Платіжні системи

Зростання кількості користувачів Інтернет було б неможливе без розвитку інфраструктури мережі. Щодня збільшується кількість послуг, наданих за допомогою Мережі, наприклад, оплата рахунків за послуги мобільного і пейджингового зв’язку, супутникового телебачення, послуги провайдеру, комунальні послуги і т.д. Відповідно до різних досліджень у 2000 р. покупки в Інтернет-магазинах робили близько 225 тис. користувачів. Таким чином, близько 10% активних користувачів мережі є клієнтами Інтернет-магазинів. Багато в чому ступеню росту обороту Інтернет-торгівлі сприятиме розвиток систем електронної оплати товарів і послуг.

Як платити? Оплатити придбані через Інтернет товари і послуги можна одним з таких способів:

• за допомогою поштового переказу;

• передати гроші кур’єру;

• оплатити товар або послугу через Інтернет за допомогою банківської кредитної карти;

• скористатися послугами платіжної Інтернет-системи;

• одержати доступ через Інтернет до свого банківського рахунка і здійснити переклад на рахунок магазина тощо.

Частка Інтернет-платежів постійно збільшується. Це обумовлено безсумнівними зручностями on-line оплати для користувача. Серед найбільш значимих переваг оплати товарів і послуг через Інтернет можна назвати:

• економію часу – оплата відбувається в режимі on-line, покупцю не потрібно відвідувати банк, стояти в черзі, заповнювати квитанцію, чекати перерахування грошей, особливо в тому випадку, якщо послуга може бути доставлена миттєво або сума, яку необхідно заплатити, невелика;

• економія грошей, що особливо актуально для регіонів, тому що переказ грошей поштою збільшує витрати покупця на 20-30%.

Усі платежі, що здійснюються через Інтернет, можна поділити на такі групи:

1.Оплата зі свого рахунка в банку, доступ до якого можна одержати через Інтернет.

2.Оплата за допомогою кредитних карт.

3.Оплата через спеціальну платіжну Інтернет-систему.

Інтернет-банкінг – це послуги банку з надання доступу до рахунка клієнта через Інтернет у режимі реального часу. Одна з послуг Інтернет-банкінгу – можливість здійснювати платежі в мережі. Для здійснення цієї можливості клієнт інтернет-магазину повинен мати рахунок у банку, на якому мають бути задепоновані грошові кошти, а Інтернет-магазин – мати на своєму сайті опцію безготівкового рахунка. Процедура оплати виконується таким чином: покупець заходить в Інтернет-магазин, вибирає товар, а як спосіб оплати вказує безготівковий розрахунок. Після цього покупець заходить на сайт банку і формує платіжне доручення на користь Інтернет-магазину. Гроші переводяться на рахунок Інтернет-магазину, а покупець одержує товар або послугу.

Безсумнівна зручність такого способу при здійсненні різного роду необхідних платежів: комунальних послуг, телефонних рахунків, послуг мобільного і пейджингового зв’язку, Інтернет-провайдерів. Набагато менш зручний він для оплати товарів. Тому широкого розвитку в Україні Інтернет-банкінг поки не одержав, його частка в загальних платежах складає всього близько 3%.

Привабливість Інтернет-банкінга для клієнтів, знижує ряд факторів:

• для того щоб скористатися послугою оплати через Інтернет, потрібно бути клієнтом банку, що надає таку послугу;

• вартість подібного обслуговування вище вартості стандартного банківського обслуговування;

• при недостатніх засобах захисту інформації доступ до рахунка можуть одержати комп’ютерні зломщики;

• неінтерактивність, тривалий термін оплати.

В Україні послуги Інтернет-банкінгу вже надають банк "Аваль", ПриватБанк і Правекс-банк.

Оплата за допомогою кредитної карти. Процедура оплати товарів і послуг в Інтернет-магазині за допомогою кредитних карт досить проста. Покупець вводить реквізити карти: номер, ім’я власника, валідність і т.п., після чого відправляє заявку. Спочатку запит надходить до Інтернет-процесингового центру, потім – у реальний процесинговий центр, після чого пересилається в банк або міжнародну процесингову компанію, де підтверджується платоспроможність карти. Після того, як підтвердження отримане, здійснюється оплата. Весь процес займає від 5 до 15 хвилин, гроші на розрахунковий рахунок продавця надходять протягом 3-5 днів.

До переваг цього способу оплати можна віднести:

• адаптування до умов існуючих розрахункових схем;

• простоту використання.

У числі недоліків можна назвати:

• нерозвиненість ринку кредитних карт в Україні;

• передача інформації про кредитну карту покупця здійснюється через мережу, що потребує підвищеного ступеня захисту;

• відносно висока вартість транзакції: в середньому магазин сплачує процесинговій компанії 3-6% від суми операції;

• необхідність ведення страхових депозитів (20-70% обороту), складна і дорога процедура здійснення повернення грошей.

Віртуальний рахунок або електронний гаманець. Спеціалізовані платіжні Інтернет-системи покликані спростити процедуру оплати для клієнта, зробити її анонімною і більш дешевою. Платіжні системи працюють у такий спосіб: користувач вводить у систему певну суму, яка або міститься на його рахунку, або конвертується в електронні гроші, що мають обіг в даній системі. Електронна готівка – електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом конкретної юридичної або фізичної особи, що може містити фінансові зобов’язання стосовно іншої особи або пред’явника. Електронний гаманець зберігається на твердому диску комп’ютера або на спеціальних смарт-картах. В системах, що використовують електронні гроші, при здійсненні покупки проводиться обов’язкова перевірка грошей на дійсність; якщо перевірка проходить успішно, операція дозволяється.

Перевагами даного способу здійснення Інтернет-платежів можна назвати:

• зручність при здійсненні мікроплатежів;

• мала вартість транзакції;

• інформація про клієнта не передається в мережу.

Недоліки:

• псування диска або смарт-карти обертаються втратою електронних грошей;

• відсутність єдиної системи конвертації різних видів електронних грошей, тому гасити їх може тільки сам емітент;

• слабкість законодавчої бази.

Є інші платіжні системи, які не можна віднести до жодного із зазначених видів. Так, деякі компанії експлуатують ідею скретч-карт: випускаються пластикові карти певного номіналу, що активуються в Інтернет і використовуються для оплати товарів і послуг. Перевагою є анонімність для користувача і простота експлуатації, недоліком є обмеженість поширення карт, а також комісія, що складається з вартості виготовлення карти і дистриб’юторської націнки.

Є системи, що фактично кредитують продавця, рахунки на оплату послуг клієнтам надходять разом з телефонним рахунком. Здебільшого в такий спосіб оплачуються послуги Інтернет-провайдерів, інформаційних Інтернет-агентств. Перевагою для клієнта є можливість миттєвого одержання послуги (інформації) з наступною оплатою, недоліком – високі витрати продавця і покупця як плата за підвищений ризик.

Найбільш відома платіжна система, що використовує електронні гроші, – WebMoney; серед платіжних систем, що оперують рахунками користувачів, варто назвати систему "Кредит-Шлот" і Yandex.Money.

Вибір платіжної системи. Розглянемо ті платіжні системи, що за роки своєї діяльності зуміли досягти певних висот у цьому бізнесі, завоювати довіру користувачів якістю наданих послуг і порівняно недорогим сервісом. Такими системами можна вважати WebMoney, Yandex.Money (колишня PayCash), E-Port, Рапіда. Інші системи або незручні і дорогі у використанні, або займають незначну частину ринку.

WebMoney. Система WebMoney з’явилася на ринку раніше інших, тому найбільш відома користувачам мережі. Засобом розрахунків у системі служать титульні знаки WebMoney (WM) декількох типів, що зберігаються на гаманцях (електронних рахунках) їх власників: WM-R (еквівалент RUR) – на R-гаманцях, WM-Z (еквівалент USD) – на Z-гаманцях, WM-С і WM-D (еквівалент USD) для кредитних операцій – на С- і D-гаманцях. При перерахунку коштів використовуються однотипні гаманці, а обмін WM-R на WM-Z здійснюється в обмінному пункті (www.robox.ru). Стати користувачем цієї системи дуже просто, досить завантажити з офіційного сайту www.webmoney.ru відповідне програмне забезпечення (WM-Кеерег). При цьому новому користувачеві автоматично привласнюється ідентифікаційний номер, використовуючи який в подальшому він може одержувати доступ до свого гаманця. Одержати на WebMoney гаманець можна декількома способами:

• переказом з будь-якого банку, а також поштовим переказом на розрахунковий рахунок одного з офіційних агентів системи;

• за допомогою WM-карти (для Z-гаманців);

• від інших учасників системи в обмін на товари, послуги або готівку.

Переваги:

• анонімність користувача;

• підключення Інтернет-магазинів здійснюється безкоштовно;

• зручність і швидкість розрахунків, знижки при оплаті;

• нескладний інтерфейс користувача;

• великі можливості по введенню/виведенню коштів.

Недоліки:

• необхідність установки на комп’ютер користувача спеціального ПЗ;

• існування ризиків, пов’язаних з можливою "втратою" електронних грошей у зв’язку з поломками комп’ютера або втратою інформації;

• слабка юридична база: існує на базі офшорної компанії, застосовує принцип "електронного підпису", що поки не закріплений законодавчо;

• комісійні беруться з покупця.

YandexMoney (PayCash). У 2000 році почався активний розвиток платіжної системи PayCash, що ґрунтується на західній технології "електронних грошей", дозволяє робити покупки, здійснювати платежі через власний електронний гаманець, що становить собою спеціальне програмне забезпечення. "Гаманець" встановлюється на ПК користувача і має спеціальний ключ для вироблення електронного цифрового підпису під усіма електронними документами, що відправляються за допомогою гаманця. Ключ зв’язаний тільки з гаманцем і ніяк не зв’язаний з комп’ютером, на якому він запущений. Власник гаманця без будь-яких обмежень може переносити його з одного комп’ютера на інший. Для того щоб скористатися послугами системи, клієнт має відкрити рахунок у банку системи PayCash і здійснити конвертацію коштів в електронну готівку. Введення грошей у систему здійснюється шляхом поштового або телеграфного переказу чи переказу через банк.

Переваги:

• анонімність платежів;

• універсальність системи: переказ і одержання грошей здійснюється за допомогою одного ПЗ-гаманця;

• підключення Інтернет-магазинів здійснюється безкоштовно.

Недоліки:

• введення грошей у систему здійснюється за допомогою авансового платежу; переказ через банк надходить до системи лише через 6-14 днів, за поштовий або телеграфний переказ береться комісія від 4 до 8% від суми;

• необхідність установки на комп’ютер користувача спеціального ПЗ;

• існування ризиків, пов’язаних з можливою "втратою" електронних грошей у зв’язку з поломками комп’ютера або втратою інформації;

• кількість магазинів, підключених до системи, невелика;

• застосовується принцип "електронного підпису", що поки не закріплений законодавчо;

• спирається на емісію грошових сурогатів, не передбачених банківським законодавством.

Рапіда. Схема функціонування системи "Рапіда" проста. В момент, коли платник по обраному ним каналу робить платіж, інформація про транзакції через процесинговий центр системи "Рапіда" негайно надходить одержувачу. Безпосередньо грошові кошти йдуть по традиційних банківських каналах через розрахунковий центр системи "Рапіда" і на рахунок одержувача надходять через 1-3 дні. В даний час у системі беруть участь 8 московських банків і більше 20 торгово-сервісних підприємств. Очікується, що учасниками стануть 20 банків і близько 100 підприємств. Серед банків – учасників системи "Рапіда" сьогодні Банк Москви, БИН Банк, Крокус Банк, Московський індустріальний банк, Моссібінтербанк, ОЛД Банк, банк РОСТ і банк "Павелецький".

Основний інтерфейс системи з кінцевими користувачами - Інтернет-сайт www.rapida.ru – майданчик, з яким можна дистанційно оплачувати необхідні товари і послуги. Якщо клієнт вибирає як канал доступу до системи глобальну мережу і заходить на сайт системи "Рапіда", йому достатньо вибрати категорію сервісу, у ній знайти певне торгово-сервісне підприємство (учасника системи), ввести номер замовлення і суму платежу. На операційному сайті "Рапіди" існують три основні екранні форми:

• форма для заповнення реквізитів платежу;

• календар транзакції, у якому відзначені не тільки ті платежі, що були виконані, але й ті, які за бажанням користувача були відкладені, а також регулярні платежі, що мають бути виконані;

• форма для перегляду виписок.

Платіжним інструментом, за допомогою якого система "Рапіда" здійснює свої послуги, є пластикові картки двох видів. Заздалегідь оплачена номінальна картка "Рапіда" зі скетч-смугою, під якою поміщені дев’ять паролів доступу в систему (шестизначні числа) і кодів відгуку системи (двозначні числа). Кожний пароль доступу є одноразовим, тобто використовується для одного сеансу роботи із системою. Після його введення система повідомляє користувачу відгук, що має відповідати зазначеному на картці. Останній пароль може бути використаний повторно для перенесення залишку невикористаних коштів з діючої картки на нову. Паролем доступу, що діє в сеансі, підтверджується і платіж на адресу підприємства. Картки "Рапіда" – зовсім новий банківський інструмент, аналогів якому на даний момент у Росії не існує. Номінальні картки "Рапіда" продаються як у банках, так і в торгово-сервісних мережах.

Другий вид карток – безномінальна картка "Рапіда", що дозволяє дистанційно керувати поточними банківськими рахунками користувачів. Банк – учасник системи "Рапіда", який емітує картки міжнародних платіжних систем VISA, Europay, American Express i Diners Club, може також запропонувати своїм клієнтам картку "Рапіда", яка доповнює можливості пластикових продуктів міжнародних платіжних систем, покриваючи сегмент дистанційної оплати товарів і послуг. Власник міжнародної картки може, наприклад, віддалено зробити оплату комунальних послуг, що по своїй банківській картці він сьогодні, у більшості випадків, зробити не може. По-друге, картка "Рапіда" дозволяє йому розраховуватися в Інтернет, не передаючи в мережу дані про свою банківську картку, і тим самим виключає ризик можливого шахрайства.

До переваг системи грошових переказів, пропонованої "Рапідою", належать високошвидкісний процесинг і необов’язковість відкриття банківських рахунків як відправником, так і одержувачем. Крім того, одержувачем перекладу може бути не тільки фізична особа, але й торгово-сервісне підприємство – учасник системи. Недоліком є обмежена можливість підключитися до системи користувачам України і високі комісійні (до 3%).

КредитПілот. Система "КредитПілот" оголосила про початок своєї діяльності в 2001 р., так що на сьогодні це наймолодша з існуючих систем. Для того щоб відкрити рахунок у системі, не потрібно встановлювати ніякого спеціального програмного забезпечення, досить зареєструватися на сайті компанії. Для підключення Інтернет-магазинів необхідна установка спеціального ПЗ, що здійснюється безплатно. Введення грошей у систему можна провести одним з таких способів:

1.Переказ грошей через Ощадбанк Росії, що є основним партнером компанії. КредитПілот працює за системою Ескорт, що дозволяє одержувати в електронному вигляді інформацію про всі перекази через Ощадбанк протягом 1-2 днів.

2.Покупка пластикової карти. Поки випущені карти номіналом від 20 до 500 $. Дилерську мережу з продажу карт планується зробити максимально широкою і доступною користувачам, серед розповсюджувачів – банки з великою філіальною мережею, зокрема "Импэксбанк", Банк Москви, магазини мобільного зв’язку, комп’ютерні магазини, супермаркети, магазини, що спеціалізуються на комп’ютерних додатках або на продажу пла-стикових Інтернет-карт.

3.КредитПілот має угоду з компанією "Соник Дуо" у сфері мобільної комерції, у планах компанії – надання послуг з покупки товарів через мобільний телефон. Система використовує найбільш передове устаткування в галузі захисту інформації, що забезпечує захист від збоїв, атак в Інтернет, шифрування даних, передачу даних по захищених каналах і т.ін.

Переваги:

• універсальність – можливість оплати товарів і послуг;

• дотримання усіх вимог законодавства, податкових органів і т.д.;

• простота доступу: не потребує установки спеціального ПЗ;

• анонімність для користувача;

• введення грошей і вихід на магазини здійснюється з одного сайту;

• співробітництво з Ощадбанком, що є найбільшим банком із най-розгалуженішою філіальною мережею, через Ощадбанк здійснюється доступ до регіональних клієнтів;

• гроші з рахунка не можна вкрасти (діє спеціальна система захисту) або втратити (як, наприклад, "електронний гаманець").

Недоліки:

• кількість підключених магазинів поки невелика, але при збереженні існуючих темпів розвитку буде зростати;

• пластикові карти поки не продаються в регіонах.

Пластиковий кредит. Імовірно, незабаром доведеться освоїти ще один спосіб покупки товарів по Інтернет, здійснюваний за допомогою електронних платежів. Платіж через Інтернет – це роздрібна операція, у якій клієнт банку – власник певного платіжного засобу – переводить на рахунок електронного торговця певну суму грошей, причому платіжне доручення про цей переказ пересилається через мережу. Зараз найбільш використовуваним засобом платежів є кредитна картка, хоча це надзвичайно небезпечний засіб.

Картками вже давно користуються для оплати послуг і товарів в Інтернет. Для цього звичайно необхідно вказати номер картки, термін дії платежу і його суму. Ці величини є мінімально необхідними для визначення платоспроможності покупця і наступного здійснення операції. Розглянемо тепер, як, власне, виконується електронна операція. Припустимо, власник картки робить покупку в деякому електронному магазині. При здійсненні операції інформація про неї передається електронним магазином в обслуговуючий його банк, що приймає операцію від продавця і представляє її в платіжну систему. Через платіжну систему операція доходить до банку-емітента, що видав картку покупцю. Банк-емітент переводить кошти з рахунка клієнта на коррахунок банку магазина, що, одержавши необхідну суму, переводить її (за винятком своєї комісії) на рахунок електронного магазина. Коли ж продавець одержує від свого банку підтвердження, що гроші на його рахунок переведені, він передає покупцеві свій товар, і угода вважається завершеною.

Такий спосіб платежів має багато недоліків. Найбільш очевидний з них полягає в тому, що інформація про операції передається у відкритому вигляді і може бути перехоплена або перекручена. Захистити передачу інформації від покупця до електронного торговця можна, наприклад, за допомогою протоколу SSL, коли інформація, що вводиться покупцем, шифрується. Але навіть у цьому випадку інформацію розшифровує торговець, але ж він може також виявитися фальшивим і зібрати, наприклад, дійсні номери карток, щоб потім користуватися ними. Тому великі фінансові компанії, такі, як Visa і MasterCard, не рекомендують своїм клієнтам застосовувати картки для оплати в Інтернет.

Є й інший, з погляду банків, більш істотний недолік. Річ у тому, що будь-яка операція з карткою може бути опротестована. Власник картки періодично одержує виписку з картрахунку і бачить там перелік операцій із зазначенням дати, суми і місця здійснення операції. Тому, якщо клієнт знайде операцію, яку він не робив, то може заявити про це в банк і опротестувати її, при цьому не важливо, як вона була зроблена – через банкомат, у звичайному або електронному магазині. При опротестувати банк-емітент звертається до банку-еквайєра з проханням показати первинний документ, що фіксував операцію. Це або так званий сліп – рахунок-повідомлення, на якому стоїть відбиток картки, або електронний образ операції, якщо вона відбувалася через банкомат. Коли цей документ приходить у банк-емітент, то він може відмовитися повертати гроші клієнту і відхилити заяву про опротестування.

Для авторизації звичайно використовують електронний підпис, властивості якого такі, що коли недоброзичливець захоче змінити документ, то не зможе підібрати відповідний йому електронний підпис. Таким чином, за допомогою цієї технології можна довести незмінність документа й установити його автора, а саме це і потрібно банкам, щоб однозначно зафіксувати факт угоди між продавцем і покупцем.

Пластикові гроші. Дотепер мова йшла про платежі за допомогою кредитних карток, але що робити тим, хто з якихось причин не бажає заводити пластикову картку, а купувати товари в Мережі все-таки хоче. Саме для цього випадку і розробляються так звані електронні гроші, використовувати які зможуть навіть ті, хто не має рахунку в банку.

Електронні гроші створюються на основі все того ж електронного підпису. Природно, переведенням грошей з паперової форми в електронну має займатися банк, що діє, наприклад, за такою схемою. Банк одержує від клієнта гроші, виписує розписку в тому, що він одержав певну кількість грошей, і завіряє цю розписку своїм електронним підписом. Таким чином, розписка перетворюється в купюру, що буде в усьому аналогічна паперовій, за винятком того, що вона зберігається в електронному вигляді на якому-небудь носії. Електронні гроші аналогічні до готівки, тобто це платіжний засіб, що має певні властивості:

1. При здійсненні операції продавець може перевірити платоспроможність покупця, причому для цього йому не потрібно зв’язуватися з банком, що видав електронну купюру.

2. Операції з електронною готівкою відбуваються анонімно. Цілком достатньо електронних сертифікатів у вигляді послідовності байтів, що можуть зберігатися як на дискеті, так і всередині програми-гаманця або просто в захищеному місці комп’ютера.

3. Основне питання, пов’язане з електронними грішми, – як виключити можливість копіювання електронної купюри і виготовлення "фальшивих грошей". Очевидно, для цього все-таки буде потрібний зв’язок з банком, що виготовив електронну купюру, щоб перевірити, чи була вона використана раніше. Однак необхідність прямого зв’язку з банком істотно обмежує поширення електронної валюти, тому що не кожний магазин, а тим більше користувач, може дозволити собі пряме підключення до Мережі. Власне, тому розроблювачі програмного забезпечення для обслуговування електронних грошей і прагнуть звести до мінімуму обмін інформацією між банком, що видав електронну купюру, і продавцем, що цю купюру одержує.

4. На сьогоднішній день неможливо без зв’язку з банком у реальному часі підтвердити платоспроможність електронних грошей, що не пов’язані з якими-небудь додатковими пристроями типу карток. Це означає, що для надійності всіх етапів електронної операції необхідно запитувати багато різної перевірочної інформації. Виявляється, що робота з електронною готівкою не дешева, як це передбачалося спочатку.

Зараз у світі розробляється до 10-20 працюючих технологій для оплати через Інтернет. Аналогічні процеси відбуваються й у країнах СНД. Але розробити інструмент мало, потрібно, щоб його підтримала яка-небудь авторитетна організація, що могла б забезпечити його впровадження, включаючи арбітражні органи та українські банки.

Дата добавления: 2014-01-04