Структура Плану рахунків КБ і особливості його побудови за класами

акредитиву, ви­конуючий (авізуючий) банк надсилає подані документи разом з двома примірниками реєстру документів банку-емітенту для оплати.

Банк-емітент, одержавши документи за акредитивом, списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх виконуючому банку для за­рахування бенефіціару.

Банк-емітент передає документи за акредитивом разом з одним примірником реєст­ру документів заявнику акредитива.

Виконуючий банк зараховує отримані від банку-емітента кошти на поточний рахунок бенефіціара і списує суму акредитиву з позабалансового рахунку 9802 «Акредитиви до виконання».

Рис.4. Схема розрахунків за покритим акредитивом, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, який не є банком-емітентом

Бенефіціар і заявник акредитива укладають договір, в якому обумовлюються умови і порядок проведення розрахунків з допомогою акредитива.

Заявник подає в банк-емітент заяву на відкриття акредитива разом з платіжним до­рученням на перерахування коштів із свого рахунку у виконуючий банк.

Банк-емітент один примірник заяви на відкриття акредитива видає заявнику, а суму акредитива обліковує в себе на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до ви­конання».

Банк-емітент списує суму за акредитивом з поточного рахунку заявника і перерахо­вує її у виконуючий банк та повідомляє його про умови акредитива.

прибутки та збитки, на підставі позабалансових рахунків — звітність за позабалансовими рахунками.

8-й клас містить рахунки для ведення управлінського обліку.

У першому класі Плану рахунків обліковують казначейські та міжбанківські операції банків. До казначейських інструментів належать:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• цінні папери, які рефінансує Національний банк України;

• кошти Національного банку України у комерційному банку; • кошти банку у Національному банку України.

До міжбанківських інструментів належать операції між банками:

• кореспондентські рахунки;

• депозити;

• кредити;

• фінансовий лізинг.

Рахунки другого класу використовують для обліку операцій з клієнтами банку - суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. За даними рахунками обліковуються кошти на поточних рахунках, кредити, депозити, кошти на транзитних рахунках, дебіторська та кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами.

У третьому класі Плану рахунків обліковуються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, і довготермінових вкладень), та інші активи і зобов'язання банку, зокрема

товарно-матеріальні цінності, розрахунки між установами одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами, дебіторська та кредиторська заборгованість установи тощо.

У четвертому класі зосереджені групи рахунків, на яких обліковують інвестиції банку в асоційовані й дочірні компанії, в нематеріальні активи та в основні засоби. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух належних банку основних засобів, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довготермінового характеру.

П'ятий клас Плану рахунків служить для обліку капіталу банку. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток та резерви, створені за рахунок прибутку.

Доходи і витрати обліковують відповідно у шостому й сьомому класах Плану рахунків. Усі статті доходів і витрат класифікуються за їх економічним змістом. Зокрема, виділяють процентні, комісійні, торговельні та інші банківські операційні доходи (витрати). Крім названих груп виділяють також доходи у формі повернення списаних активів, непередбачені та інші доходи.

Виконуючий банк зараховує отримані від банку-емітента кошти бенефіціару і спи­сує суму акредитиву з відповідного позабалансового рахунка.

Рис.3. Схема розрахунків за покритим акредитивом, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті

Бенефіціар і заявник акредитива укладають договір, в якому обумовлюються умови і порядок проведення розрахунків з допомогою акредитива.

Заявник подає в банк-емітент заяву на відкриття акредитива разом з платіжним дорученням на перерахування коштів із свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банку-емітенті.

Банк-емітент списує суму за акредитивом з поточного рахунку заявника і зараховує її на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».

Банк-емітент один примірник заяви на відкриття акредитива разом з випискою з ра­хунку видає заявнику.

Банк-емітент надсилає виконуючому (авізуючому) банку повідомлення про відкрит­тя акредитива.

Виконуючий (авізуючий) банк, одержавши повідомлення з умовами акредитива, по­відомляє бенефіціара про відкриття акредитива та відображає в обліку суму акреди­тива за рахунком 9802 «Акредитиви до виконання».

Одержавши повідомлення про відкриття акредитива, бенефіціар відвантажує товар (виконує роботи, надає послуги).

Бенефіціар подає у свій банк усі необхідні документи, зазначені в акредитиві разом з реєстром поданих документів. Прийнявши документи від бенефіціара, виконуючий банк здійснює їх перевірку.

банку, а також на покриття інших ризиків та втрат.

У восьмому класі відкриваються рахунки управлінського обліку, деталізація яких визначається установою банку самостійно.

На рахунках дев'ятого класу обліковуються:

• вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;

• документи і цінності;

• розрахунки за операціями з приватизації тощо.

Усі рахунки дев'ятого класу поділяються на три частини:

Рахунки розділів 90-95 використовуються для обліку операцій, які пов'язані з різними ризиками для банку. Це зобов’язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, гарантійні зобов'язання, зобов'язання за цінними паперами, спотові та форвардні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти.

Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку списаної заборгованості та коштів до повернення, документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації.

Рахунки розділу 99 є контрахунками, які використовуються для подвійного запису операцій, здійснених за рахунками розділів 90-98. Контррахунки відкриваються в аналітичному обліку у будь-якому розрізі на розсуд банку. За рахунками 99 розділу обліковується також позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами.

Загалом, структура Плану рахунків максимально корелює із формами фінансових звітів банку. Вона забезпечує розкриття інформації про основні об'єкти обліку, згруповані за їх економічним змістом. Деталізовану інформацію стосовно стану та руху вказаних об'єктів забезпечує система аналітичного обліку банку.

Отже, особливостями плану рахунків КБ є:

1. Мультивалютність. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті обліковуються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях. Зв'язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують технічні рахунки: рахунок валютної позиції; рахунок гривневого еквівалента валютної позиції.

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 708; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!