Формування міжнародного транспортного коридору “Північь-Південь”

Необхідність розгляду проблеми формування міжнародного транспортного коридору Північ-Південь диктується умовами розширення й підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, заснованих на праві на волю транзиту.

Нині товаропотоки країн Північної Європи, до яких відносять­ся Фінляндія й північно-західна частина Росії, з країнами Персь­кої затоки, Центральної Азії, Південної та Південно-Східної Азії, забезпечуються морським транспортом. Пропонований до фор­мування транспортний коридор Північ-Південь, що включає в себе сукупність залізничних і морських маршрутів, може в пер­спективі забезпечити більш ефективну доставку вантажів. Він та­кож буде сприяти прискоренню економічного розвитку держав, розташованих у зоні його впливу.

Дослідження проблеми формування МТК Північ-Південь дозволить розробити стратегію розвитку коридору та в рамках її реалізації визначити можливі схеми перевезень вантажів і роз­мір конкурентноздатної ставки за перевезення, виявити вузькі місця, значно поліпшити забезпечення перевезень вантажів вза­ємної торгівлі країн Європи й Азії та створити транспортну інфраструктуру, що відповідає сучасним міжнародним вимогам.

Необхідність формування транспортного коридору Північ - Південь підтверджується тим, що на зустрічі заступників мініст­рів транспорту Республіки Індія, Ісламської Республіки Іран, Султанату Оман, Російської Федерації (17-18 серпня 2000 р., Делі) був погоджений проект Міжурядової угоди про міжнарод­ний транспортний коридор Північ-Південь, який було підписа­но у вересні 2000 р. у Санкт-Петербурзі.

Коридор Північ-Південь забезпечує транспортно-економіч­ні зв'язки Скандинавських країн (Фінляндія, Швеція, Норвегія) і північно-західної частини Росії із Закавказзям, країнами Центральної Азії (Туркменистан, Узбекистан), Казахстаном, Ісламською Республікою Іран, Пакистаном, Індією, а також краї­нами Південно-Східної Азії (Сінгапур, Малайзія, Таїланд).

Наземний транспорт у коридорі Північ-Південь представле­ний залізницями, що проходять по територіях Фінляндії, Росії, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Ісламсь­кої Республіки Іран, Пакистану; водний - морськими перевезен­нями по Каспійському морю між російськими портами та порта­ми Ісламської Республіки Іран, а також портами Бендер-Аббас, з одного боку, і Карачі, Бомбей, Сінгапур - з іншого.

Країни, зовнішньоторговельні вантажі яких потенційно мо­жуть перевозитися по коридорах:

- Північної Європи - скандинавські, північний захід Росії;

- Закавказзя й Центральної Азії - Азербайджан, Вірменія, Туркменія, Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Таджикистан;

- Південної Азії - Іран, Афганістан, Пакистан, Індія, М'ян­ма;

- Південно-Східної Азії - Таїланд, Малайзія, Індонезія, Сін­гапур, В'єтнам, Камбоджа, Лаос.

Прогноз потенційного обсягу вантажопотоків між країнами, що прилягають до коридору Північ-Південь, базується наданих країн і міжнародних економічних організацій (економічні служ­би ООН, ОСЕР, Світового банку і МВФ) про досягнутий обсяг зовнішньоторговельних перевезень між відповідними держава­ми й побудованого в ході дослідження прогнозу розвитку зовніш­ньої торгівлі цих країн.

У свою чергу, прогноз розвитку зовнішньої торгівлі заснова­ний на аналізі найбільш ймовірних сценаріїв господарського роз­витку країн, що прилягають до коридору Північ-Південь, з ви­користанням таких зведених показників економічного розвитку, як виробництво валового внутрішнього продукту (ВВП) і част­ка зовнішньоторговельної сфери (експорту) у ВВП. Отримані прогнозні дані були скореговані на основі прогнозних матеріалів міжнародних економічних організацій (таблиці 5.1 та 5.2).

Дата добавления: 2014-01-04