КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи ДВЗ, строки заміни
Класифікація та маркування
Позначення моторних олив, що використовуються в автомобілях, тепловозах, сільськогосподарській, дорожній, судноплавній та іншій техніці встановлено ГОСТ 17479.1-85 (зі змін. №1-3). Воно складається з груп знаків: перша з яких позначається літерою М (моторна); друга — цифрами, характеризує клас кінематичної в'язкості оливи; третя — великими літерами, характеризує експлуатаційні властивості олив і рекомендовану сферу застосування. Крім основного позначення, в дужках може бути вказане додаткове, що характеризує особливості оливи, наприклад "рк" — робочо-консерваційна — М-8-Г2(рк); "к"—для двигунів автомобілів КамАЗ-М-10-Г2(к). Останніми роками в Україні розроблені серії нових моторних олив, що відрізняються за рецептурою від "гостівських" і виготовляються відповідно до технічних умов заводів виготовлювачів. Враховуючи те, що державного стандарту на моторні оливи ще не розроблено, Український науково-дослідний інститут нафтопереробки ("Масма") увів нові позначення вітчизняних моторних олив. Наприклад, ГАЛОЛ М-3042, Славол М-2030 і ЛЕОЛ М-3041. Воно, зокрема, вміщує фірмову назву виробника продукту (ГАЛОЛ - AT НПК "Галичина", Славол - AT "Укртат-нафта", ЛЕОЛ — Лебединський оливозавод, АЗМОЛ — Бердянський AT "Азовські мастила і оливи"); знак М - як приналежність речовини до моторних олив. Друга група знаків (20, 30) запозичена з американської класифікації SAE, третя (1, 2, З, 4, 5, 6) — вказує на групу оливи за експлуатаційними властивостями відповідно до груп А, Б, В, Г, Д, Е; четверта (0, 1, 2) — характеризує вид двигуна, для якого призначена олива (0 — олива універсальна, тобто для дизельних і бензинових двигунів; 1 — для бензинових; 2 — для дизелів). Оливи, що містять в'язкісні присадки, називають загущеними і, як правило, застосовують всесезонно. Клас в'язкості таких речовин позначається двома групами знаків, наприклад 20/30, що згідно з ГОСТ 17479.1-85 означає 6з/12, а за класифікацією SAE 20W-30.
Згідно з класифікацією АРІ (американський нафтовий інститут), моторні оливи поділяють на категорії та групи, що позначаються двома літерами. Перша характеризує тип двигуна (S — карбюраторний, С — дизельний), друга (А, В, С, D, E, F, G, J) — групу оливи за експлуатаційними властивостями. Оливи груп А і В давно не застосовуються, тому згадувати їх не має потреби. Передбачено також випуск універсальних олив, які призначені для застосування, як в карбюраторних, так і в дизельних двигунах.
При роботі ДВЗ під дією багатьох факторів значно змінюються первинні (фізико-хімічні й експлуатаційні) властивості моторної оливи. Сукупність цих змін називають старінням. Старіння оливи в двигуні об'єднує складний комплекс взаємовпливаючих одне на одне явищ, пов'язаних з окисленням вуглеводневої основи її, зношуванням присадок, нагромадженням в оливі продуктів неповного згоряння палива, частинок зношування деталей двигуна, пилу, води. Інтенсивність і характер старіння залежать від рівня форсування двигуна і теплового напруження деталей циліндро-поршневої групи, вмісту сірки в паливі, технічного стану двигуна, якості застосування олив тощо. Результати аналізу оливи в процесі роботи двигуна дають достатню інформацію про стабільність і стійкість її до старіння, необхідність своєчасної її заміни. Показники якості оливи, що знаходиться в процесі експлуатації, є також надійним діагностичним засобом для раннього виявлення неполадок в агрегатах і системах двигуна, погіршення робочого процесу. Інтенсивність старіння оливи в процесі роботи двигуна визначають фізико-хімічними і лабораторними методами. Для олив, які задіяні в експлуатації, поки що не розроблено загальноприйнятого комплексу методів аналізу. Обсяг досліджень і методи аналізу таких олив залежать від поставленої мети. Як правило, використовуються ті ж методи, що й для визначення якості свіжої оливи. Крім того, для визначення ступеня старіння оливи додатково застосовують ряд дослідницьких методів і критеріїв оцінки, які характеризують інтенсивність її окислення, зношуваність присадок.
Під терміном служби оливи в двигуні розуміють тривалість використання, протягом якої зміни, що відбуваються в ній, помітно не впливають на зниження довговічності й надійності роботи двигуна. Періодичність заміни моторної оливи встановлюється розробниками і виробниками двигунів на основі стендових і експлуатаційних випробувань, а також нагромадженого досвіду експлуатації у різних умовах. Заводи вимагають замінювати відпрацьовану оливу на свіжу залежно від напрацювання в годинах, кілометражу пробігу й сезонності використання машин. Крім того, вони рекомендують вдвоє зменшувати інтервали заміни олив при застосуванні дизельних палив із вмістом сірки вище 0,5 %. Рекомендована періодичність заміни оливи в двигунах не є раціональною, оскільки не враховує багатогранності факторів, що впливають на зміни його властивостей у процесі роботи (технічний стан, умови експлуатації, якість палива тощо). Тому в одних випадках можлива заміна оливи, яка ще має запас експлуатаційних властивостей, а в інших — двигун працює на некондиційній оливі, що призводить не тільки до невиправданої її витрати, але й до зниження надійності й довговічності роботи двигуна. У перспективі передбачається періодичність заміни оливи встановлювати не тільки за кількістю відпрацьованих мотогодин або кілометражу пробігу, але і за фактичним станом якості оливи, що дозволить зменшити витрати на технічне обслуговування і ремонт двигунів, а також більш економно використовувати оливу. В даний час ще не має стандартизованих комплексу і значень показників граничного стану задіяних в експлуатації олив, за якими можна продіагностувати стан двигуна і визначити необхідність своєчасної заміни оливи. Багаторічний практичний досвід застосування моторних олив дозволив встановити ряд бракувальних показників, що характеризують їх роботоздатність. До них належать: в'язкість, вміст нерозчинних забруднень, диспергувальна здатність, лужне та кислотне числа, водневий показник рН. Крім того, у відпрацьованих моторних оливах оцінюють наявність палива, води та ряд інших показників.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1490; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |