Глобалізація паблик рілейшнз як професіональної системи

Невід'ємною складовою розвитку системи паблик рілейшнз стала організація асоціацій і товариств фахівців, котрі спеціалізуються на зв'язках із громадськістю. Зокрема Товариство паблик рілейшнз Аме­рики свій родовід веде ще з 1936 року, з утворення провідними практи­ками цієї галузі Національної асоціації директорів пабліситі, яка в 1944 році змінила свою назву на Національну асоціацію радників із паблик рілейпшз. У 1948 році асоціація злилася з іншою професіональною ор­ганізацією, заснованою у 1939 році, - Американською радою з питань паблик рілейшнз, утворивши таким чином Товариство паблик рілейшнз Америки. Нарешті, у 1961 році сталося чергове злиття останнього з ще однією національною асоціацією - Американською асоціацією паблик рілейшнз. Назва залишилася попередньою - Товариство паблик рі­лейпшз Америки (Public Relations Society of America). Це товариство сьогодні у своїх рядах нараховує близько 15 тисяч членів і має більше 100 відділень у різних містах СІЛА. Воно міцно пов'язане з могутньою організацією бізнесу - Національною асоціацією промисловців.

Крім Товариства паблик рілейшнз Америки, яке є організацією за­гальнонаціонального масштабу, у СІЛА існують спеціалізовані (галузе­ві) асоціації фахівців із паблик рілейшнз. Вони працюють у сферах ос­віти, сільського господарства, промисловості, банківської справи, заліз­ничного транспорту, охорони здоров'я та соціального забезпечення, ре­лігії, спорту тощо. Свої асоціації паблик рілейшнз мають представники окремих рас і національних меншин. Такі галузеві товариства й асоціа­ції здійснюють дослідницьку роботу, видають довідкову та методичну лі­тературу, проводять семінари, займаються просвітницькою діяльністю.

Порівняно із СІЛА розвиток професіональної системи паблик рі­лейшнз в інших країнах Заходу став розгортатися дещо пізніше. Зрозу­міло, це аж ніяк не означало, що методи та прийоми, якими користують­ся для налагодження зв'язків із громадськістю, не приймалися до уваги окремими фірмами, організаціями або установами тих чи інших країн.

Зокрема, у Великобританії Королівське управління з торгівлі, утво­рене у 1926 році, ставило таку мету: за допомогою плакатів, кінопро-дукції, виставок, преси та радіо «показати громадянам Великобрита­нії, що «імперія ще жива». У 1933 році вперше в Міністерстві пошто­вих зв'язків було утворено відділ паблик рілейшнз, роботу якого очо­лив відомий фахівець у цій справі Стефан Таллентс. Розширення культурних і просвітницьких зв'язків з іншими країнами світу розгор­нула Британська Рада, заснована у 1934 році. Перед Другою світовою війною в ряді міністерств, зокрема праці та охорони здоров'я, також ут­ворили відділи паблик рілейшнз. Робота щодо цілеспрямованого нала­годження зв'язків із громадськістю значно прискорилася під час війни, особливо після відновлення діяльності Міністерства інформації. У по­воєнні роки, коли зростало напруження у стосунках між підприємцями і робітниками, інтерес корпорацій Великобританії до паблик рілейшнз став швидко підвищуватися. Однак ця система у сфері бізнесу такого масштабу розвитку, як у СІЛА, в Англії не зазнала. Найбільшого поши­рення вона тут набула в діяльності державних органів, інститутів міс­цевого самоврядування та в інших некомерційних сферах життя.

У 1984 році у Великобританії став функціонувати Інститут паблик рілейшнз, який започаткував основи становлення цієї професії в кра­їні та підготовку фахівців-професіоналів із питань зв'язків із громад­ськістю. Велику роботу щодо упорядкування консультативної діяль­ності фахівців зв'язків із громадськістю нині виконує професійна Асоціація консультантів у галузі паблик рілейшнз Великобританії.

Такі процеси становлення і розвитку національних систем паблик рілейшнз спостерігалися і в інших країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Греції, Іспанії - більш як у 60 країнах світу, де теж створені національні асоціації паблик рілейшнз.

За таких обставин очевидною стала потреба координації діяльнос­ті цих національних асоціацій на міжнародному рівні. Ідея створення саме міжнародної організації паблик рілейшнз зародилася ще в 1949 році в Лондоні під час приватної наради фахівців із питань зв'язків із громадськістю від Голландії та Англії. Вони дійшли висновку про не­обхідність організації міжнародного товариства, мета якого - сприя­ти підвищенню рівня професіоналізму та ефективності діяльності фахівців-практиків сфери паблик рілейшнз різних країн.

Наступного року під егідою Голландського королівського міжна­родного торговельного ярмарку та Голландського товариства паблик рілейшнз в Амстердамі зібралася група керівників провідних фірм Великобританії, Голландії, Франції, Норвегії та СІЛА, що працювали в даній галузі. Після дискусії була прийнята заява про необхідність утворення Тимчасового міжнародного комітету, який зосередив би свою увагу на міжнародному обміні інформацією, кооперуванні ді­яльності та координації співробітництва фахівців із паблик рілейшнз і як наслідок заснував би Міжнародну асоціацію паблик рілейшнз.

Після п'ятирічної роботи утвореного Тимчасового комітету, жвавого обміну думками з приводу концепції діяльності міжнародного органу з паблик рілейшнз 1 травня 1955 року в Лондоні засновано Міжнародну асоціацію паблик рілейшнз (International Public Relations Association). Тоді ж було схвалено й офіційний Статут та обрано Раду IPRA (МАПР).

МАПР швидко стала впливовою професійною організацією, яка є каталізатором розвитку національних асоціацій, сприяє поширенню сучасних стандартів у галузі освіти, етики та практики паблик рі­лейшнз. Цьому значною мірою сприяв Кодекс професійної поведінки МАПР, схвалений у травні 1961 року на Генеральній асамблеї асоціа­ції у Венеції, та особливо Афінській кодекс 1965 року, який вважаєть­ся своєрідною «моральною хартією», заснованою на засадах Загаль­ної декларації прав людини.

У 1964 році Міжнародна асоціація паблик рілейшнз офіційно ви­знана ООН як радник Соціально-економічного комітету ООН, а також ЮНЕСКО - як позадержавна організація за категорією «відносин вза­ємного інформування».

Слід наголосити, що МАПР є надто вимогливою і до певної міри елітарною організацією, оскільки членство в ній відкрито лише для осіб, котрі працюють у галузі паблик рілейшнз не менше п'яти років і мають високу фахову компетентність. Усі члени МАПР обираються персонально. В її складі нині більш як 800 фахівців із 65 країн світу.

Однак, незважаючи на таку унікальність складу МАПР і персональ­ний підхід до членства в ній, ця міжнародна асоціація працює в тісно­му контакті з національними асоціаціями та регіональними федераці­ями паблик рілейпшз. Однією з таких федерацій є Європейська конфе­дерація паблик рілейшнз, діяльність якої здійснюється на основі і офі­ційних документів МАПР, і Європейського кодексу професійної пове­дінки в галузі паблик рілейшнз (Лісабонський кодекс), схваленого цією конфедерацією у квітні 1978 року та доповненого в травні 1989 року.

МАПР, а також Європейська конфедерація й інші федерації регу­лярно скликають асамблеї та проводять конференції, друкують і по­ширюють методологічні та методичні матеріали, сприяють становлен­ню й розвитку професійної системи зв'язків із громадськістю в тих країнах, де вона перебуває у стадії зародження. Велике значення нау­ково-теоретичних часописів і друкованих видань із питань паблик рі­лейшнз, серед яких слід назвати «International Public Relations Revi­ew» (офіційний орган МАПР). Значною популярністю користуються національні часописи з даного фаху, особливо друковані органи, що видаються у США: «Public Relations Quarterly», «Public Relations Jour­nal», «Public Relations Review», «Public Relations Reporter» та інші.

Серед країн світу, де дістала поширення професійна система паб­лик рілейшнз, найрозвинутішою вона залишається, як і колись, у Спо­лучених Штатах Америки - країні її зародження.

Незважаючи на проблеми, що переживає американська і світова економіка, та подекуди вимушене скорочення працівників сфери паблик рілейшнз, роль і значення інституту зв'язків із громадськістю продовжують зростати. Це засвідчують такі факти: • Згідно з Американським бюро статистики, у цій країні паблик рі­лейшнз стали багатомільярдним бізнесом, яким займаються близько 200 тисяч професіоналів.

Близько 200 коледжів і університетів США та значно більше їх в ін­ших країнах світу готують дипломованих фахівців із паблик рілейшнз. Ще в чималій кількості вищих навчальних закладів читають спеціальні курси з цього предмета. У переважній більшості вузів, де готують журналістів, курси паблик рілейшнз посідають перше або друге місце серед навчальних дисциплін, які обирають студенти.

До кінця XX століття спостерігалося феноменальне зростання кількості працюючих у цій сфері, де, як і передбачалося, буде зай­нято 1 мільйон осіб. Уряд США тільки в одному ЮСІА тримає 9 тисяч фахівців із питань комунікації. У Міністерстві оборони СІЛА працює ще 1000 спеціалістів даного профілю. Двадцять найбільших фірм паблик рілейшнз мають прибуток понад 1 мільярд доларів щорічно (Див.: [88, Р.18]). Товариство паблик рілейшнз Америки, засноване у 1948 році, нині має 107 відділень і налічує 15 тисяч фахівців-професіоналів. Товариство паблик рілейшнз студентів Америки, засноване у 1968 році з метою сприяння спілкуванню студентів, котрі цікав­ляться цією професією, з професіоналами паблик рілейшнз, сьогодні налічує в своїх рядах 5 тисяч студентів із 180 коледжів та університетів.

Більше 5400 американських компаній мають власні відділи паблик рілейшнз. У США нині працюють понад 5080 агентств паблик рілейшнз, прибуток деяких із них щорічно становить сотні мільйонів доларів. Більше 500 торгових асоціацій мають свої власні підрозділи паблик рілейшнз.

Заробітна плата провідних фахівців із питань комунікації в біль­шості компаній та агентств паблик рілейшнз становить шестизначне число.

Дата добавления: 2014-01-04