Оцінка варіантів рішень

Вибір стратегії

Критерій (оцінка) рішень являє собою правило порівняння і вибору альтернатив, що визначає економічний і соціальний ефект. Використання об’єктивних критеріїв оцінки варіантів рішення дає змогу порівняти ці варіанти і вибрати найкращий. У загальному плані основним критерієм управлінських рішень є закон економії суспільної праці при виробництві і реалізації продукції.

На практиці використовують різні критерії для прийняття рішень в умовах ризику, неповної інформації і невизначеності.

При розв’язанні складної проблеми кожен керівник приймає певну стратегію. Стратегія розглядається як широка загальна концепція діяльності підприємства. Вона являє собою загальну програму дій, що включає розподіл ресурсів для досягнення кінцевих цілей, вибір основних задач і курсу дій. Розрізняють такі види стратегії (можливої поведінки): песимістичну, обережну, ризикову, дуже ризикову, азартну.

Мінімаксна стратегія визначає певну сукупність дій, виходячи з найнесприятливішого збігу обставин (погодних умов, умов постачання запасних частин, надходження субсидій тощо). Наприклад, якщо відомо, що останні заморозки бувають переважно до 15 травня, то за мінімаксною стратегією приймають рішення почати садіння овочів у відкритий грунт після цієї дати. Цим досягається гарантія, що кращі результати ймовірні, а гірші - ні.

Згідно зі стратегією середнього ризику керівник орієнтується на середні найтиповіші умови. Стратегією допустимого ризику передбачається найсприятливіший стан зовнішнього середовища, висока ефективність і водночас великий ризик, оскільки немає впевненості, що реалізація рішень здійснюватиметься у сприятливих умовах.

Рішення формулюється в остаточному вигляді після його обговорення, погодження і уточнення. В окремих випадках для підвищення сприятливості рішень необхідне автократичне розв’язання проблем, що грунтується на одноособовому прийнятті рішень менеджером. Проте в процесі колективного обговорення підвищується імовірність розробки кращого рішення, оскільки активізуються розумові процеси, кожний учасник кворуму має можливість аналізувати чужі ідеї та висловлювати власні, і стає співавтором або учасником прийняття рішення, а отже, легше орієнтується в загальному ході виробничого процесу.

Вибір і реалізація найкращих варіантів рішень з усіх можливих становлять суть ефективного управління. Якщо немає альтернатив, тоді відпадає потреба у прийнятті рішення. Будь-яке рішення, що приймається в сфері управління, має відповідати чітко сформульованим вимогам. Найбільш загальною вимогою до рішень є їх висока якість. Під якістю господарських рішень слід розуміти сукупність їх властивостей (наукова обґрунтованість, своєчасність, правомірність, узгодженість, цілеспрямованість, доцільна форма викладу), які є передумовою досягнення поставлених цілей з мінімальними затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів за допустимого рівня ризику.

Окрім наведених факторів важливе значення мають наступні;

- відкидання неякісних рішень;

- гуманність при прийнятті рішень;

- розподіл прийняття рішень між уповноваженими рівнями керівництва;

- достатній рівень деталізації інформації;

- врахування приватних упереджень; динамічність та дисциплінованість виконавців;

- наявність альтернативних варіантів дій;

- достатня обміркованість рішень;

- вживання профілактичних засобів;

- використання точної інформації;

- послідовне і наполегливе виконання рішень.

У книзі «Розумні рішення для керівників» американські автори С. Діп та Лілі Сюссмен пропонують наступні 12 корисних порад для прийняття рішень:

1) усвідомте Ваші власні схильності і упередження у прийнятті рішень. Ви емоційні чи логічні? Любите швидко діяти чи порадитись?;

2) прислухайтесь до поглядів, які відрізняються від Ваших;

3) перемагайте спокусу застосувати методи вирішення вчорашніх проблем для подолання сьогоднішніх;

4) переконайтеся, що Ви вирішуєте саме ту проблему яку потрібно; Співставте проблему та рішення для того, аби зрозуміти їх природу;

5) аналізуйте максимальну кількість варіантів рішення;

6) усвідомте, що навіть найліпше рішення може призвести до нової проблеми;

7) якщо Ви користуєтесь «жерсткими фактами» для вашого рішення, перевірте цифри; Пам’ятайте, що всі дані, подані людьми, майже завжди є упередженими;

8) якщо Ви приймаєте рішення, які хвилюють інших, поясніть причини, що спонукали Вас до вибору того чи іншого варіанту рішення;

9) орієнтуйтесь на «задовільність», а не оптимальність; «Задовільний» керівник визнає, що найкращого вибору не існує - рішення є лише добрі і погані; Відповідно робиться й вибір;

10) ставте багато запитань;

11) вчіться на попередніх рішеннях;

12) заохочуйте критику. Збирайте довкола себе людей, які можуть сміливо сказати, що певні Ваші ідеї не виправдають себе.

Дата добавления: 2014-01-04