­, P­;

AD¯, AS­ ® Q¯, P¯;

AD¯, AS¯ ® Q¯, P­;

на проміжному відрізку кривої:

AD­, AS­ ® Q­, P;

AD­, AS¯ ® Q, P­;

AD¯, AS­ ® Q, P¯;

AD¯, AS¯ ® Q¯, P;

на класичному відрізку:

AD­, AS­ ® Q­, P­;

AD­, AS¯ ® Q¯, P­;

AD¯, AS­ ® Q­, P¯;

AD¯, AS¯ ® Q¯, P¯.

Все відзначене має місце лише теоретично. На практиці дуже складно врахувати все різноманіття факторів і передбачити наслідки коливань сукупного попиту і сукупної пропозиції. Так, наприклад, скорочення сукупного попиту може супроводжуватись так званим «ефектом храповика» (графік 3.7).

P AD

AS

AD₁

E₂ E

P

E₁

P₁

Q₂ Q₁ Q

Рисунок 3.7. Ефект храповика.

При початковому сукупному попиті AD точці рівноваги Е відповідає об’єм виробництва Q і рівень цін P. При скороченні сукупного попиту до рівня AD₁ рівновага повинна переміститись в точку Е₁, якій відповідає об’єм виробництва Q₁ і рівень цін P₁. Але цього в реальній економіці не відбувається, тому що рівень цін, як правило, не знижується. Рівноважна ситуація встановлюється в точці Е₂. Ціна залишається на попередньому рівні, а об’єм виробництва падає до рівня Q₂. Лінія сукупної пропозиції піднімається уверх і встановлюється на рівні РЕ₂Е. Така „поведінка” цін і кривої сукупної пропозиції пояснюється певною ціновою інертністю витрат на виробництво продукції. Підприємці укладають угоди на постачання сировини, оренду приміщень і обладнання, оплату робочої сили за визначеними цінами, які вони не можуть довільно зменшити. Тому, навіть якщо сукупний попит знижується, вони змушені пропонувати свою продукцію за тими цінами, які встановились попередньо, і щоб не одержати збитків – різко знижують об’єм виробництва.

Таким чином, рівноважний стан ринку торів і послуг в макроекономіці визначається як рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції, які визначають рівноважний об’єм національного виробництва і рівноважний рівень цін в економічній системі. В конкретний момент часу можна визначити лише вірогідні значення рівноважного рівня цін і рівноважного реального об’єму виробництва національної економіки.

Дата добавления: 2014-01-04