КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса
Т-Г-Т Участь грошей в обміні товарів зумовлює розпад акту обміну на два самостійних акти: а) продаж товару: Т - Г; б) купівля товару: Г-Т. Ці акти можуть відокремлюватися і у просторі, і в часі. Розрив товарного обміну на два самостійних акти завдяки грошам відіграє, важливу позитивну роль в розвитку обміну й економіки загалом за таких обставин: а) суб'єкти обміну можуть затримувати гроші з метою нагромадження вартості в її абсолютній формі. Це розширює мету виробництва, виводить їх за межі простого товарного обміну; б) розширюються межі простого натурального обміну. Власник товару може реалізувати його не тому суб'єкту ринку, що має необхідний йому товар для обміну, а тому, хто має потребу в його товарі. За отримані грошові кошти він може вільно вибрати необхідний йому товар; в) власник грошей може перенести купівлю іншого товару на пізнішій час або на інший ринок, чи взагалі використати грошові кошти за іншим призначенням. Основою функціонування грошей, як засобу обігу, є рух товарів. Роль грошей у цій функції тимчасова. Виконавши функцію обміну, гроші переходять від одного суб'єкта до іншого. Самі гроші залишаються в обігу, а товари після обміну виходять з нього. Для виконання функції засобу обігу необхідні реальні і сталі гроші. В обігу завжди перебуває певна маса грошей, якій протистоять товарні маси, що підлягають реалізації. Тобто де М- кількість грошей в обігу; рі - ціна товару; qi - кількість i-го товару.
Кількість грошей в обігу мала б дорівнювати величині . За умови, якщо кожна грошова одиниця використовується не один, а декілька разів (V) в процесі обігу, то кількість грошей в обігу буде визначатися за такою формулою:
Кількість грошей, необхідних для забезпечення обігу, прямо пропорційна сумі цін на товари і послуги, що реалізуються, і обернено пропорційна швидкості обороту грошей.
Гроші як засіб платежу. У цій функції гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин в процесі виконання фінансово-господарської діяльності. Історично функція грошей, як засобу платежу, випливає з товарообігу, її поява була зумовлена продажем товарів у кредит. Оскільки при цьому виникає борг, то його погашення відбувається у формі без еквівалентного руху грошових коштів. У функції засобу платежу виступають інші гроші, відмінні від засобу обігу. їх відмінність зумовлена фактором часу, який відділяє реалізацію товару в борг від здійснення платежу в рахунок погашення заборгованості. За час між отриманням товару і його оплатою можуть змінитися вартість і форма грошей, боржник, кредитор тощо. Тому вартість платежу не завжди еквівалентна вартості товарів, реалізованих в борг, або вартості грошей, що були надані в борг. У розвинутій економіці гроші, як засіб платежу, обслуговують більшу частину всього економічного обороту. Тому сфера їх застосування досить широка і охоплює такі грошові операції: а) платежі між суб'єктами господарювання за взаємними борговими зобов'язаннями за товари і послуги; б) платежі суб'єктів господарювання своїм працівникам, ще пов'язані з оплатою праці; в) платежі юридичним і фізичним особам у централізовані бюджетні і позабюджетні фонди, отримання грошей із цих фондів; г) внески юридичними і фізичними особами своїх грошей у банки, отримання ними грошових кредитів у банках і погашення їх у встановлені терміни; д) різноманітні платежі, пов'язані зі страхуванням діяльності та майна юридичних і фізичних осіб; є) інші платежі, тобто адміністративно-судові виплати спадщини, дарування тощо.
Гроші, як засіб платежу, відрізняються від грошей, як засобу обігу, тим, що вони лише завершують акт купівлі-продажу. Вони не виступають посередником при купівлі-продажу. Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші. Роль грошей у функції засобу платежу проявляється в тому, що вони 1) допомагають здійснювати контроль за правильністю кругообігу виробничих фондів; 2) забезпечують безперервність процесу виробництва продукції; 3) сприяють здійсненню контролю за своєчасністю розрахунків в економіці. Гроші як засіб нагромадження. У цій функції гроші обслуговують нагромадження вартості в процесі фінансово-господарської діяльності юридичних і фізичних осіб. Виникнення цієї функції грошей стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився здатним частину виручки від реалізації товарів у грошовій формі не витрачати на придбання інших споживчих вартостей, необхідних для виробничого чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, тобто зберегти їх. На початковому етапі нагромадження грошей своєю метою мало збереження вартості. Для цього вартість уречевлювалася у дорогоцінних металах. В такій формі нагромаджувалося абстрактне загальне багатство, що називалося скарбом. Економічне призначення звичайного скарбу - збереження нагромадженого багатства від крадіжок, пограбування і знецінення його первісної вартості, а також створення страхового резерву цінностей на випадок стихійного лиха, хвороби, збройних нападів тощо. Згодом сформувалася ще одна мета нагромадження скарбу - створення резерву платіжних засобів. Ця форма нагромадження скарбу мала на меті відтворювальний характер і була зорієнтована на забезпечення зростання прибутку. Щоб наблизити таке майбутнє, власники скарбу у формі грошейнадають його в борг, розмішують в банках, купують цінні папери, які приносять їм прибуток у формі відсотків, дивідендів тощо. В сучасних умовах розвитку суспільства ще здійснюється нагромадження скарбів у формі дорогоцінних металів, золотих монет, предметів розкоші (естетична форма скарбу) тощо. Великі золоті запаси зберігаються в державних скарбницях, центральних банках, міжнародних валютно-кредитних центрах і у приватних осіб. Якщо виходити з того, що нагромадження золотого скарбу виконує одну з функцій грошей, то виявиться, що одну з грошових функцій золото все ще частково виконує. Тому його демонетизацію не можна вважати абсолютно повною.
Отже, сфера функціонування грошей, як засобу нагромадження вартості, зумовлена потребами розширеного відтворення і оборотом капіталу, має конкретну мету і є відносно короткостроковою. Це зумовлено тим, що тут гроші виконують свою функцію у формі знаків вартості. Але та частина функціонування грошей, де нагромадження відображає абсолютне багатство, що виходить за межі суспільного відтворення, мас форму скарбу й обслуговується повноцінними грошима - золотом. Формування нагромаджень та їх збереження пов'язано з доходами або втратами. Якщо нагромадження зберігається у формі депозитних вкладів (довгострокових чи короткострокових), то таке нагромадження має продуктивний характер. Суспільство використовує такі нагромадження з метою їх капіталізації, а їх власники отримують доход у формі відсотків. Якщо нагромадження зберігаються у формі скарбу, тобто за межами процесу суспільного відтворення, то таке нагромадження зумовлене витратами зберігання. Величина витрат зберігання — це сума доходу, яку власник грошей не отримує внаслідок зберігання їх у ліквідній формі, тобто не вкладає фінансові активи. Світові гроші. У цій функції гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обігу і забезпечують проведення взаємовідносин між країнами. Світові гроші виконують такі функції: - міжнародного платіжного засобу; - міжнародного купівельного засобу; - засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. За своєю сутність світові гроші повторюють всі функції, що властиві грошам на внутрішньому ринку. Це дало підстави взагалі не виділяти світові гроші в окрему групу економічних відносин і не визначати їх функції. Але якщо б усі національні гроші були вільно конвертовані, то потреба у виділенні їх окремої функції відпала б.
Сучасний розвиток ринкових відносин у світі привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів здійснення розрахунків. Зокрема: а) національні валютами економічно найсильніших країн світу: долар США, англійський фунт стерлінгів, японська єна, б) міжнародні грошові одиниці, що використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями: СПЗ (Спеціальні права запозичень, розрахункова одиниця МВФ. Євро запроваджена з 1 січня 1999р. 11 європейськими країнами з 15-ти загальної їх кількості, що входили до Європейського Союзу. Євро базується на німецькій марці - одній з найстабільніших світових валют.
1. Суть та економічна основа грошового обігу 2. Потоки грошового обігу та їх балансування 3. Класифікація грошового обігу за економічним змістом і формою платежу 4. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база 5. Швидкість обігу грошей та його вплив на кількість грошей в обігу 6. Закон кількості грошей, необхідних для забезпечення обігу 7. Механізм поповнення маси грошей в обігу
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 346; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |