Електронна пошта. Робота з пошуковими системами та електронною поштою

Робота з пошуковими системами та електронною поштою

Основним призначенням електронної пошти є можливість людей спілкуватися і обмінюватися будь-якими типами даних незважаючи на відстані, що їх розділяють.

Сьогодні в Інтернеті існує маса можливостей для творчості, самовираження і спілкування, але електронна пошта була першою "ластівкою", першим по технологічності засобом комунікацій і, схоже, залишиться такою назавжди.

З моменту найпершого досвіду по пересилці текстового повідомлення (ще у в 60-х роках минулого століття) пройшло зовсім небагато часу, а розвиток IT та Інтернету приніс більші можливості для спілкування, розширив коло потенційних партнерів та друзів, спілкування в Інтернеті тепер доступно кожному.

Тепер вже нікому не здається дивовижним процес пересилки текстових і інших файлів, будь-яких типів цифрових даних подібного до звичайного поштового листування. Проте саме з появою електронної пошти зв'язок між людьми став зручнішим у всіх відношеннях, не дивлячись на географічні відстані, а обмін інформацією набув більших можливостей.

Сьогодні в Інтернеті існує велика кількість корисних електронних сервісів для оперативного обміну інформацією, окрім традиційного e-mail, це і файлообмінні мережі, і блоги, і форуми, приватні файлові архіви, фотогалереї і навіть відео хостинг.

Але e-mail залишається найнадійнішим, простішим і безпечнішим, а головне – конфіденційним вузлом зв'язку будь-якої сучасної людини. Новітні сервіси, як правило, вимагають вказівки адреси e-mail при реєстрації – не лише для оперативного сповіщення про внутрішні події свого сервісу, але і для забезпечення питань власної безпеки.

Е-mail це доступний і простий сервіс, для того, щоб почати користуватися послугами електронної пошти, досить мати доступ до Інтернету з будь-якої точки світу, де принаймні є аналоговий телефонний зв'язок!

В Інтернеті створюється все більше серверів безкоштовної електронної пошти, при цьому, для доступу до особистої кореспонденції перестали бути потрібними спеціальні програми – всі операції з електронною поштовою скринькою власник виконує прямо на сайті сервісу безкоштовної електронної пошти, в захищеному режимі.

Поштові клієнти

В світі поштових клієнтів немає визнаного лідеру. Багато користувачів Інтернету працюють з поштою через Web-інтерфейс, використовуючи браузер. Дійсно, навіщо використовувати дві програми, коли досить освоїти одну? Варто відразу відповісти на це фундаментальне питання:

· використання поштового клієнта дозволяє вести роботу з електронною кореспонденцією так, як зручно користувачу, а не Web-дизайнерові

· за наявності декількох адрес електронної пошти освоєння однієї нової програми часто є простішим, ніж вникання в Web-інтерфейс кожного сервісу

· помітна економія вхідного трафіку, оскільки не завантажується сайт сервісу

· доцільне налаштування анти-спам фільтрів дозволяє заощадити трафік і зберегти нервову систему

· гнучкі засоби сортування повідомлень, шаблони, перевірка орфографії та інші можливості поштових клієнтів роблять роботу зручнішою і ефективнішою.

Всі сучасні популярні поштові клієнти вміють працювати через протоколи POP і IMAP. Розробники розширюють функції клієнтів можливістю роботи з групами новин USENET і читанням RSS-новин.

10.2. Пошукові системи

Сучасний інтернет представляє унікальне безмежне сховище знань, де можна отримати відповідь практично на будь-яке питання. Фактично, тут зібрано все краще, що винайдено і створено людством як за всю його довгу історію, а також новинки, що з'явилися щойно.

Проте поява такої величезної і обширної бібліотеки не може не привести до перевантаженості інформаційного простору. Фахівці по-різному оцінюють розміри Інтернету, проте в більшості сходяться на думці, що зараз тут знаходяться мільярди сторінок, причому велика частина їх зникає або оновлюється протягом нетривалого періоду часу. Чи існує яка-небудь можливість орієнтуватися в цьому практично нескінченному невичерпному швидкозмінному потоці інформації?

Частково цю проблему вирішують спеціальні інформаційно-пошукові системи, які вміють самостійно збирати інформацію. Якщо розумно використати пошукову систему, можна на протязі достатньо короткого часу знайти інформацію, на пошук якої без використання Інтернет можна витратити місяці і навіть роки. Але, практика доводить, що зараз ефективно і правильно використовувати пошукові системи вміють не більше 3% чоловік і в результаті на запит з 1-2 слів отримують абсолютно даремну для себе інформацію.

Складові пошукових систем

Пошукові cистеми зазвичай мають три компоненти:

· агент (павук, кроулер або робот), який переміщується по мережі і збирає інформацію;

· база даних, яка містить інформацію, що зібрано павуками;

· пошуковий механізм, який користувачі використовують як інтерфейс для взаємодії з базою даних.

Засоби пошуку типу агентів, павуків, кроулерів і роботів використовуються для збору інформації про документи, які знаходяться в мережі Інтернет. Це спеціальні програми, які займаються пошуком сторінок в мережі, збирають гіпертекстові посилання з цих сторінок і автоматично індексують інформацію, яку вони знаходять для побудови бази даних. Кожний пошуковий механізм має власний набір правил, якими визначається збір документів.

· Агенти є найінтелектуальнішими з пошукових засобів. Вони можуть робити більше, ніж просто шукати: вони можуть виконувати транзакції від імені користувача. Вже зараз вони можуть шукати сайти специфічної тематики і повертати списки сайтів, відсортованих за їх відвідуваністю. Агенти можуть обробляти вміст документів, знаходити та індексувати інші види ресурсів, не лише сторінки. Вони можуть бути запрограмовані для витягання інформації з вже існуючих баз даних. Незалежно від інформації, яку агенти індексують, вони передають її назад до бази даних пошукового механізму.

· Павуки здійснюють загальний пошук інформації в Інтернет. Павуки повідомляють про зміст знайденого документа, індексують його і добувають підсумкову інформацію. Вони також переглядають заголовки, деякі посилання і відправляють проіндексовану інформацію до бази даних пошукового механізму.

· Кроулери переглядають заголовки і повертають тільки перше посилання.

· Роботи можуть бути запрограмовані таким чином, щоб переходити по різним посиланням різної глибини вкладеності, виконувати індексацію і перевіряти посилання в документі. Але, вони можуть застрягати в циклах, адже, проходячи за посиланнями, їм потрібні значні ресурси мережі. Існують методи, що забороняють роботам пошук по сайтах, власники яких не бажають, щоби вони були проіндексовані.

Агенти збирають та індексують різні види інформації. Деякі, наприклад, індексують кожне окреме слово у документі, в той час як інші індексують тільки 100 найбільш важливих слів в кожному документі, індексують розмір документу і кількість слів в ньому, назву, заголовки і підзаголовки і так далі. Вигляд побудованого індексу визначає, який пошук може бути проведений пошуковим механізмом і як отримана інформація буде інтерпретована.

Агенти знаходять інформацію, після чого її розміщують в базі даних пошукового механізму. Адміністратори пошукових систем визначають, які сайти або типи сайтів агенти мають відвідати та проіндексувати. Проіндексована інформація відправляється до бази даних пошукового механізму.

Користувачі можуть розміщувати інформацію прямо в індексі, заповнюючи особливу форму для того розділу, в який вони хотіли б помістити свою інформацію. Ці дані передаються базі даних.

Коли користувач хоче знайти інформацію, доступну в Інтернет, він відвідує сторінку пошукової системи і заповнює форму, що деталізує потрібну йому інформацію. Тут можуть використовуватись ключові слова, дати та інші критерії. Критерії в формі пошуку повинні відповідати критеріям, які використовуються агентами при індексації інформації, яку вони знайшли при переміщені по мережі.

База даних відшукує предмет запиту, що базується на інформації, яка вказана в заповненій формі, і виводить відповідні документи, що підготовані базою даних. Для того, щоб визначити порядок, в якому перелік документів буде показано, база даних застосовує алгоритм ранжування. В ідеальному випадку, розташованими першими в списку будуть документи, що є найбільш релевантними до запиту користувача.

Релевантність – основне поняття при індексації документа в пошукових системах. Релевантність – міра відповідності, тобто це відповідність змісту знайденої сторінки до запиту користувача. Але комп'ютер - не людина, і тому пошукові системи використовують спеціальні алгоритми для визначення релевантности. Теоретичних методів визначення релевантності більш ніж 20. Але виділяють два основні напрями: лінгвістичне (Рамблер, Яндекс) і статистичне (Google).

Основні російські пошукові системи (зокрема Рамблер) використовують лінгвістичний напрям, тобто пошуковий робот, переглядаючи сторінку, звертає увагу на "літературність" її написання ("чом ти не прийшов" буде більш релевантною, ніж "чом ти не травень прийшов").

Різні пошукові системи використовують різні алгоритми ранжування, однак основними принципами визначення релевантності є наступні:

· Кількість слів запиту у текстовому вмісті документу (тобто в html-коді).

· Теги, в яких ці слова розташовуються.

· Місцеположення шуканих слів у документі.

· Питома вага слів, відносно яких визначається релевантність, у загальній кількості слів документу.

Ці принципи застосовуються всіма пошуковими системами. А наведені нижче використовуються деякими, але достатньо відомими (наприклад, AltaVista).

· Час - як довго сторінка знаходиться в базі пошукового сервера. Спочатку здається, що це недолугий принцип. Але в Інтернет існує багато сайтів, час життя яких складає близько місяця. Якщо ж сайт існує досить довго, це значить, що його власник є досвідченим за даною темою і користувачу більше підійде сайт, що існує вже кілька років, ніж той, який з'явився тиждень тому за цією ж темою.

· Індекс цитованості - як багато посилань на дану сторінку веде з інших сторінок, що зареєстровані у базі пошуковика.

База даних виводить ранжований таким чином перелік документів з HTML і повертає його користувачу, який зробив запит. Різні пошукові механізми вибирають різні способи показу отриманого переліку - деякі відображають лише посилання, інші виводять посилання з декількома першими реченнями документу або заголовок документу разом з посиланням. Коли користувач звертається до посилання на один з документів, цей документ завантажується з сервера, на якому він знаходиться.

Велика частина цільових відвідувачів приходить саме з пошукових систем. Тому важливо знати деякі особливості найбільш популярних з них.

Список використаної літератури

1. Глушаков С.В., Сурядный А.С. Персональный компьютер. – Харьков: Фолио, 2004. – 500 с.

2. Куланов Ю.О., Луцький Г.М. Комп΄ютерні мережі. – К.: Юніор, 2003. – 400 с.

3. Пасько В. Эффективная работа в Интернете. – Спб.: Питер, Киев, 2003. – 544с.

4. Таненбаум Э. Архитектура компьютера. – Спб.: Питер, 2002. – 704 с.

Дата добавления: 2014-01-04