Суб’єкти конституційно – правових відносин - це особи, організації тощо, які згідно приписів конституційно – правових норм є носіями суб’єктивних юридичних прав і обов’язків

Суб’єкти конституційно – правових відносин.

Структура конституційно – правових відносин передбачає чотири необхідні елементи: суб’єкти; об’єкт;суб’єктивні права; юридичні обов’язки.

Під суб’єктами конституційно – правових відносин розуміють їх учасників, які виступають як сторони.

Суб’єктами конституційного права особи, організації можуть стати за умови їх правосуб’єктності, що включає правоздатність і дієздатність.

Правоздатність – це обумовлена конституційно – правовою нормою здатність суб’єкта конституційно – правового відношення мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Дієздатність - це обумовлена конституційно – правовою нормою здатність суб’єкта конституційно – правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

Суб’єктами конституційно – правових відносин можуть бути:

· Фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства);

· Спільноти(колективи) людей – народ України, територіальні громади, населення адміністративно – територіальних одиниць(областей, Автономної Республіки Крим, районів);

· Українська держава в цілому;

· Автономна Республіка Крим, що має автономний статус;

· Органи державної влади України та їх посадові особи;

· Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи;

· Народні депутати України;

· Збори виборців;

· Депутати представницьких органів місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови;

· Органи та посадові особи Верховної Ради України;

· Виборчі комісії;

· Об’єднання громадян – політичні партії, громадські організації, профспілки, релігійні об’єднання;

· Загальні збори громадян за місцем проживання тощо.

Статус учасників конституційно – правових відносин полягає в тому, що вони посідають особливе місце в сфері суспільних відносин; мають особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється або безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається народом) або через норми інших галузей права.

Переважна більшість суб’єктів є учасниками як конституційно – правових, так і інших відносин, але основою статусу є конституційно – правовий.

Суб'єкти, посідають особливе місце тому, що саме вони здій­снюють таку владу, наділені виключними повноваженнями. їхні дії і вчинки здебільшого мають владно-імперативний характер. Однак суб'єкти цих відносин наділені неоднакови­ми правами та обов'язками, тобто різною за змістом держав­но-правовою правоздатністю. Ніхто з учасників суспільних відносин не наділений такою правоздатністю, яку має народ України, тобто сукупність громадян, — суверенний носій вла­ди. Причому свою владу він може реалізувати як через систе­му створюваних ним органів, так і безпосередньо.

Особливість суб'єктів конституційно-правових відно­син полягає у тому, що вони мають різні за обсягом права та обов'язки, тобто різну за змістом правоздатність — влас­тивість володіти правами та обов'язками відповідно до норм конституційного права. Неоднакова вона, наприклад, у наро­ду України та Української держави, у громадян України, з одного боку, й іноземців і апатридів — з іншого, які у ви­падках, визначених законом, також можуть бути суб'єктами конституційно-правових відносин. Громадяни України, крім того, різняться за своєю дієздатністю, тобто можливістю свої­ми діями здійснювати надані їм права і виконувати покладені на них обов'язки.

Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відно­син є особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається наро­дом) або через норми інших галузей її рана (право на забезпе­чення недоторканності житла, у разі потреби здійснюється у повному обсязі нормами кримінального права).

Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише як учасники конституційно-пра­вових відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (наприклад територіальні утворення). Переважна більшість суб'єктів є учасниками як конституційно-правових, так і інших відносин, причому основою статусу цих суб'єктів є конституційно-правовий статус.

Особливий, субординаційний характер, мають зв'язки між суб'єктами конституційного права та суб'єктами інших правових відносин. Визначальною рисою таких зв'язків є їх нерівноправний характер, тобто один із двох таких суб'єктів наділений владними, підпорядковуючими повноваженнями щодо іншого суб'єкта. Проте з цього правила є й винятки, коли відносини між суб'єктами консгитуційно-правових від­носин рівноправні, паритетні. Це, наприклад, відносини між територіальними утвореннями, які виступають суб'єктами конституційно-правових відносин, між державними орга­нами. Прикладом таких відносин між цими органами мож­на вважати Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України від 18 червня 1995 р.

Діяльність суб'єктів конституційно-правових відносин з реалізації наданих їм прав, свобод і обов'язків пов'язана з об'єктами конституційно-правових відносин.

Об’єктом конституційно – правових відносин є певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки. Матеріальними видами об’єктівконституційно – правових відносин є: політичні блага (суверенітет, влада, влада народу), дії уповноваженого суб’єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо); дії забов`язаних суб’єктів (підпорядкованих органів державної влади); речі та інші майнові й духовні блага(власність, засоби виробництва); поведінка суб’єктів конституційно – правових відносин; результати поведінки суб’єктів таких відносин; природні об’єкти.

Серед матеріальних видів об’єктів конституційно – правових відносин провідна роль належить загальнонародним та загальнодержавним об’єктам (конституційний лад, влада народу, суверенітет і територіальна цілісність України, економічна та інформаційна безпека України).

До нематеріальних об’єктів конституційно – правових відносин належать: особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);певні соціальні властивості та риси об’єднань, спільнот; духовні цінності, культурна спадщина України.

Дата добавления: 2014-01-04