Тема 10. Національна економіка у глобальному середовищі

Мета теми: вивчити можливості створення у національній економіці відповідних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин з іншими країнами.

Основні терміни і поняття: зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна політика держави, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, об’єкти регулювання зовнішньоекономічної діяльності, механізм регулювання, мито, конкурентні переваги, антидемпінгові заходи, платіжний баланс, торговельний баланс, поточний платіжний баланс, золотовалютні резерви, валютна інтервенція, конкурентоспроможність національної економіки, економічна безпека, активні і пасивні методи зовнішньоекономічного регулювання.

Зовнішньоекономічна політика – це діяльність держави, спря­мована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на за­безпечення ефективного використання зовнішнього фактора у націона­льній економіці.

Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин пе­редбачає створення відповідних умов та механізмів (правових, економічних, інституційних) для ефективного розвитку відносин, здійснення діяль­ності у цій сфері.

До головних видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) нале­жать: експорт та імпорт товарів, науково - технічних досягнень, капіталу та робочої сили, надання послуг іноземним суб’єктам, навчання та підго­товка спеціалістів на комерційній основі, міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами, кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності, спі­льна підприємницька діяльність, організація виставок, торгів, конферен­цій та інших подібних заходів, товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі, операції з при­дбання та обміну валюти.

Методами регулювання ЗЕД є:

· правові,

· економічні чи тарифні (митні тарифи – це систематизований перелік
митних податків на товари, що ввозяться в країну або вивозяться з неї),

· валютне регулювання – це сукупність заходів держави та централь­ного банку в сфері валютних відносин, що включають валютні обме­ження, регулювання валютних курсів, імпортні депозити;

· нетарифні (адміністративні) – квоти, ліцензії, субсидії, демпінг, державні стандарти якості, норми упаковки, маркування, ембарго - повна заборона зовнішньоекономічних операцій.

Заохочення експорту досягається шляхом економічного (надання пільгових експортних кредитів, страхування експортних операцій), фінан­сового стимулювання (податкові пільги), демпінгової політики (демпінг – продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх), прогнозування (виявлення перспективних ринків), організації виставок, ярмарок, дипломатичної підтримки.

Органи державного регулювання ЗЕД:

Верховна Рада, функції: прийняття законів, затвердження головних на­прямків ЗЕД, затвердження структури органів держрегулювання ЗЕД, укладання міждержавних договорів, запровадження спеціальних режимів ЗЕД на території України, затвердження списку товарів; експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або заборонений.

Кабінет Міністрів України, функції: визначає методи ЗЕД України, коор­динує діяльність міністерств, держкомітетів з цього питання, приймає но­рмативні акти з питань ЗЕД, веде переговори, укладає міжнародні дого­вори, забезпечує складання платіжного балансу України, зведеного ва­лютного плану країни.

Національний банк України, функції: збирає і використовує золотовалют­ний резерв держави, регулює курс національної валюти, проводить різні операції з централізованими валютними ресурсами

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України, функції: забезпечує проведення єдиної ЗЕД, проводить контроль за дотриманням усіма суб'єктами законів і міжнародних договорів.

Антимонопольний комітет, функції: контролює дотримання суб'єктами ЗЕД антимонопольного законодавства.

Платіжний баланс- співвідношення між валютними надходжен­нями в країну та зарубіжними платежами, які держава повинна сплачува­ти протягом певного часу, тобто це – статистичний звіт про результати ЗЕД країни за певний період (частіше за 1 рік).

Структура платіжного балансу:

1. Торговельний баланс відображає експорт чи імпорт товарів.

2. Баланс послуг та некомерційних платежів.

3. Баланс руху капіталів характеризує приплив і відплив капіталів як довгострокового, так і короткострокового характеру (надання та по­гашення кредитів тощо).

4. Баланс золотовалютних ресурсів відображає використання офіцій­них золотовалютних ресурсів, що знаходяться у розпорядження цен­трального банку.

Роль міжнародної торгівлі в розвитку національної економіки полягає в тому, що вона є засобом розвитку спеціалізації і концентрації виробництва, підвищення продуктивності ресурсів, збільшення обсягів національного виробництва і добробуту населення. Вона дає змогу: одержати природні, інвестиційні та інші ресурси, яких не вистачає в країні, отримувати з інших країн сучасну техніку і нові технології, урізноманітнювати асортимент споживчих товарів і краще задовольняти потреби населення. Сфера зовнішньої торгівлі залишається одним із пріоритетів ринкових перетворень в Україні, що почалися після 1994 року. По суті, зовнішня торгівля є одним із стабілізуючих чинників національної економіки, що забезпечує необхідний рівень надходжень у державу грошових, матеріальних ресурсів. Сприятливими факторами входження економіки України у світове господарство можна вважати: геополітичне становище, кваліфіковану та дешеву робочу силу, багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні умови, потенційно великий ринок товарів та послуг, значний науково-технічний потенціал України.

Дата добавления: 2014-01-04