Бази розподілу загальновиробничих витрат

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) за нормальної потужності. Нормальна виробнича потужність — це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством самостійно. Скажімо, до постійних можна віднести таї загальновиробничі витрати: амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення; заробітну плату управлінському персоналу галузей за окладам» відрахування на соціальні заходи, витрати на опалення і т. ін.

До змінних загальна виробничих витрат можна віднести такі витрати: заробітну плату загальновиробничим працівникам, що нараховується за отриману продукцію (роботи) і відрахування на соціальні заходи; витрати матеріалів; витрати на ремонт та утримай: основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на відряджена загальновиробничого персоналу, витрати на охорону праці тощо.

Однак пунктом 2.21 Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України 18.05.2001 р. № 132, передбачено, що загальновиробничі витрати не поділяються в сільськогосподарських підприємствах на змінні та постійні. Вони розподіляються між основними галузями та об’єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини). Зрозуміло, що такий підхід полегшує працю бухгалтерів аграрної сфери.

Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» повинен закриватися щомісяця, тобто загальновиробничі витрати розподіляються на об’єкти витрат в кінці кожного місяця. Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва, слід загальновиробничі витрати списувати по закінченні року. Порядок розподілу загальновиробничих витрат у сільськогосподарських підприємствах розглянемо на умовному числовому прикладі. За звітний рік сума загальновиробничих витрат рослинництва становить 16 850 грн., сума загальновиробничих витрат тваринництва — 20 320 грн.

У наказі про облікову політику підприємства зазначено, що загально виробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих витрат, за вирахуванням вартості насіння в рослинництві, кормів — у тваринництві.

Запитання для самоперевірки

1. Який порядок розподілу загальновиробничих витрат у сільськогосподарських підприємствах?

2. Наведіть перелік змінних і постійних загальновиробничих витрат.

3. В чому особливість документування в обліковій політиці витрат виробництва сільськогосподарського підприємства?

4. Яка послідовність визначення собівартості продукції?

Дата добавления: 2014-01-04