Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 8. Бухгалтерський облік і звітність про виконання бюджетів




План

1. Завдання, функції, методи та форми бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

2. Облікова політика та організація облікової служби Казначейства.

3. Первинні облікові документи.

4. Синтетичний та аналітичний облік операцій.

5. План рахунків як засіб реєстрації в обліку операцій.

6. Основні засади складання фінансової звітності.

7. Характеристика звітності про виконання державного бюджету.

 

1. Завдання, функції, методи та форми бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Бухгалтерський облік виконання бюджету відображає виконання бюджету через облік доходів, ресурсів бюджету, зобов'язань і розрахунків та результатів, які виникають у процесі виконання бюджетів. Тому бухгалтерський облік виконання бюджетів дає повну картину про виконання бюджетів усіх рівнів.

Завдання системи бухгалтерського обліку Державного казначейства:

■ додержання принципів обліку і звітності;

■ своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;

■ щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів;

■ складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

■ достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

Функції:

■ відображення (всі операції, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів, згідно з кошторисами доходів та видатків, віддзеркалюються у відповідних бухгалтерських документах);

 

■ нагляд (виконується в процесі створення й використання фінансових ресурсів держави бюджету як за доходами, так і за видатками);

■ узагальнення (здійснюється при проведенні всіх операцій по розрахунках, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт);

■ контроль (полягає у здійсненні бюджетного обліку надходжень, доходів за їх видами та обліку виконання видаткової частини бюджету по відповідних відомствах, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету, тобто використання бюджету за призначанням, за цільовим використанням коштів згідно з розписом та бюджетною класифікацією);

■ аналіз.

В Україні застосовується:

ü касовий метод виконання державного бюджету за доходами і видатками (доходи реєструються в бухобліку при зарахуванні коштів на рахунки, видатки - при здійсненні перерахувань та/або виплат з рахунків);

ü метод нарахування за боргами і зобов'язаннями (борги за зобов'язання реєструються при їх виникненні).

Елементи методу бухгалтерського обліку:

• документація;

• інвентаризація;

• рахунки:

• подвійний запис:

• бухгалтерський баланс:

• бухгалтерська звітність;

• грошова оцінка.

Форма бухгалтерського обліку - це система взаємопов'язаних облікових регістрів (хронологічних і систематичних) з певною методикою відображення в них операцій у певній послідовності.

 

Автоматизована форма бухобліку виконання бюджетів:

 
 

 


Автоматизована форма бухобліку має забезпечити:

1. Щоденний облік у хронологічному та систематичному порядку всіх здійснюваних операцій з виконання бюджетів.

2. Мінімізацію витрат на здійснення бухобліку.

3. Попередній і поточний контроль за отриманням доходів і проведенням видатків бюджету.

4. Використання технічних засобів і забезпечення функцій інформаційної системи.

2. Облікова політика та організація облікової служби Казначейства

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлює єдині правила бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначає порядок і строки подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Успішне виконання державного бюджету може бути забезпечене за умови чіткої організації бухгалтерського обліку. При цьому бухгалтерський облік має забезпечити функцію контролю на етапі зарахування доходів і проведення видатків. Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується на базі даних обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими тільки в тому разі, коли вони своєчасні. Це, в свою чергу, висуває вимоги оперативності в отриманні інформації про виконання бюджету. Тому нагальним питанням у діяльності органів Державного казначейства стала розробка та проведення дієвої облікової політики.

Оскільки під поняттям політика бухгалтерського обліку виконання державного бюджету слід розуміти принципи, методи, договори, правила та процедури, до яких вдаються учасники бюджетного процесу під час підготовки та представлення фінансових звітів (згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), то вибір облікової політики залежить від специфіки та особливостей організації бюджетного процесу.

На облікову політику бухгалтерського обліку виконання державного бюджету впливає бюджетна політика держави. Кардинальні зміни політики у сфері державних фінансів супроводжуються, як правило, змінами облікової політики. Реалізація змін у сфері державних фінансів має базуватися:

- по-перше, на єдиних вимогах з боку держави за витрачанням бюджетних коштів;

- по-друге, на єдиній системі бухгалтерського обліку та звітності для всіх бюджетів;

- по-третє, на ефективному управлінні коштами в момент виникнення касових розривів між доходами та видатками відповідного бюджету за рахунок тимчасово вільних коштів;

- по-четверте, на єдиному програмному забезпеченні для всіх бюджетів.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Державне казначейство України має самостійно визначати облікову політику бухгалтерського обліку державного бюджету; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку; порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей бюджетного процесу; розробляти систему і форми управлінського обліку; затверджувати технологію обробки облікової інформації.

В Україні застосовується касовий метод виконання державного бюджету. Суть касового методу передбачає реєстрацію операцій за доходами, видатками, кредитуванням і фінансуванням різниці між доходами і видатками в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів та відображення всіх операцій з виконання бюджету на час їх реєстрації в обліку. Усі доходи і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при зарахуванні податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів державного бюджету на єдиний казначейський рахунок, тобто на рахунки, відкриті для обліку коштів державного бюджету в органах Державного казначейства. Видатки державного бюджету відображаються при здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з рахунків, відкритих на їх ім'я також в органах Державного казначейства. При здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства здійснюють функцію попереднього та поточного контролю.

Зважаючи на складність та різноманітність бюджетного процесу, до бухгалтерського обліку весь час висуваються нові вимоги. Зміна політики у сфері державних фінансів та підходів при формуванні та виконанні бюджетів зумовлюють зміни у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету, оскільки облік є системою нагляду, відображення, групування, узагальнення та контролю за кількісними й якісними показниками виконання бюджету.

Наприклад, поділ бюджету на загальний та спеціальний фонд було чинником введення до плану рахунків бухгалтерського обліку рахунків, призначених для обліку ресурсів, доходів та видатків відповідно загального та спеціального фонду державного бюджету. Запровадження з 1 січня 1998 року нової бюджетної класифікації та з 1 січня 2001 року програмної класифікації видатків державного бюджету стало причиною зміни параметрів аналітичного обліку державного бюджету, оскільки бюджетна класифікація є основною складовою детального обліку доходів і видатків бюджету.

Крім того облікова політика державного бюджету повинна забезпечувати:

- повноту відображення у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснюють органи Державного казначейства за звітний період;

- відображення в бухгалтерському обліку фактів бюджетних операцій, виходячи із правової форми та економічного змісту;

- тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, а також відповідність показників звітності записам на рахунках бухгалтерського обліку;

- раціональне ведення бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей бюджетного процесу.

Якість фінансової інформації про виконання бюджетів залежить від правильності оцінки економічних подій. При цьому важливо знати як вона формується в процесі бухгалтерського обліку і впливає на прийняття управлінських рішень, а також чи відповідає основним вимогам, що висуваються до облікової інформації: своєчасності; значимості; корисності; надійності; повноти; достовірності.

У 2000 році для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання державного і місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності; вимог Національного банку України до бухгалтерської моделі учасників СЕП НБУ (4-значна структура рахунків); функціонування Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства; запровадження автоматизованої (комп'ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку та обслуговування інших клієнтів органів казначейства Державним казначейством України було розроблено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

 

3. Первинні облікові документи

Підставою для здійснення бухгалтерського обліку операцій є пер­винні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення, і можуть складатися у паперовій або електронній формі, яка доступна для читання та виключає внесення змін. Електронний запис облікових регістрів повинен забезпечувати отримання таких документів на паперових носіях.

Юридичну силу первинним документам надають обов’язкові рск візити, які підлягають обов’язковій перевірці до введення документіII у систему бухгалтерського обліку. До обовязкових реквізитів належать:

- назва документа;

- номер та дата складання документа;

- назва та реквізити установи платника;

- назва та реквізити отримувача коштів;

- сума операції (цифрами та літерами);

- номери рахунків за дебетом та кредитом;

- назва банку, казначейства (одержувача та платника коштів) і номер його коду;

- дата валютування;

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правиль­ність її оформлення, з розшифруванням підписів;

- призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товаротранспортний документ тощо) із зазначенням його номера і дати, а також нормативно - правового акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповід­ний пункт);

- коди економічної класифікації видатків із зазначенням сум при здійсненні видатків із бюджету або перерозподілі бюджетних коштів;

- коди бюджетної класифікації доходів та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

- сума податку на додану вартість або напис “без податку на додану вартість”;

- відбиток печатки на першому примірнику та підписи відпові­дальних осіб платника.

Первинні документи можуть маги й інші додаткові реквізити.

Використання факсиміле для вчинення підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються і до використання не приймаються. Не допускається також і внесення виправлень по первинних документів, крім випадків, встановлених розпорядчими документами Державного казначейства України. Первинні документи, які не містять обов’язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку.

Списання коштів з рахунка клієнта за його розпорядженням здійснюється не пізніше наступного робочого дня. Розрахункові документи клієнта дійсні протягом 10-ти календарних днів з дня їх виписки (день заповнення не враховується).

Розрахункові документи, за якими органи Державного казначейства здійснюють перерахування коштів з одних рахунків на інші, по­винні мати дату проведення та підписи посадових осіб Казначейства, які оформили і перевірили документ, а документи, що підлягають додатковому контролю, — підпис виконавця, на якого покладемо обов’язок здійснювати первинний контроль операцій. На розрахунковому документі у день його отримання органом Державного казначейства і не прийнятого ним до виконання, на зво ротній стороні документа робиться напис про причину повернення без виконання за підписами головного бухгалтера (його заступника) та виконавця, що засвідчується штампом Казначейства. Всі операції Казначейства здійснюються на підставі відповіднії оформлених документів, які містять інформацію про характер операції і є підставою для відображення операцій в обліку.

Переказ коштів може забезпечуватися з допомогою електронних носіїв - тих же розрахункових документів у вигляді файлів, що передаються електронною поштою, у яких за визначеними реквізитами відображена інформація про перерахування коштів. Прийом та оплата документів передбачає, насамперед, перевірку правильності їх складання, повноти інформації, законності операції та підтвердження прийому документа до виконання. Відповідала ність за своєчасне складання первинних документів, достовірність інформації у них, їх передачу за призначенням у визначені терміни несуть особи, які склали та підписали ці документи. Документи під клієнтів приймаються протягом операційного дня, час якого вказується у договорі на розрахункове обслуговування.

Якщо підписи або відбиток печатки ініціатора переказу на док у менті викликають сумнів, такий документ не приймається до вико нання. Казначейство не перевіряє і не несе відповідальності за правильність арифметичних сум у розрахункових документах клієнтів і не відповідає за виконання документів з підробленими підписами, печаткою або текстом.

Розрахункові документи за операціями, що підлягають додатковому контролю, відповідальний виконавець передає контролеру, який перевіряє правильність оформлення операцій та підписує їх. Лише після додаткового контролю платіжний документ направляється відповідальному виконавцю.

Після перевірки Казначейство виконує вказану у первинному документі операцію, відображує її в обліку, складає звіт про виконану операцію та передає його ініціатору переказу. Всі первинні розра­хункові документи поточного дня звіряються із щоденним балансом.

Порядок проведення операцій як у національній, так і в іноземній валютах регулюється чинним законодавством України. Казначей­ство приймає до виконання доручення клієнтів тільки у межах наяв­них коштів на їх рахунках. Винятком є доручення на перерахування до бюджету податків, зборів та інших обов’язкових платежів до дер­жавних цільових фондів, які приймаються незалежно від наявності коштів на рахунках клієнта. Ці доручення, при відсутності коштів на рахунках, враховуються у позабалансовому обліку.

Безспірне стягнення та безакцентне списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодав­ством України, а також за рішенням суду, господарського суду та виконавчими написами нотаріусів. Якщо коштів на рахунках клієнтів недостатньо, документ на безспірне стягнення враховується на поза­балансовому рахунку.

У разі накладення арешту на кошти юридичної особи, Казначей­ство припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунка, у т.ч. на потреби установи (організації) та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів. Виняток складають платежі до бюд­жету та внески до державних цільових фондів.

Казначейство своєчасно доводить до відома клієнтів всю необхідну інформацію про зміни в інструкціях, що їх стосуються, та надає м иісультації з питань розрахункового обслуговування.

4. Синтетичний та аналітичній облік операцій

Кожна операція, що здійснюється органами фінансової системи, повинна документально фіксуватися і відображатися на рахунках.

Рахунок - це спосіб групування фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за рухом і станом коштів: за їх надходженням, зарахуванням і перерахуванням за призначенням.

Рахунки поділяються на балансові і позабалансові, синтетичні і аналітичні. Крім того розрізняють активні, пасивні, активно-пасивні рахунки. Балансові рахунки призначені для здійснення синтетичного обліку і забезпечення інформації про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів, та їх відображення у фінансовій звітності. Усі балансові рахунки є чотиризначними, перша цифра балансового рахунку відповідає класу рахунків; перша та друга - розділу рахунків (рахунку II порядку); перша, друга і третя - групі рахунків (рахунку III порядку).

Балансові рахунки - це рахунки IV класу. Наприклад, в балансовому рахунку 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні":

3- ознака третього класу рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів";

31 - ознака розділу рахунків 31 "Кошти бюджетів";

314 - ознака групи рахунків 314 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів".

Позабалансові рахунки - рахунки, що використовуються для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зокрема: розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків. Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов'язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.

Регістри синтетичного та аналітичного обліків операцій - це уніфіковані носії інформації у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. їх призначення - хронологі чне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформацій з первинних документів.

Державне казначейство самостійно розробляє та затверджує форми регістрів обліку, які повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи осіб, які їх склали, та інші обов'язкові реквізити. У Казначействі ведуться такі обовязкові облікові регістри:

- оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку);

- особові картки (в тому числі, з розподілом за кодами економічної класифікації видатків);

- сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками за формами, що додаються.

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. Виводяться підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Про правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків свідчить рівність дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов' язковою умовою початку нового операційного дня. Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером.

Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків і рахунків синтетичного обліку здійснюється в обов 'язковому порядку не рідше одного разу на місяць. Звірка проводиться за балансовими та позабалансовими рахунками перевірочної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу.

За операціями в іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці України за діючим на день здійснення курсом НБУ. Записи здійснюються одночасно і у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою окремо). У аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться у подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом НБУ.

Відображення операцій у синтетичному та аналітичному обліках здійснюються на підставі первинних документів у момент їх здійснення. Відповідальність за правильність відображення операцій у облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці регістри.

Крім того розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Активні рахунки призначаються для обліку активів бюджету за їх складом та розміщенням, пасивні - для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням, активно-пасивні - поєднують ознаки активних і пасивних рахунків.

Рахунки мають таку структуру - це таблиця двобічної форми, лівий бік якої називається дебетом, а правий - кредитом. Активні рахунки завжди мають дебетовий залишок (сальдо), пасивні - кредитовий, а активно-пасивні - або дебетовий, або кредитовий. Незважаючи на однакову структуру рахунків, призначення дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках різне. Структури кодів класів рахунків різняться за кількістю знаків. Чим більше ознак вимагається для вивчення та відображення тієї чи іншої операції бюджетного процесу, тим більшою мірою деталізується кожний клас рахунків. Такий рівень деталізації забезпечує ведення бухгалтерського обліку виконання державного бюджету та складання фінансової звітності на досить детальному рівні, що відповідає міжнародним стандартам. Така деталізація обліку виконання бюджету позитивно впливає як на складання звітності про виконання бюджету, так і на підготовку проекту бюджету.

За своєю економічною природою будь-яка бюджетна операція характеризується двоїстістю і взаємопов'язаністю. Для збереження цих властивостей і контролю за записами бюджетних операцій на рахунках у бухгалтерському обліку використовується спосіб подвійного запису. Подвійний запис бюджетних операцій дає можливість отримувати матричні моделі взаємозв'язків рахунків. Матриця взаємозв'язків усіх рахунків відображає рух бюджетних коштів, несе інформацію про його напрямок і структуру, характеризує бюджетні процеси, що відбуваються при цьому.

Подвійний запис створює інформацію, яка несе потрійний зміст:

- відображає зміни об'єктів, що обліковуються у двох пов'язаних нею рахунках;

- характеризує напрямок руху об'єктів обліку;

- несе інформацію про бюджетний процес, що зумовив зміни, які відбулися.

Кожна операція із виконання бюджету відображається бухгалтерським проведенням. Органи Державного казначейства при складанні проведень застосовують такі типи операцій: 1) грошові операції - при відображенні сум проведених операцій через рахунки установ банків; 2) взаємозаліки - при відображенні сум надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) або суми касових видатків, проведених шляхом взаємозаліку; 3) векселі - при відображенні сум погашених векселів у рахунок сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) або касових видатків, проведених векселями; 4) взаємні розрахунки - при відображенні надходження по платежах та/або сум касових видатків, проведених за взаємними розрахунками між бюджетами; 5) централізовані - при відображенні централізованих проплат головним розпорядником коштів за підвідомчі установи витрат по оплаті природного газу, теплопостачання та електроенергії на видатки установи; 6) децентралізовані - при відображенні операцій органами Державного казначейства на територіальному рівні з подальшою передачею інформації про здійснені операції до Державного казначейства.

 

5. План рахунків як засіб реєстрації в обліку операцій

План рахунків бухгалтерського обліку по виконанню державного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за:

- активами та зобов'язаннями;

- типом операцій.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які здійснюються органами фінансової системи при виконанні бюджетів та їх відображення у фінансовій звітності. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку.

Розрізняють такі види рахунків:

■ активні - облік активів бюджету за їх складом та розміщенням;

■ пасивні - для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням;

■ активно-пасивні.

План рахунків охоплює 9 класів і поділяється на три логічні частини:

I. Балансові рахунки:
Клас перший. Активи.
Клас другий. Зобов'язання,

Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

Клас четвертий. Розрахунки.

II. Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

Клас п'ятий. Результат виконання бюджету.

Клас шостий. Доходи бюджету.

Клас сьомий. Видатки бюджету.

III. Меморандні і позабалансові рахунки:
Клас восьмий. Управлінський облік.

Клас дев'ятий. Позабалансовий облік.

Перший клас Плану рахунків включає кореспондентський рахунок Державного казначейства в НБУ, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (копни в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності), субкореспондентські рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Всі рахунки першого класу активні.

Другий клас включає зобов'язання, що пов'язані і випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами та депозитами, за іншими зобов'язаннями. Всі рахунки другого класу пасивні.

Третій клас включає операції за коштами: державного та місцевих бюджетів; які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства. Рахунки третього класу пасивні.

У че т вертому класі відображаються розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки. Всі рахунки четвертого класу активно-пасивні.

П'ятий клас визначає результат виконання бюджетів. Він включає результат виконання загального та спеціального фондів бюджетів. Рахунки п'ятого класу активно-пасивні.

Шостий клас включає доходи: державного та місцевих бюджетів, доходи, які підлягають розподілу; кошти тимчасово віднесені на доходи бюджетів. Всі рахунки шостого класу пасивні, крім рахунку 6911 "Контррахунок за операціями та доходами бюджетів", який є контрпасивним.

Сьомий клас включає видатки державного га місцевою бюджетів. Всі рахунки сьомою класу активні за винятком рахунків: 713 групи Кредитування державного бюджету за вирахуванням погашення", 723 групи "Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашення" які є активно пасивні та

7911 "Контррахунок за видатковими операціями" який є контрактивний і

7921 "Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням погашення", який є активно-пасивним.

Восьмий кл ас Плану рахунків включає меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять в баланс про виконання бюджету. Цей клас включає кошти передані та кошти отримані органами Державного казначейства в процесі виконання бюджетів. Рахунки 81 розділу "Кошти отримані" пасивні, рахунки 82 та 83 розділів - активні, а рахунки 8911 "Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами" -контрактивний і рахунок 8921 "Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами" контрпасивним.

У дев'ятому класі Плану рахунків відображаються позабалансові статті. Цей клас включає: тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення; асигнування: планові показники за доходами бюджету; зобов'язання розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов'язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій. Рахунки 90, 91, 92, 94. 95 розділів - пасивні; рахунки 93 розділу - активні. Рахунки: 9911 "Контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку" контрактивний та 9921 "Контррахунок для пасивних рахунків позабалансового обліку" - контрпасивний.

6. Основні засади складання фінансової звітності

Звітністьпро виконання бюджету - сукупність впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету, грунтується на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних і показниках, відображених на рахунках, що зумовлюють її достовірність.

За призначенням фінансова звітність поділяється на:

■ внутрішню звітність (необхідна для планування, оцінки та контролю за щоденними операціями органів фінансової системи);

■ зовнішню фінансову звітність (складається з метою оцінки минулих та майбутніх результатів виконання Державного та місцевих бюджетів).

За обсягом показників розрізняють:

• первинну звітність (складається на основі даних бухгалтерського обліку органів фінансової системи);

• зведену (консолідовану) фінансову звітність (готують органи фінансової системи, включаючи звітність підвідомчих органів).

За терміном складання і подання:

ü оперативний звіт - щоденний, тижневий, декадний або звіт за інший період.

ü місячний, квартальний, річний звіти.

Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх подання щорічно затверджуються ДКУ з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та Закону України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.

Регулювання з питань бухобліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України.

Принципи сформування звітності про виконання бюджету:

■ законність;

■ достовірність;

■ повнота бухгалтерського обліку;

■ дата операції;

■ прийнятність вхідного балансу;

■ превалювання сутності над формою;

■ суттєвість (доречність);

■ відкритість;

■ сталість;

■ правильність;

■ обережність;

■ незалежність;

■ співставність;

■ своєчасність;

■ безперервність;

■ консолідація;

■ окреме відображення активів та пасивів.

 

7. Характеристика звітності про виконання державного бюджету.

Місячна звітність органів казначейства включає такі основні форми:

1. Форма №1 мдб «Сальдовий баланс рахунків» - за рахунками 1-7 класу. Термін подання — до 10 числа місяця, наступною за звітним.

2. Форма №2 мдб "Звіт про виконання державною бюджету" включає два розділи: "Доходи". "Видатки". Термін подання звіту форми — до 8 числа місяця, наступного за звітним.

}. Форма № 2-валюта "Звіт про використання коштів державного бюджету з міжнародної діяльності в Україні" складається ДКУ за звітами головних розпорядників. Термін подання — до 8 числа місяця, наступного за звітним.

1. Форма №7 мдб "Звіт про бюджетну заборгованість" передбачає 2 розділи: "Дані про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості розпорядників". "Звіт про фінансові зобов'язання". Термін подання -- до 25 числа місяця, наступного за звітним.

5. Довідка про повернення кредитів, наданих з державного бюджету - до 8

числа місяця, наступного за звітним.

6. Інформація про виконання захищених статей видатків Державного

бюджету України - до 15 числа місяця, наступного за звітним.

7 Звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України — до 8 числа місяця, наступного за звітним.

8. Довідка про суми залишків коштів, перерахованих у поточному році - до 8
числа місяця, наступного за звітним.

До складу квартальної звітності, що складається органами ДКУ входить:

1. Форма 1 кдб "Звіт про фінансовий стан Державного бюджету України

(баланс)" - за рахунками 1 -5 класів.

2. Форма №1 к "Сальдовий баланс рахунків" - рахунками 1-9 класів.

3. Форма №2 кдб "Звіт про виконання державного бюджету" включає три розділи: "Доходи". "Видатки", "Фінансування Державного бюджету України за типом боргового зобов'язання".

4. Форма №2-валюта "Звіт про використання коштів державного бюджету з міжнародної діяльності в Україні" - на підставі звітів головних розпорядників коштів, що отримають бюджетні кошти в іноземній валюті.

5. Форма №3 кдб "Звіт про рух грошових коштів" включає чотири розділи: "Операційна діяльність", "Інвестиційна діяльність", "Нерозподілені видатки" та "Фінансова діяльність".

6. Форма №7 кдб "Звіт про бюджетну заборгованість" передбачає 2 розділи: "Дані про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості розпорядників" і "Звіт про фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів".

7. Довідка про повернення кредитів, наданих з державного бюджету.

8. Довідка про погашення кредитів, наданих з державного бюджету за рішенням Уряду в минулі роки - за рахунками 1511 "Короткострокові кредити, надані з державного бюджету" та 1512 "довгострокові кредити, надані з держаного бюджету".

9. Звіт про використання коштів з резервного фонду Державного бюджету
України.

10. Інформація про стан державного боргу.

11. Звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань - за даними рахунку позабалансового обліку 9811 "Гарантії, що надані банкам".

12. Довідка про суми залишків коштів, перерахованих у поточному році складається за умови перерахування у поточному році затишку, що склався на кінець минулого року на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів, (ліквідовано бюджетну установу, як розпорядника; приєднано до іншого розпорядника, перераховано до місцевих бюджетів).

13. Інформація про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України.

14. Пояснювальна записка.

Термін подання форм квартальної звітності — до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

У річну звітність, що складається органами ДКУ, входить:

1. Форма № 1 "Звіт про фінансовий стан Державного бюджет) України"

(баланс) - за рахунками 1-5 класів.

2. Форма №2 "Звіт про результати виконання державною бюджету" включає

три розділи: "Операційний доход", "Операційні витрати", "Фінансування".

3. Форма №3 "Звіт про рух грошових коштів включає чотири розділи: "Операційна діяльність" (доходи, видатки), "Інвестиційна діяльність" (доходи, видатки), "Нерозподілені видатки" та "Фінансова діяльність" (внутрішнє та зовнішнє фінансування).

4. У пояснювальній записці наводяться основні фактори, що вплинули на виконання державного бюджету за доходами та видатками.

Річна статистична звітність включає такі форми:

1. Форма № 1 "Сальдовий баланс рахунків" складається за рахунками 1- 9 класів.

2. Форма № 2-валюта "Звіт про використання асигнувань державного бюджету з міжнародної діяльності України" складається ДКУ за звітами головних розпорядників.

3. Форма №4 "Звіт про депозитні суми" складається органами ДКУ па підставі звітів розпорядників бюджетних коштів.

4. Форма №7 "Звіт про бюджетну заборгованість" містить два розділи: "Дані про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості розпорядників", "Звіт про фінансові зобов'язання розпорядників коштів бюджету".

Річний звіт про виконання Державного бюджету України надасться органами ДКУ Міністерству фінансів України до 25 березня наступного року.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте функції бухобліку виконання бюджету.

2. Які елементи входять до метолу бухгалтерського обліку виконання
бюджетів?

3. Що таке форма бухгалтерського обліку?

4. Що являє собою щоденний оборотно-сальдовий баланс?

5. Які вимоги до облікової політики?

6. Що входить до основних напрямів облікової політики?

7. У чому полягає сутність бухобліку в органах ДКУ?

8. Як класифікуються бухгалтерські документи з касового виконання бюджетів?

9. Що являє собою план рахунків?

10.У чому полягає сутність звітності, яка її мета та призначення?

11.Хто є користувачем звітності?

12.3а якою класифікаційною ознакою затверджено види звітності для їх формування під час касового виконання бюджету в Бюджетному кодексі України?

13. Порівняйте види звітності, дайте економічну характеристику.

14.У чому полягає роль органів казначейства під час складання звітності про виконання бюджету?

15.Який механізм подання та складання звітності?

16. Де міститься інформація про виконання державного бюджету за доходами?

17. Де міститься інформація про виконання державного бюджету за видатками?

18.Визначити строки подання звітності усіма учасниками бюджетного процесу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2589; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.176 сек.