Культура мови реклами

У засобах масової інформації зростає кількість рекламних оголошень різного плану. Вадою майже всіх текстів цих оголошень є численні помилки проти норм сучасної української літературної мови. Ті, хто читає ці оголошення на радіо й телебаченні, не володіють вимовними нормами української мови і замість код (Харкова, Одеси, Ужгорода) кажуть кот; замість сюрприз, хліб вимовляють сюрприс, хліп і под. Пропонують рослинну олію й евкаліптове масло. Олія, як відомо, буває тільки рослинна, тому досить сказати олія (а евкаліптова, соняшникова, кукурудзяна — то вже її види).

У рекламних оголошеннях, присвячених приїздові в Україну проповідників з різних держав, нерідко спотворюють ім’я самого засновника християнства: Ісус лікує, хоч за українською традицією треба писати Ісус без подвоєння і. Відоме близькосхідне місто українською мовою слід писати й вимовляти Єрусалим, а не Ієрусалим чи Ієрусалім, як думають окремі працівники рекламних агенцій. Багато рекламних текстів закінчується синтаксично безграмотним закликом звертатися за адресою. На запитання куди? відповідає в цьому випадку іменник із прийменником на: звертатися (писати, надсилати) на адресу. За вживаємо тоді, коли треба відповісти на запитання де? — конференція відбудеться за адресою: Київ, бульвар Шевченка, 14.

Раз по раз реклама запрошує мешканців України до навчання українській мові. Якщо так, то є підстава сумніватися в якості навчання, бо за синтаксичними нормами слід навчати не чому (українській мові), а чого (української мови). Отож, кооператив «Діалог» хай буде краще лідером у швидкісних методах навчання іноземних мов, а не «іноземним мовам». Досить часто повідомляють про те, що вступники до певного навчального закладу здають екзамени. Виходить, разом із технікумом чи інститутом рекламують і неправильну синтаксичну конструкцію замість нормативної української складають іспит (екзамен). Суперечать синтаксичним нормам і вислови оцінки по предметах, працюють по обраних спеціальностях, виплата відсотків по залишкам на розрахункових рахунках, гід по магазинам, яким у літературній мові відповідають оцінки з предметів, працюють за обраними спеціальностями, виплата відсотків із залишків на розрахункових рахунках, гід по магазинах.

«Приходьте і ви одержите істинне задоволення» — у цьому закликові аж дві лексично-семантичні кальки з російської мови. Повноцінний український відповідник такий: Приходьте — і Ви дістанете (матимете) справжнє задоволення. Замість торгуючі організації треба торговельні організації, замість курси по вивченню англійської мови — курси для вивчення англійської мови.

Солідне акціонерне товариство повідомляє: «Продаємо зі складу, надсилаємо накладною оплатою літературу з історії України, відродження національної культури…» Для називання способу грошового розрахунку використовують вислів, калькований з рос. накладная плата замість оригінального українського слова післяплата: надсилаємо післяплатою.

У тому самому рекламному оголошенні кілька разів запевняють, що в них «ціни найнижчі з існуючих». Замість невластивого нашій мові активного дієприкметника існуючі слід було використати словосполучення наявні тепер або прикметник теперішні: «ціни найнижчі з наявних тепер (з теперішніх) ».

Найчастіше замість російських активних дієприкметників виступають у нас прикметники та іменники. «Один із виступаючих відзначив, що час уже переходити до конкретних справ» (з газетного звіту про Всесвітній форум українців). Лексичним відповідником рос. выступающий у нашій мові є слово промовець. Тож і слід було написати: «Один із промовців зазначив…», «Переважаюча частина мешканців регіону зайнята сільським господарством», — дізнаємося з іншої газети. Замість переважаюча (рос. преобладающая) треба переважна частина. Така заміна дає змогу чіткіше дотриматися лексичної норми й уникнути немилозвучного словосполучення чача. Ще в одній газеті йдеться про «тяжкий і всепоглинаючий гріх перед людьми та історією». Знову ж таки калька з рос. всепоглощающий. Тим часом в українській мові є два морфологічні варіанти для назви цього поняття — всепоглинальний і всепоглинний. Отже, «тяжкий і всепоглинний гріх перед людьми та історією».

Автор газетної рецензії завважує, що книжку «прихильно зустріла читаюча громадськість» замість нормального вислову читацька громадськість. Український прикметник читацький (стосовний до кола читачів) цілком заступає тут рос. читающий. «У серпні 1992 року в Державному музеї літератури України відкрилась постійно діюча виставка «Українська культура в діаспорі», — написано в газетному повідомленні. Невже обов’язково дослівно перекладати рос. постоянно действующая? Адже по-українському досить сказати постійна виставка. Без діючий треба обходитися й у таких словосполученнях: действующие лица — дійові особи, действующее законодательство — чинне законодавство (а не діючі особи, діюче законодавство, як пишуть у газетах).

Дуже багато огріхів у теле- й радіопрограмах, що їх друкують у газетах: художні фільми «Казіно», «День чорної луни» (замість правильних варіантів «Казино», «День чорного місяця»), вистава «Гра закоханого ростовщика» (замість «Гра закоханого лихваря») тощо.

Лексичні, синтаксичні, стилістичні та інші помилки знижують ефективність рекламних матеріалів.

Дата добавления: 2014-01-04