Класифікація мотиваційних аспектів в туризмі

Мотиви певною мірою зумовлюють поведінку людини як покупця турпродукту, впливаючи на вибір практично усіх його складових елементів. Не всі туристські мотиви можуть бути чітко сформульовані і визначені, але їх можна систематизувати.

Цілі подорожі є основою відмінності туристських мотивів. Серед цілей подорожі можна виокремити такі:

· відпочинок, дозвілля, розвага;

· пізнання;

· спорт і його супровід;

· лікування;

· паломництво;

· ділові цілі;

· гостьові цілі.

Види відпочинку дозволяють скласти умовну класифікацію туристських мотивацій при виборі подорожі.

1. Турбота про здоров’я. Для реалізації цього мотиву передбачені такі тури: культурно-оздоровчі, лікувальні, з використанням оздоровчих видів спорту, а також екзотичні тури, наприклад для тих, хто бажає кинути палити.

2. Заняття спортом. Тури, що містять різноманітні види спорту.

3. Навчання. Тури, пов’язані з вивченням іноземних мов і розмовною практикою, передбачають щоденні заняття і різні види рекреаційної діяльності; тури, що навчають різним видам спорту; а також професійні програми навчання (менеджмент, маркетинг, економіка). Найбільшу групу складають повчальні тури за інтересами (наприклад, кулінарія, астрономія).

4. Можливість самовиразу і самоствердження. Пригодницькі тури: туристські походи високої категорії складності, сафарі, полювання, підкорення гірських вершин, експедиції.

5. Можливість зайнятися улюбленою справою (хобі) в середовищі однодумців. Спеціальні тури для автолюбителів, фанатів і спортивних уболівальників до спортивних змагань, чемпіонатів та олімпіад; тури для паломників, колекціонерів, гурманів. Наприклад, існують ‟сирний турˮ по Швейцарії і ‟пивний турˮ по Чехії.

6. Вирішення ділових справ. Ділові, конгрес-тури. Так, наприклад, видатний російський туроператор ВАО ‟Інтуристˮ пропонує спеціалізовані ділові поїздки, організовує конгрес-обслуговування, культурну і туристсько-екскурсійну програму, а також увесь комплекс необхідного забезпечення для проведення такого роду заходів.

7. Розвага і потреба у спілкуванні з людьми. Подорожі у святкові дні і тури з розважально-пізнавальними програмами.

8. Задоволення інтересу і підвищення культурного рівня. Цей туристський мотив реалізується в усіх вищезазначених турах, але найбільш характерним він є для пізнавальних турів (наприклад, тури по відомих містах, столицях, історичних та культурних центрах).

Специфічні інтереси різних туристських груп дозволяють виокремити чотири категорії туристських мотивів, елементи яких визначають вибір туриста.

1. Природні і кліматичні мотиви. Рельєф місцевості, рослинність, температура повітря є надзвичайно привабливими для туриста, відіграють суттєву роль під час створення таких форм туризму, як спортивний, водний, гірськолижний. Відображають психологічні і біологічні потреби населення урбанізованих міст, яке шукає в туризмі відпочинок і зміну навколишнього оточення.

2. Культурні мотиви. Історичні місця, музеї, картинні галереї, виставки, археологічні пам’ятники, народні ремесла складають культурну спадщину країни.

3. Економічні мотиви. Охоплюють вартість життя у місці туристського призначення, вартість подорожі; відіграють суттєву роль у формуванні недорогих пакет-турів, істотно впливають на кількість туристів з середнім доходом.

4. Психологічні мотиви. Спонукають людину подорожувати, відповідають психологічним потребам туриста. Доведено, що не багато туристів приїжджають знову у ті місця, де вони вже були, за винятком сентиментальних причин або сильних економічних мотивів, що примушують туриста рухатися.

При виборі турпродукту турист, зазвичай, керується гаммою мотивів, з яких лише визначені мають суттєву значущість. Ці мотиви часто об’єднуються у багатокомпонентні комплекси відчуттів і бажань, що значною мірою посилюють вплив на механізм та результат прийняття споживачем остаточного рішення. Таким чином, потенційним туристом приймається рішення про вибір подорожі, відповідної одночасно декільком мотиваційним результатам.

Співвідношення головної і вторинних цілей відпочинку, які визначають вибір туриста, дає можливість класифікувати мотиваційні результати таким чином:

1. Єдиний чітко переважаючий і обґрунтований мотиваційний результат виявляється вирішальним при виборі місця туристського призначення, наприклад гірськолижного курорту, елітного та дорогого виду відпочинку і розваги. Підготовлений турист надасть перевагу гірськолижному маршруту на відомому курорті з добре оснащеною лижною станцією і максимально використовуватиме пропоновані туристські ресурси для реалізації своєї головної мети − катання на лижах. Усі інші цілі є вторинними і не мають вирішального значення при виборі турпродукту.

Групу мотивацій під час вибору цієї поїздки складуть такі мотиви:

· спортивний інтерес − катання на лижах гірськими схилами та участь у спортивних змаганнях, а також, залежно від досвіду, у спортивно-розважальних лижних шоу;

· розважальний інтерес − елітарне суспільство, цікаві знайомства, зустрічі, спілкування, приємне проведення часу, присутність на змаганнях, показових виступах з фрістайлу, лижних розважальних шоу;

· оздоровчий інтерес − свіже повітря, відмінні, гарні або стерпні (згідно з коштами) умови проживання та харчування, інтенсивні навантаження, весняний загар.

Позитивний комплекс туристських вражень (гарний курорт, відпочинок і суспільство) здатен впливати на вибір туристом цього місця відпочинку протягом багатьох років.

2. Один переважаючий мотиваційний результат і декілька вторинних, або очікуваних, результатів, рішення про вибір яких може бути прийняте при відповідному збігу обставин під час поїздки. Такі пізнавальні тури до бажаної країни, наприклад Франції, де набір екскурсій і розваг часто віддається на вибір туристам.

Групу мотивацій при виборі цієї поїздки складуть такі мотиви:

· пізнавальний − відвідування країни, пам’ятки якої (Ейфелева башта, Монмартр, Сена) відомі кожному з дитинства з літературних творів;

· престижно-іміджева – відповідаючи негативно на запитання: ‟Як, ви не були у Франції?ˮ, співрозмовник опиняється у невмілому стані;

· культурно-розважальний − відвідування Лувру, інших музеїв, спектаклів Лідо.

Незважаючи на те, що мотиви поїздки чітко обмежуються групою близьких пізнавальних цілей, можливі різні напрями туру. На ухвалення рішення про пізнавальну поїздку до Франції, Італії або іншої країни можуть вплинути різні обставини, проте двічі до одного і того ж місця з чітко визначеними пізнавальними цілями турист не поїде.

3. Головний мотиваційний результат і декілька чітко визначених супутніх результатів, наприклад при виборі пляжного відпочинку. Вибір географічного напряму (певного курорту) і рівня відпочинку значною мірою залежить від компанії, наявності грошових коштів і досвіду попередніх поїздок. Зазвичай, для відпочинку на пляжі вистачає двох-трьох днів, далі його добре доповнити розвагами, екскурсіями, іншою активною діяльністю.

Групу мотивацій при виборі цієї поїздки складуть такі мотиви:

· пляжно-оздоровчий − море притягає усіх, хто не проживає у прибережній зоні; морське повітря і морська вода є корисними для зміцнення здоров’я;

· пляжно-активний і спортивний − море розташовує не лише до пасивного відпочинку, а й до активних розваг;

· витрат − відпочинок на морі не перешкоджає, а навпаки, сприяє прояву інтересу до витрати накопичених коштів (придбання легкого одягу та пляжних атрибутів, сувенірів і дрібничок);

· розважальний − за мірою пересичення процесом загару у туриста з’являється інтерес до різних видів розваг.

Вивчення мотиваційних результатів слід здійснювати на прикладі середньостатистичного туриста, який подорожує у період своєї щорічної відпустки (повної або часткової).

Цілі подорожі дозволяють класифікувати мотиваційні результати таким чином:

1. Відпочинок:

· зняти стрес, накопичений за певний період часу;

· змінити обстановку і природно-кліматичні умови;

· побути в оточенні інших людей;

· познайомитися з іншою культурою, способом життя інших людей, їх побутом;

· порівняти чужий спосіб життя зі своїм з метою самоствердження правильності його організації або запозичення нововведень;

· побути у новій для себе ролі − отримати на певний період часу високий рівень обслуговування;

· відчути переживання (неодмінно з благополучним результатом), щоб потім розповідати про це друзям та знайомим;

· отримати задоволення від незвичайних відчуттів;

· взяти участь в азартних іграх;

· випробувати романтичну пригоду, легкий (у розумних межах) флірт;

· розслабитися зовні дома;

· витратити гроші, які незалежно від рівня доходу турист завжди відкладає на відпочинок.

2. Пізнання:

· побачити пам’ятки і явища природи, красиві види та пейзажі, національні парки тощо;

· ознайомитися з досягненнями культури, науки і техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі);

· відвідати екологічно чисті або, навпаки, дуже забруднені об’єкти;

· побачити екзотичний тваринний і рослинний світ;

· відвідати історичні місця і споруди;

· зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм.

3. Розвага:

· відвідати атракціони, тематичні і аквапарки;

· відвідати відомі театри, цирки, казино, кабаре, стриптиз-шоу;

· відвідати карнавали, фестивалі, національні свята;

· відвідати великі спортивні змагання, ігри.

4 Лікування. Будь-який відпочинок може мати оздоровчі цілі, а лікування − різне функціональне навантаження, а також бути основною метою поїздки.

Залежно від частки лікувальної складової цільової функції виокремлюють три види мотиваційних результатів:

· оздоровчий − загальна мета усіх турів (клімат, відпочинок, корисні для здоров’я моральні і фізичні дії);

· лікування як супутня програма, тобто не як основна мета;

· лікування згідно з приписанням лікаря як основна мета туристської подорожі (відвідування курорту, водолікарні, спеціалізованого санаторію, клініки).

5. Паломництво:

· святкування культових обрядів;

· самовдосконалення і затвердження духовного стану;

· досягнення внутрішніх конфесійних цілей, що служать для затвердження у сані і певного положення в общині;

· пізнання духовного ‟новогоˮ, отримання заряду духовної енергії.

Дата добавления: 2014-01-04