Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення

Мета юридичної відповідальності опосередкована в таких її функціях як превентивна і каральна. Перша – пов'язана з загальним попередженням правопорушень і виховним впливом на особистість, друга – складається в несприятливих наслідках застосування санкцій норм для конкретного суб'єкта [6,С.109]. Професор М.В. Шульга виділяє також стимулюючу і компенсаційну функцію юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Перша стимулює дотримання норм екологічного законодавства, а друга спрямована на відшкодування збитків і втрат у сфері екології [8,С.173].

Відповідальність за порушення екологічного законодавства є міжгалузевим інститутом. Вона реалізується за допомогою застосування всіх традиційних видів відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної).

Кримінальна відповідальність передбачена Кримінальним кодексом і застосовується тільки судами за здійснення суспільно небезпечних правопорушень, тобто злочинів. Відповідні статті, що встановлюють кримінальну відповідальність за екологічні правопорушення, зосереджені в Розділі 8 «Злочини проти навколишнього середовища» Особливої частини Кримінального кодексу України. Серед цих злочинів розрізняють злочини проти екологічної безпеки, злочини у сфері землекористування, злочини у сфері охорони надр, атмосферного повітря, у сфері охорони водних ресурсів, лісокористування, захисту рослинного і тваринного світу та ін. [8,С.182].

Склади екологічних злочинів закріплені й в інших розділах Кримінального кодексу. Наприклад, ст. 265 Розділу 9 закріплює відповідальність за незаконне поводження з радіоактивними матеріалами, ст. 268 того ж розділу – за незаконний ввіз на територію України відходів і вторинної сировини, ст. 292 Розділу 11 установлює відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних газо- і нафтопродуктопроводів. Одним з найважливіших нововведень Кримінального кодексу 2001 року є стаття 441, яка присвячена відповідальності за таке суспільно небезпечне діяння, як екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також здійснення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Поміщено дану статтю в Розділ 20 «Злочини проти світу, безпеки людства і міжнародного правопорядку. Екологізовані норми кримінального законодавства можна знайти також і в статтях 274, 321, 326, 327, 299 і ін.

Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення, зокрема, Главою 7 – «Адміністративні правопорушення в області охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії і культури. Екологізованими статтями Кодексу про адміністративні правопорушення можна вважати також ст. 47-50, 95, 104-108 та ін.

Адміністративним екологічним правопорушенням визнається винна протиправна дія чи бездіяльність, що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок, здоров'я й екологічну безпеку населення, а також заподіює шкоду навколишньому природному середовищу та являє собою реальну загрозу такого заподіяння і за який передбачена адміністративна відповідальність[65,С.69].

Сутність цивільно-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства полягає в накладенні на особу, винну в здійсненні екологічного правопорушення, несприятливих майнових наслідків (санкцій).

Істотною особливістю юридичної відповідальності в зазначеній сфері є порядок визначення розміру шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства, встановлений спеціальними нормативно-правовими актами [8,С.180].

Правовою базою (загального характеру) застосування цивільно-правової відповідальності в екологічному праві є стаття 9 Цивільного кодексу, яка вказує, що положення зазначеного кодексу застосовуються стосовно регулювання відносин, що виникають у сферах використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища. Більш конкретними нормами є норми статей, присвячених відшкодуванню шкоди (Глава 82, Параграф 1).

Природне походження об'єктів довкілля і відсутність їхнього грошового вираження в трудових витратах людини і суспільства обумовлюють застосування таксового методу обчислення заподіяної шкоди, який умовно враховує розмір екологічного збитку природному середовищу і шкоди, нанесеної об'єктам природи. Але екологічне законодавство не передбачає такси і методики обчислення розміру збитку, заподіяного всім природним об'єктам. Тому найчастіше приходиться застосовувати загальноцивільні методи встановлення розміру збитку, заподіяного природним об'єктам та довкіллю [1,С.390-391].

У тих випадках, коли за екологічні правопорушення не настає ані кримінальна, ані адміністративна відповідальність, можливе настання дисциплінарної відповідальності[8,С.182]. Вона застосовується на основі загальних норм трудового законодавства (Кодексу законів про працю) за правопорушення екологічного характеру, заподіяні працівником підприємства, установи, організації.

У випадках здійснення дисциплінарного проступку, що спричинили матеріальну шкоду навколишньому середовищу, може застосовуватися матеріальна відповідальність у розмірах, порядку і на умовах, передбачених трудовим законодавством. Таким чином, у подібних випадках має місце трудо-правова матеріальна відповідальність, пов'язана з трудовими відносинами, а не майнова цивільно-правова відповідальність, зумовлювана деліктними зобов'язаннями[1,С.393].

Дата добавления: 2014-01-04