ТЕМА 6. Соціальні позабюджетні фонди

1. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
2. Характеристика соціальних позабюджетних фондів
3. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів

1. Необхідність, зміст і роль позабюджетних фондів цільового призначення

Позабюджетні фонди – важлива складова державних фінансів і самостійна ланка фінансової системи країни; їх виникнення та функціонування пов’язане із наявністю товарно-грошових відносин, а порядок утворення та використання регламентується фінансовим правом. Фонди цільового призначення є одним із методів перерозподілу ВВП на користь певних соціальних груп населення. Державні цільові фонди були запроваджені задовго до формування бюджету як єдиного централізованого грошового фонду й існували у вигляді спеціальних фондів та особливих рахунків.

Виконуючи властиві для конкретного етапу розвитку функції, держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки державного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загальнодержавних програм. Ринкові умови господарювання і наявність різних форм власності створюють об’єктивні умови для функціонування позабюджетного механізму розподілу грошових коштів, який дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і направляти їх на суспільні потреби.

Державні цільові фонди є формою перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб. Поняття “фонд” означає кошти, які акумульовані на спеціальному рахунку і призначені на конкретні цілі. Позабюджетні фонди можна класифікувати так:

• за рівнем управління: загальнодержавні та регіональні;
• за періодом функціонування: постійні й тимчасові;
• за формою власності: державні та недержавні;
• за цільовим призначенням: соціальні, кредитні, страхові, військові, економічні, науково-дослідні, інвестиційні

В Україні найбільшого поширення набули загальнодержавні соціальні позабюджетні фонди, що мають постійний характер і які доцільно розглядати як особливе явище товарно-грошових відносин; вони є формою перерозподілу ВВП у грошовому вираженні з метою формування централізованих фондів грошових коштів та їх використання на соціальні програми. Головна причина створення таких фондів полягає в необхідності виділення важливих для суспільства витрат у спеціальні групи та забезпечення їх самостійними джерелами фінансування. Матеріальним вираженням позабюджетних фондів цільового призначенняє централізовані фонди грошових коштів, яким притаманні такими ознаками: цільове призначення коштів; правове регулювання формування і використання коштів; кошти знаходяться у розпорядженні спеціальних органів державної виконавчої влади; перерозподіл коштів всередині кожного напряму соціальної політики; динамічність; мобільність; наявність резервних фондів у їх складі.

За формою бюджети соціальних позабюджетних фондів є фінансовими планами спеціальних органів державної виконавчої влади, які мають особливий склад і структуру доходів та видатків, характеризуються певним порядком складання, затвердження і виконання.

Організаційна структура позабюджетних фондів складається з правлінь та виконавчих дирекцій, що розпоряджаються коштами цільового призначення. Основним призначенням соціальних позабюджетних фондів є забезпечення спеціальних органів державної виконавчої влади таким обсягом фінансових ресурсів, який був би достатнім для виконання ними своїх повноважень.

Соціально-економічна роль позабюджетних фондів виявляється в наступному:

· фонди є важливою формою перерозподілу ВВП, яка активно застосовується державою в умовах ринкових перетворень;

· формуючи позабюджетні фонди, держава використовує додаткові до бюджетних канали надходження грошових коштів у формі обов’язкових внесків для своєї соціальної політики, закріплюючи за страховими внесками конкретні соціальні виплати й послуги;

· соціальні позабюджетні фонди функціонують на страхових засадах, що передбачає солідарний перерозподіл коштів між учасниками;

· позабюджетні фонди є інструментом соціального захисту населення: держава гарантує громадянам матеріальну підтримку при настанні пенсійного віку, втраті працездатності, втраті годувальника, безробітті, народженні дитини тощо;

· соціальні позабюджетні фонди є важливим інструментом державного впливу на ринок праці, при вирішенні демографічних проблем, організації охорони праці на підприємствах.

1. Характеристика соціальних позабюджетних фондів

В Україні функціонують чотири державні позабюджетні фонди та велика кількість недержавних і доброчинних фондів соціального призначення. Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через механізм загальнообов’язкового державного соціального страхування. За рахунок бюджетних ресурсів забезпечується утримання установ соціальної сфери та соціальний захист окремих категорій громадян, в тому числі, незастрахованих осіб.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно діючого законодавства України. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється позабюджетними страховими фондами, які є страховиками з окремих видів соціального страхування. Вони беруть на себе зобов’язання формувати доходи та надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення та соціальні послуги у зв’язку з настанням страхових випадків. Джерелами формування доходів позабюджетних фондів можуть бути:

• обов’язкові внески та збори;
• добровільні внески та пожертвування;
• цільові надходження з бюджету;
• кредити та позики;
• доходи від розміщення тимчасово вільних коштів на банківських депозитах;
• надходження у вигляді дивідендів, процентів, нарахованих на придбані цінні папери;
• надходження з інших законодавчо визначених джерел.

З 2011р. в Україні запроваджено Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВС), збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

ЄВС не входить до системи оподаткування і податкове законодавство не регулює порядок його нарахування та сплати. Адміністрування ЄВС покладено на органи Пенсійного фонду України, які мають здійснювати збирання й ведення обліку ЄВС. Інші соціальні фонди будуть займатися питаннями щодо виоуристання їхніх коштів на соціальні виплати й надання соціальних послуг та проведенням перевірок страхувальників.

Пенсійний фонд України вестиме Держаний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, що складається з реєстру страхувальників та реєстру за страхова них осіб і призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збирання, облік ЄВС, його платників та застрахованих осіб. Даними цього реєстру можуть користуватися усі соціальні фонди для виконання покладених на них функцій.

Соціальні позабюджетні фонди забезпечують фінансування соціальних виплат, контроль за рухом коштів та здійснюють інші функції згідно із затвердженим статутом. Соціальні страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями, вони не можуть займатися іншою діяльністю крім тієї, для якої їх створено. На виконання своїх повноважень фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право: 1) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей; 2) безоплатно отримувати доступ до баз даних Державного реєстру в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані: 1) своєчасно надавати Пенсійному фонду відомості про свої рахунки, відкриті в Державному казначействі України для перерахування на них страхових коштів, та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків; 2) надавати Пенсійному фонду відомості, необхідні для відкриття рахунків Пенсійним фондом у Державному казначействі України відповідно до цього Закону.

· Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування та Пенсійний фонд здійснюють обмін інформацією. Порядок здійснення такого обміну визначається Пенсійним фондом спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Управління здійснюють правління та виконавчі дирекції соціальних позабюджетних фондів.

Нагляд за діяльністю соціальних позабюджетних фондів проводить Наглядова рада, до складу якої входять представники від застрахованих осіб, роботодавців і держави.

1. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів

В Україні найбільшими за обсягом та найвагомішими за значенням є соціальні фонди, а саме фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено наступні його види в залежності від страхового випадку:

• пенсійне страхування;
• страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• медичне страхування;
• страхування на випадок безробіття;
• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Серед перелічених видів лише медичне страхування в Україні фактично ще не запроваджене як загальнообов’язкове на державному рівні. Інші види соціального страхування реалізуються через відповідні цільові страхові фонди, які є позабюджетними.

Дата добавления: 2014-01-04