Форс-мажорні обставини та їх відображення у договорах

Виконання договору у підприємницькій діяльності іноді не тільки залежить від сумлінності і порядності контрагента, але і від впливу обставин, які неможливо спрогнозувати, оскільки вони виникають у результаті непередбачених і невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються нездоланною силою, або "форс - мажором". До речі, термін "форс - мажор" має французьке походження і використовується для позначення нездоланної сили, а розрив договору, у якому обумовлюються права сторін при виникненні форс-мажорних обставин називається: "Застереження про нездоланну силу", "Форс-мажорні обставини", "Випадки звільнення від відповідальності", або "Підстави для звільнення від відповідальності". Розділ про форс-мажорні обставини широко використовується у практиці міжнародного бізнесу та укладання

зовнішньоекономічних договорів (контрактів) [91]. Необхідність всебічного обліку усіх факторів ризику у підприємницькій діяльності, визначає важливість та актуальність застосування розділу про форс-мажорні обставини у господарських договорах.

Цей розділ дозволяє переносити термін виконання договору, або взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань по ньому. Тут слід зазначити, що звільнення сторін від повного чи часткового виконання своїх зобов'язань, здійснюється у зв'язку з виникненням нездоланної сили, настанням непередбачених обставин внаслідок випадкових подій, які неможливо було передбачити.

Тому такі терміни, як: нездоланна сила, випадкові події, непередбачені обставини грають дуже важливу роль у договорі. Більш того, у правових системах різних країн існують різні поняття зазначених правових термінів.

Щоб уникнути різночитання в термінології договору, яка використана у його тексті, термінам необхідно давати чітке визначення. Неприпустимо при формулюванні статті про умови форсу-мажору обмежитися лише посиланням на обставини нездоланної сили, не визначаючи змісту цього поняття. При цьому рекомендується користатися Постановою Кабінету Міністрів України №1099 від 15.07.1998 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуаций“. Наприклад, визначення обставин нездоланної сили може виглядати так: "Під нездоланною силою сторони договору мають на увазі зовнішні і надзвичайні події, що не існували під час підписання договору, яки виникли мимо волі продавця і покупця, і дії яких не могли перешкодити за допомогою мір і засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та очікувати зі сторони, яка підпала під дії нездоланної сили”.

Обставини нездоланної сили можливо визначити також перерахуванням конкретних явищ і подій, наприклад: "Нездоланною силою визнаються наступні події: землетрус, повінь, пожежа, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, відхилення в шляху, викликані воєнними діями, заборона та інші прояви урядової політики, включаючи заборону експорту і імпорту, або інше ліцензування, епідемії, аварії на транспорті, війна та воєнні дії”.

Перелік конкретних явищ і подій може бути ще ширше і залежить в основному від домовленості сторін та застосовного права. Так, наприклад, арбітражна практика України відносить до нездоланної сили також паводки, селеві потоки, різке падіння рівня води у ріках.

А в практиці міжнародної торгівлі до форс-мажорних обставин іноді відносять виробничі утруднення експорту, зміни в період дії контракту митного режиму в країні контрагента, страйки [91]. До речі, включаючи страйк у перелік форс-мажорних обставин необхідно визначити характер страйку, оскільки не всякий страйк можна віднести до таких обставин. Наприклад, страйк на одному підприємстві легко спровокувати якими-небудь діями керівництва цього підприємства. Отже у сторони, що не виконала зобов'язання за контрактом, з'являється можливість уникнути відповідальності. Але на загальнонаціональний страйк чи цілої галузі господарювання не можуть вплинути керівники окремого підприємства або фірми. Тому для визнання страйку обставиною нездоланної сили необхідно вказувати в договорі, який саме страйк мається на увазі і звільняє від відповідальності за невиконання договору.

У будь-якому випадку в інтересах обох сторін заздалегідь погоджувати і внести в умови договору конкретний перелік обставин, що сторони будуть вважати форс-мажорними, інакше випадки настання форс-мажорних обставин можуть витлумачуватися з торгівельними порядками країни виконання договору. Варто мати на увазі, що найменування, ознаки, зміст цього поняття, правові наслідки форс-мажорної обставини по-різному визначаються в національних законодавчих джерелах.

При формулюванні умов договору про форс-мажор. продавець і покупець повинні враховувати вимоги застосованого до даного договору права і міжнародних угод, що згадуються в договорі. Сторони також вправі погоджувати й уточнювати лише ті положення умов договору, що в обраних ними національному законодавстві чи в міжнародній угоді, не урегульовані або не обов'язкові до застосування.

Складаючи розділ договору про форс-мажорні обставини необхідно враховувати, що надзвичайні ситуації, які можна передбачати, не можна віднести до обставин нездоланної сили. Тому ті дії уряду, які можна угадати, не можна віднести до цих обставин. Але в сучасних умовах зміни і появи нових законодавчих актів виникають обставини, дії яких не можна ні угадати, ні запобігти (наприклад, введення обмежень або заборони на експорт чи імпорт). Але ці ситуації краще віднести до перешкод "поза контролем". Їх теж необхідно вказати в договорі як звільняючі від відповідальності за умовами, що сторона, яка не виконала зобов'язання за договором - прийняла усі розумні міри, яких можна було вимагати й очікувати від неї в ситуації, що створилася.

Обставини нездоланної сили можуть діяти настільки довго, що виконання договору для сторін стане економічно безглуздим. Тому в договорі необхідно вказувати граничні терміни, після яких сторони мають право анулювати взаємні обставини. При цьому слід обов'язково домовлятися про те, що жодна зі сторін не буде мати права зажадати від іншої сторони відшкодування збитків. У виглядi виключення, іноді є вимога покупця повертати виплачені аванси, але така вимога не достатньо ефективна і, як показує арбітражна практика, покупцю дуже важко довести, що продавець до моменту виникнення форс-мажорних обставин не використовував аванси на виконання замовлення покупця.

Гранична тривалість терміну дії обставин нездоланної сили залежить від терміну виконання договору, характеру товару, способу продажу та торгівельних порядків. Наприклад, у договорах на продовольство такий термін складає звичайно не більш 15-30 днів, на товари виробничо-технічного призначення - 3-6 місяців.

Настання і припинення форс-мажорних обставин повинне бути документально підтверджено, тому в договорі необхідно передбачати обов'язки сторони, для якого наступили такі обставини, представити в обговорений термін свідоцтво Торгової палати або іншої уповноваженої організації, які підтверджують наявність форс-мажору. Крім свідчення, варто включати в договір умови, що передбачають зобов'язання, згідно яким потрібно продовження терміну виконання, та одна сторона повинна направити іншій стороні повідомлення про настання вищевказаних обставин. Більш того, необхідно враховувати, що збір документів, необхідних для розгляду і визнання подій, яки відбулися обставинами нездоланної сили, займе якийсь час. Тому в договорі необхідно чітко зафіксувати, що після повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин пройде визначений час, після закінчення якого будуть представлені підтверджуючі документи.

Як правило, у договорі конкретно вказується назва організації, що буде свідчити настання і тривалість дії непередбачених обставин шляхом видачі про це свідчення, а також конкретні терміни і форму повідомлення про їх настання. Сторони договору можуть встановити відповідальність сторони, у якої виникла неможливість виконання зобов'язань, у вигляді відшкодування іншій стороні збитків, викликаних несвоєчасним повідомленням про обставини форсу-мажору, що виникли або були припинені.

Таким чином, форс-мажорне застереження в договорах повинно включати наступні елементи:

1) умова про звільнення сторони, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань, від відповідальності за його виконання;

2) визначення характеру форс-мажорних обставин;

3) перелік обставин, розглянутих сторонами як такі, що створюють неможливість виконання зобов'язань

4) вказівка на те, що відповідні зобов'язання повинні бути надзвичайними, непередбаченими за даних умов; що вони не залежать від волі сторін і відносяться до явищ, яки не пов’язані з їх діяльністю, що їх відрізняє непередбаченість;

5) обов'язок повідомлення у визначений термін про настання, передбаченої тривалості і припинення обставин, визнаних форс-мажорними, тобто неможливості виконання зобов'язань;

6) форма такого повідомлення;

7) визначення форми документа, що підтверджує наявність факту неможливості виконання його дії за часом, та яким органом він повинен бути затверджений i засвідчений;

8) назва незалежної організації, що повинна підтвердити факти, що містяться в повідомленні про неможливість виконання зобов'язань;

9) домовленість про наслідки неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини;

10) угода сторін про термін форс-мажорної обставини, протягом якого договір припиняється, а термін його виконання відсувається;

11) права та обов'язки сторін після закінчення терміну дії форс-мажорних обставин;

12) порядок розрахунку між сторонами у випадку припинення контракту внаслідок неможливості виконання;

13) відповідальність сторін за невиконання цих обов'язків;

14) інші умови, яки цікавлять сторони договору.

У випадку, якщо сторони не включили в договір розділ про форс-мажорні обставини, але визначили законодавчу базу, яка регламентує права і обов'язки сторін у випадку їх виникнення, то умова про форс-мажор буде регламентована застосовним правом. При формуванні зовнішньоекономічного договору (контракту) сторони також зможуть вказати, що права й обов'язки підлеглі "Віденській конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів", якщо держава хоча б однієї з них приєдналася до цього акту.

Звільнення від відповідальності - одне з найбільш важливих питань у змісті розділу договору про форс - мажорні обставини. Величезне значення при цьому має термінологія, яка використовується сторонами, та має неоднакове тлумачення в різних правових системах. Тому найкраще, навести в договорі конкретне визначення випадків звільнення від відповідальності у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Дата добавления: 2014-01-04