Організаційна структура ЦЗ України.

Загальне керівництво системою ЦЗ здійснює Кабмін через Міністерство України з питань НС. Очолює систему Прем’єр Міністр України. Безпосереднє керівництво системою здійснює Міністерство, яке створює галузеву вертикаль.

Для безпосереднього і повсякденного керівництва процесами і заходами ЦЗ до району включно, Міністерство створює головні управління (відділи) ЦЗ, які безпосередньо йому підпорядковані, а в повсякденні перебувають в оперативному підпорядкуванні керівника відповідної держадміністрації чи іншого органу місцевого самоврядування.

Керівництво територіальною системою ЦЗ здійснюють:

- Рада Міністрів АРК;

- Обласні, міські, міст Києва і Севастополя, районні держадміністрації, та виконавчі структури органів міського самоврядування, їх керівники очолюють систему ЦЗ відповідних рівнів.

Галузеву ланку системи складають міністерства, інші органи центральної виконавчої влади, об’єднання та об’єкти незалежно від форм власності.

Безпосереднє керівництво ними здійснюють їх керівники через органи управління, що в них створені.

Указом Президента України № 47 від 27. 01. 03 державну пожежну охорону передано з МПС до складу МНС, про що говорилось.

До складу головних управлінь МНС України в областях увійшли чотири основних управління:

- з питань наглядової профілактичної діяльності;

- планування та моніторингу;

- рятувальних сил;

- цивільного захисту.

Проведення заходів служби ЦЗ стає відомим громадськості завдяки центру громадських зв’язків головного управління (газета „Ситуація 01”).

Основні положення Закону України „ Про правові засади цивільного захисту”. № 1859 – IV, 26 червня 2004 р. нова система ЦЗ від НС ставить за мету

- утворення національної структури ЦЗ;

- приведення системи захисту населення і території від НС стосовно норм

міжнародного права, стандартів ЄС, економічних можливостей України.

Загальні положення включають:

а). визначення термінів ЦЗ;

б). Мету ЦЗ;

в). Принципи ЦЗ;

г). Завдання ЦЗ.

Основними заходами у сфері ЦЗ є:

- оповіщення і інформація;

- спостереження і лабораторний контроль;

- укриття у захисних спорудах;

- здійснення заходів стосовно евакуації населення;

- інженерний захист території;

- медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС;

- психологічний захист;

- біологічний захист;

- екологічний захист;

- радіаційний та хімічний захист;

- захист населення від несприятливих побутових, або нестандартних ситуацій;

- режими функціонування єдиної системи ЦЗ;

- режими повсякденного функціонування (нормальна виробнича обстановка, РХБО), загроза НС відсутня;

- режими підвищеної готовності (істотне порушення перелічених обставин);

- режим НС (встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС);

- режим надзвичайного стану (відповідно вимог Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану” (1550 – 14);

- режим воєнного стану (визначається Законом України „ Про правовий режим воєнного стану” [ 1647 - 14]).

Воно передбачає:

- надання допомоги іноземним державам з питань ЦЗ;

- отримання Україною допомоги для ліквідації НС;

- представництво в міжнародних організаціях з питань ЦЗ.

Контроль за діяльністю органів і підрозділів ЦЗ здійснюється ВРУ країни, Президентом, Радою нацбезпеки і оборони країни, кабміном України відповідно їх повноважень. Нагляд за додержанням законності у сфері ЦЗ здійснюється органами прокуратури України.

Крім цього існує відповідальність за порушення законодавства у сфері ЦЗ – винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно – правової і Кримінальної відповідальності згідно законам.

Таким чином у викладеному матеріалі лекції розглянуті питання необхідності створення системи цивільного захисту, загальна організаційна структура ЦЗ держави, в тому числі і сільськогосподарських об’єктів, дії яких будуть розглянуті під час подальшого вивчення дисципліни.

Дата добавления: 2014-01-03