Випробування та балансування шліфувальних кругів

Спрацювання та правка шліфувальних кругів

У процесі шліфування ріжучі властивості кругів змінюються: абразивні зерна зношуються, затуплюються, частково розколюються, пори між зернами заповнюються шліфувальними відходами. Зростає сила різання. Поверхня круга через нерівномірне спрацювання втрачає свою початкову форму, і точність обробки знижується.

Разом із цим ріжуча придатність круга може залишатися досить високою, тому що правильно обраний абразивний інструмент самозагострюється. Сила різання, яка збільшується через спрацювання зерен, вириває зі зв’язки круга зерна, що затупилися, а інші зерна оголюються та опиняються на поверхні. Повного самозагострювання кругів не відбувається.

Правильному вибору зв’язки надається велике значення. Якщо зв’язка слабо втримує зерна, то вони будуть видалятися з круга раніше, ніж затупляться. Відбудеться «обсипання» круга. При надмірно міцному утриманні зерна сильно затуплюються, а на робочій поверхні круга з'являється характерний блиск. Відбувається «засалювання» круга. У тому та іншому випадках якість поверхні, яка шліфується, знижується.

Для відновлення ріжучих властивостей абразивні інструменти правлять. Сутність правки зводиться до видалення зерен, що затупилися, і надання шліфувальному кругу правильної геометричної форми. Найчастіше правлять алмазом. Алмаз закріплюють у спеціальній державці та переміщають із подачею S_позд відносно круга, який обертається. Правлять з подачею МОР під великим напором. Товщина шару, який видаляється, шліфувального круга зазвичай не перевищує 0,01-0,03 мм. Замість одиничного кристала алмаза може бути закріплений алмазно-металевий олівець, який складається з ряду дрібних алмазних зерен, які розподілені по об’єму утримуючого їх сплаву.

Шліфувальні круги правлять також правочними кругами з карбіду кремнію або обкатними дисками з термокорунда або твердих сплавів. Безалмазні правочні інструменти видаляють зерна, що затупилися, вдавлюючись у робочу поверхню круга. Час безперервної роботи інструмента між двома правками характеризує період його стійкості. Залежно від вимог до якості обробки та режимів різання стійкість інструмента орієнтовно становить 5 - 40 хв.

Перед установкою на шпиндель верстата круги контролюють. Наявність тріщин перевіряють легким простукуванням дерев'яним молотком по торцю підвішеного круга. Якщо звук вібруючий то круг повинно бути забраковано. На кругах діаметром понад 150 мм повинна бути позначена максимально припустима окружна швидкість. Кожний круг попередньо випробовують на спеціальних верстатах при обертанні зі швидкістю, яка в 1,5 рази перевищує зазначену в маркуванні.

Спосіб закріплення кругів визначається їхніми розмірами та формою. Шліфувальні круги з отворами діаметром 3 – 20 мм і зовнішнім діаметром до 70 мм закріплюють на шпинделі верстата за допомогою гвинтів, які вкручують у торець шпинделя. Круги з отворами більшого діаметра закріплюють за допомогою фланців, які установлюють на шпинделях. Деякі типи кругів за допомогою спеціальних речовин наклеюють на фланці. Такий же метод закріплення використовують для малих кругів, які мають некрізні отвори (закріплення на шпильці).

При закріпленні кругів для рівномірного розподілу тиску по торцям необхідно передбачати картонні прокладки між опорними поверхнями абразивного інструмента та затискних деталей.

Якщо в процесі шліфування з ряду причин маса круга не буде розподілена рівномірно відносно осі обертання, виникає вібрація частин верстата. На обробленій поверхні з'являються характерні нерівності. Шліфування на верстаті стає небезпечним, тому що круг починає працювати з ударами і може розірватися.

Круги, які установлюють у фланцях, повинні бути відбалансовані. Процес балансування передбачає усунення неврівноваженості маси круга – відносно осі шпинделя верстата.

Неврівноваженість виявляють за допомогою різноманітних пристроїв, балансувальних пристроїв, установок, машин. Найбільш простим є пристрій для статичного балансування. Круг разом із фланцями монтують на балансувальній оправці та установлюють на опорах так, щоб він міг вільно повертатися відносно осі обертання. При статичній неврівноваженості круг, повертаючись, встановлюється важкою частиною вниз. У процесі балансування неврівноваженість усувається переміщенням спеціальних грузиків, розташованих на фланцях або в спеціальних пристроях.

Після балансування круг встановлюють разом із фланцями на верстат і попередньо правлять. При закінченні правки круг повторно балансують. Найкращі результати дає балансування в динамічному режимі при обертанні шпинделя верстата із установленим кругом. У цьому випадку неврівноваженість усувається переміщенням грузиків безпосередньо на фланці, який обертається, або видаленням по торцю частини круга з боку «важкого» місця.

Дата добавления: 2014-01-04