Облік товарів

Товаром називається річ, яка призначена для продажу або обміну на інші цінності. Із товарів формуються запаси торговельних підприємств.

Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результат послуги, сама здатність до праці, земля та її надра — все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником цієї споживчої вартості.

У громадському харчуванні товар — це придбані для подальшого продажу і не підлягають подальшому кулінарному обробленню: хліб і хлібобулочні вироби, вартість яких не включають у вартість обіду, цигарки, тютюн, сірники тощо.

В обліку товари можуть відображатися за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.

Оцінювання за цінами реалізації застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотка торговельної націнки.

Для обліку товарів у Плані рахунків застосовується рахунок 28 «Товари» -активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

Цей рахунок використовують в основному торговельні, заготівельні підприємства, а також підприємства громадського харчування.

На промислових підприємствах рахунок 28 застосовується для обліку товарів, придбаних для продажу, або у випадках, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, виготовленої на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню окремо.

Непродовольчі товари господарюючого суб’єкта повинні супроводжуватися такими документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар (якщо він підлягає обов’язковій сертифікації).

На всі продовольчі товари господарюючий суб’єкт повинен мати товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, документи, що затверджують відповідність якості товару вимогам нормативних документів. Для імпортних товарів — сертифікати, викладені українською (російською) мовою або мовою країни-експортера. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника.

Порядок документального оформлення надходження та відпуску товарів аналогічний виробничим запасам та готовій продукції.

В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів у бухгалтерії здійснюється тільки у вартісному виразі в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Аналітичний облік реалізації товарів уроздріб ведеться за місцями їх продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому, що забезпечує контроль за виконанням плану товарообороту.

У Стандарті 9 «Запаси» зазначено, що для одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Таким чином, підприємство може обрати, наприклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів — метод середньозваженої собівартості або будь-який інший. Інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних товарів різні методи.

Досить часто торговельні підприємства стикаються з поверненням товарів. Планом рахунків на рахунку 70 «Доходи від реалізації» передбачено окремий субрахунок 704 «Вирахування з доходу».

Рахунок 704 призначений для відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення покупцем товарів відображатиметься за дебетом рахунка 704 «Вирахування з доходу», а не методом червоного сторно за кредитом рахунка 702 «Доходи від реалізації товарів».

Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією самою вартістю, за якою були оприбутковані, відповідно до наказу про облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитись у випадку, якщо з будь-яких причин реальна вартість цих товарів зменшується (внаслідок фізичних пошкоджень або кон’юнктури ринку). Тоді відповідно до принципу найменшої оцінки (обережності в оцінці) товари будуть обліковуватися за їхньою реальною вартістю.

Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості — первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).

Відповідно до законодавства, уцінці підлягають: товари широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, які залежалися (не мають збуту більш трьох місяців і не користуються попитом у споживачів).

Якщо зниження ціни здійснюється в межах норм торгової націнки, то сума, на яку здійснено зниження ціни в бухгалтерському обліку відноситься на зменшення торгової націнки.

Якщо ж прийнято рішення про проведення уцінки, то суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки, необхідно відобразити в податковому обліку.

Дата добавления: 2014-01-04