Поняття культури

План

Тема 15. Філософське поняття культури.

1. Поняття культури.

2. Матеріальна і духовна культура суспільства та їх структура.

3. Культура і цивілізація.

4. Внутрішня і зовнішня детермінація культури.

5. Соціальні функції культури.

6. Проблема масової і елітарної культури.

7. Молодіжна культура.

Слово «культура» похідне від латинського «cultura» (обробіток, догляд, розвиток) і спочатку означало у Стародавньому Римі обробіток землі, працю землероба. Але надалі це слово почало вживатися в іншому, переносному значенні – «освіченість», «вихованість».

Римський мислитель Цицерон вже вживав поняття «культура душі», він вважав, що філософія є «культурою розуму». Отже, за Цицероном, філософія є культурою тому, що як і у випадку із землеробством, обробляє розум для його удосконалення.

Важливою тут є думка, що культура, з одного боку, є діяльністю ізперетворення людиною природи (землеробство), а з другого – засобомудосконалення духовних сил людини, її розуму (філософія).

Розглядаючи ораторське мистецтво як найбільш повний вияв культури, Цицерон вбачав у ньому засіб звеличення, самоутвердження людини – культурарозвиває людину, і в цьому, на думку римського філософа й державного діяча, полягає її головна функція.

Отже, поняття культури:

· вказувало на вміння і майстерність, які виявляє людина у своїй діяльності,

· процес виховання «культури душі».

Широко вживаним поняття культури стає в епоху Просвітництва, коли культура тлумачиться як:

· штучне, породжене людською діяльністю перетворення природи,

· вищий прояв людського буття, пов'язаний передусім з людським духом.

Саме від просвітників XVIII ст. йде протиставлення «культура-натура», тобто «культура-природа».

Поняттям культури позначалися у той час всі – досягнення духовної культури людей, передусім наукові знання, мистецтво, моральна досконалість і все те, що називали тоді освіченістю.

Наприкінці XIX – у XX ст. більшість видатних мислителів наголошують на – людино-творчому характері культури.

У найзагальнішому вигляді культура - це сукупний результат продуктивної діяльності людей. У вузькому розумінні культура - це певні цінності та норми поведінки людини в соціальному і природному оточенні.

Поняття «культура» вживається для:

а) характеристики історичних епох (антична, середньовічна);

б) позначення конкретних суспільств, народностей і націй (культура майя);

в) визначення специфічних сфер діяльності чи життя (культура праці, політична культура, художня культура).

Культура розглядається як:

а) прояв особистісної самореалізації людини, вираження її суспільної цінності, творчості,

б) людський спосіб освоєння світу і життя в ньому,

в) людська діяльність та її результати,

в) саморозвиток людини через діяльність.

Отже, оскільки культурою у людській діяльності є те, що відрізняє свідому доцільну діяльність людини від інстинктивної діяльності тварин.

Культуру – у найзагальнішому розумінні можна визначити як загальну характеристику людського буття, як надбіологічне, надприродне явище, яке визначає міру людяного в людині, характеризує її розвиток як суспільної істоти.

Основні концепції походження культури:

а) діяльнісна – культура як процес і результат людської діяльності,

б) ціннісна – культура розуміється як система цінностей, їх надбання,

в) теологічна – пов'язана з релігійним трактуванням походження культури,

г) ігрова – адже гра є різновидом людської діяльності.

Культура, у широкому розумінні – сукупність матеріальних, практичних і духовних надбань суспільства, які відображають рівень його історичного розвитку, втілюються у повсякденній діяльності людини, знаходять відображення у її соціальних, моральних, естетичних та інших характеристиках.

У вужчому розумінні культура – це сфера духовного життя суспільства, яка охоплює систему освіти, виховання, духовної творчості, включає в себе ті установи й організації, які забезпечують означені процеси: школи, вищі навчальні заклади, музеї, театри, бібліотеки, інші культурні заклади, а також творчі спілки тощо.

Дата добавления: 2014-01-04