Конспект лекцій 9 страница

Багато економістів справедливо критикують підходи до оцінки економічної ефективності проектів та аналізу ризику на підставі розв’язання економіко–математичних задач, оскільки вони, як і кожна інша економіко–математична задача, мають певні обмеження. Уникнути їх можна за допомогою багатофакторних моделей, де широко використовуються експертні оцінки. Як правило, при експертних оцінках використовується десятибальна шкала оцінок різних факторів, які характеризують комерційну привабливість проекту: наприклад, потенційний прибуток від реалізації, темп росту продажів, конкурентоспроможність новації, ступінь поширення ризику, політичні, екологічні, соціальні наслідки, а також ресурсні обмеження реалізації — витрати капіталу, маркетингові можливості інноваторів, наявність та можливості використання виробничих потужностей, потенціал науково–технічної бази, можливості постійного забезпечення сировиною та комплектуючими, наявність висококваліфікованих виконавців та управляючих тощо. До фінансування рекомендується проект, що набрав певну кількість балів. Основним недоліком такого підходу є суб’єктивність і, відповідно, можливість помилок в результатах.

Коефіцієнт технічного ризику визначається шляхом взаємного аналізу трьох факторів: технічного рівня інновації, її патентоспроможності і ринкової новизни (наявності конкуруючих товарів на ринку).

Зміни у технології в результаті впровадження інновацій можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на соціальні проблеми в регіоні безпосередньо або через вплив на навколишнє середовище. Тому для вирішення питання втілення інновацій необхідно провести соціальний, інституційний і екологічний аналіз інноваційного проекту.

Мета проведення вказаних видів аналізу полягає в наступному:

– екологічного: визначення можливого нанесення потенційної шкоди довколишньому середовищу під час здійснення та експлуатації проекту і розробки заходів, необхідних для її запобігання або пом’якшення;

– інституційного: дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації реалізувати проект;

– соціального: визначити прийнятність варіантів реалізації про­екту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект.

Як видно із визначення мети кожного із вказаних видів аналі­зу, всі вони можуть сприяти поліпшенню соціальних результатів від здійснення інноваційної діяльності, спрямованої на технологічні зміни. Наскільки це важливо, видно із наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а також у Закарпатській області в 1998, 2001 роках в результаті допущених порушень у технології лісорозробок.

В процесі проведення екологічного аналізу аналітик повинен розглянути кожну проблему, прийняти рішення, ідентифікувати важливі наслідки і одночасно зробити висновки, тобто висловити свої думки щодо можливості усунення негативних наслідків. При цьому необхідно дотримуватися наступних принципів:

– провести оцінку очевидних екологічних наслідків проекту на основі врахування змін у продуктивності ресурсів;

– порівняти взаємозалежності вигод та витрат, визначити різ­ницю між вимірами «з проектом» і «без проекту».

При інституційному аналізі:

Ідентифікація проекту — це вибір основних цілей проекту, які можуть забезпечити виконання завдані, розвитку.

– проводиться характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на результати проекту;

– здійснюється оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов’язані з проектом;

– встановлюються принципи комплектування та навички

персоналу для виконання проекту.

Крім проведення цих методів аналізу, здійснюється соціальний аналіз. Виходячи із вимог соціального аналізу при розробці проекту слід дати відповіді на такі запитання:

– Як впливатиме проект на соціальну систему?

– Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів? А також необхідно провести такі роботи:

– розробити концепцію проекту;

– виконати техніко–економічне обґрунтування проекту, його детальну розробку;

– провести експертизи проекту;

– дати заключну оцінку проекту.

Але економічний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Соціологи проекту повинні з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвитку суспільства.

Компоненти соціального аналізу:

– оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту з погляду демографічних та соціально–культурних особливостей, умов проживання, впливу проекту на ці параметри;

– визначення ступеня адекватності проекту культури та організації населення в районі його реалізації;

– розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення району. В економічній оцінці проекту, що стосується зміни у технології,

необхідно відобразити такі основні соціальні результати проекту:

– зміна кількості робочих місць у регіоні;

– поліпшення житлових та культурно–побутових умов працівників;

– зміна структури виробничого персоналу;

– зміна надійності постачання споживачів;

– зміна рівня здоров’я населення;

– економія вільного часу.

Соціальні результати проекту під впливом технологічних змін необхідно охарактеризувати виходячи із таких аспектів:

– рівня якості життя населення (безпосередньо працюючих і їх сімей);

– соціальної структури населення;

– визначення кількісного і якісного складу населення в районі проекту.

Результати аналізу соціального середовища повинні відобразитися у проектуванні соціально–культурного середовища проекту.

Соціальний аналіз передбачає не лише фіксацію існуючого рівня, а й прогнозування зміни показників під впливом проекту, що передбачає технологічні зміни.

Результати прогнозування майбутньої соціальної поведінки ще менш певні, ніж прогнозування економічної поведінки, а розробки ефективних організаційних структур і підходів, покликаних змінити соціальну поведінку, є ще складнішим завданням.

Індикатором, що використовують при оцінці соціальних результатів в наслідок впровадження проекту технологічних змін наступні:

– демографія;

– зайнятість;

– соціальна структура;

– житлові умови;

– громадське життя;

– охорона здоров’я;

– злочинність

Адже всі із них у певній мірі відображають результати дії технологічних змін. Адже технологічні зміни можуть привести до скорочення чисельності працюючих, потреби підвищення їх кваліфікації, підвищення вібрації, посилення шуму, збільшення загазованості тощо. Отже, виявивши їх завдяки проведенню екологічного, інституційного і соціального аналізів, необхідно роз­робити заходи по усуненню негативного їх впливу на соціальний стан в регіоні або взагалі відхилити такий проект від впровадження в практику.

Інновація — це є такий вид нововведення у економічну чи соціальну сферу життя суспільства, який забезпечує підвищення результатів використання ресурсів, поліпшення якості здійснення виробничих процесів, знижує втрати в процесі виробництва, забезпечує охорону навколишнього середовища. А тому першим кроком для підвищення ефективності інноваційної діяльності є проведення якісної всебічної експертизи інноваційного проекту з визначенням всіх параметрів його впливу на соціальне, екологічне та економічне середовище проекту. Результати експертизи повинні бути об’єктивно оцінені при кінцевому прийнятті рішення на предмет прийняття проекту в експлуатацію.

І при виявленні найменших недоліків, вони повинні бути усунені та інновації у кожному випадку повинні бути спрямовані на підвищення ефективності народного господарства і поліпшення життєвого рівня народу. Такий підхід до інновацій буде відповідати вимогам розвитку суспільства в цілому.

Дата добавления: 2014-01-04