Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система показників виробничої потужності

При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому для оцінки реальної. лану її використання потрібна система показників.

Як система показників в цілому, так і окремі з них повинні відповідати певним вимогам. У першу чергу кожний із показників, який входить до тієї чи іншої групи, має чітко визначене призначення в системі аналізу та використовується для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей. Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного із показників, які входять до тієї чи іншої групи та системи в цілому.

Серед показників першої групизагальної характеристики використання виробничої потужності в організації - слід виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кпп), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом, до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.

Зовсім інше значення має коефіцієнт використання діючої виробничої потужності (Кдп). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності за величиною може значно відрізнятися від проектної. У свою чергу виробнича потужність поділяється на певні види, кожен з яких має різне значення при розв'язанні питань планування та організації виробництва. Рівень використання різних видів потужності необхідно розглядати окремо. Насамперед, потрібно оцінити рівень використання прийнятої середньорічної та фактичної виробничої потужності. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. За ре­зультатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Рівень використання середньо-розрахункової або норма­тивної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом норматив­ної величини потужності (Кнп):

Кнп = Вп / Впн

де Впн - розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна оцінити ре­зерви її поліпшення, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати за допомогою групи показників, які характеризують рівень використання обладнання. До них належать коефіцієнти змінності роботи обладнання, коефіцієнт завантаження обладнання та показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом виз­начення коефіцієнта змінності роботи обладнання (Кзм) є ділення планової розрахун­кової або фактичної машиномісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну:

де - сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції.

Коефіцієнт режимної змінності устаткування показує ступінь його зайнятості по змінах:

Кзм.реж.= (2q2 + 3q3 ) / (q2+q3 ),

де q2 - кількість верстатів, що працюють у дві зміни, од.;

q3 - кількість верстатів, що працюють у три зміни, од.

Коефіцієнт завантаження устаткування (див. тему 8.2) на виробничу програму (Кз.у.) характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і струк­турою парку устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи.

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Показник, який характеризує середній час роботи машини (год.), обчислюється як:

,

де Свст - кількість встановленого обладнання.

За такими показниками можна оцінити вплив факторів, які характеризують кон­структивно-технологічні особливості продукції, що виготовляється, та досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва, відображають наявні ресурси та їх використання в часі. Будь-який із показників відображає, насамперед, використані технологічного обладнання, яке визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників характеризує не тільки рівень використання виробничої потужності, а й резерви поліпшення її використання.

Важливим етапом в аналізі використання виробничої потужності є оцінка ступеня рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або при прийнятій потужності, яка проводиться за допомогою другої групи показників. Рівень завантаження обладнання дає уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничій потужності підрозділів та груп взаємозамінного обладнання. Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання існує коефіцієнт пропорціності (Кпр), який належить до другої групи показників. Він визначається як відношення кількості обладнання, зайнятого у виготовленні продукції (Спр), до загальної кількості встановленого обладнання (Свст).

Якщо Спр = Свст, то коефіцієнт пропорційності дорівнює коефіцієнту завантажені обладнання. У всіх інших випадках вони відрізняються за величиною.

Коефіцієнт пропорційності має деякі особливості. Так, якщо коефіцієнт змінності характеризує використання обладнання в часі, а коефіцієнт завантаження - ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва, то коефіцієнт пропорційності характеризує рівномірність у роботі парку машин. За допомогою цього показника можна визначити, яка кількість встановленої я обладнання у виробничому підрозділі може одночасно працювати при повній структурі парку машин та структурі машиномісткості заданої виробничої програми. Водночас він показує, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню у певний момент.

Коефіцієнт змінності роботи обладнання і коефіцієнт завантаження обладнання значною мірою залежать від обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не змінюється значення коефіцієнта пропорційності і тоді, коли збільшується загальна кількість обладнання в цехах і на ділянках без зміни його структури.

Визначивши за допомогою коефіцієнта пропорційності рівень пропорційності у виробничій потужності, можна встановити ту кількість машин, верстатів, які безперервно беруть участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, яка може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.

Найбільш доцільно використовувати таку формулу визначення коефіцієнта пропорційності (Кпр):

КПР = Кзм.вст / Кзм.н,

де Кзм..вст - коефіцієнт змінності роботи встановленого устаткування;

Кзм.н - нормативний коефіцієнт змінності.

Важливе місце в аналізі рівня використання виробничої потужності посідають інтегральні вартісні показники. Вони утворюють третю групу показників і дають змог оцінити вплив використання виробничої потужності на ефективність виробництва. Одним із таких показників є фондовіддача. Цей показник має прямий зв'язок із показниками, які вказують на рівень завантаження обладнання.

Фондовіддача визначається за формулою:

. Фв = ВП (або ТП) / Sср,

де ВП (або ТП) - обсяг валової (товарної) продукції підприємства, грн.;

S ср - середньорічна вартість основних засобів, грн. Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:

де Фв - приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання;

Кз.з, Кз.б - коефіцієнти завантаження обладнання відповідно у звітному і базовому періодах;

Фв6 - фондовіддача у базовому періоді.

За показником фондовіддачі оцінюють ступінь відповідності фактичної та проект­ної фондовіддачі, а також зіставляють проектну фондовіддачу із прийнятою потужні­стю. Порівнявши ці два показники, можна визначити резерви підвищення фондовід­дачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, які в свою чергу характеризу­ють резерви поліпшення використання прийнятої потужності. Резерв підвищення фондо­віддачі (Рф.в) можна обчислити за формулою:

Рф.в = (Фв.пр. - Фв.п) / Фв.пр х 100,

де Фв.пр - проектне значення фондовіддачі;

Фв.п - фондовіддача, обчислена за прийнятою потужністю.

Визначаються також показники фондомісткості та фондоозброєності підприємства.

Фондомісткість:

Фм = S СР / ВП (або ТП) = 1 / Фв,

де S ср - середньорічна вартість основних засобів, грн.;

Фв - фондовіддача.

Фондоозброєність:

Фоз = Sср / Ч,

де Ч - середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

Ефективність використання активної частини основних засобів характеризує такий вартісний показник як випуск продукції в розрахунку на 1 грн. вартості обладнання. Цей показник може бути доповнений показником випуску продукції на одиницю облад­нання. Він обчислюється як у вартісних, так і в натуральних одиницях. Показник у натуральних одиницях застосовується для оцінки використання виробничих потужнос­тей ливарних, кувальних, зварювальних цехів. Особливу роль цей показник відіграє в міжзаводському аналізі, який проводиться з метою виявлення резервів поліпшення використання потужностей.

Дуже важливим показникомє коефіцієнт, який характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник застосовується при оцінці рівня використання виробничої потужності тих підрозділів, величина потужності яких залежить насамперед від величини виробничих площ.

Також до числа важливих інтегральних показників використання обладнання розраховують коефіцієнт інтегрального використання обладнання (виробничої потужності), який включає оцінку екстенсивного й інтенсивного використання цього устаткування.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (виробничої потужності) на робочому місці розраховується за формулою

де Тшті - норма часу на обробку і-ї деталі;

N і - кількість ї-х деталей;

т - кількість видів деталей, що обробляються;

Фд - дійсний фонд роботи обладнання.

На підприємстві:

Кекс = Фд / Фн,

де Фд - дійсний фонд роботи обладнання;

Фн - номінальний фонд часу роботи обладнання,

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (виробничої потужності) на робочому місці (групі робочих місць):

 

,

 

де Тшті - норма часу на обробку і- тої деталі;

Тмі - час машинної і машинно-ручної обробки і- тої деталі;

Ni - кількість і- тих деталей;

m - кількість видів деталей, що обробляються;

По підприємству (при оцінці сподивання електроенергії):

Кі = Ер / Впвст * Фд,

де Ер - спожита за рік електроенергія;

Впвст - встановлена потужність усіх струмоприймачів;

Фд - дійсний фонд роботи обладнання.

У результаті коефіцієнт інтегрального використання обладнання (виробничої потужності):

Кінтегр =Ке * Кi,

де Ке - коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (виробничої потужності);

Кi - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (виробничої потужності).

Наведена система показників дає змогу отримати інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання виробничої потужності підприємств та й» підрозділів, встановити черговість проведення заходів щодо поліпшення використання виробничої потужності та розробити ефективні шляхи реалізації резервів виробничої потужності.

У сучасних умовах господарювання максимальне використання виробничих по­тужностей підприємств є найдешевшим заходом, що різко впливає на ефективність роботи кожного із них. Виробничі потужності підприємств, матеріальною основою яких е сучасні системи машин, мають динамічний характер. У їхньому складі відбуваються як якісні, так і кількісні зміни.

Якщо не враховувати впливу об'єктивних факторів на зміну потужностей, то це позначиться на ефективності їх використання. Особливо чутливий такий вплив в умовах частої зміни продукції та технології її виготовлення. Освоєння виробництва нових модернізованих виробів у багатьох випадках зумовлює зміну структури потужностей, а іноді вимагає докорінної їх перебудови.

Отже, йдеться про розв'язання такого комплексного завдання, як поліпшення вико­ристання виробничих потужностей підприємства шляхом залучення значних резервів недовантаження наявного устаткування та формування резервних потужностей для забезпечення освоєння випуску нових видів продукції, що користуються підвищеним попитом у споживачів.

Підприємства мають великі можливості для підвищення ефективності використан­ня потужностей шляхом раціональної побудови систем машин за рахунок маневруван­ня наявними у них виробничими потужностями.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності | Планування персоналу в організації
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 755; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.