Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ТЕМА 9. КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ КАЗНАЧЕЙСТВА




План

1. Сутність та значення фінансового контролю.

2. Види, форми та методи фінансового контролю.

3. Фінансовий контроль у процесі виконання державного та місцевих бюджетів.

4. Внутрішній казначейський контроль.

1. Сутність та значення фінансового контролю

Фінансовий контроль - система заходів держави для забезпечення ефективного використання державних фінансових ресурсів в інтересах суспільства, які охоплюють усі операції, пов'язані з рухом державних коштів, і здійснюються у відповідних формах за допомогою спеціальних методів. Суб'єкти фінансового контролю:

v в системі державного фінансового контролю - Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національне агентство з управління державними корпоративними правами, Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, Агентство з питань банкрутства, Національний банк України, регіональні рахункові палати, органи внутрішнього відомчого фінансового контролю в системі Виконавчої влади;

❖ в системі комунального фінансового контролю - контрольні комісії, що створюються представницькими органами місцевого самоврядування;

❖ в системі незалежного фінансового контролю - аудиторські фірми, незалежні аудитори, тимчасові контрольні групи, ревізійні комісії. Завдання фінансового контролю:

□ сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів народного господарства;

□ забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом;

□ виявлення резервів зростання фінансових ресурсів;

□ сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і грошових

ресурсів;

□ забезпечення дотримання діючого законодавства за нормативних актів;

□ сприяння підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Елементи системи фінансового контролю:

> суб'єкт контролю;

> об'єкт контролю;

> предмет контролю;

> принципи контролю;

> методика контролю;

> техніка і технологія контролю;

> процес контролю;

> збір і аналіз вихідних даних для проведення контролю;

> результат контролю;

> прийняття рішень за результатами контролю.

Принципи фінансового контролю:

■ принцип законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;

■ принцип розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами;



■ принцип повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається завдяки суцільному стеженню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

■ принцип достовірності фактичної інформації, дотримання якої забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, які відображає ця інформація;

■ принцип збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їхньої внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю;

■ принцип превентивності контрольних дій (попереджувальний характер), завдяки якому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичною здійснення фінансового процесу від встановлених норм;

■ принцип ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих суб'єктів;

■ принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та господарюючих суб'єктів за наслідки контрольних дій.

 

2. Види, форми та методи фінансовою контролю

Види фінансового контролю:

1. Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль та характеру контрольної діяльності:

■ державний фінансовий контроль (здійснюють держанні органи влади га управління);

■ відомчий фінансовий контроль (здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств, охоплює діяльність підзвітних їм підприємств, установ і організацій);

■ громадський (суспільний) фінансовий контроль (здійснюють громадські організації: партії, рухи, профспілкові організації);

■ аудит (незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах).

2. Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій:

■ документальний;

■ фактичний.

 

3. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій:

■ стратегічний;

■ тактичний.

4. Залежно від місця здійснення фінансового контролю:

■ контроль на місцях;

■ дистанційний контроль.

Фінансовий контроль поділяється також на:

■ зовнішній контроль - контрольні заходи, які здійснюються ззовні та охоплюють усю систему державних органів, а тому можуть сприйматися як

макрозаходи;

■ внутрішній контроль - оперативні заходи, що проводяться самою організацією.

Форми фінансового контролю:

1. Попередній (превентивний) фінансовий контроль здійснюється на етапі формування, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів, кошторисів витрат бюджетних організацій, розрахунків дня отримання дотацій, субсидій, субвенцій та інших коштів із бюджету, розробки і прийняття законодавчих актів з питань податків і бюджетів.

2. Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться в процесі виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних організацій з метою виявлення порушень бюджетно-податкової дисципліни, дотримання фінансових норм і нормативів, установлених показників з формування та використання бюджетного та позабюджетних фондів грошових коштів держави.

3. Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль проводиться після завершення фінансового року або звітного періоду, при цьому перевіряється кількісне і якісне виконання передбачених показників зі збору податків та інших платежів, використання державних грошових коштів, виконання кошторисів бюджетних організацій.

Методи фінансового контролю:

■ перевірка (проводиться по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності на основі бухгалтерських документів);

■ обстеження (охоплює окремі сторони діяльності підприємств і установ);

■ нагляд (контроль за дотриманням встановлених правил і нормативів, порушення яких призводить до відкликання ліцензії);

■ ревізія (метод документального контролю за всією фінансово господарською діяльністю підприємства, організації, установи за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій, їхньої доцільності та ефективності, пробірки дотримання фінансової дисципліни, правильності обліку й достовірності облікових і звітних даних).

3. Фінансовий контроль упроцесі виконання державного та місцевих бюджетів

Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рахункова палата України:

■ здійснює постійний контроль за виконанням державного бюджету в межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України "Про Рахункову Палату";

■ перевіряє використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;

■ контролює утворення, обслуговування і погашення внутрішнього і зовнішнього державних боргів України;

■ відповідність затверджених бюджетних асигнувань державного бюджету бюджетному розпису та виконанням бюджетного розпису;

■ контролює ефективність управління коштами державного бюджету ДКУ, а також використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність та своєчасність руху цих коштів у НБУ, уповноважених банках та кредитних установах;

■ контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, виконання рішень Верховної Ради про надання Україною позик.

Міністерство фінансів України здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль за витрачанням коштів і товарно-матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти і бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахувань, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів і неподаткових надходжень, встановлених законодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних паперів емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж - відповідно до діючого у цій сфері законодавства.

Митні органи України мають повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.

Аудиторська палата видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності й контролю; дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю.

Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності бухгалтерської і фінансової звітності.

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства України, є зменшення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства, а саме використання бюджетних коштів не за призначенням. Особливістю фінансового контролю, що здійснюється органами ДКУ, полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій при виконанні державного бюджету і не здійснюють перевірок вибірково, а тільки на регулярній основі.

 

 

4. Внутрішній казначейський контроль

 

Внутрішній казначейський контроль - це сукупність процедур які забезпечують достовірність і повноту інформації, а також дотримання вимог нормативних документів при здійсненні операцій Казначейства по виконанню бюджетів.

Внутрішній контроль поєднує в собі бухгалтерський та адміністративний (операційний) контроль.

Система внутрішнього контролю, як і всі інші системи і процедури має бути чітко документована. Документація за процедурами внутрішнього контролю у паперовій або електронній формі повинна бути доступною для працівників.

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів бюджетів та достовірність звітності, що складається на основі даних, отриманих від підрозділів які відповідають за проведення конкретних операцій. Він включає:

- заходи щодо забезпечення достовірного відображення операцій за їх економічною сутністю;

- ефективну систему документообігу;

- нормативні документи, що забезпечують здійснення процедур бухгалтерського контролю.

Наслідком бухгалтерського контролю є впевненість у тому, що:

- операції проведені тільки з дозволу керівництва;

- відображення та оцінка операцій відповідає вимогами бюджетної та облікової політики;

- система аналітичного обліку детально відстежує використання ресурсів та рух активів бюджетів;

- доступ до активів можливий тільки з дозволу керівництва органу Державного казначейства.

Адміністративний контроль - це сукупність процедур, які дозволяють поліпшити організаційну та управлінську складові діяльності Казначейство, зокрема:

- ефективність, продуктивність та безпеку обробки інформації;

- чітке розмежування завдань та функцій між окремими службами і працівниками;

- збереження цінностей та активів;

- безпеку працівників Казначейства.

Адміністративний контроль передбачає перевірку фінансових операцій на предмет її відповідності встановленим вимогам. Він дає змогу виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо їх усунення.

Системи адміністративного контролю складається з таких еле­ментів:

- організаційна структура Казначейства;

- методи закріплення повноважень та обов'язків;

- методи контролю результатів роботи, включаючи внутрішній аудит;

- методи контролю у сфері підбору, використання і підвищення кваліфікації працівників та використання робочого часу;

- система бухгалтерського обліку;

- принципи бухгалтерського обліку та процедури контролю. Контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками Казначейства таким чином, щоб жоден працівник або обмежена група працівників не змогли зосередити в своїх руках всі необхідні повноваження для здійснення повної операції. Саме тому операційний цикл будь-якої операції передбачає такі етапи: дозвіл на операцію, облік, здійснення платежів, контроль (аудит) операцій.

Внутрішній аудит - це сукупність методів бухгалтерського та адміністративного контролю, які реалізуються окремим незалежним підрозділом, що не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:

- адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;

- повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;

- дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;

- відповідність установленого порядку здійснення операцій регу­лятивним вимогам.

Створення ефективної системи внутрішнього фінансового контролю досягається шляхом оптимізації взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми та внутрішніми аудиторами Державного казначейства.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке фінансовий контроль?

2. Охарактеризуйте суть фінансового контролю.

3. Назвіть органи, які здійснюють фінансовий контроль в Україні.

4. Назвіть етапи використання коштів.

5. У чому полягає сутність попереднього контролю?

6. Що означає контроль на етапі оплати рахунків?

7. Яка суть контролю після оплати рахунків?

 

 

ФІНАНСОВИЙ СЛОВНИК КАЗНАЧЕЯ

Адміністративний контроль – це сукупність процедур, згідно яких керівництво органу Державного казначейства делегує свої повноваження між працівниками органу Державного казначейства таким чином, щоб жоден працівник або обмежена група працівників не змогли зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноважень (прийом, оплата, зберігання).

Активні рахунки призначаються для обліку активів бюджету за їх складом та розміщенням, пасивні - для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням, активно-пасивні – поєднують ознаки активних і пасивних рахунків.

Активні угоди – угоди, за якими виникають зобов’язання у позичальників кредитів перед державою в результаті надання позик з бюджету за рахунок залучених державою коштів на фінансування інвестиційних проектів (рекредитування за рахунок залучених коштів) та угоди, якими оформлюються вимоги держави до позичальників, в разі взяття державою боргових зобов’язань перед кредиторами в результаті вступу в силу державних гарантій або визнання державою боргів інших юридичних осіб.

Анулювання боргу – відмова держави від усіх зобов’язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.

Балансові рахунки призначені для здійснення синтетичного обліку і забезпечення інформації про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів, та їх відображення у фінансовій звітності.

Банк одержувача - банк, де є рахунок одержувача платежу.

Банк платника – банк, де є рахунок платника.

Банк-посередник – банк, що виконує передачу інформації (здебільшого даних щодо розрахунку) від банку платника до банку одержувача.

Банківський день у СЕП- позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням розрахункових документів в електронному вигляді через СЕП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у територіальному управлінні Національного банку України на ту саму дату.

Безготівкові розрахунки – це платежі, що здійснюються як у вигляді матеріального обігу паперових документів, так і у вигляді магнітних записів, магнітного зчитування, руху електронних повідомлень.

Боргові угоди – угоди, за якими виникають боргові зобов’язання держави в результаті державного запозичення або вступу в силу державних гарантій та іншими шляхами, передбаченими законодавством України.

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів бюджетів та достовірність звітності, що складається на основі даних, отриманих від підрозділів, які відповідають за проведення конкретних операцій.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов’язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність. Успішне виконання державного та місцевих бюджетів може бути забезпечене лише за чіткої організації бухгалтерського обліку, який в контексті сказаного (тобто виконання бюджету) прийнято називати бюджетним обліком.

Бухгалтерський облік в органах Державного казначейства – це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Державного казначейства та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність про виконання бюджетів.

Бюджетне асигнування – повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетний облік як складова єдиного економічного обліку є науково обґрунтованою системою спостереження, відображення, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету. Більшість важливих рішень, незалежно від їх суті, базуються на фінансових розрахунках.

Облік забезпечує ці розрахунки потрібною інформацією та дає аналітичну орієнтацію щодо можливих чинників та наслідків розглядуваних альтернатив.

Бюджетне планування – це централізований розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фінансових планів на підставі Державної програми економічного і соціального розвитку держави.

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно- правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне прогнозування – визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті.

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний розпис - це документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

Він є оперативним планом виконання державного бюджету, на підставі якого відкриваються асигнування, перераховуються кошти місцевим бюджетам, розпорядникам коштів, зараховуються кошти на реєстраційні рахунки в казначействах, тобто здійснюється весь процес перерахування коштів і оплати рахунків, а також контроль за виконанням бюджету.

Вибіркова ревізія – це перевірка певної частини первинних документів за певний проміжок часу. Як правило, перевіряють один місяць у кварталі, при виявленні порушень переходять до суцільної ревізії.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення программ та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки розвитку або капітальні видатки - це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам; видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходяться у власності держави або органів місцевого самоврядування; субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Виділені бюджетні асигнування – це право, надане розпорядникам бюджетних коштів щодо розподілу між підвідомчими структурами виділених бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету та/або на використання бюджетних призначень, які повинні бути підкріплені бюджетними коштами органами Державного казначейства. Механізм підкріплення коштами визначається Державним казначейством.

Виконання бюджетів - забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів.

Виконати бюджет за доходами означає мобілізувати надходження податків, зборів (обов’язкових платежів) і розподілити їх за рівнями бюджетної системи відповідно до чинного законодавства.

Виконати бюджет за видатками означає профінансувати видатки, передбачені в бюджеті, відповідно до бюджетного розпису.

Відстрочення погашення позик – провадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик

Внутрішній державний борг - сукупність зобов’язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації). Державний внутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов’язаннями уряду. Він формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов’язань.

Внутрішній казначейський контроль - сукупність процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, яка передається керівництву Державного казначейства, дотримання положень нормативних актів при здійсненні операцій щодо виконання бюджетів.

Внутрішній контроль – оперативні заходи, що проводяться самою організацією. Він доповнює макроекономічну стратегію, розроблену центральними органами.

Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Грошовий переказ – остаточне урегулювання боргових зобов’язань між економічними агентами (передача грошей платником одержувачу).

Дебетні картки – призначені для отримання готівки в банківських автоматах або купівлі товару з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунку власника картки в банку.

Дебетовий документ – це платіжна вимога, за якою клієнт “банку А” доручає списати кошти з рахунку клієнта “банку Б” на свою користь. На поточний момент дебетові документи становлять не більше 1% від загальної кількості платежів.

Депозитні суми – кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ і організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню;

Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

Державне внутрішнє запозичення здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку;

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державні доходи - це сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються нею для виконання її завдань і функцій.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Державні цільові фонди це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов’язаних з формуванням фінансових ресурсів в розпорядженні держави та використанням державних коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави.

Децентралізовані кошти - це доходи, які залишаються у розпорядженні державних підприємств, установ, організацій при розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту і формуються, головним чином, за рахунок їх прибутку.

Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Дотація вирівнювання міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;

“Електронні гаманці” - призначені для використання готівкових коштів, внесених на саму картку, при оплаті за товари або послуги.

Електронні документи – розрахункові документи, повідомлення визначеного формату, які містять встановлені реквізити і несуть інформацію про перерахування коштів у вигляді файлу при передачі електронною поштою.

Єдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунків органів державного казначейства, що відкриті в органах казначейства за відповідними балансовими рахунками, на які зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі державного та місцевих бюджетів та надходження з інших джерел, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо накористь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або наддали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Засоби телекомунікації - засоби передачі даних, що включають аппаратуру зв’язку та програмне забезпечення, що служать для обміну інформацією про платежі та іншими контрольними повідомленнями між відправником, обробником та отримувачем інформації.

Зведені особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів для зарахування виділених асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові та реєстраційні рахунки.

Зобов’язання (відповідно до п.8 ст. 2 Бюджетного кодексу) – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосовно яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Зовнішній державний борг – сукупність боргових зобов’язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Зовнішній контроль – контрольні заходи, які здійснюються ззовні та охоплюють усю систему державних органів, а тому можуть сприйматися як макрозаходи.

Казначейські зобов'язання - цінні папери на пред'явника, що розповсюджуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. В Україні казначейські зобов'язання поки що не випускаються. Дефіцит державного бюджету покривається за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Кліринг – це процес передачі, перевірки і в деяких випадках підтвердження платіжних доручень або доручень на трансферт цінних паперів, що здійснюєтьсядо розрахунку. Кліринг може включати також операції щодо взаємного заліку платіжних і трансфертних доручень та визначення остаточного розрахункового сальдо.

Комбінована ревізія передбачає перевірку одних учасників суцільним методом, а інших – вибірковим, що дозволяє ревізувати (охопити) великі об’єкти з великим документооборотом, які здійснюють крупні господарські операції.

Комплексна ревізія являється найбільш повною, охоплює усі сторонни діяльності підконтрольного підприємства, організації, установи, господарську і фінансову діяльність суб’єкта контролю, питання збереження і ефективного використання фінансових ресурсів, якості та стану бухгалтерського обліку та звітності. Для перевірки вузьких технічних і технологічних питань до ревізії залучаються відповідні спеціалісти, що дозволяє забезпечити ефективність і повноту її результатів.

Конверсія – одностороння зміна доходності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності по позиках, отриманих державою.

Конкурентна заявка - передбачає придбання облігацій за встановленою ціною або фіксованим рівнем дохідності.

Консолідація – зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати по зобов’язаннях на пізніший термін.

Консолідований кореспондентський рахунок – це об’єднання коштів кількох банківських установ із наданням можливостей спільного їх використання. Ця консолідація коштів реалізована за таким принципом: в ОДБ ОПЕРУ ведеться один коррахунок ( і один відповідний йому “нічний” рахунок).

Кореспондентським називається рахунок, який відкривається комерційному банку-юридичній особі.

Кореспондентські стосунки (відносини) –проведення операцій з рахунками в одному банку за дорученням іншого банку.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – це податки і збори(обов’язкові платежі), що закріплені Кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошторис бюджетних установ - основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Кредитні картки – пов’язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власнику користуватися кредитом при купівлі товарів і при отриманні касових позик.

Кредитовий документ – це платіжне доручення, за яким клієнт “банку А” доручає перерахувати кошти на рахунок клієнта “банку Б”. Такий зразок документа є найбільш поширеним типом документів у СЕП. Напрямок перерахування коштів збігається з напрямком руху документа.

Ліміт ЄКР – максимально можливий залишок коштів на кінець операційного дня за рахунками управлінь ДКУ.

Меморіальні документи - це документи, що використовуються для безготівкових перерахувань з рахунку на рахунок у межах управлінь Державного казначейства, а також для документального підтвердження зазначених операцій. До їх складу входять меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги- доручення,акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), чеки.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. До складу бюджетів місцевого самоврядування відносять бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Нагляд проводиться контролюючими органами за економічними суб’єктами, що отримали ліцензію на певний вид фінансової діяльності: страхову, інвестиційну, банківську тощо. Він передбачає контроль за дотриманням встановлених правил і нормативів, порушення яких призводить до відкликання ліцензії.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль здійснюється шляхом аналізу і ревізії бухгалтерської і фінансової звітності після закінчення звітного періоду(за підсумками місяця, кварталу, року). Він характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності суб’єктів господарювання, розробляти заходи щодо їх усунення.

Неконкурентна заявка - зводиться до придбання облігацій за середньозваженою ціною аукціону або середньозваженим рівнем дохідності.

Новація – домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов’язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів до Державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.

Облікова політика Державного казначейства – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються Державним казначейством для складання та подання фінансової звітності про виконання бюджетів.

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням – кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави з погашених позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашених позик.

Проценти - це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.

Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємств і установ. У процесі обстеження можуть здійснюватися певні виміри виконаних робіт, витрачання матеріалів, палива, енергії. Обстеження може проводитись також через опитування, спостереження тощо. Характерним для обстеження є використання прийомів зіставлення фактичного стану справ з нормативним.

Одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Операційний день – частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи, у межах якої банківська установа має змогу здійснювати передавання, оброблення та приймання розрахункових документів в електронному вигляді.

Операційний час – регламентований внутрішнім режимом роботи банківської установи час роботи з клієнтами (у межах операційного дня), особливість якого полягає в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, мають бути виконані (оброблені, передані в банк одержувача (платника), оформлені бухгалтерськими проведеннями за відповідними рахунками) у той самий робочий день.

Особові рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) коштів бюджету.

Остаточний розрахунок – розрахунок за зобов’язаннями між двома сторонами шляхом безумовного переказу цінностей (крім готівкових і кредитних засобів) з одного рахунку на інший, що здійснюється через розрахункові установи.

Якщо перекази набувають форми безумовного кредитування рахунків у центральному банку, то такий переказ можна назвати “остаточним розрахунком”, оскільки, з погляду економіки, він здійснюється з використанням банківських зобов’язань.

План рахунків бухгалтерського обліку по виконанню державного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства – це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

Плата за користування бюджетними коштами – здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за користування бюджетними коштами (сплата відсотків, комісій тощо), що були надані з державного бюджету у вигляді позик за рахунок залучених коштів.

Плата за надання позик та/або гарантій – здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних гарантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів.

Платіж – переказ грошової вимоги, що здійснюється платником на особу, прийнятну для одержувача. Як правило, вимоги мають форму банкнот чи залишків на рахунках у фінансових закладах або в центральному банку.

Платіжна система – набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів.

Платіжні інструменти - це інструменти, які забезпечують переміщення вартості в грошовій формі між фінансовими і нефінансовими агентами. До них належать розмінна монета і паперові гроші, а також безготівкові засоби розрахунків, включаючи електронні гроші. Кожна платіжна операція потребує певних платіжних інструментів, які відповідають її термінам та умовам. У міжбанківських розрахунках платіжний інструмент – це доручення банку перевести кошти з рахунку одного клієнта на рахунок іншого, що може передаватися в електронній формі (каналами звукового чи інформаційного

зв’язку) або на папері.

Платник – особа, яка бажає сплатити гроші одержувачу платежу.

Перевірка проводиться по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності на основі бухгалтерських документів. У процесі перевірки виявляються порушення фінансової дисципліни і вживаються заходи щодо їх усунення.

Переказ (вхідний) – це процес передачі накопичених платіжних інструкцій від відправника до платіжної системи для їх обробки. Здебільшого вхідний переказ виконується з використанням надійних та захищених мереж зв’язку, що можуть включати кабельні, радіо-та супутникові мережі, які забезпечують безпосереднє доставляння повідомлень до відповідного центру обробки.

Переказ (вихідний) - доставлення платіжних документів, що пройшли кліринг і були відсортовані, отримувачам.

Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю. Характеризується загальним глибоким вивченням фінансового боку діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контролю.

Погашення боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів.

Позабалансові рахунки – рахунки, що використовуються для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зокрема: розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Позабюджетні кошти – всі кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів. Позабюджетні кошти за принципом походження та використання поділяються на спеціальні кошти, суми за дорученнями, депозитні кошти та інші позабюджетні кошти. Вони використовуються суворо за цільовим призначенням.

Попередній (превентивний) фінансовий контроль проводиться до здійснення фінансових операцій і має велике значення для попередження порушень. Він передбачає оцінку обґрунтованості фінансових програм і прогнозів в процесі складання, розгляду і затвердження бюджетних планів всіх рівнів, кошторисів позабюджетних фондів – на основі оцінки обґрунтованості розподілу ВВП та інших макроекономічних показників розвитку економіки держави, на мікрорівні – в процесі розробки фінансових планів і кошторисів, кредитних і касових заявок, фінансових розділів бізнес-планів, складанні прогнозів балансів суб’єктів господарювання.

Попередній контроль органи казначейства здійснюють на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

Поточний контроль здійснюється органами Державного казначейства у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

Поточні видатки бюджетів - видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль є органічною частиною оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Він проводиться в короткі проміжки часу в процесі здійснення фінансово-господарських операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат тощо). Опираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові операції, що швидко змінюються, попереджувати збитки і втрати.

Прикладне програмне забезпечення – набір комп’ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі, які ставляться користувачами.

Програмне середовище (системне програмне забезпечення) – логічна частина електронно-обчислювального обладнання, яка необхідна для управління процесорами та їх структурної побудови в електронній платіжній системі.

Системне програмне забезпечення дозволяє комп’ютеру керувати своїми ресурсами для обробки даних та структуризувати процес використання цих ресурсів прикладними програмними комплексами.

Програмні комплекси “Операційний день банку” - це програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо)).

Пропозиції про виділення асигнувань – це короткострокові планові показники, які регламентують виділення бюджетних асигнувань головним розпорядникам коштів державного бюджету на поточний період.

Прямі боргові зобов’язання – зобов’язання, що беруться державою, як безпосереднім позичальником, шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України, в тому числі в результаті отримання розпорядниками коштів державного бюджету, кредитів, залучених під державні гарантії.

Рахунок – це спосіб групування фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за рухом і станом коштів: за їх надходженням, зарахуванням і перерахуванням за призначенням.

Ревізія – це метод документального контролю за всією фінансово- господарською діяльністю підприємства, організації, установи за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій, їхньої доцільності та ефективності, провірки дотримання фінансової дисципліни, правильності обліку й достовірності облікових і звітних даних.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій – це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. Їх призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів.

Записи у регістрах бухгалтерського обліку здійснюються на підставі первинних облікових документів в момент здійснення операції.

Реєстраційні рахунки - це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам і одержувачам коштів державного та місцевих бюджетів як складові Єдиного казначейського рахунку для обліку операцій за коштами загального фонду відповідного бюджету.

Рефінансування державного боргу - погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик.

Рішення про місцевий бюджет – нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленному законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядниками бюджетних коштів ІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розрахунок – завершення платежу (або виконання зобов’язання) однією або двома сторонами. Розрахунки можуть виконуватися різними методами: окремо для кожної трансакції (розрахунки на валовій основі) або один розрахунок за чистою сумою всіх трансакцій протягом певного періоду часу (розрахунки на чистій або компенсаційній основі). В інших випадках виконується одноразове дебетування або кредитування у розмірі різниці між загальною сумою кредиту та загальною сумою дебету.

Розрахунковий документ в електронному вигляді – документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе інформацію про рух коштів, має форму електронних записів.

Секвестр – пропорційне зниження державних витрат за всіма статями бюджету протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року.

Сервісні угоди – угоди, за якими виникають неборгові зобов’язання по сплаті супутніх витрат, пов’язаних з оплатою банківських, посередницьких, юридичних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні та управлінні державним боргом.

Середньозважена ціна аукціону - ціна, яка визначається при проведенні аукціону на підставі цін за конкурентними заявками за умови, що ці ціни за значенням більші або дорівнюють ціні відсотка.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків один перед одним на території України.

Система захисту –сукупність правових і морально-етичних норм, організаційних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для платіжної системи і метою яких є мінімізація можливих збитків користувачів і власників платіжної системи.

Спеціальні кошти – доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, і використовуються за цільовим призначенням згідно з кошторисом.

Спеціальні реєстраційні рахунки – рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету усіх ступенів та одержувачам коштів для обліку доходів і видатків, передбачених їхніми кошторисами у частині спеціального фонду.

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Субкореспондентським називається рахунок, який відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню), що не є юридичною особою.

Суми за дорученнями – кошти, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання певних доручень.

Суцільні ревізії передбачають перевірку усіх операцій на певній ділянці діяльності за весь підконтрольний період.

Тематична ревізія проводиться в однотипних підприємствах, організаціях, установах по певному переліку питань, що дозволяє виявити типові недоліки або порушення і прийняти заходи до їх усунення. Вона дозволяє зосередитись лише на окремих аспектах діяльності.

Технічний коррахунок банку – це інформація в електронній формі, яка зберігається безпосередньо в тому програмному комплексі СЕП, котрий виконує обмін платіжними документами з цим банком (АРМ-2).

Трансакція – платіжна операція з використанням фінансових інструментів, подія або умова, зафіксована бухгалтерським записом.

Умовні (гарантовані) боргові зобов’язання – зобов’язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, в тому числі зобов’язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до державного бюджету. До вступу в силу державних гарантій зазначені зобов’язання не враховуються в стані державного боргу та операції за ними не відображаються в показниках державного бюджету, крім випадків отримання таких кредитів розпорядниками. У разі вступу в силу державних гарантій умовні боргові зобов’язання переходять до прямих боргових зобов’язань та визнаються прямим державним боргом в сумі невиконаних позичальником в строк зобов’язань.

Уніфікація позик – об’єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

Управління державним боргом – виконання заходів по досягненню економії коштів державного бюджету з погашення та обслуговування державного боргу та поліпшення його структури (включаючи дострокове погашення боргових зобов’язань держави, зменшення ризиків, пов’язаних із борговим навантаженням тощо); проведення заходів по інформаційній та рейтинговій підтримці залучення коштів на ринках капіталів; оплата дорадчих послуг з питань управління державним боргом, в тому числі, управління ризиками, випуску та обігу похідних інструментів, впровадження сучасних засобів обробки інформації та зв’язку, створення інформаційно-аналітичної с системи управління державним боргом.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державного казначейства оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів. Управлінський облік ведеться органами Державного казначейства для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки виконання бюджетів та особливостей діяльності.

Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими і виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Фінансова (бухгалтерська) звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Централізовані кошти – кошти, які залишаються у розпорядженні держави в процесі розподілу валового внутрішнього продукту, та спрямовуються на формування централізованих грошових фондів Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Державного фонду охорони праці, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інші.

Форма бухгалтерського обліку – система взаємопов’язаних облікових регістрів (хронологічних, систематичних), що забезпечують відображення в них операцій за певною методикою.

Центральний банк – державний банк, що реалізує валютну і грошово- кредитну політику уряду, здійснює грошову емісію, керує офіційними валютними резервами, є банкіром уряду та кредитно-фінансових установ.

Ціна відсікання - ціна, що встановлюється Міністерством фінансів України, нижче за яку конкурентні заявки не задовольняються.

Часткова ревізія проводиться для перевірки окремих сторін або учасників фінансово-господарської діяльності господарюючих суб’єктів. Проводиться з певного переліку питань за допомогою ознайомлення з окремими напрямками фінансової діяльності.

 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 908; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.158.50.26
Генерация страницы за: 0.267 сек.