Право власності — основне речове право у сфері господарю­вання

Відповідно до ст. 134 ГКУ суб'єкт господарювання, який здійс­нює господарську діяльність на основі права власності, на влас­ний розсуд, одноосібне або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (або їм) май­ном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на правах власності, господарського відання чи оперативного управління або на основі інших форм правового режиму майна. Майно, що використовується в господарській ді­яльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.

Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються ГКУ.

Повноваження власника регламентовані ст. 135 ГКУ, де вка­зано, що власник майна має право одноосібне або спільно з іншими власниками на основі належного йому (або їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господар­ську діяльність в інших організаційно-правових формах госпо­дарювання, не заборонених законом, на власний розсуд визна­чаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утво­реного ним (або ними) суб'єкта господарювання, склад і компе­тенцію його (або їх) органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарю­вання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним (або ними) суб'єктів господарювання відповідно до законодавства. Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприєм­ницької діяльності засновувати господарські організації, закріп­люючи за ними належне йому майно на правах власності та господарського відання, а для здійснення некомерційної господар­ської діяльності — на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарю­вання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійс­нювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у вста­новлених законом межах інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до ГКУ та інших законів. Власник має також право здійснювати організаційно-установчі повноваження на основі належних йому корпоративних прав відповідно до ГКУ та законів України. Дер­жавні та комунальні підприємства можуть бути об'єднані за рі­шенням власника (уповноваженого ним органу) у державні (ко­мунальні) господарські об'єднання, передбачені ГКУ.

Відповідно до ст. 136 ГКУ право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, корис­тується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власни­ком (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та законами. Власник майна, закріп­леного на праві господарського відання за суб'єктом підприєм­ництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання засто­совуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має також право на захист своїх майнових прав від власника.

Відповідно до ст. 137 ГКУ правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), для здійснення некомерційної господарської діяльності в межах, встановлених ГКУ та законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управ­ління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове май­но, а також майно, що не використовується або використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захи­щається законом відповідно до положень, встановлених для за­хисту права власності.

Нові регламентації відповідно до ст. 138 ГКУ набрало право оперативного використання майна. Суб'єкт господарювання — відокремлений підрозділ (структурна одиниця) господарської ор­ганізації використовує надане йому майно для здійснення госпо­дарської діяльності на праві оперативного використання майна. Обсяг майнових правомочностей суб'єкта господарювання в ме­жах права оперативного використання майна визначається гос­подарською організацією, до складу якої входить зазначений су­б'єкт, відповідно до закону.

У ст. 133 ГКУ визначається, що господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (володіння, користування тощо), передбачених Цивільним кодексом Украї­ни. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяль­ність на основі права оперативного використання майна, не мо­жуть мати статусу юридичної особи і реалізують свою господар­ську компетенцію в межах статусу, визначеного господарською організацією, до складу якої вони входять. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Дата добавления: 2014-01-04