Командитне товариство

Основна відмінність командитного товариства від інших організаційно-правових форм господарської діяльності полягає в тому, що воно складається з двох груп учасників, тісно пов'язаних між собою. Одні з них здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і відповідають всім своїм майном і за всіма зобов'язаннями товариства незалежно від розміру внесеної ними частки майна (в цьому сенсі відповідальність є для них необмеженою). По суті справи вони є повними товаришами і як би складають повне товариство всередині командитного.

У командитному товаристві посиленою відповідальністю повних товаришів як би гарантується довіра основних учасників, яка і є центром тяжіння товариства на вірі.

Інші учасники — вкладники, (командитисти) вносять вклади до майна товариства і відповідають за зобов'язаннями товариства тільки цим вкладом, але не особистим майном. Оскільки їх вклади стають власністю товариства, вони несуть лише ризик втрати, а не ризикують так сильно, як учасники з повною відповідальністю, тому командитисту усунені від ведення справ товариства. У них є право на отримання доходу за внесками та інформації про діяльність товариства, але вони вимушені повністю довіряти учасникам з повною відповідальністю в тому, що стосується використання майна товариства. Тут і виявляється суть назви «Товариство на вірі».

Командитні товариства можуть стягувати більші капітали, ніж повні товариства, оскільки завжди легко знайти людей, готових ризикнути заздалегідь визначеною сумою, ніж таких, які поставлять на карту весь свій капітал.

Та все ж, як показує практика, командитне товариство об'єднує невелику кількість осіб, та і виникає воно, як правило, з повних товариств, що розпускаються після смерті або визнання недієздатним одного з учасників. Часто спадкоємці, не бажаючи набувати статусу підприємця в повному товаристві, погоджуються стати членами товариства на вірі. Колишні учасники в цьому випадку стають повними товаришами. Таким чином, виходячи із зазначеного вище, командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства (ст. 75 Закону).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Кількість товаришів в товаристві може бути будь-якою, але мінімальна — два: один повний і один неповний товариш. Максимальна ж межа не визначена.

Виникає товариство на вірі на основі засновницького договору, який підписується всіма повними товаришами (п. 1 ст. 134 ЦК України). Він повинен містити найменування товариства, місце його знаходження, порядок управління, умови розподілу прибутку і збитків, розмір та склад складеного капіталу, порядок зміни часток кожного з повних товаришів в складеному капіталі, розмір, склад, терміни і порядок здійснення ними вкладів, їх відповідальність за порушення ними обов'язків по внесенню вкладів, сукупний розмір вкладів, що вносяться

Особливе становище повних товаришів у командитному товаристві позначається на його найменуванні. У нього включаються тільки імена повних товаришів і слово «командитне товариство» або ім'я не менше ніж одного повного товариша з додаванням слів «і компанія» чи «командитне товариство».

Особливою своєрідністю у командитних товариствах відрізняється і порядок управління ними. Кожна з двох груп товаришів може брати участь в управлінні на най різноманітніших підставах.

Вкладники беруть певну особисту участь у діяльності товариства, наприклад, висловлюють свою думку, заперечення, дають поради, здійснюють контроль, представництво за дорученням. Вони мають право брати участь у загальних зборах, знайомитися з річними звітами і балансами, отримувати частину прибутку товариства, що належить їх частці у складеному капіталі, після закінчення фінансового року вийти з товариства і отримати свій вклад, передати свою частку або її частину іншому вкладникові або третій особі. Останнє може здійснюватися без згоди товариства або повних товаришів. Якщо вкладник має намір продати свою частку або її частину третій особі, в інших вкладників виникає право її переважної купівлі.

Що стосується обов'язків вкладників, то ЦК України, а саме ст. 137 передбачає обов'язок внести вклад до складеного капіталу і отримати свідоцтво про участь у товаристві. Ст. 80 Закону теж передбачає в якості обов’язків вкладника командитного товариства вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і в порядку, передбаченими установчим договором. Останній із зазначених обов'язків може здатися на перший погляд несправедливим. Але якщо врахувати, що вкладник має право контролювати дії повних товаришів, оглядати документацію, перевіряти інвентар, право дати або не дати згоду повним товаришам щодо операції, що виходить за межі звичайних операцій, то, можливо, це твердження виправдане. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50% майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожен із вкладників має внести не менше 25% свого внеску.

Командитне товариство може зазнати у своєму складі змін і навіть бути ліквідоване. При цьому воно, в принципі, підкоряється правилам, адресованим законом повному товариству, проте є і відмінності.

Смерть повного товариша припиняє його особисту участь, яка не переходить до спадкоємців. Вони набувають майнових прав і можуть стати вкладниками. Смерть вкладника ніяк не впливає на структуру товариства, відбувається тільки заміна персон, якщо є спадкоємці, які хочуть увійти до товариства. У будь-якому випадку товариство збережеться, якщо залишиться принаймні один повний товариш і один вкладник.

При ліквідації командитного товариства вкладники не тільки мають переважне право перед повними товаришами на отримання своїх внесків або їх грошового еквівалента з майна товариства, тобто є одними з кредиторів товариства, а й беруть участь у розподілі залишку майна товариства після задоволення вимог кредиторів, тобто мають право на ліквідаційну квоту. Ліквідовується товариство на вірі при вибутті всіх вкладників, що брали участь у ньому. Проте повні товариші мають право замість ліквідації перетворити товариство на вірі в повне товариство.

Дата добавления: 2014-01-04