ТЕМА 3. Податки. Податкова система

1. Соціально-економічний зміст, призначення та функції податків

2. Елементи податку та їх характеристика

3. Види податків та їх класифікація

4. Податкова політика держави та критерії її формування

5. Податкова система та принципи її побудови.

6. Організація податкової роботи та діяльність Державної податкової служби України.

1. Соціально-економічний зміст, призначення та функції податків

Податки супроводжують всю історію людської цивілізації, беручи свої витоки з найдавніших часів. Податки дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Це – обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу. Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до грошового та виникнення держави.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій.

Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще обов’язкові платежі, яким притаманні риси податків:

· податкові платежі: плата за воду, землю - обов’язкові збори, які стягується з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником;

· відрахування, внески - обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Основними характерними особливостями податку в порівнянні з обов’язковими платежами є те, що він:

· справляється на умовах безповоротності: повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо даного податку;

· має односторонній характер встановлення: сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

· може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

· не має цільового призначення;

· є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки - це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Функції податку є виявленням його сутності в дії та спосіб вираження його властивостей. Можна визначити дві функції податку: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

Сутність фіскальної функції полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави, тобто податки виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає: надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість); стабільність надходження; рівномірність надходження податків по всій території.

Розподільчо-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості ВВП між державою та її суб’єктами і через елементи податку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. За допомогою оподаткування держава суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію; а також отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні, а на мікрорівні – впливати на конкретну поведінку платника податків.

Отже, специфічне суспільне призначення податків знаходить своє вираження не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності. Тому податки - це інструмент державного втручання в економічні процеси, що проходять в суспільстві. Використовуючи такий інструмент, держава повинна оптимально враховувати інтереси 3-х сторін оподаткування: держави, платників податку й конкретних громадян-виборців, які отримують суспільні блага від держави в обмін на сплачені податкові платежі. Соціально-економічний характер податку проявляється в одночасному існуванні податку як фіскального інструменту формування дохідної частини бюджету, а також як інструменту економічного регулювання вартісних пропорцій розподілу ВВП та національного продукту; в цьому і проявляється природа податку.

1. Елементи податку та їх характеристика

Під час встановлення податку обов’язково визначаються його елементи, які зумовлюють внутрішній зміст даного поняття:

1) суб’єкт податку - це учасник процесів справляння податку (платник, держава, державні органи);

2) об’єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Є два підходи до оцінки об’єкту: а) кількісний і натуральний; б) грошовий.

3) джерело сплати - це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом може виступати: доходи платника податку, отримані в різних формах; частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу; позика як джерело сплати;

4) база оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;

5) масштаб вимірювання (одиниця оподаткування) - це та одиниця, яка покладається в основу виміру об’єкту оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку);

6) ставки податку - це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об’єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок: 1) натуральні (тверді) - встановлюються в грошовому виразі на одиницю об’єкта оподаткування в натуральному обчисленні; 2) процентні ставки -встановлюється у певних процентних відношеннях до об’єкту оподаткування. Процентні ставки є таких видів: пропорційна - процентна ставка, яка забезпечує пропорцію нарахування податку; прогресивна - при збільшенні об’єкту оподаткування збільшується ставка податку, регресивна ставка - при збільшенні об’єкту оподаткування, зменшується ставка податку.

7) податкові пільги - це законодавчо встановлені умови та можливості пониження податкового навантаження та послаблення податкового пресу. Існує чотири види пільг: повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника, повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об’єкту оподаткування, пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки, зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту;

8) податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції із звітними даними про розрахунки з бюджетом;

9) податковий період – строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання;

10) порядок сплати податку - це методи, строки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи.

1. Види податків та їх класифікація

Для з'ясування місця та ролі кожного податку в суспільному виробництві важливою є класифікація, яка здатна сприяти досконалому відображенню специфічних особливостей окремих груп податків. Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) за економічною ознакою об’єкта оподаткування:

· податки на доходи та прибутки - обов’язкові платежі, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання; безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток підприємства;

· податки на споживання - обов’язкові платежі, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг; їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання; вони справляються у вигляді непрямих податків;

· податки на майно - обов’язкові платежі, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності.

2) за економічним змістом:

· прямі податки - обов’язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави в залежності від розміру об’єкту оподаткування, що призводить до вартісного зменшення об’єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю та ін.);

· непрямі податки - обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об’єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний податок, мито);

3) за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:

· загальнодержавні податки - обов’язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України; ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, плата за користування надрами, плата за землю, збір за спеціальне використання води, фіксований сільськогосподарський податок, мито та ін.);

· місцеві податки та збори - обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території; місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів, до них належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

4) за формою стягнення:

· розкладні податки - обов’язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки); використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування, їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати; сьогодні розкладні податки використовуються рідко і в основному в місцевому оподаткуванні;

· квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки - обов’язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об’єкту оподаткування; вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок і безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку.

5) за способом зарахування податкових надходжень:

· закріплені податки - обов’язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

· регулюючі податки - обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

6) по відношенню до платника:

• податки з юридичних осіб (податок на прибуток);
• податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);
• змішані податки (плата за землю);

7) по відношенню до джерела сплати:

• податки, що включаються у валові витрати та собівартість;
• податки, що включаються в ціну товару;
• податки, що сплачуються з прибутку або капіталу.

Таким чином, еволюція податкових відносин знайшла своє відображення в існуванні різноманітних форм і видів податків, які залежать від особливостей побудови і функціонування податкової системи держави.

1. Податкова політика держави та критерії її формування

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення, або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаданню господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті, чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну, пропорції у розвитку продуктивних сил. Податкова політика направлена на вирішення поставлених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довгострокові і короткострокові. Перед керівництвом розвинутих країн стоять наступні довгострокові цілі: економічний ріст, максимальний рівень зайнятості і благополуччя населення. Короткостроковими цілями податкової політики можуть бути поповнення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні по відношенню до внутрішнього валового продукту, стимулювання інвестиційної діяльності.

Податкову політику слід розглядати у широкому і вузькому аспектах. У широкому аспекті вона охоплює питання формування державних доходів за рахунок податкових платежів. У вузькому аспекті податкова політика охоплює діяльність держави лише у сфері оподаткування: встановлення видів податків, платників, об’єктів, ставок, пільг, строків і механізмів зарахувань податків до бюджету.

При формування державних грошових фондів за рахунок податкових платежів та встановлюючи нові види і форми оподаткування, держава повинна проводити таку податкову політику, яка має оптимально поєднувати інтереси держави, платників податків і громадян виборців. Тобто, будь-які зміни в оподаткуванні будуть суспільне корисними і виправданими, якщо вони нікому не завдають збитків і при цьому приносять декому користь. Податкова політика не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку використовуються в комплексі з іншими методами регулювання.

Податкова політика проводиться, виходячи з певних критеріїв, що відображають її завдання, основними з яких є: фіскальна достатність, соціальна справедливість, рівнонапруженість, економічна ефективність, стабільність, гнучкість. Вся історія податкової політики зводиться до пошуку ідеального рівня податкового навантаження. Широке розповсюдження при аналізі оптимального рівня податкового навантаження одержала теорія американського економіста А.Лаффера; на основі емпіричних досліджень він довів, що результатом зниження податків стає економічне зростання і збільшення державних фінансових ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-04