Специфічні риси макроекономіки

Макроекономіка — розділ економічної науки, який досліджує механізм функціонування національного господарства, фактори, що впливають на його динаміку, а та­кож господарську діяльність держави. Уперше макроекономічний аналіз здійснив Дж.М.Кейнс (30-і рр. XX ст.).

Об'єкти вивчення макроекономіки: національний продукт, загальний рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкова ставка відсотка (а не ставка окремого банку), рівень інфляції, зайнятість, безробіття та ін.

Розрізняють чотири суб'єкти макроекономіки:

1. Домогосподарства, метою яких є максимальне задоволення власних потреб або максимізація корисності. Домогосподарства у макроекономічному аналізі є:

ü власниками економічних ресурсів (праці, землі, капіталу та підприємництва);

ü основними покупцями товарів і послуг;

ü основними зберігачами грошових коштів і кредиторами.

2. Підприємства, що прагнуть максимізації прибутку, є:

ü покупцями ресурсів;

ü виробниками товарів і послуг;

ü основними позичальниками грошових коштів та інвесторами.

Домогосподарства та підприємства разом утворюють приватний сектор.

3. Держава, до функції якої належить регулювання економіки, тобто ліквідація економічних криз і максимізація суспільного добробуту, є:

ü виробником суспільних товарів; ü покупцем товарів і послуг для виконання своїх функцій ü перерозподільником національного доходу через оподаткування та соціальну допомогу;	Критерій ефективності макроекономіки: доходи всіх суб’єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів
üкредитором або позичальником на фінансовому ринку;
üрегулятором та організатором ринкової економіки.

4. Іноземний сектор — це решта країн світу, які мають економічні зв'язки з певною країною. Іноземці виконують:

ü експорт та імпорт товарів;

ü експорт та імпорт капіталів;

ü експорт та імпорт робочої сили.

Якщо у макроекономіці розглядається тільки приватний і державний сектор, економіка називається закритою, а якщо до аналізу залучено іноземний сектор, — відкритою.

Критерій ефективності макроекономіки — рівність сукупних доходів і сукупних витрат усіх суб'єктів. На мікрорівні також вивчається проблема "доходи — витра­ти", але, як відомо, успішною вважається та компанія, у якої доходи перевищують витрати. На макрорівні інша ситуація: доходи всіх суб'єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів.

Дата добавления: 2014-01-04