Тема 7. Міжнароднаекономічна інтеграція. Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві і регулюванні міжнародних економічних відносин

Економічна інтеграція (economic integration) – процес економічної взаємодії країн, який призводить до зближення господарських механізмів, та приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами. Економічна інтеграція приводить до виникнення так званого економічного реґіоналізму, коли група країн створює для себе сприятливі умови торгівлі товаром чи факторами виробництва.

Основні передумови інтеграції:

1. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості кран, які інтегруються.

2. Географічна близькість країн, які інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично усталених економічних зв’язків.

3. Спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в галузі розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо.

4. Демонстраційний ефект. У країнах, які почали інтегруватися переважно зростає економіка, а це чинить психологічний тиск на країни сусіди.

5. Ефект “доміно”. Після того, як більшість країн регіону стають членами інтеграційного угруповання, решта країн опиняються в економічній та політичній ізоляції і просто вимушені приєднатися до блоку.

Цілі інтеграції:

1. Використання переваг економіки масштабу. Відбувається за рахунок збільшення ринків збуту, скорочення трансакційних витрат, що своєю чергою приводить до зростання іноземних інвестицій.

2. Розв’язання завдань торгової політики. Регіональна інтеграція дозволяє, наприклад, укріпити позиції країн у ВТО.

3. Сприяння структурній перебудові економіки. Розвинуті країни передають свій ринковий досвід країнам з нижчим ступенем розвитку.

4. Підтримка молодих галузей національної промисловості. В межах інтеграційного угруповання молоді галузі виявляються більш захищеними.

Етапи інтеграції:

1. Преференційні торгові угоди (preferential trade agreement). На основі дво- або багатосторонніх домовленостей відбувається зниження тарифних та інших бар’єрів у взаємній торгівлі, при цьому зберігаються національні тарифи щодо третіх країн.

2. Зона вільної торгівлі (free trade zone). Скасовуються тарифні і нетарифні бар’єри у взаємній торгівлі, забезпечується свобода руху товарів і послуг, створюється невеликий міждержавний секретаріат.

3. Митний союз (customs union). Єдине тарифне і нетарифне регулювання щодо третіх країн, створюється міждержавна рада на рівні міністрів і секретаріат.

4. Спільний ринок (common market). Забезпечується свобода руху факторів виробництва, відбуваються зустрічі глав країн, створюється рада міністрів та секретаріат.

5. Економічний союз (economic union). Гармонізація економічної політики, створюється міждержавний орган з функцією наднаціонального регулювання., здійснюється координація макроекономічної політики і уніфікація законодавств у ключових сферах – валютній, бюджетній, грошовій.

6. Політичний союз. Передача національними урядами більшої частини своїх функцій наднаціональним органам. Це фактична втрата суверенності.

Теорія митного союзу канадського економіста Джейкоба Вайнера (Jacob Viner) стверджує, що внаслідок створення митного союзу виникають два типи ефектів:

1. Статичні ефекти (static effects) - економічні наслідки, які проявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат. Основними статичними ефектами є ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі. Крім того до статичних ефектів можна віднести скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів.

2. Динамічні ефекти (dynamic effects) – економічні наслідки, які проявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу. До динамічних ефектів можна віднести зростаючу конкуренцію між виробниками з різних країн, яка стримує зростання цін, стимулює зростання якості та впровадження нових технологій. Крім того, інтеграція переважно приводить до зростання обсягів іноземних інвестицій, що дозволяє третім країнам зберегти за собою певні сегменти об’єднаного ринку.

Ефект створення торгівлі (trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Ефект відхилення торгівлі (trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів з закупівлі товару в ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Дата добавления: 2014-01-04