Тема 6. Обслуговування бюджетів за видатками

План

1. Суть і об’єктивна необхідність державних видатків.

2. Характеристика розпорядників бюджетних коштів.

3. Організація роботи органів Державного казначейства щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань.

4. Організація роботи органів Державного казначейства щодо касового виконання бюджету за видатками.

5. Міжбюджетне фінансування.

6. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

1. Суть і об’єктивна необхідність державних видатків

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки та соціальної сфери. За ринкових умов господарювання він не повинен втрачати своєї ролі в економічному розвитку держави. Незважаючи на заходи, що провадяться урядом щодо роздержавлення та приватизації, та поглиблення ринкових відносин необхідно однак залучати державні кошти. Це зумовлено, по-перше, тим, що значною залишається частка державного сектора економіки, що вимагає розробки державних інвестиційних програм, згідно з якими здійснюється бюджетне фінансування капітальних витрат. По-друге, для

стабілізації економіки та розвитку підприємництва потрібна фінансова допомога держави у вигляді бюджетних субсидій, субвенцій. Необхідність існування державного сектора економіки і бюджетного фінансування є об’єктивною і незаперечною, про що свідчить також досвід розвинутих країн світу.

Разом з тим при переході до ринкової економіки суттєво повинні змінитися методи бюджетного впливу на суспільне виробництво, що зумовлено кардинальною перебудовою бюджетних відносин, побудовою нового дієвого бюджетного механізму.

За нових умов потрібно змінити напрямки вкладень бюджетних коштів.

Важливого значення набувають державні інвестиції у прогресивні галузі економіки для забезпечення стратегічних напрямів її розвитку, створення необхідної виробничої інфраструктури. Видатки бюджетів на розвиток економіки повинні спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідних умов для зростання економічного потенціалу держави.

Видатки бюджетузгідно з Бюджетним кодексом – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. У Кодексі наводиться також термін витрати бюджету, під яким слід розуміти видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Бюджетні установи витрачають бюджетні кошти відповідно до кошторисів доходів та видатків, що складаються за функціями з деталізацією за економічними кодами бюджетної класифікації.

Залежно від економічного змісту видатки бюджету поділяються на поточні та видатки розвитку. Їх групування встановлюється за економічною класифікацією видатків бюджету.

До поточних видатківбюджетів належать видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Видатки розвитку або капітальні видатки - це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам; видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходяться у власності держави або органів місцевого самоврядування; субвенції та інші

видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Залежно від розподілу функцій між державою і органами самоврядування видатки поділяються на видатки з фінансування державних повноважень та фінансування власних повноважень.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені Бюджетним кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. Ці видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Останні два види видатків здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Вони здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Такі видатки здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Функції ДКУ по виконанню державного бюджету за видатками:

> операції з коштами державного бюджету;

> розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

> контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

> бухгалтерський облік та складання звітності про виконання державного бюджету

2. Характеристика розпорядників бюджетних коштів

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних

призначень.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) органи, уповноважені відповідно ВРУ, Президентом України, КМУ забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу КМУ, в особі їх керівників;

2) уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК. а також міністерства та інші органи влади АРК в особі їх керівників;

3) керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.

Розпорядниками бюджетних коштів II ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Це обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи (управління контрольно-ревізійне управління. облдержадміністрація, управління агропромислового комплексу тощо).

Розпорядниками коштів III ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

3. Організація роботи органів Державного казначейства щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань.

Основним документом, на підставі якого формуються кошториси доходів та видатків розпорядників коштів, є розпис доходів та видатків державного

бюджету.

Розпис доходів і видатків - це розподіл бюджету за підрозділами бюджетної класифікації. Він с головним документом, на підставі якого здійснюється виконання бюджету, тобто забезпечуються надходження доходів і здійснення видатків.

Бюджетний розпис є оперативним планом виконання державного бюджету, на підставі якого відкриваються асигнування, перераховуються кошти місцевим бюджетам, розпорядникам коштів, зараховуються кошти на реєстраційні рахунки в казначействах, тобто здійснюється весь процес перерахування коштів і оплати рахунків, а також контроль за виконанням бюджету.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники бюджетних коштів подають до Державного казначейства на паперових та електронних носіях дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій, яким вони розподіляють кошти на відповідній території. Державне казначейство узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Розпорядники коштів II ступеня подають управлінням па паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять до відповідних відділень Державного казначейства. Територіальні управління Державного казначейства ввіряють отримані від Державного казначейства України дані з базою даних щодо фактично зареєстрованих установ та організацій.

Міністерство фінансів України доводить ДКУ річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету. ДКУ протягом трьох календарних днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, що є підставою затверджувати в установленому порядку кошториси доходів і видатків та плани асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підвідомчим установам та організаціям, діяльність яких координується через них. Головні розпорядники коштів (крім місцевих державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягу і розпису бюджету подають ДКУ розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями відповідно до мережі.

ДКУ протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державною бюджету за територіями, у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожною управління Державного казначейства, та відображає зазначену інформацію в обліку і доводить її до своїх управлінь та протягом трьох днів доводяться витяги до розпорядників та одержувачів коштів.

Розпорядники коштів усіх рівнів наступного робочого дня після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства, де вони звіряються з даними отриманого розпису та відображаються на відповідних бухгалтерських рахунках. До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік. яке також відображається на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України. ДКУ здійснює операції за видатками згідно затверджених кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів своїх клієнтів. При змінах у розписі державного бюджету, які вносяться в межах невикористаних планових показників, Мінфін надає ДКУ довідки про зміни річного розпису призначень та про зміну помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету і всі вищеописані процедури повторюються.

4. Організація роботи органів Державного казначейства щодо касового виконання бюджету за видатками

Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства включає організацію роботи зі здійснення видатків:

а) у Державному казначействі України;

в) у територіальних органах Державного казначейства.

ДКУ здійснює фінансування видатків державною бюджету шляхом переказу коштів територіальним управлінням. Організація роботи зі здійснення видатків у ДКУ побудована схемою:

На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів. ДКУ згідно пропозицій головних розпорядників коштів готує розпорядження про виділення бюджетних асигнувань, які зараховуються на зведені особові та/або особові рахунки головних розпорядників коштів. Головні розпорядники коштів подають ДКУ розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів. ДКУ реєструє розподіли виділених бюджетних асигнувань у журналі реєстрації.

Перевірені розподіли групуються ДКУ за територіями і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які передаються територіальним управлінням Держказначейства. На підставі реєстрів складається зведений реєстр у розрізі управлінь Державного казначейства.

На підставі інформації територіальних управлінь про залишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних органах Державного казначейства, платіжного календаря відповідної області ДКУ видає розпорядження про перерахування коштів.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки державного бюджету в межах коштів, отриманих від вищестоящого органу згідно з реєстром на здійснення видатків.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів. Органи Державного казначейства надають розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів виписку з відповідного рахунку за результатами попереднього дня. Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ та субвенції, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків. Однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису доходів та видатків за конкретними кодами економічної класифікації видатків з урахуванням довідок про внесення змін до розпису за спеціальним фондом державного бюджету.

Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно - транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконання робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), порядок оформлення і подання яких органам Державною казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань.

Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів:

за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків;

за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторису призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Відмови в оплаті рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися:

❖ за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань у розпорядників коштів, та погодженого плану використання бюджетних коштів - у одержувачів;

❖ за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних та кошторисних призначень та відповідних рахунках одержувачів;

❖ у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;

❖ при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

❖ при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання бюджетних коштів;

❖ за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів зобов'язань;

❖ якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

❖ у разі неподання розпорядниками та одержувачами фінансової звітності про використання бюджетних коштів.

5. Міжбюджетне фінансування.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою. АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями па здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Система міжбюджетних трансфертів - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основне завдання трансфертів - вирішувати проблеми вертикальної незбалансованості (виникає внаслідок невідповідності між відповідальністю за видатки та податкоспроможністю) та сприяти згладжуванню нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями (нерівність по горизонталі, зумовлених соціально-економічними особливостями та можливостями кожного регіону).

Бюджетний кодекс передбачає використання наступних видів трансфертів:

• дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання двох одної спроможності бюджету, який його отримує;

• субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Розрізняють субвенції на:

а) здійснення програм соціального захисту;

б) компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на
виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених
державою;

в) виконання інвестиційних проектів;

• інші кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс передбачає також інші види бюджетних трансфертів:

· цільові субвенції з державного бюджету містам Києву та Севастополю, АРК, областям, містам обласного значення та районам на фінансування програм соціального захисту:

• цільові субвенції на інвестиційні цілі надаватимуться бюджетам Києва, Севастополя, обласним бюджетам та республіканському бюджету АРК;

• трансферти можуть також відбуватися між бюджетами самоврядування на договірній основі в обмін на бюджетні послуги, які надає одержувач трансферту.

За рахунок міжбюджетних трансфертів передбачено фінансування видатків:

□ відшкодування витрат на надання населенню житлових субсидій;

□ державна допомога сім'ям з дітьми;

□ державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; и утримання притулків для неповнолітніх;

□ допомога по нагляду за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;

□ виплата компенсацій реабілітованим;

□ інші програми з соціального захисту населення.

Субвенції з державного бюджету перераховуються місцевим бюджетам через обласні територіальні органи ДКУ на балансові рахунки 3525 'Рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках за коштами загального фонду державного бюджету" та 3526 "Рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках за коштами спеціального фонду державною бюджету".

Виділені суми субвенцій зараховуються на рахунки 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів" та 3151 "Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки". Суми цих коштів зараховуються на рахунки 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів" та 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки". Далі кошти переводяться па рахунок 3715 "Рахунки для обліку коштів бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва і Севастополя та розпорядників коштів цих бюджетів". Після розподілу кошти субвенцій зараховуються на дохідні рахунки 3141 (3151) та 3142 (3152) міських та районних бюджетів. З цих рахунків кошти перераховуються на рахунок 3716 «Рахунки для обліку коштів районних, міських, селищних і сільських бюджетів та розпорядників коштів цих бюджетів», звідки проводяться видатки місцевих бюджетів за цільовим призначенням субвенцій.

6. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

Основні етапи та процедури здійснення видатків місцевих бюджетів:

1. Формування бази даних мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів.

2. Порядок затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання місцевих бюджетів за видатками та здійснення по їх обліку.

3. Операції по перерахуванню коштів місцевих бюджетів їх розпорядниками на здійснення видатками.

4. Оплата видатків розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів.

5. Відмови в оплаті видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів при здійсненні платежів з їх рахунків.

Для перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному фонді місцевих бюджетів:

3531 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із
загального фонду місцевого бюджету" - для зарахування виділених коштів
головним розпорядникам коштів;

3543 "Рахунок одержувачів коштів за коштами загального фонду
місцевого бюджету" - для одержувачів коштів місцевих бюджетів.

Кошти спеціального фонду місцевого бюджету, що зараховані на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки" органи ДКУ направляють на аналітичні рахунки:

3532 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із
спеціального фонду місцевого бюджету" - для головних розпорядників;

3544 "Рахунок одержувачів коштів за коштами спеціального фонду
місцевого бюджету" - одержувачам коштів місцевих бюджетів.

Власні надходження розпорядників, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3542 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду місцевого бюджету" в розрізі груп власних надходжень з відображенням по рахунку 6124 "Власні кошти розпорядників коштів місцевою бюджету".

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників або одержувачів коштів місцевих бюджетів здійснюється в органах ДКУ за наявності:

> зареєстрованих зобов'язань;

> залишків коштів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках розпорядників та рахунках одержувачів коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за коштами загального фонду місцевих бюджетів та залишків коштів без розбивки за кодами економічної класифікації видатків за коштами спеціального фонду місцевих бюджетів;

> відповідності змісту операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

В оплаті рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів може бути відмовлено:

□ відсутність затверджених кошторисів та помісячних планів асигнувань;

□ відсутність або недостатність бюджетних і кошторисних призначень;

□ відсутність або недостатність коштів на відповідних рахунках;

□ неподання необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

□ недотримання або порушення встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

□ відсутність бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

□ документи на оплату видатків, що оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

□ неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності.

Питання для самоконтролю:

1.Дайте визначення видатків бюджету.

2. Яким чином класифікують видатки бюджету?

3. Як побудована функціональна класифікація видатків бюджету?

4. Які складові економічної класифікації видатків?

5. Назвіть види видатків на здійснення повноважень.

6. Які видатки здійснюються з Державного бюджету України?

7. Назвіть функції ДКУ по виконанню Державного бюджету України.

8. Наведіть порядок формування єдиної бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів.

9. Яким чином здійснюється виділення бюджетних асигнувань ДКУ?

10. Наведіть порядок організації роботи органів ДКУ щодо касового виконання державного бюджету.

11. Що таке міжбюджетні відносини, яка їх мета?

12. Назвіть основні етапи та процедури здійснення видатків місцевих бюджетів?

ТЕМА 7. ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ

План

1. Характеристика державних цільових фондів.

2. Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів.

3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна.

4. Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов’язкового державного соціального старування на випадок безробіття.

5. Порядок проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

1. Характеристика державних цільових фондів

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави, як відомо, виступає бюджет. Кошти бюджету є знеособленими і забезпечують реалізацію її функцій. Однак, у держави можуть бути певні потреби, що мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення.

За своєю економічною сутністю державні цільові фонди - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов 'язаних з формуванням фінансових ресурсів в розпорядженні держави та використанням державних коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави.

Основне призначення державних цільових фондів полягає у:

- забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;

- сприяння економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

- фінансування природоохоронних заходів;

- надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фондів є..

- бюджетне фінансування;

- обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

- доходи від інвестування власних коштів;

- добровільні внески, спонсорська допомога;

- інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу державного бюджету).

Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти грошові фонди, що утворюються у складі бюджету держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних державних чи місцевих витрат під контролем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Реформування системи фінансів України на початку 90-х років призвело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів - позабюджетних фондів. Особливе значення серед них мають соціальні позабюджетні фонди (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Специфікою позабюджетних фондів є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державного і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів позабюджетних фондів (як, наприклад, покупка цінних паперів, інвестування тощо).

В управлінні та контролі за коштами бюджетних та позабюджетних фондів є певні відмінності:

по-перше, використання коштів бюджетними фондами регламентується законодавством та органами влади, а використання коштів позабюджетних фондів — законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використання коштів в оперативному режимі;

по-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюджетних фондів здійснює Верховна Рада України, а позабюджетні фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами і виконавчими дирекціями фондів.

2. Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" кошти державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства України. Однак на засіданні Кабінету Міністрів України від 29 травня 2002 року розглядалось питання щодо порядку переведення та консолідації коштів Пенсійного фонду на єдиному казначейському рахунку (витяг з протоколу № 13 засідання). Здійснюється також переведення на обслуговування до органів Державного казначейства коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та повнофункціональне казначейське обслуговування митних органів за видатками. Для цього в органах Державного казначейства відкриваються рахунки за балансовими рахунками 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" та 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації". Порядок відкриття цих рахунків регламентується листом Державного казначейства України від 10.01.2002 року № 07-06/45-254 і повинен здійснюватися наступним чином:

3717КРVV900NNN, де

К — ключ, що вираховується автоматично,

Р- ознака фонду,

VV- вид надходження,

NNN - код території, взятий з довідника адміністративно-територіальних одиниць відповідних бюджетів.

Ознака фондів до рахунку 3717 "Рахунки державних цільових фондів" мають наступний вигляд:

1 — Пенсійний фонд України, 2- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 3- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, 4- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, 5- Фонд державного майна України.

Рахунки за балансовим рахунком 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації" відкриваються за аналогічною схемою. Рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" в розрізі районів відкриваються наступним чином:

3717КРVV9ВВNN де аналітичний параметр ВВ має наступні значення:

00 - надходження,

01 — використання.

3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна

Кошти, одержані від продажу державного майна та майна, що належить Автономній республіці Крим, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації (від покупців за подання заяви на приватизацію; реєстраційний збір за реєстрацію покупців на участь в аукціоні, конкурсі; суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації; надходження від продажу патентів на право оренди приміщень; відсотки, нараховані на суму відстрочених платежів тощо), зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації України та позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим.

Кошти, які надходять від приватизації державного майна, зараховуються на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства (на центральному і територіальному рівнях) на ім'я Фонду державного майна України за балансовим рахунком 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації".

Органи Державного казначейства наступного дня після зарахування коштів, одержаних від приватизації, надають представникам Фонду державного майна України виписки із зазначених рахунків та реєстр розрахункових документів до них. На підставі підготовлених Фондом державного майна України платіжних доручень, кошти перераховуються на відповідні рахунки, відкриті у Державному казначействі України (центральний рівень): 3231 "Гранти, отримані загальним фондом державного бюджету", 3232 "Гранти, отримані спеціальним фондом державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 із змінами та доповненнями.

Нормативи відрахувань коштів затверджуються Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". На рахунки, відкриті у Державному казначействі України в розрізі територій за балансовим рахунком 3231 зараховуються:

97% надходжень від приватизації державного майна (крім об'єктів, для яких передбачено окремий розподіл коштів відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки) та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації (код 406100);

97% надходжень від приватизації об'єктів незавершеного будівництва, фінансування яких здійснювалося виключно за рахунок централізованих капітальних вкладень (код 406200);

97% надходжень від продажу об'єктів приватизації, у тому числі віднесених відповідно до пункту 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки до об'єктів групи Ж (крім об'єктів незавершеного будівництва), що виділяються у балансі підприємств (код 406400).

На рахунки, відкриті у Державному казначействі України в розрізі територій за балансовим рахунком 3232 зараховуються:

90% надходжень від приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що споруджувалися відповідно до Чорнобильської будівельної програми (код 406300);

75% надходжень, отриманих від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова (код 406500);

98% надходжень від приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (код 406600).

Крім цього, на рахунки, відкриті у Державному казначействі України за балансовим рахунком 3232 зараховуються кошти, які витрачаються на заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна, а саме:

3% надходжень за кодом 406100;

3% надходжень за кодом 406200;

3% надходжень за кодом 406400;

10% надходжень за кодом 406300;

25% надходжень за кодом 406500;

2% надходжень за кодом 406600;

Видатки за рахунок коштів, які спрямовуються на заходи, пов'язані з виконанням Державної програми приватизації, здійснюються відповідно до Порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 року № 140.

Рахунки за балансовими рахунками 3231 та 3232 відкриваються за наступною схемою:

3231 К FFFFFХХХ.

3232 К FFFFF XXX, де

К — ключ, що вираховується автоматично,

FFFFF - код фінансування, відповідно до класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання,

XXX- код території.

4. Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Функції по управлінню страхуванням на випадок безробіття, провадженням збору та акумуляцією страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом подано на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створився як правонаступник Фонду сприяння зайнятості населення з метою управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.

Згідно із Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" джерелами коштів Фонду є: страхові внески страхувальників (роботодавців, застрахованих осіб); асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, що визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення"; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України. Відповідно до чинного законодавства кошти Фонду використовуються на: допомогу по безробіттю; матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальну допомогу по безробіттю; допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні; професійну підготовку або перепідготовку; підвищення кваліфікації та профорієнтацію; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням; виплату забезпечення та надання соціальних послуг; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб; фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; створення резерву коштів фонду тощо.

Як показують розрахунки доходи Фонду формуються головним чином за рахунок внесків роботодавців - їх питома вага становить 70%, частка коштів, що надходять внаслідок утримань із заробітків працюючого населення є не такою значною — 15%. Надходження у вигляді асигнувань з Держбюджету та інших джерел є незначними (відповідно 3% та 5%). Така мала частка надходжень із бюджету пояснюється тим, що Фонд є самодостатнім. Якщо аналізувати видаткову частину бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, то помітним є те, що найбільша частка коштів витрачається на фінансування матеріального забезпечення та соціальні послуги - 72%; достатньо значною є питома вага витрат — 10,7% - на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції, її робочих органів, управління Фондом; 6,7% - на розвиток матеріальної та інформаційної бази Фонду; 5,6% - на відшкодування Пенсійного фонду.

Кошти Фонду загальнодержавного страхування на випадок безробіття не входять до складу державного бюджету. Для централізованого зарахування коштів до Фонду в управліннях Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" в розрізі відділень. Щоденно на аналітичні рахунки відділень Державного казначейства надходять кошти до фонду в розрізі видів надходжень. Засобами програмного забезпечення ці кошти акумулюються в обласних управліннях на окремих аналітичних рахунках, з яких відбувається перерахування коштів на центральний рівень. Для перерахування коштів регіональні відділення Фонду подають до управлінь Державного казначейства платіжні доручення, на підставі яких проводиться відповідне перерахування коштів. На наступний день органи Державного казначейства подають фондам банківські виписки з рахунку, де відслідковується рух коштів за цим рахунком. Далі проводиться звірка на предмет проведення операцій за попередній день. За результатами проведених перерахувань щоденно складається оборотно-сальдова відомість по рахунку 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів", де показуються надходження та використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

5.Порядок проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

З метою повного та своєчасного виконання обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо здійснення соціальних послуг та виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", запроваджується казначейське обслуговування цього фонду. Для обліку надходжень та здійснення платежів до Фонду органам виконавчої дирекції Фонду у відповідних територіальних органах Державного казначейства відкриваються рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 року № 119, із змінами та доповненнями.

Платники сплачують внески до Фонду на рахунки, відкриті на ім'я відділень виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення. Платники внесків до Фонду у містах Києві та Севастополі сплачують внески на рахунки, відкриті на ім'я управлінь виконавчої дирекції Фонду у містах Києві та Севастополі.

Кошти, які надійшли на рахунки, відкриті на ім'я відділень виконавчої дирекції Фонду для зарахування надходжень, щоденно на підставі платіжних доручень перераховуються на відповідні рахунки, відкриті на ім'я управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим та областях. Зазначені кошти відділень виконавчої дирекції Фонду можуть акумулюватись органами Державного казначейства (на підставі договорів на розрахунково-касове обслуговування Фонду) на рахунках управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим та областях в автоматизованому режимі. На підставі платіжних доручень управлінь виконавчої дирекції Фонду не рідше ніж два рази на тиждень кошти у повному обсязі перераховуються на рахунок, відкритий у Державному казначействі України (центральний рівень) на ім'я Фонду за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів". У окремих випадках, на підставі наказів виконавчої дирекції Фонду, кошти, які надійшли на доходні рахунки управлінь виконавчої дирекції Фонду, можуть використовуватись для здійснення виплат. Інформацію про проведені виплати управління виконавчої дирекції Фонду у день здійснення таких операцій подають до виконавчої дирекції Фонду. Державне казначейство (центральний апарат) на підставі платіжних доручень Фонду перераховує кошти на рахунки для здійснення платежів управлінь виконавчої дирекції фонду. Зазначені кошти використовуються за напрямами, визначеними Фондом. Управління виконавчої дирекції Фонду розподіляють отримані кошти між відділеннями виконавчої дирекції Фонду. Розподіл здійснюється згідно зі затвердженими кошторисами та фактичною потребою відділень. Кошти перераховуються органами Державного казначейства за призначенням на підставі платіжних доручень управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим та областях. Відділення виконавчої дирекції Фонду з рахунків, відкритих у відповідних територіальних органах Державного казначейства, перераховують кошти на здійснення виплат потерпілим. Виплати потерпілим здійснюються з рахунків, відкритих робочим органам виконавчої дирекції Фонду в установах банків, або через відділення зв'язку. Органи Державного казначейства після проведення операцій на рахунках Фонду надають їх представникам виписки з рахунків та додають до них реєстри розрахункових документів. Повернення зайво або помилково зарахованих на рахунки Фонду коштів здійснюється органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду. Відповідальність за цільове направлення та використання коштів несуть управління та відділення виконавчої дирекції Фонду.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке державні цільові фонди та яке їх призначення? 2. З яких джерел формуються державні цільові фонди?

3. Що слід розуміти під цільовими бюджетними фондами та позабюджетними фондами? 4. Який порядок зарахування коштів до державних, цільових фондів?

5. Опишіть порядок використання коштів від приватизації державного майна 6. Який порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов 'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття?

7. Яким чином здійснюється повернення помилково/надміру сплачених, страхових, внесків?
8. Опишіть порядок проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Дата добавления: 2014-01-04