Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким,
що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за
режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

2) перебування на робочому місці, на території підприємства*
або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових)
обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого
на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до
правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому
числі протягом робочого та надурочного часу;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після
закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а
також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по
території підприємства перед початком роботи і після її
закінчення;

4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця
в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та
неробочі дні;

5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що
належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому
роботодавцем відповідно до укладеного договору;

6) використання власного транспортного засобу в інтересах
підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи
безпосереднього керівника робіт;

7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює
потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових
(посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій
або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за
дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших
масових заходах та акціях, які проводяться підприємством
самостійно або за рішенням органів управління за наявності
відповідного розпорядження роботодавця;

8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації
техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і
транспортних засобах, що використовуються підприємством;

9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги
іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності
відповідного рішення роботодавця;

10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на
його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час
змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з
виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з
впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи
середовища;

11) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами)
обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта
за дорученням роботодавця;

12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження
згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному
засобі будь-якого виду та форми власності;

13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої
серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних
роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція,
технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників,
копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших
підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під
землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою,
що підтверджено медичним висновком;

14) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах
морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення
обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або
його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу
психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;

15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення,
пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових
(посадових) обов'язків;

16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство
потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним
трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства
незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків
з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків
невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних
органів;

17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок
погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом
небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання
ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним
висновком;

18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його
смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок
впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або
факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що
підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов
обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а
робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до
медичного висновку;

19) перебування потерпілого на території підприємства або в
іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування,
яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового
розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час
перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням
виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням
обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи
за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних
конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів,
передбачених колективним договором, якщо настання нещасного
випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих
факторів, що підтверджено медичним висновком.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного
соціального страхування громадян від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку 6.

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються
такими, що пов'язані з виробництвом, є:

1) перебування за місцем постійного проживання на території
польових і вахтових селищ;

2) використання в особистих цілях без відома роботодавця
транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо,
які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що
сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними
висновками);

3) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем,
наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також
їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено
відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із
застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням
вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий,
який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного
сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від
роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового
розпорядку підприємства або колективного договору;

4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене
виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку
за відсутності технічних та організаційних причин його настання,
що підтверджено відповідним медичним висновком;

5) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду
або відповідною постановою слідчих органів;

6) природна смерть, смерть від загального захворювання або
самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку),
що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або
слідчих органів.

Роботодавець або у разі, коли нещасний випадок стався з
фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе
роботою самостійно та застрахована у Фонді, керівник робочого
органу виконавчої дирекції Фонду, який утворив комісію, повинен
розглянути і затвердити примірник акта за формою Н-5 і Н-1 (у
разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з
виробництвом) протягом доби після надходження матеріалів щодо
результатів розслідування.

Матеріалами розслідування є акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі,
коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з
виробництвом), наказ про утворення комісії, картка за формою П-5
(у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння),
пояснення потерпілого, осіб - свідків нещасного випадку та
причетних до нього осіб (у разі їх наявності), копії документів
про кваліфікацію працівника, проведення відповідних інструктажів
та медичних оглядів, а також отримання завдання на виконання
роботи, під час якої стався нещасний випадок (за наявності), а
також у разі потреби витяги з експлуатаційної документації, схеми,
фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця
(устаткування, апаратури, матеріалів тощо), висновок
лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в
організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка
представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити
їх з матеріалами розслідування.

ТЕМА 6. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

Економічні процеси в Україні здебільшого набува­ють позитивного характеру. Починаючи з 2000-го року, відбувається збільшення промислового виробництва в межах 12–16%, сільського господарства — 8–12%, товарів народного споживан­ня — 21–26%. Всі ці показники повинні, у першу чергу, відобразити підвищення життєвого рівня та со­ціальних гарантій для народу України. Проте реалії свідчать, що да­на низка економічних проблем ще залишається невтішною.

Соціальне страхування є важливою складовою соціального захисту населення.

6.1.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.

Соціальне страхування являє собою систему прав і гарантій, що спрямовані на матеріальну підтримку громадян, насамперед працюючих, і членів їх сімей у разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок, безробіття, досягнення пенсійного віку тощо) заробітку, а також здійснення заходів, пов‘язаних з охороною здоров‘я застрахованих осіб. Соціальне страхування є важливим фактором соціального захисту населення.

Згідно ст. 5 Закону України “Про охорону праці” усі працівники підлягають загальнообов‘язковому соціальному страхуванню від нещасного випадку і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю працівників;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

- відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

- паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

- своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

- обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

- надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

- обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

- формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

- економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

- цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Дата добавления: 2014-01-04