Механізм поповнення маси грошей в обігу

Поповнення маси грошей в обігу впливає на основні економічні процеси суспільства. Збільшення грошей в обігу відбувається шляхом випуску в обіг грошових знаків у всіх формах. Такий процес збільшення грошей в обігу називається емісією. В Україні зміну маси грошей в обігу може здійснювати лише банківська система. При цьому центральний банк емітує готівкові і безготівкові гроші, а комерційні банки емітують лише безготівкові гроші.

Емісія готівки — це монопольне право НБУ, а випуск готівки грошей в обіг можуть здійснювати і НБУ, і комерційні банки. Якщо комерційний банк не може покрити випуск готівки її надходженням у свої каси від клієнтів, то покрити цей дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку. Емісією вважається та частина випущених в обіг грошей, яка не забезпечена надходженнями.

Наприклад, 20-го числа поточного місяця комерційний банк випустив в обіг 2 млн грн. готівки для забезпечення поточних потреб клієнтів. Надходження готівки в каси цього банку від клієнтів за цей же день становило 1,8 млн грн. Отже, 200 тис. грн. (2 млн грн. - 1,8 млн грн.) становила емісія грошей, яку комерційний банк має купити у центральному банку.

Випуск готівки грошей НБУ здійснюється шляхом продажу її комерційним банкам. Значна частина цього випуску здійснюється за рахунок купівлі НБУ готівки у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі грошей недостатньо, то НБУ ніде взяти потрібну суму готівкових грошей. Він здійснює їх емісію. На суму готівкової емісії зросте обсяг грошової бази та значною мірою показники грошової маси в усіх її агрегатах.

Випуск безготівкових грошей, що здійснюється центральним банком відбувається такими способами:

а) наданням позичок комерційним банкам;

б) шляхом купівлі у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютного резерву;

в) через купівлю у комерційних банків цінних паперів.

В усіх наведених випадках збільшуються запаси коштів на кореспондентських рахунках НБУ. Це служить проявом випуску НБУ безготівкових грошей. Одночасно комерційні банки тими ж каналами погашають свої зобов'язання перед центральним банком. Це означає вилучення безготівкових грошей з обігу. Перевищення випуску грошей над їх вилученням означає емісію безготівкових грошей центральним банком. На суму емісії зростає загальна маса грошей в обігу.

Комерційні банки беруть участь у створенні лише безготівкових грошей. Тому вони впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього і на весь обсяг маси грошей в обігу. Механізм створення безготівкових грошей комерційними банками складніший від емісії грошей, яку здійснює НБУ. Вся складність полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів. Це означає, що процес створення безготівкових грошей комерційними банками здійснюється на основі вільного резерву грошових коштів.

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які на даний момент має в розпорядженні банк і може їх використати для активних операцій. Загальний банківський резерв — це вся сума грошових коштів, які є на даний момент у розпорядженні банку і невикористані для активних операцій. Частину загального резерву банки мають зберігати у грошовій формі І не використовувати для поточних потреб.

Ця частика резерву називається обов'язковим резервом, величину якого визначають на підставі норм обов'язкового резервування. Такі норми встановлює НБУ у відсотках до сум. банківських пасивів. Різницю між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв.

Наявність вільного резерву - це важливий показник фінансового стану банку. Він показує спроможність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та задовольняти їх попит в кредитах. Цей показник відображає:

1) поточну ліквідність банку;

2) рівень його поточного кредитного потенціалу.

Отже, через регулювання вільних резервів банків можна впливати на їх фінансове становище та на їх діяльність щодо маси грошей в обігу.

Якщо банк має вільні резерви, то він може надавати нові кредити. Видаючи кредит, банк перетворює пасивні гроші (як джерело засобів) в активну грошову масу. Банк відкриває рахунки, з яких боржники здійснюють оплату постачальникам за товари і надані послуги в інших банках. Ці інші банки, отримуючи кошти збільшують свій грошовий потенціал для збільшення видачі кредитних коштів. Отже, банківські безготівкові гроші, тобто банківські депозити, що надходять в міжбанківський обіг, мають властивість до самозростання грошової маси. Кожне наступне збільшення грошової маси може відбуватися на величину, зменшену на норму обов'язкового резерву.

Наявність вільного резерву — важливий показник фінансового стан банку. Він виражає стан поточної ліквідності банку. Коли банк має вільні резерви, то може надавати кредити. Надаючи кредити, банк перетворю пасивні гроші в активну грошову масу. Тоді банк відкриває рахунки, з яки боржники здійснюють оплату постачальникам за товари в інших банка; Ці інші банки, отримуючи кошти, збільшують свій грошовий потенціал для видачі кредитних ресурсів. Отже, банківські безготівкові гроші, ш надходять в міжбанківський обіг, мають властивість до самозростанні грошової маси. Кожне наступне збільшення може відбуватися н величину, зменшену на норму обов'язкового резерву.

Зв'язок між банківськими резервами і масою грошей в обігу можна визначити з допомогою грошового мультиплікатора.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створень банківських безготівкових грошей (банківських депозитів)при кредитуванні банками клієнтів на основі зовнішніх надходжень вільні (додаткових) резервів. Грошово-кредитний мультиплікатор - і коефіцієнт, тобто множник, на величину якого збільшується кількість кредитних ресурсів в обігу на основі додаткових зовнішніх вільні резервів.

Величину грошово-кредитного мультиплікатора можна визначити формулою:

Де m - величина грошово-кредитного мультиплікатора, коефіцієнта експансії;

МR - норма обов'язкових резервів, %;

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (гривня), понаднормативних резервів з даною величиною МR.

Максимальна сума нових грошей (ΔМ), яка можна буде утворена банківською системою на основі даної суми понаднормативних резервів (Е), визначається добутком цього понаднормативного резерву (Е) і коефіцієнта експансії (m). Ефект кредитного мультиплікатора в грошовому вираженні визначається за такою формулою:

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль узабезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного обігу. Але надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і посилення інфляційних процесів.

Дата добавления: 2014-01-04