КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття про тертя і зношування
Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення РОЗДІЛ 2. МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
1. Поняття про тертя і зношування. 2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. 3. Види присадок та, механізм їх дії. 4. Основні експлуатаційні властивості олив. 5. Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів.
Під час роботи сільськогосподарських машин використовують різного типу мастильні матеріали, основне призначення яких — зменшити витрати енергії на подолання зовнішнього тертя і зменшити зношуваність (знос) деталей. Зовнішнє тертя у відповідності,з ГОСТ 23.002-78 — це опір відносному переміщенню, який виникає між двома тілами в зонах контакту поверхонь по дотичній до них. Залежно від характеру відносного переміщення розрізняють тертя спокою і руху. В свою чергу, останнє поділяється на тертя ковзання і тертя кочення. Тертя ковзання — це тертя руху двох тіл, коли швидкості в точці контакту різні за величиною й напрямом або за величиною чи напрямом (тертя між вкладишем підшипника і шийкою, між кільцями і гільзою). Тертя кочення - це тертя руху двох твердих тіл, при якому їх швидкості в точках контакту однакові за величиною і напрямом (тертя в кулькових і роликових підшипниках). Іноді обидва види тертя виявляються разом, коли кочення супроводжується ковзанням, наприклад, у деяких видах зубчастих передач. За наявністю і розподілом на поверхнях розрізняють такі види тертя: —без мастильного матеріалу; —з мастильним матеріалом. Тертя без мастильного матеріалу відбувається тоді, коли між поверхнями тертя відсутній мастильний матеріал. Воно характеризується великими втратами потужності, виділенням теплоти, інтенсивним зношуванням, тому найбільш небезпечне для вузлів і агрегатів. Силу такого тертя можна визначити за формулою
F = f-P, де f— коефіцієнт тертя, залежить від матеріалу і якості обробки поверхні, перебуває в межах 0,1-0,9; Р — навантаження, перпендикулярне до поверхні тертя. Тертя з мастильним матеріалом — це тертя двох тіл при наявності на поверхнях тертя введеного мастильного матеріалу. На відміну від тертя без мастильного матеріалу характеризується різким зменшенням втрат. У результаті підвищується надійність і довговічність роботи деталей. Тертя із мастильним матеріалом поділяють на тертя при граничному, рідинному та напівріджному змащуванні. Рідинне — змащення, при якому повний розподіл поверхонь тертя здійснюється з участю рідкого мастильного матеріалу. На основі експериментального вивчення режимів роботи підшипників ковзання російський вчений Микола Павлович Петров створив гідродинамічну теорію тертя і запропонував формулу, за якою значення сили рідинного тертя визначається як Fp = n V • S/h де n — динамічна в'язкість, Н с /м2; V — швидкість відносного переміщення поверхонь, м/с; S — площа поверхні тертя, м2; h — товщина шару мастильного матеріалу, м. Коефіцієнт рідинного тертя розраховується за формулою: m = Fp/P= n • V- S/hP = n • V/h(P/S) = n • V/h -р, де р = P/S — питомий тиск, Н/м2. Коефіцієнт рідинного тертя знаходиться в межах 0,01-0,001, товщина плівки мастильного матеріалу до 1 мкм. У неробочому стані вал під дією власної ваги лежить на нижній поверхні підшипника. їх розділяє тільки гранична плівка адсорбованої на їх поверхнях оливи. По обидва боки вала утворюється клиновий серпоподібний зазор. Під час обертання вала адсорбована на його поверхні плівка оливи тягне за собою су сідні шари у звужену частину клиноподібного зазору, що веде до підвищення тиску, під дією якого вал підіймається і між ним та підшипником утворюється шар оливи.
На практиці, не вдаючись до розрахунків, можна користуватися такимиосновними положеннями гідродинамічної теорії змащування: — при рідинному змащуванні втрати на тертя зростають зі збільшенням в 'язкості оливи, швидкості ковзання деталей, що труться і площі їх контакту; — надійність рідинного змащування зростає зі збільшенням швидкості руху деталей, а також в'язкості оливи і зменшенням навантаження на деталі; — для змащування деталей, що швидко рухаються, можна застосовувати оливу, яка має меншу в 'язкість. І, навпаки, для змащування деталей, що повільно рухаються, необхідно брати оливу, що має високу в 'язкість; — чим вище навантаження на деталі, що труться, тим більшої в'язкості повинна бути олива. У ряді випадків (перегрів вузла, зниження в'язкості), при яких порушується гідродинамічний шар оливи, рідинне тертя переходить у тертя при граничному змащуванні. Товщина плівки оливи менше 0,1 мкм, коефіцієнт тертя в межах 0,01-0,1. У цьому випадку велику роль відіграє уже не в'язкість оливи, а її здатність утворювати на поверхнях тертя плівки фізичного (адсобція), хімічного (хемособція) походження та граничні плівки, отримані в процесі хімічної реакції між твердими поверхнями та молекулами мастильного матеріалу. Утворення адсорбційних плівок обумовлено наявністю в мастильних матеріалах полярних атомних груп, що утримуються на поверхні міжмолекулярними (вандерваальсовськими) силами. Як правило, ці плівки чутливі до температури, оскільки тепло викликає десорбцію, порушення орієнтації та плавлення плівки. Тому такі плівки можуть бути застосовані при низьких температурах і в умовах малого тепловиділення під час тертя, тобто при малих навантаженнях та швидкостях ковзання. Зношуваність — процес, пов'язаний з тертям, при якому відбувається руйнування і вилучення матеріалу з поверхні твердого тіла та нагромаджування його залишкової деформації при терті, що обумовлює поступову зміну розмірів і форми тіла. Результат зношуваності, визначений у встановлених одиницях, називають зносом. На практиці розрізняють такі основні види зношуваності:
механічна — зношуваність у результаті механічної дії. Може бути абразивною — коли робоча поверхня стикається з достатньо твердими тілами, які можуть її дряпати і різати (зношення лап культиваторів, лемешів плуга) та утомна — в результаті утомного руйнування при повторному деформуванні мікрооб'ємів матеріалу поверхневого шару; корозійно-механічна — зношуваність в результаті механічної дії, яка супроводжується хімічною або електричною взаємодією матеріалу з середовищем; зношуваність при заїданні — зношуваність у результаті схоплювання, глибинного виривання матеріалу, перенесення його з однієї поверхні на іншу і дії утвореної нерівності на контактну з нею поверхню. В умовах експлуатації сільськогосподарської техніки деталі, як правило, піддаються дії всіх трьох видів зношуваності.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1644; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |