Мораль і культура поведінки в громадських місцях

При моральній оцінці особистості працівника ОВС в цілому не­обхідно мати на увазі не тільки його поведінку у громадському житті, а також його моральну стійкість, оскільки не завжди і не при всіх обставинах поведінка особистості співпадає у суспільному й особистому житті. Трапляється, що працівник позитивно заявляє про себе в службовій діяльності, але нетактовно поводиться в сім'ї або в громадських місцях.

Поза межами професійної діяльності кожна особистість висту­пає вже не як професіонал, а як звичайний громадянин, член сім'ї, товариства, і в цих сферах життя і діяльності моральні норми набу­вають інших форм прояву, хоча постійно взаємодіють із суспільни­ми і виробничими нормами.

Важливою стороною професійної етики працівників органів вну­трішніх справ є постійна високоморальна поведінка поза службою.

За родом своєї діяльності працівникам міліції часто доводиться розбиратися в різних конфліктних ситуаціях, в побутових стосунках людей. У таких випадках вони виступають у ролі наставників, посе­редників у суперечках. Успішно виконати ці завдання зможе лише той працівник, який є взірцем для інших, коли йому довіряють. Са­ме при цій умові його рішення та висловлювання будуть щирим» і переконливими.

Такі пороки, як різні види нечесності, зловживання спиртним, легковажне ставлення до сім'ї, нетактовна поведінка в громадських місцях, неповажне ставлення до людей і т.п., несумісні з професій­ного етикою. Відповідальна роль у суспільстві і глибоке її усвідом­лення, розуміння важливості зразкового виконання своїх службових обов'язків із моральних позицій відображаються у поведінці пра­цівника міліції і в неробочій обстановці.

Більшість представників міліцейської професії постійно знахо­дяться на виду у людей. їхні вчинки, а також вчинки членів їхніх сі­мей оцінюються з моральних позицій за підвищеними мірками. Вони не можуть не привертати до себе пильної уваги навколишніх. Поведінка, яка для інших людей, із погляду більшості, вважається пробачливою або навіть взагалі не піддається моральному осуду, може бути компрометуючою для працівника міліції. Будучи скомп­рометованим у побутовій сфері, він може втратити і ділову довіру до себе. Пияцтво, лайка, непристойна поведінка в сім’ї прямо або опосередковано негативно позначаються на авторитеті працівника міліції, на довірі до нього, на його трудовій діяльності.

Специфіка етичного становища працівника органів внутрішніх справ така, що навіть аморальні вчинки близьких йому людей мо­жуть викликати обгрунтоване уявлення про його моральну невідповідність займаній посаді.

Одна із загальних вимог, поставлених перед працівниками мі­ліції, - особлива цнотливість у знайомствах. Практика свідчить, що порушники законів, особи, схильні до антигромадських вчинків, не­рідко намагаються зав'язати знайомство, а при нагоді і подружити­ся з працівниками міліції, розраховуючи на їхню допомогу у разі виникнення яких-небудь прикростей, викриття або ж сподіваючись на іншу вигоду. Дружба з розкрадачами чужого майна, хабарниками й іншими порушниками законів робить, як правило, неможливим подальше перебування співробітника міліції в системі органів вну­трішніх справ.

Працівник міліції, який допускає в громадських місцях або по­буті будь-які відступи від дотримання правових і моральних норм або ж сприяє вчиненню їх іншими особами та не попереджує таких, може вчинити порушення відповідних норм і під час безпосеред­нього виконання ним службових обов'язків. Навіть проникливі сло­ва із уст такого працівника про необхідність найсуворішого дотри­мання законності втрачають своє високе значення.

Для того, щоб показати себе культурним у різних ситуаціях, на­віть нестандартних, працівнику слід дотримуватись певних правил етикету. Необхідно зважати на те, що міліція відходить від замкну­тості, формалізму, вона підтримує партнерські відносини як з поса­довими особами, так і з громадянами.

На посту, патрулюванні, дільниці рекомендації можуть бути наступними.

Знаходячись на посту, патрулюванні, на дільниці, завжди нама­гайтеся виявити чуйність до навколишніх.

Якщо до вас хтось звертається з яким-небудь питанням, уважно вислухайте його і постарайтеся дати вичерпну відповідь. Якщо ва­ша відповідь буде незрозуміла, не дратуйтеся і, не підвищуючи го­лосу, повторіть, роз'ясніть зміст сказаного вами. Врахуйте, що за­пальність не робить ваше пояснення більш дохідливим.

Якщо ви не можете відповісти на задане запитання, то пояс­ніть, куди можна звернутися з ним.

Не соромтесь робити людям добро, виявляти свою вихованість та гарні манери.

Переведіть через дорогу людину похилого віку або інваліда з фізичними вадами. Зупиніть рух, щоб дати можливість дітлахам із школи чи дитячого садка перейти дорогу.

Людина, котра впала на вулиці, не обов'язково п'яна. Можливо, вона хвора і потребує вашої негайної допомоги. Надайте її: виклич­те машину швидкої допомоги, зупиніть автомобіль для транспор­тування хворого в лікувальний заклад, де йому можуть терміново надати професійну допомогу.

Вміти зробити першу медичну допомогу постраждалому - обо­в'язок працівника міліції.

Якщо необхідно зробити громадянину зауваження або притяг­нути його до адміністративної відповідальності за порушення вста­новлених правил, не слід без особливої потреби користуватися мі­ліцейським свистком і кликати його до себе пальцем або жезлом. Підійдіть до громадянина, назвіть своє звання і прізвище, віддайте службову честь і в коректній формі, не вступаючи в сперечання, роз'ясніть, у чому полягає порушення і яка відповідальність за ньо­го встановлена.

У разі потреби, в залежності від конкретної обстановки, запро­понуйте громадянину пред'явити паспорт, права водія або інші до­кументи.

Перевіряючи документи, пам'ятайте, що будь-який громадя­нин, котрого зупиняє працівник міліції за те або інше порушення, відчуває, як правило, негативне почуття, здатне докорінно змінити його поведінку.

Чемна людина може раптом стати грубою, привітна - агресив­ною, урівноважена - нетерплячою, спокійна - дратівливою і, наре­шті, сором'язлива - рішучою. Для того, щоб уникнути неприємних інцидентів, працівник міліції повинний завжди залишатися спокій­ним, чемним, пильним, готовим до рішучих дій.

Якщо підозрюваний поводиться грубо, не підвищуйте голосу. Доведіть до його відома, що за образу посадової особи він може бути притягнутий до відповідальності. Уважно вислухайте пояс­нення громадянина, і якщо в його діях є пом'якшуючі вину обстави­ни, обов'язково врахуйте їх, приймаючи рішення. Ні в якому разі не можна недбало перегортати документи, упускати їх на землю, роз­глядати під дощем. Різкість та іронія в розмові з підозрюваним не­припустимі.

Закінчивши перевірку, складіть всі пред'явлені вам документи так, як вони були складені раніше, не роблячи нових складок, і, як що в затримці підозрюваного немає необхідності, поверніть їх вла­снику, вибачтеся, попрощайтеся.

Будьте стримані з громадянином, який знаходиться в нетвере­зому стані, навіть якщо він поводиться неправильно. Спочатку го­лосно, щоб чули навколишні, поставте вимогу до громадянина припинити порушення Порядку. Якщо це не допоможе, роз'ясніть, яку відповідальність тягне за собою його поведінка, і після цього вжийте рішучих заходів щодо припинення порушення громадського порядку або доставлення порушника до чергової частини підрозділу чи медичного витверезника.

Ніколи не відповідайте на грубість грубістю, особливо при за­тримці злочинців та осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. Викори­стовуючи найменшу помилку в поведінці працівника міліції, вони намагаються підбурити до групових хуліганських дій осіб, схильних до порушення громадського порядку, щоб завдяки цьому сховатися. Стежте за тим, щоб своїм поводженням не спровокувати небажа­ний розвиток подій.

При порушенні водієм автомашини правил дорожнього руху зу­пиніть його, привітайтеся, назвіть своє звання, прізвище і запропо­нуйте пред'явити документи на право управління транспортом. Якщо порушення незначне, а документи в порядку, поясніть причи­ну зупинки і чемно зробіть водію зауваження. Якщо ж порушення було серйозним та небезпечним для здоров'я і життя людей, застосуйте до водія необхідні заходи впливу, передбачені законом. Про­те перед тим, як застосувати адміністративне покарання, переко­найтеся, чи правомірне воно, чи відповідає тяжкості порушення.

Якщо водій не задоволений прийнятим рішенням, поясніть, у якому порядку він може оскаржити ваші дії.

Завжди намагайтеся поводитись так, щоб ваші дії були право­мірними, зрозумілими навколишнім і обов'язково тактовними.

У ході повсякденного патрулювання працівники міліції регуля­рно зіштовхуються з агресивним поводженням окремих громадян. У цих випадках варто застосовувати тактику зменшення агресивно­сті. Метою цієї тактики є створення розумно-нейтральної, вільної від афектів атмосфери спілкування.

На вулиці, у громадському транспорті.

Носіння форми зобов'язує вас віддавати військову честь не тіль­ки старшим і рівним за званням, але і молодшим, а також грома­дянам, якщо ви звертаєтеся до них або вони до вас.

Зустрічаючись із знайомим, віддаючи честь першим, не ображай­теся, якщо хтось через неуважність не відповість на ваше вітання.

Вітаючись із жінкою, із старшим за званням і посадою, першим руки не подавайте. Почекайте, поки це зроблять вони.

Не тримайте руки в кишенях, вони завжди повинні бути віль­ними. Неприємно виглядає людина у формі, якщо вона несе важкий або громіздкий предмет. Не піклуйтеся про свій авторитет праців­ника міліції, який намагається зробити без черги покупку в магази­ні, замовити обід у їдальні, квиток у кіно і т.д.

Якщо ви, знаходячись на вулиці у формі, збираєтеся поїсти (мо­розиво, бутерброд і т. ін.), знайдіть таке місце, щоб не бути на очах у перехожих. Звертаючи увагу супутника на щось далеке, не вказуй­те на цей об'єкт пальцем.

Завжди пам'ятайте про ввічливість і послужливість. Якщо поруч послизнувся перехожий, підтримайте його, а у випадку падіння надайте йому допомогу.

При посадці в громадський транспорт чемно зробіть зауваження тим, хто порушує чергу, штовхається. Пропустіть вперед жінок, людей похилого віку та інвалідів. Допоможіть їм внести речі, поступіться мі­сцем. Чемно зробіть зауваження молодим людям, якщо вони не по­ступилися місцем старшим, коли вільних місць немає.

Прямуючи до виходу, не розштовхуйте стоячих попереду вас. Попросіть дозволу пройти. Вибачтеся, якщо заподіяли комусь не­зручність або занепокоєння.

На зупинці ви повинні вийти першим, а потім допомогти вийти супутниці, запропонувавши їй руку.

Знаходячись за кермом автомобіля, пам'ятайте не тільки про правила дорожнього руху, але й про зручності і спокій інших водіїв і пішоходів. Проїжджаючи мокрою вулицею, будьте обережні, тому що ваша машина може забризкати брудом пішоходів та інші маши­ни. Не порушуйте самі правил, виконання яких ви вимагаєте від водіїв і пішоходів під час несення служби.

На концерті, у театрі і музеї.

Бажано запам'ятати і виконувати правила, що прийняті при від­відуванні театрів, кіно, концертних залів, музеїв, виставок. Здебі­льшого вони нагадують нам про те, що ми не самі прийшли в ці установи і поводитися потрібно так, щоб не заважати навколишнім.

У залі музею можна розмовляти, але краще це робити тихо, щоб чув вас тільки співрозмовник. Ваша думка не всіх цікавить, а говорити «на публіку» - ознака дурного тону.

У театр прийдіть дещо раніше. Обов'язково допоможіть своїй супутниці зняти пальто. Увійшовши до залу, надайте їй право вибо­ру місця. Причому не забувайте, якщо місця розташовані в ложі, то жінка займає перший ряд крісел, а чоловік - другий. Зрозуміло, ні­коли не варто займати чужих місць: немає нічого більш незручного і соромливого, як ситуація, коли на очах у всього залу вас попроха­ють сісти на своє місце.

Займати свої місця потрібно до початку дійства, тому що, входя­чи в зал після третього дзвоника, ви обов'язково завдасте занепоко­єння глядачам, які вже сидять. Але якщо ви спізнилися, то, пробира­ючись на свої місця, потрібно йти уздовж ряду, повернувшись облич­чям до сидячих, намагаючись рухатися як можна обережніше. Будь-які розмови під час дійства або виконання музичних творів, постуку­вання ногою в такт музики, вовтуження на місці, супроводжуване стукотом і скрипом крісла, шурхіт папірців від цукерок - все це пока­зник невисокої культури і неповаги до навколишніх. Для того, щоб поділитися думкою з друзями, існують антракти.

Деякі глядачі, не надто розбираючись у походженні слів, кричать по закінченні п'єси «біс!» Тим часом відомо, що «біс», тобто прохан­ня повторити, можна кричати лише на концерті, де виконавець ін­ший раз повторює арію, що сподобалася глядачам, романс або та­нок, але аж ніяк не на спектаклі, який грати двічі ніхто не буде.

Зриватися з місця і бігти в гардероб, не діждавшись закінчення вистави чи концерту, - показник невихованості, неповаги до гляда­чів і акторів.

Проводити супутницю додому після спектаклю — обов'язок ви­хованої, культурної, чемної людини.

Відвідування закладів.

Під час виконання працівником міліції службових обов'язків може виникнути необхідність відвідати той або інший заклад. У цьому випадку потрібно заздалегідь домовитися про час зустрічі з особами, які вас цікавлять.

Прийшовши до закладу, зніміть пальто і головний убір. Отри­мавши запрошення увійти в кабінет, не затримуйтесь. Привітайте­ся, представтеся, якщо потрібно, пред'явіть посвідчення особи. Коротко і ясно викладіть мету вашого візиту. Не беріть на себе ініціа­тиву першим подати руку. Якщо вас запрошують сісти, не відмов­ляйтеся.

Може трапитися так, що той, хто вас запросив, продовжує з ким-небудь розмовляти або розмовляє по телефону; виявіть ви­тримку, не вступайте в розмову без запрошення взяти в ній участь.

Під час бесіди будьте уважні. Не перебивайте свого співрозмо­вника і не змушуйте його повторювати те саме кілька разів. На за­дане питання дайте коротку вичерпну відповідь.

У кабінеті бажано не палити, навіть якщо вам це дозволяють. У якому б напрямку не розвивалася бесіда, не втрачайте самовладан­ня, будьте стримані, чемні. Підведіться, якщо підвівся ваш спів­розмовник. Виявляйте інтерес до всього, про що з вами говорять, і не поглядайте на годинник, бажаючи швидше закінчити бесіду.

Прощаючись, подякуйте за те, що вам приділили увагу. Виходя­чи, ви повинні йти перед співрозмовником, якщо він проводжає вас до дверей.

Прощаючись, разом знову подякуйте за прийом.

У православному храмі і на цвинтарі.

У церкві, як ніде в іншому місці, слід поводити себе тихо, скро­мно. Одяг не повинен кидатися у вічі, краще одягати костюми тем­них тонів. Винятком є урочисті служби. У ці дні прийнято надівати світлі вбрання.

Під час богослужіння поганим тоном вважається перешіптува­тися і, тим більше, робити зауваження присутнім. Некрасиво також обертатися, зачіпати сусідів.

Приходити до церкви слід не під час служби, а перед самим її Початком, а виходити - не раніш її закінчення.

При відвідуванні храмів інших віросповідань уважно придивляй­теся до поводження навколишніх і поводьтеся скромно і тактовно, намагаючись нічим не порушувати законів і звичаїв даної релігії.

Інколи працівнику міліції доводиться виконувати службові обо­в'язки недалеко від цвинтаря або брати участь у похоронній проце­сії. Тому треба пам'ятати: військову честь віддають, коли повз проїжджає автомашина з тілом покійного і коли труну опускають у могилу. Самій процесії військову честь не віддають.

Входячи на територію цвинтаря (у формі або в цивільному кос­тюмі), бажано зняти головний убір, щоб цим засвідчити свою повагу до пам'яті похованих там. Але якщо ви, виконуючи службові обо­в'язки, входите на територію цвинтаря групою або у форменому одязі, то головні убори можна не знімати.

Основні правила поведінки працівників органів внутрішніх справ в інших громадських місцях можуть бути такими.

Може скластися ситуація, що працівнику доведеться взяти участь у ділових бесідах поза своїм службовим приміщенням. Ділові бесіди можуть проходити у неформальній обстановці (кафе, ресто­рані). Це потребує вміння поєднувати вирішення ділових питань із трапезою. Звичайно виділяють діловий сніданок, обід, вечерю. їх об'єднують деякі загальні принципи, які застосовуються у трьох ви­падках, зокрема, узвичаєні правила поведінки за столом. Проте ко­жна з цих форм ділового спілкування має і свої особливості.

Діловий сніданок - найбільш зручний час для зустрічей тих, в кого протягом дня передбачені інші заходи. Тривалість - близько 45 хвилин. Не рекомендується проводити ділову зустріч чоловікові й жінці наодинці.

Діловий обід дозволяє налагодити добрі стосунки з партнера­ми, краще познайомитися з людьми. Опівдні людина активніша і більш розкута, ніж о 7-8 годині ранку. Тривалість ділового обіду суворо не регламентується і звичайно складає одну-дві години, із яких до півгодини, як правило, займає світська бесіда, що передує діловій розмові.

Ділова вечеря носить більш офіційний характер, ніж сніданок або обід, і за ступенем регламентації наближається до прийому. Це визначає тип запрошень (письмові, а не телефонні), особливості одягу (костюми темних тонів). Тривалість ділової вечері, як прави­ло, дві години, але може бути і більша, залежно від кола учасників та переліку питань, які намічено порушити під час вечері.

При прийнятті рішення організувати чи прийняти запрошення на діловий сніданок, обід або вечерю необхідно обміркувати свої завдання й усвідомити, чи буде невимушена атмосфера застілля сприяти їхньому вирішенню. Може бути, що ваші питання легше вирішити відвідавши установу або по телефону. Кожна зустріч, по­в'язана з застіллям, може відняти від однієї до трьох годин, а ста­витися до свого і чужого часу потрібно вкрай уважно. За економію часу вам будуть тільки вдячні.

Місце зустрічі. При виборі місця зустрічі необхідно виявити ви­хованість і такт. Коли ви зацікавлені в бесіді, можна підкреслити свою повагу до людини, призначивши місце зустрічі поближче до місця її роботи. Рівень кафе, ресторану, іншого місця зустрічі пови­нен відповідати становищу, яке займають запрошені вами люди. Не можна запрошувати для ділового обіду поважних людей високо­го соціального стану за столик на тротуарі.

Організація. Необхідно суворо додержуватися заздалегідь узго­дженої домовленості про місце, час і склад учасників зустрічі (хто, де і коли буде зустрічатися). Тільки при нагальній потребі можна вносити зміни в заздалегідь затверджений план. Так, якщо ви пла­нуєте зустрітися з кимось віч-на-віч за сніданком, а запрошений дзвонить вам і повідомляє, що він має намір з'явитися зі своїм сек­ретарем і кимось ще, ви повинні вирішити, чи відповідає зустріч подібному складі вашим інтересам і чи слід її проводити.

Розміщення за столом. Якщо ви домовилися про зустріч, то слід дочекатися, коли зберуться всі запрошені, і лише тоді сідати за стіл, вказавши, хто і де сідає, якщо це не було визначено наперед. Ініціатива розміщення за столом належить організатору зустрічі. Якщо вам необхідно розкласти папери, а ви зустрічаєтеся лише з одною людиною, краще сісти за столик, розрахований на чотири персони, а не на дві. У цьому випадку слід запропонувати людині сісти справа від вас, а не навпроти.

Оплата. Оплатити рахунок повинен або той, хто першим за­пропонував зустрітися, або той, хто займає більш високе станови­ще. Якщо ситуацію можуть зрозуміти як спробу завоювати чиюсь особливу прихильність, варто запропонувати, щоб кожний сплачу­вав за себе. Проте найбільш загальним підходом усе ж буде такий: хто запросив, той бере всі витрати на себе.

Подяка. Після ділового сніданку, обіду або вечері прийнято, щонайменше, подякувати за запрошення. Більш доречною, проте, буде вдячна записка, хоча цим елементом у ділових відносинах час­то нехтують.

У дорозі.

У купе, як правило, іде четверо людей і не у всіх, що є природ­ним, однакові звички і смаки, тому перед тим, як відчинити вікно або почати розмову, переконайтеся, що інші не проти. Хтось боїть­ся протягів, комусь хочеться посидіти мовчки...

Якщо ви прихильні до попутника або бачите, що він з якихось причин не зміг взяти в дорогу нічого з продуктів, - можете запро­понувати йому розділити з вами дорожній обід, але це ще не привід для подальших багатогодинних бесід.

Якщо ви вирішили пообідати у вагоні-ресторані, то повинні па­м'ятати, що ресторан один, бажаючих багато, тому не варто розтя­гувати обід на кілька годин, мотивуючи це тим, що вам нема чим зайнятися.

Не личить розгулювати по вагону і сидіти в купе з незнайомими людьми в піжамі або в майці. Не слід з попутниками розмовляти про своє здоров'я, про сім'ю, роботу - це нікому не цікаво, і вам у деяких ситуаціях може завдати більше шкоди, ніж принести користі.

Некрасиво заглядати в чужу газету або книгу, а також брати їх без дозволу.

Не будьте нав'язливі, але і не дозволяйте іншим тримати вас «заручником» тривалий час: у всьому повинна бути міра.

Не стійте без необхідності біля вікна вагону. У ваших супутників може бути бажання попрощатися з кимось із проводжатих. Вікно можна відчинити за згодою пасажирів. Жінці або старій людині уступіть нижнє місце.

У будь-якому випадку, подобаються вам попутники чи ні, будь­те чемні, рівні в поводженні, не варто затівати в дорозі суперечки, дискусії або голосні обговорення - бережіть нерви і спочинок на­вколишніх.

Верхом невихованості, особливо нині, вважаються анекдоти під час подорожі про катастрофи, аварії, угон літаків і подібні випадки під час польоту.

У подорожах мають силу тільки загальні правила хорошого топу; особливо делікатні відносини, так необхідні в суспільстві, тут зайві, кожний думає насамперед про себе і тільки ставиться до інших попу­тників Ь ввічливістю, властивій кожній вихованій людині.

Мовчання під час тривалої їзди робить завжди неприємне вра­ження на присутніх, і тому, за рідкісними винятками, мандрівники починають якусь розмову; якщо дорога дальня, можна представи­тись попутникам, з якими ви вступаєте в розмову.

Природний такт повинен підказувати, з ким можна говорити та в яких випадках промовчати. Розпитувати, що везуть ваші попутни­ки, або розповідати їм про особисті чи сімейні обставини не прийнято. В усіх випадках потрібно поводитися так, щоб не створити якісь незручності вашим тимчасовим сусідам.

У готелі. Якщо ви поселились у готелі, то, отримавши ключ від номера, не носіть його із собою, а здавайте адміністратору або чер­говому по поверху, коли ідете. По-перше, він може знадобитися тому, кого поселять в цей же номер, по-друге, він буде зайвим предметом у вашій кишені, а по-третє - наявність ключа у портьє вказує, чи є ви на місті, чи відсутні.

Пам'ятайте, що за цінності, залишені вами в номері, адмініст­рація відповідальності не несе, тому подбайте про те, щоб вони зберігалися в сейфі у відповідальної особи або в камері схову.

До обслуговуючого персоналу можливі претензії необхідно ви­словлювати коректно і чемно, проживання в готелі нікому не дає права на грубість. Пам'ятайте: на вас лежить відповідальність за майно готелю.

Дата добавления: 2014-01-04