Користь від знаків якості

Програми сертифікації та екологічного маркування

Знаки якості надаються на основі відповідності підприємства стандартам якості. Така сертифікація має на меті підтвердження успіху зусиль, що були затрачені для досягнення стандартів якості. Це ніби нагорода для підприємства і, в той же час, маркетинговий хід для приваблення клієнтів.

Такі знаки якості відкладаються у свідомості споживача та впливають на його вибір певного продукту. Споживачі переконані і у якості продукту чи послуги, і в перевірці, що мала місце у сертифікованому підприємстві. Відтак, вони впевнені у тому, що зробили найкращий вибір.

1. Дає туристам можливість ідентифікувати об’єкт туризму, що пропонує відпочинок, а також розрізняти продукти та послуги конкуруючих організацій.

2. Знижує ризик туриста придбати неякісний продукт чи послугу, оскільки знак якості вказує на рівень якості та гарантує надання послуги; захищає туристів від спекулятивних пропозицій.

3. Сприяє сегментації ринку, приваблюючи туристів залежно від вимог до якості та потреб, тому є стратегічним засобом планування, а також допомагає у ціноутворенні.

4. Захищає підприємства від нечесної конкуренції.

5. Виступає засобом реклами та комунікації із споживачами.

6. Підвищує конкурентоспроможність та престиж компанії.

Міжнародний досвід сертифікації якості досить різноманітний, у Європі можна знайти чимало прикладів.

«Зелений сертифікат» - це сертифікат, що видається туристичним організаціям, що захищають навколишнє середовище, раціонально використовують водні та паливно-енергетичні ресурси, застосовують природозберігаючі методи збору та утилізації сміття, пропонують туристам види діяльності, які не є шкідливими для навколишнього середовища, а також здорові продукти харчування місцевого виробництва та детальну інформацію про місцеві природні, історичні та культурні атракції.

Знак якості, що надається Європейським центром екологічного та сільського туризму (ECEAT) і визнається в усьому світі як туроператорами, так і туристами.

У Європі більше 1300 ферм, пансіонатів та готелів отримали знак якості ECEAT. Це додатковий показник якості, що вказує на екологічну, соціальну, культурну та економічну сталість житла та послуг. В ідеалі житло має:

• надавати відповідну екологічну інформацію;

• підтримувати природозберігаюче сільське господарство;

• ефективно та раціонально використовувати водні та паливно-енергетичні ресурси;

• дотримуватись політики екологічного будівництва;

• зменшувати кількість сміття;

• підтримувати немоторизований транспорт;

• сприяти захисту навколишнього середовища;

• сприяти збереженню культурної спадщини;

• підтримувати місцеву економіку;

• покращувати екологічні показники пансіонатів та готелів.

Деякі європейські країни розробили власні системи моніторингу якості. В Австрії, наприклад, є ферми, що відзначені лейблом “Beim Bauern zu Gast” («Ласкаво просимо до садиби»). Це означає, що ферма пройшла сертифікацію, і туристи можуть отримати досвід проживання на фермі та спробувати домашні продукти.

В Австрії якість ферм було вивчено та оцінено спеціальним комітетом із оцінки. Усі ферми було класифіковано за трьома групами залежно від кількості присвоєних квіток (ромашок), що допомагає туристам обрати бажану ферму. Є 150 критеріїв якості, що використовуються для оцінки ферм. У процесі оцінки до уваги береться навколишнє оточення ферми, побутові умови та послуги. Виділяються ферми з базовими та комфортними умовами проживання – це садиба, де турист почувається як удома (вишуканий інтер’єр, комфортні умови та якісні (екологічні) меблі).

У Франції діє своя система класифікації та сертифікації садиб сільського туризму. Національна Федерація Франції «Жіт де Франс» («Gіtes de France») видає сертифікати якості та встановлює стандарти умов та послуг за чотирма видами місць проживання: сільські будинки, кімнати, дитячі пансіонати та житло для гірських походів.

Також у Франції Спілка сільськогосподарських палат проводить класифікацію житла, що знаходиться на сільських територіях. Сюди входять: житлові будинки на фермах; ферми, що надають послуги з кінного туризму; туристичні табори та ін. Усі вони мають різні стандарти якості та відзначаються сертифікатом «Ласкаво просимо на ферму».

В Італії три національні організації сільського туризму створили Спілку ANAGRITUR, що розробила стандарти якості у сільському туризмі.

У Греції сертифікація якості у сільському туризмі є досить новим явищем. Досі розвиток сільського туризму у значній мірі залежав від розвитку інфраструктури (житло, виробництво традиційних продуктів, рекреаційна діяльність та ін). Лише після 2003 року сільський туризм почав активно розвиватись. У 2003 р. Грецька організація стандартизації (ELOT) запровадила стандарти якості у сільському туризмі. Дані норми було розроблено робочою групою, куди входили представники Грецької організації національного туризму, Асоціації агротуризму та ELOT. Проект також підтримувався Центром стратегічного планування та Міністерством сільського господарства Греції.

В Україні у 2008 р. всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму запровадила програму категоризації у сфері сільського туризму «Українська гостинна садиба».

Є три категорії якості:

Базова (найнижча) категорія – садиба відповідає мінімальним вимогам, які встановлені до місць розміщення туристів та відпочиваючих.

Перша категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, що стосуються озеленення території, паркування автотранспорту, мінімальних розмірів ліжок, площ санітарних приміщень та проходження навчань власниками садиб.

Друга категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, які передбачають наявність підсвіченої вивіски, окремого входу для гостей, дитячого майданчику, бані/сауни та доступу до мережі Інтернет.

Третя (найвища) категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, які передбачають наявність басейну, гаражу, телебачення у кожній кімнаті, телефону та холодильнику, оздоблення місць відпочинку натуральними матеріалами, цілодобове гаряче та холодне водопостачання.

Дата добавления: 2014-01-04