Питання 2. Основи та фундаменти

Будівля – це різноманітність надземних споруд, які мають внутрішні

Питання 1. Класифікація будівель та споруд, вимоги до них.

ПЛАН

Тема 1.2 Конструкційні елементи та частини будівель.

Мета: Вивчити конструкційні елементи та частини будівель, їх

властивості та застосування.

1. Класифікація будівель та споруд, вимоги до них.

2. Основи (Л) та фундаменти.(СІ)

3. Каркаси, стіни та перегородки. (СІ)

4. Перекриття та підлоги.(СІ)

5. Покрівля та покриття.(СІ)

6. Сходи. вікна та двері.(СІ)

простори, передбачені для деякого виду діяльності (житлові дома, заводські корпуса, дома культури, підприємства бітового обслуговування і т.д.).

Споруди – це будівлі спеціального призначення (греблі, мости, тонелі, димові труби і т.д.).

Будівлі в відповідності від їх функціонального призначення поділяються на гражданського призначення (житлові та громадські), промислові та сільськогосподарські.)

Житлові будівлі – це квартирні дома для постійного перебування людей, готелі, гуртожитки.

Громадські будівлі - потрібні для спеціального обслуговування населення, для розташування адміністративних та громадських організацій (школи, технікуми, торгівельні будівлі і т.д.).

Промисловими називають будівлі, необхідні для розташування приладів виробництва та виконування трудових процесів (цеха, фабрики, заводи і т.д.)

Сільськогосподарські будівлі необхідні для обслуговування потреб сільського господарства (пташники, теплиці, склади і т.д.).

Будівлі бувають опалювальні та неопалювальні. Класифікуються будівлі по поверховості: одноповерхові, малоповерхові (до 3 поверхів включно), багатоповерхові (від 4 до 9 поверхів включно), підвищеної поверховості (від 10 до20 поверхів включно), висотні (більш ніж20 поверхів) та змішаної поверховості, коли одна будівля має об’єм з неоднаковою поверховістю.

Всі будівлі повинні насамперед відповідати своєму призначенню, тобто володіти необхідними експлуатаційними якостями, при цьому створювати найкращі умови для биту, праці та виробничого процесу.

Довговічність всіх будівель залежить від надійності основи та фундаменту.

Основою називається масив ґрунту розташований під фундаментом та приймаючий навантаження від будівлі. Ґрунтові основи поділяються на природні та неприродно покращенні.

Природною основою називається ґрунт, який знаходиться під фундаментом та здатний в власному природному становищі приймати навантаження від побудованої будівлі.

Навантаження, яке передається

Р фундаментом, викликає в ґрунті основи

напруження та деформує його. На

малюнку показане приблизна форма

2в 2в напруженого стану ґрунту. Як видно з

малюнка, глибина та ширина

в напруженої зони значно

перебільшують ширину фундаменту.

2в Чим більше заглиблення нижче

підошви фундаменту область

3в поширення напруги

4в збільшується до визначеного

значення, а їх абсолютна величина

5в знижується та з часом область

поширення напруги

6в зменшується. На глибині більш ніж 6в

ґрунт практично не відчуває напруги.

Ґрунти, які використовують в якості природних основ, повинні мати необхідну міцність, невелике і рівномірне стискання (деформативність), гарно опиратися дії ґрунтових вод, не піддаватися дії спухання при замерзанні, мати достатню міцність слою, володіти нерухомістю та дозволяти тільки рівномірну усадку. Будівлі.

(СІ) Фундаментом називається підземна частина будівлі чи споруди, яка сприймає навантаження від надземної частини будівлі та передає його на основу.

Фундаменти повинні задовольняти вимогам міцності, стійкості довговічності, технологічності устрою та економічності. Фундамент складається з основних елементів: верхньої плоскісті фундаменту, яка називається образом, на ній розташовуються надземні частини зданій та нижньої плоскості, яка безпосередньо торкається до основи, називається підошвою фундаменту.

Ширина фундаменту приймається трошки більшою за товщу стіни за рахунок влаштовуємих з кожного боку уступів – сходи розміром 50 – 60 мм кожна.

Зовні будівлі влаштовують відмостку з ухилом 1 – 10% для відводу атмосферних осадків, які стікають з стіни будівлі. Глибиною закладання фундаменту називається відстань від відмітки планування ґрунту до підошви фундаменту.

З метою скорочення витрати бетону та зменшення маси застосовують пустотні блоки з вузькими крізними чи широкими замкненими пустотами (1). Економія в матеріалі досягається також при устрої переривчастих фундаментів, в них фундаментні плити укладають з проміжками (4). З монолітних найбільш трудоємні бутові фундаменти (2,3), тому їх застосування обмежено районами де бутовий камінь є місцевим матеріалом.

Монолітні бутобетоні фундаменти застосовують рідко, так як вони трудоємні та неекономічні. Стовбчасті фундаменти влаштовують в тих випадках, коли навантаження від будівлі викликає тиск на ґрунт менш нормативного тиску ґрунту основи (наприклад, малоповерхові будівлі).

510 600

як що ґрунти дуже слабкі та великих навантаженнях застосовують монолітні залізобетонні плити під всією площею будівлі.

Питання 3 Каркаси, стіни та перегородки.(СІ)

Каркас одноповерхових будівель (промислових) складається з поперечних та поздовжніх елементів, які створюють рамну конструкцію.

Поздовжні рами компонуються з колон та несучих конструкцій покриття – балок, ферм, арок.

Поздовжні елементи каркасу – фундаментні балки, подстропільні конструкції, плити покриття – забезпечують стійкість будівель та приймає повітряні навантаження, які виникають від роботи кранового обладнання.

Елементи каркасу з’єднуються в вузли шарнірно з допомогою металевих закладних деталей, анкерних бовтів та зварки.

Каркаси одноповерхових будівель виконуються з залізобетону, металевими чи змішаними.

Елементи каркасу приймають комплекс силових дій, виникаючих від постійних та тимчасових навантажень та повинні відповідати вимогам міцності, стійкості та довговічності.

Стіни – конструктивні елементи будівель, які необхідні для відокремлення приміщень від зовнішнього середовища (зовнішні стіни) чи одного приміщення від другого (внутрішні стіни).

За характером роботи стіни поділяються на несущі, самонесучі та навесні.

Несущі – приймають навантаження від власної ваги та інших конструкцій та передають її на фундамент.

Самонесучі – несуть навантаження тільки від власної ваги за власним зростом та передає її на фундамент.

Навесні – несуть власне навантаження тільки в межах одного поверху. Вони опираються, як правило на міжповерхові перекриття.

Вимоги: міцність, стійкість, тепло- та звуколізолювальні властивості, вогнестійкість, довговічність, економічність.

Перегородки встановлюються в будівлях в залежності від їх призначення, а саме від типу перегородки.

Перегородки громадських будівель повинні мати гарні звукоізолювальні якості, вогнестійкість, малу масу, можливість вбивати цвяхи, не мати щілин та тріщин, повинні бути індустріальними та економічними.

До перегородок санітарних вузлів та кухонь висувають слідуючи вимоги: вони повинні не поглинати вологу, мати гладку поверхню, яка дозволяє вологе прибирання.

За виглядом матеріалів перегородки громадських будівель можуть бути дерев’яними з фібролітових пліт, цегляні, з гіпсобетонних, керамзитобетонних та шлакобетонних панелей.

Питання 5. Перекриття та підлоги.(СІ)

Перекриттям називаються ті конструктивні елементи, які поділяють внутрішні простори будівлю на поверхи. Перекриття потрібні для прийняття навантажень від власної маси, маси людей, важких приладів та передавання її на стіни чи окремі опори.

Перекриття зв’язуючи між собою окремі стіни, підвищують їх стійкість та просторову жорсткість всієї будівлі. В залежності від свого розташування в будівлі перекриття поділяються на міжповерхові (поділяють суміжні поверхи за висотою), верхні чи горищні (відокремлюють верхні поверхи від покрівлі (горища)), нижні – над підвальні.

За родом матеріалу перекриття можуть бути залізобетонні, залізобетонні з металевими балками.

Підлога складається з основи та покриття. Покриттям називається його верхній шар, який безпосередньо підлягає експлуатаційним діям.

В відповідності з призначенням приміщення підлога повинна володіти гарним опором різноманітним механічним діям:

- стиранню при ходьбі, вдарам;

- невеликим пилоутворенням та можливістю очищення;

- економічністю та індустріальністю устрою;

- мати гарний вигляд, покращувати архітектуру інтер’єра;

- забезпечувати можливість легкого та швидкого ремонту;

- в вологих приміщеннях повинна бути водостійкою та водонепроникною;

- а в пожежонебезпечних приміщеннях – незгораємістю.

Підлога громадських будівель може бути виконана з дерева, асфальту, бетону,

ксилоліту, а також з рулонних, листових, пліт очних та синтетичних матеріалів.

Питання 6. Покриття та покрівля. (СІ)

Покриттям називається верхня конструкційна частина будівлі, яка потрібна

для захисту від атмосферних дії.

Покриття має несущу та огороджуючи частини. Несуща частина покриття

приймає навантаження від снігу, вітру, власної маси та передає їх на стіни чи каркас будівлі.

Вона може стояти складатися з залізобетонних панелей, балок, дерев’яних чи

залізобетонних стропил, ферм.

Огороджуюча частина потрібна для горизонтального та теплоізоляційного

захисту та складається з покрівлі та основи під неї.

В домах, які виконуються за сучасними типовими проектами, застосовують

покрівлі, які володіють високими експлуатаційними якостями та необхідними техніко - економічними показниками.

Покрівля класифікується за різноманітними якостями. За загальним рішенням:

з холодним та теплим горищем, без горищні сумісні; за засобом водовідводу; з внутрішнім чи зовнішнім водостоком; за видом покрівлі; з покривним чи безпокривним шаром;за засобом виконання: збірні та будівельного виготовлення.

Сумісними покрівлями називається пологі без горищні покриття, в яких покрівля сумісна з конструкцією горищного покриття та нижня поверхня є стелею верхнього поверху.

Питання 7. Сходи, вікна та двері. (СІ)

Для забезпечення природного освітлення приміщень влаштовують світло прозорі огородження – вікна.

Конструкції та форма світло прозорих огороджень виконують вагомий вплив на архітектурне обличчя будівлі, на внутрішній облік. Вони виготовляються з деревини, металу та пластмаси. Конструкції вікон повинні задовольняти теплотехнічні та звукоізоляційні вимоги. Окрім того, вони повинні забезпечити необхідне освітлення, вентиляцію приміщень.

Двері складаються з дверних коробок та полотен, які відчиняються. За кількістю дверних полотен розрізняють двері з однім полотном, двома полотнами та полуторні(тобто з двома полотнами неоднакової ширини). Дверні полотна роблять як правило щитові. Щитові двері гігієнічні, економічні та мають гарний зовнішній огляд, особисто при оклеюванні їх шпонам з цінних паперів. В громадських будівлях застосовують прозорі двері з плоского закаленого скла.

Сходи необхідні для співвідношення між поверхами, а також для евакуації людей з будівлі. Помешкання в яких розташовуються сходи називаються сходинковими клітками. Конструкція сход в загалі складається з маршів (нахилених елементів з сходами) та майданчиків. Для безпеки пересування по сходах марші огороджуються перилами.

Питання для контролю знань:

1. Як класифікуються будівлі та споруди?

2. Вимоги, які висуваються до будівель та споруд?

3. Розкрийте поняття «основа», які вони бувають, як класифікуються?

4. Розкрийте поняття «фундамент», які вони бувають, як класифікуються?

5. Які ви знаєте елементи каркасів, стін та перегородок?

6. Розкрийте поняття «перекриття», «підлога».

7. Розкрийте поняття «покрівля», «покриття».

8. Вимоги, які висуваються до вікон та дверей де і як вони встановлюються?

Дата добавления: 2014-01-04