Організаційні та технологічні основи електронного урядування

Організаційні та технологічні основи електронного урядування повинні забезпечувати:

• розвиток і широке впровадження в діяльність органів виконавчої влади засобів забезпечення віддаленого доступу громадян і організацій до інформації про діяльність державних органів на основі сучасних технологій;

• надання державних послуг з використанням багатофункціональних центрів та Інтернету на основі створення єдиної інфраструктури забезпечення юридично значущої міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії та взаємодії державних органів з громадянами і організаціями;

• створення захищеної системи міжвідомчого електронного документообігу;

• впровадження відомчих інформаційних систем планування і звітності та створення єдиної системи контролю результативності діяльності органів виконавчої влади;

• формування нормативно-правової бази, що регламентує порядок і процедури збору, зберігання і надання відомостей, що містяться в державних інформаційних системах, обміну інформацією в електронному вигляді між органами державної влади, громадянами і організаціями, а також контролю за використанням державних інформаційних систем.

З цією метою необхідно здійснити комплекс заходів організаційного та технологічного характеру.

Організаційні:

• створення ефективної організаційної інфраструктури реалізації відповідних проектів (зокрема, створення постійно діючої ради СІО);

• проведення адміністративної реформи, організаційних перетворень в урядових структурах з урахуванням результатів аналізу та систематизації інформаційних відносин та потоків;

• розроблення регламенту взаємодії урядових структур з метою спільного обслуговування населення та бізнесових структур;

• модернізація урядової системи документообігу в умовах використання інформаційних технологій (перегляд існуючих інструкцій з «традиційного» діловодства);

• організація пунктів колективного доступу населення до системи урядових послуг в режимі он-лайн; створення умов для інтеграції систем електронного урядування та систем безготівкового обігу грошей;

• створення умов формування внутрішньої мотивації урядів, державних службовців для застосування комп’ютерних інформаційних технологій в процесі обслуговування населення та бізнесових структур;

• підвищення комп’ютерної грамотності населення, зокрема за рахунок впровадження інформаційних технологій в процес навчання середньої та вищої школи.

Технологічні:

• створення сучасної, мультисервісної телекомунікаційної мережі, особливо в містах;

• інформатизація всіх внутрішніх управлінських процесів урядових структур;

• створення інтегрованого інформаційно-телекомунікаційного середовища урядових структур, у тому числі на базі спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи органів виконавчої влади (СІТС) та СІТМ;

• забезпечення інтерактивності в урядових комп’ютерних інформаційних системах;

• максимальна уніфікація інформаційних процесів та процедур;

• максимальне використання існуючих систем збору, оброблення та збереження накопиченої інформації;

• технічного забезпечення усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформаційно-комунікаційними технологіями та їх підключення до локальної електронної мережі;

• підвищення якості існуючого зв’язку;

• здійснення заходів щодо захисту інформації, методів фільтрації й запобігання розповсюдженню забороненої законодавством інформації.

При цьому, як свідчить світова практика, слід приділяти особливу увагу наступним питанням:

• Лідерство і відповідальність. І на політичному, і на адміністративному рівнях це вирішальні чинники для проведення реформ у сфері управління;

• Інтеграція. Електронний уряд - це каталізатор, механізм, що відкриває нові можливості, але не самоціль. Електронне урядування повинно бути інтегроване в політику та сфери, пов’язані з наданням послуг, процеси реформування державного управління, діяльність з розвитку інформаційного суспільства;

• Міжвідомча співпраця. Електронний уряд є ефективним механізмом у тому випадку, коли різні структури об’єднуються в групи, виходячи з інтересів споживачів. Необхідно, щоб керівники організацій діяли в руслі загальних нормативних рамок, що дають змогу максимізували ефективність результатів та уникати дублювання;

• Доступність і можливість вибору. Користувачам необхідно надавати можливість вибору методу інтерактивної взаємодії з урядом.. Адміністративним структурам слід керуватися лише одним принципом відносно доступу: «не за адресою - не буває». Діяльність у сфері надання державних послуг повинна визначатися чітким розумінням потреб користувачів;

• Активне залучення громадян. Інформація і послуги електронного уряду повинні відповідати високим показникам якості і передбачати залучення громадян до процесу формування політики;

• Конфіденційність. Технології електронного урядування не можуть надійно функціонувати відповідно до традиційних уявлень щодо політики інформаційної безпеки, у тому числі в частині захисту інформації про особу;

• Моніторинг і оцінка. Чітке визначення потреб, витрат, прибутків, корисності, а також можливих наслідків функціонування електронного уряду стає вирішальним при ухваленні принципових рішень на найвищому рівні. Прибічники електронного уряду не можуть розраховувати на підтримку, якщо вони не здатні чітко сформулювати потенційні переваги.

Дата добавления: 2014-01-04