Тема 1. Сутність планування і особливості його здійснення на підприємстві

Вступ

Докорінні зміни господарських зв’язків в економіці, розвиток різних форм власності, ринкових відносин потребують сучасних знань з питань планування діяльності підприємств.

У конспекті систематизований матеріал для самостійного вивчення курсу “Планування діяльності підприємства”.

Мета конспекту є:

· засвоїти знання з основних питань планування діяльності підприємства;

· навчити розумінню актуальності ефективного планування в ринкових умовах;

· сформувати навички та вміння щодо визначення основних аспектів та показників планів підприємства;

· сформувати творчі здібності оперувати показниками діяльності підприємства.

Для досягнення цієї мети розроблені наступні завдання:

- формування плану виробництва і збуту продукції;

- розрахунок потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;

- розрахунок норми запасів усіх товарно-матеріальних цінностей;

- визначення виробничої потужності;

- складання плану по персоналу і оплаті праці;

- планування витрат виробництва, прибутку і потреб у фінансових ресурсах;

- формування плану оновлення продукції;

- планування технічного і організаційного розвитку підприємства.

Кожна тема має виділені окремо терміни і основні поняття, питання та тести для самостійної роботи та рекомендовану основну і додаткову літературу.

Конспект лекцій розроблено згідно з нормативною програмою дисципліни “Планування діяльності підприємства” для студентів (за напрямом 0501 “Економіка та підприємництво”), затвердженою Міністерством освіти і науки України.

· Планування як наука

· Планування як функція управління підприємством

· Методи та інструменти планових розрахунків

Міні-лексікон

Планологія. Аналіз та синтез у плануванні. Формальна, інкрементальна та системна концепції планування. Планування як безперервний процес. Методи екстраполяції, пофакторні та нормативні. Контролінг

Суть планування полягає в розробці та обгрунтуванні цілей, визначеннінайкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань і всановленні їх взаємодії.

Планування спрямоване на зведення до мінімуму розбіжностей між імовірним і бажаним майбутнім складних економічних організацій за умов певних дій під впливом навколишнього середовища.

Планологія вивчає, як здійснюється вибір соціально-економічних цілей організації за наявних альтернатив і обґрунтовуються засоби використання обмежених ресурсів для досягнення поставлених цілей у майбутньому.

Оскільки прийняття рішень про цілі, способи і методи їх досягнення завжди пов’язане з використанням ресурсів, то ресурси підприємства і є загалом предметом планування на підприємстві.

Правильна оцінка при плануванні ступеня зрушення до кінцевих результатів сприяє обґрунтованому вибору не тільки найважливіших економічних цілей, але й необхідніших засобів для їх здійснення у плановому періоді.

Планування як складова економічної науки ґрунтується передусім на загальних методах наукових досліджень: аналізі та синтезі, дедукції та індукції.

Йому притаманні власні методи дослідження:

- системний підхід;

- конкретно-історичний підхід;

- комплексний підхід;

- метод експерименту;

- моделювання.

В процесі планування здійснюється альтернативний вибір.

Планування включає раціональний вибір. Метараціональність дозволяє комплексно і різнобічно оцінювати наслідки варіантів планових рішень.

У плануванні виділяють три основні концепції:

- формальна, яка спирається на кількісні моделі;

- інкрементальна, яка виключає застосування формалізованих підходів;

- системна, яка є синтезом обох вищезгаданих.

Планування у широкому розумінні – це прийняття на основі систематичної підготовки управлінських рішень, пов‘язаних із майбутніх подіями.

Планування у вузькому розумінні можна визначити лише як систематизовану підготовку рішень.

Головний сенс управління полягає у підвищенні продуктивності та ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації і координації всіх процесів, виявлення ризиків і зниження їхнього рівня, підвищення гнучкості й адаптованості до змін. Тому регулювання вважається частиною процесу планування.

В планових розрахунках відбувається процес перетворення наявності інформації у інформацію для планування, результатами якого є натурально-уречевлені, трудові і вартісні показники, які характеризують розвиток подій на підприємстві від початку і до кінця планового періоду.

Методи обчислення поєднуються у три узагальнюючі групи:

- екстраполяції;

- пофакторні;

- нормативні.

Метод екстраполяції полягає в тому, що величина планових показників визначається на основі їхньої динаміки, яка склалась у попередніх періодах (планування “від досягнутого рівня”).

Метод пофакторний вважають більш обґрунтованим. Він передбачає коригування фактичних показників за базисний період шляхом розрахунку їхньої зміни під впливом чинників (розробка планів із підвищенням продуктивності праці й зниження витрат на виробництво продукції).

Найбільш точний – метод нормативний, за яким планові показники обчислюються на основі встановлених норм і нормативів.

Багатоваріантні планові розрахунки містять визначення очікуваних наслідків впливу різноманітних чинників. Це вимагає використання математичних моделей.

Якість планування в значній мірі залежить від глибини врахування принципів, їх кількості та дієвості. А.Файоль визначив такі чотири основні принципи планування:

- принцип єдності (системності) передбачає, що планування на підприємстві має системний характер;

- принцип неперервності означає підтримування неперервної планової перспективи, взємопогодження довго-, середньо- та короткостротермінового планування;

- принцип гнучкості забезпечує в процесі планування можливості коригування планів відповідно до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі;

- принцип точності передбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності розрахунків, передбачень.

Кожний працівник підприємства може стати учасником планувальної діяльності незалежно від посади та функцій. Планування, яке базується на принципі участі, називається партисипативним.

Роль контролю як функції управління полягає в тому, що він є засобом здійснення зворотного зв’язку в системі управління. Головний його сенс- створення гарантій виконання планових рішень.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність планології?

2. Яку роль відіграє планування у нестійких, динамічних та невизначених ситуаціях?

3. На основі яких основних методичних підходів здійснюється планування?

4. В чому полягає концепція контролінгу?

5. Які існують основні методи обчислення планових показників?

Дата добавления: 2014-01-04